Зона вільної торгівлі між Україною та Канадою почала діяти з літа 2017 року. Що змінилося в аграрній торгівлі країн за цей час?
Угода про вільну торгівлю між двома країнами відкрило, безсумнівно, великі можливості для українських аграрних виробників, адже канадський ринок великий і різноманітний.
Торгова угода з Канадою передбачає скасування митного збору на українські сільськогосподарські товари – 108 позицій, щоправда, окрім тих, які вже потрапили під канадські тарифні квоти. При цьому Україна убезпечила й внутрішній ринок, договором передбачено поступове скасування (3-5 і 7 років) мита для канадських експортерів, що дасть можливість вітчизняним виробникам не «прогоріти» в умовах зростаючої конкуренції.
ЗВТ з Канадою для українського агросектору стало означати не просто скасуванням митних зборів на продукцію сільського господарства, а й можливістю підвищити власну якість, адже весь експорт проходить багатоетапний контроль. Разом з цим далеко не всі змогли скористатися перевагами такого роду співпраці.
Емігранти формують попит
Канада – досить складний для експорту продуктів харчування ринок, потрапити туди не так просто. Вкрай низький ріст населення країни за останні роки призвів до того, що посилилися вимоги до якості продуктів харчування. Канадці споживають багато м’яса й м’ясної продукції, пшениці та виробів з неї. Однак достатньо такої продукції країна виробляє й сама, тому продавати в Канаду зернові культури як мінімум немає сенсу.
За словами канадського директора проекту CUTIS, виконавчого директора міжнародного напрямку дослідницької організації The Conference Board of Canada Пола Дарбі, навіть в таких умовах завжди можна знайти вихід. З огляду на, що значна частка населення Канади – емігранти з різних країн, у тому числі й України, вони формують розмаїття в попиті на продукти харчування. Перспективним буде напрямок експорту нішевої продукції.
«У нас в Канаді на полицях супермаркетів є заморожені вареники, проте країна походження вказана США. Так чому б українцям не зайняти цю нішу? »- розповідає Дарбі.
За його словами, в Канаді безліч супермаркетів заповнені продукцією національних кухонь.
З огляду на, що в Канаді проживає понад 1,5 млн українців, постачати продукти для української кухні буде великою перевагою. Президент Канадсько-Української Торгової Палати Зенон Поточний додає, що багато з цих продуктів можна сміливо продавати під маркою «органік».
«Як приклад – експортувати березовий сік, який по праву можна вважати органічним. Великі ритейлери також будуть зацікавлені продавати такого роду продукцію», – зазначає Потоцький.
На канадський ринок досить складно вийти, існує безліч регуляторних бар’єрів, разом з тим, в українських підприємців є ніші, які вони можуть заповнити. Варто відзначити, що сегмент преміум-продуктів стрімко зростає, що також варто враховувати при виборі продуктів для експорту. Це говорить про те, що в найближчі роки серед канадських споживачів буде зростати попит на заморожені й свіжі овочі, фрукти, органіку, натуральні продукти, соки та консервацію. Крім того, все більше зростає попит на індивідуальні порції, що також варто враховувати при упаковці продуктів на експорт.
«Не кожен лише може»
Незважаючи на ЗВТ і величезний продуктовий ринок, експортувати в Канаду дійсно не так просто. Канадський аналог української Держспоживслужби Canadian Food Inspection Agency проводить жорсткий ветфітосанітарний контроль, а виявлення будь-яких серйозних сертифікаційних порушень окремого виробника може негативно вплинути на репутацію всієї країни.
Окремо варто відзначити, що якщо українські товари на державному рівні пройдуть сертифікацію, відкритим залишається питання поставок в продуктові мережі. Оскільки більшість продуктів харчування реалізовується через супермаркети – до 60%, частка приватних магазинчиків і невеликих ретейлерських мереж зменшується. Тому виробники заздалегідь повинні налагоджувати торговельні відносини для того, щоб їх продукти потрапили на полиці канадських магазинів. Канадські мультинаціональні ретейлерські компанії не витрачають багато часу на переговори, вважаючи за краще працювати без торгових посередників безпосередньо з виробниками агропродукції. При цьому замовників може цікавити не тільки наявність всіх необхідних сертифікатів на продукцію, а й репутація, соціальна відповідальність і бізнес-план розвитку самого підприємства.
За словами члена Canada-Ukraine Chamber of Commerce Дмитра Козонака, багато в чому українським аграріям допоможе банальна активність і зацікавленість у співпраці.
«Потрібно постійно підтримувати динаміку відносин, подавати повну інформацію про своє підприємство й бачення, куди воно рухається в подальшому», – каже Козонак.
За словами експерта, масового виходу на ринок Канади українським виробникам заважає ментальність. «Виробники переважно повільно йдуть на контакт, покладаються тільки на себе і часто просто не знають, що потрібно для експорту. В цьому і проблема », – каже він.
Величезні перспективи
За офіційними даними, за минулий 2017 рік Україна експортувала аграрної продукції на $ 5,8 млн, експорт продуктів переробки овочів (консерви і соки) виріс з $ 83 тис. до $ 2,5 млн. Держава прогнозує, що завдяки співпраці з Канадою Україна зможе нарощувати до 3,5% експорту аграрної продукції щорічно. За різними оцінками, майже 31% канадських споживачів готові платити більше за товари, корисні для здоров’я. Це означає, що від торгових відносин в першу чергу виграють аграрії, які займаються переробкою.
Головною особливістю ведення бізнесу з Канадою є зрозумілі й прості правила гри – потрібно всього лише відповідати всім нормам і вимогам, а також мати хорошу репутацію серед канадських партнерів. До слова, з цим проблем теж не повинно бути – всі державні органи і торгові асоціації відкриті до співпраці, а всю необхідну інформацію можна отримати у відкритому доступі в Інтернеті.
Значну допомогу в проходженні всіх етапів для експорту в Канаду може надати проект технічної допомоги CUTIS Project, створений в рамках угоди про ЗВТ. У свою чергу, Канадська служба сприяння розвитку торгівлі також сприяє просуванню невеликих підприємців на ринок Канади, надаючи консультативну та інформаційну допомогу.
Переклад з російської: CUTIS Project In summer 2017 Canada and Ukraine agreed on free trade area relations. What has changed in agricultural trade since that time?
Surely, free trade agreement between two countries reveals huge opportunities for Ukrainian agricultural producers. Finally, they have got access to vast and diverse Canadian consumer market.
Canada has agreed to reduce a majority of duty rates all the way down to 0% for Ukrainian agricultural entrepreneurs. But tariff-rate quotas, which were applied earlier to 108 goods and products, are still in force. In its turn, Ukraine, seeking to protect domestically-produced products from highly competitive imports, will incrementally abolish custom fees for Canadian companies in the next 3-5 and 7 years. These measures are taken to help domestic producers stay in business.
Free trade deal signing brings major changes for Ukrainian agricultural sector. On one hand, they are able to freely import their goods to Canada, but on the other, the product quality must be high and they should meet strict requirements in multiple stage quality control procedure. Despite this, far from everyone will take advantage that is offered by such cooperation.
Immigrants create a demand
With its hidden pitfalls Canada consumer market is really hard area to bring exported food products to. Over the last few years increase in Canadian population is drastically low. This is the reason of tightening food quality regulations. In Canada the most widely consumed products are meat, processed meat products, wheat, and processed wheat products. These products are produced in abundance by Canadian agricultural entrepreneurs – the mentioned niche is already full and there is hardly any place for Ukrainian grain crop exporters there.
“In spite of such complicated background there is always a way out,” says Paul Darby, CUTIS Project Manager and Executive Director International Partnerships at The Conference Board of Canada. Immigrants from various countries, including Ukraine, represent a significant part of the Canadian population and create strong demand for food product diversity. Niche product export is thought to be a high-potential growth area.
“In Canada supermarket food product offerings include frozen vareniki, but they are imported from USA. Why would not Ukrainian entrepreneurs take this niche?” says Paul Darby. As he explains, supermarket shelves are rich with variety of traditional food products.
Taking into account the fact, that in Canada live more than 1.5 million of Ukrainians, national agricultural producer products will be in great demand with this ethnic group. Zenon Poticzny, President at Canada-Ukraine Chamber of Commerce, believes that the majority of such products can be labeled organic. “For example, birch water for export is justly considered organic, and large retailer chains willingly sell such products,” points Zenon Poticzny.
Ukrainian entrepreneurs activities shall comply with a number of import and export regulatory requirements, which makes go-to-market a bit complicated but there are niches that Ukrainian products will fit well. It should be noted that premium segment is expending rapidly. This trend should not be underrated while choosing products for export. It means that in the coming years demand on fresh and frozen vegetables, fruits, organic and natural products, juices and preserved food will grow among Canadian consumers. Single-serving buys as well are getting more popular. This is another point to consider attentively.
Not everybody can succeed
Despite free trade agreement and huge food market, exporting goods to Canada is a challenge. Canadian Border Service Agency has some similar functions as the State Committee of Ukraine for Technical Regulation and Consumer Policy renders. It is responsible for various imported food, plant and animal (FPA) products checking. If any sanitary and phytosanitary issue arises, it can cause damage to country image.
Let’s say Ukrainian products are certified by the state control agencies. At this point it is worth noting that supply to retailer chains is another question to solve. Most of the food products (up to 60%) are offered by supermarkets, so independent shops and smaller retail chain share gets lower. Producers should focus on trade relations establishment. Only this way their products can be seen and chosen by Canadian consumers. Canadian multinational retail companies do not spend much time on discussions; they tend to work directly with the agricultural producers, avoiding any third party involvement. Clients are interested not just in required certificates availability, but as well company reputation, social responsibility actions and business plan for future development. Local entrepreneurs must be ready to comply with them all.
Dmitriy Kozonak, Canada-Ukraine Chamber of Commerce member, is sure that Ukrainian agricultural producers success with foreign partners mainly depends on mere interest and genuine involvement. “Entrepreneurs should constantly actively communicate with partners, provide complete business information and express development vision,” explains Dmitriy Kozonak. As the expert sees current situation, the way of thinking prevents Ukrainian producers from confidently taking considerable Canada market share. “The majority of producers shows poor engagement strategy, they are self-assured and simply do not know what goods are in demand. Here is the problem,” adds up the expert.
Huge opportunities
Official figures show that in 2017 Ukraine agri-food exports were valued at $5.8 million, and processed vegetables (canned goods and juices) exports amounted from $83,000 to $2.5 million. Analysts forecast that Canada-Ukraine cooperation will induce agricultural export growth for another 3.5% each year. By various estimates almost 31% of Canadian consumer are willing to pay more for healthy food. It means that food processing entrepreneurs are in fortunate position that opens bigger opportunities for them.
Effective business cooperation with Canadian companies rely on some simple and easy-to-understand rules. Your company must comply with all the norms and regulations and have good reputation among foreign partners. By the way, these requirements are as well easy to fulfill since government agencies and trade associations are ready to give a helping hand. Moreover, all the necessary information can be found in the correspondent web resources.
The experts of CUTIS Project, which has been established under terms of the free trade zone agreement, provide substantial assistance to companies that are planning to export products to Canada. Canada Trade Facilitation Office is a provider of information and advice for small exporters in developing and emerging countries. This organization helps small business to come with their products to Canadian market.
Кілька місяців тому набрала чинності Угода про зону вільної торгівлі з Канадою (CUFTA), яка фактично відкриває для значної кількості українських компаній цей величезний ринок. Скасовано 98% митних тарифів на українські товари. Потреби регіону – різноманітні і значні. Поговоримо про те, як вийти на ринок регіону та що йому потрібно.
Обсяги торгівлі з Канадою абсолютно не відповідають потенційним можливостям: експорт українських товарів до цієї країни в поточному році склав приблизно 0,5% від загального українського експорту. Канадських товарів в Україну імпортовано в 7 разів більше, хоча в реальних цифрах це так само невідчутно.
Найбільші переваги від скасування мит отримають українські виробники одягу («мінус» 17,2% мита) та взуття (-9,7%), а також аграрії (-4,5% для овочів та фруктів). Крім того, Угода відкриває ринок держзакупівель (його обсяг – $12 млрд) на однакових умовах з місцевими компаніями, а окремі розділи Угоди захищають електронну комерцію та інтелектуальну власність.
За оцінками Мінекономрозвитку, запровадження Угоди сприятиме зростанню товарообігу між Україною та Канадою у 5 разів. «Кожний випадок експорту – індивідуальний. Якщо знайти партнера в Канаді, який має виділені квоти, то можна експортувати товар без оплати імпортних мит. Я би не акцентувала увагу на пріоритетних товарах, оскільки це може «відбити» бажання у експортерів «непріоритетної» продукції. Канадський ринок дуже різноманітний: потреби покупців в одній провінції можуть суттєво відрізнятися від іншої. А отже, необхідно детально вивчати потреби споживачів кожної окремої провінції. Не виключено, що пріоритетні товари в різних регіонах можуть відрізнятися», – розповідає старший експерт з торгівлі та інвестиційної політики проекту CUTIS Олександра Бровко.
Втім, слід розуміти, що в Угоді є виключення для ряду продуктів, які можна буде експортувати без мит в межах канадських квот (птиця, молочні продукти, яйця і яєчні продукти, сири та цукор – поза квотою розміри мита сягають 150-300%). Тож, як бачимо, перелік виключень відчутно стосується переробленої агропродукції, яка є пріоритетом українського експорту.
«Кленові» потреби
У структурі українського експорту до Канади переважають чорні метали та вироби з них, жири та олії рослинного або тваринного походження, насіння і плоди олійних культур, машини, апарати та механічні пристрої, деревина і вироби з неї, молоко та молочні продукти, яйця і мед. Канадсько-український проект з підтримки торгівлі та інвестицій (CUTIS) визначив такі пріоритетні сектори українських підприємств МСБ для подальшого експорту до Канади.
ІТ-послуги.
Одяг.
Взуття.
Меблі.
Шоколад та кондитерські вироби.
Крім того, за оцінками експертів, значний попит може знайти заморожена плодово-ягідна продукція, соки, перець, капуста, соя, бобові культури, кукурудза, мінеральна вода, керамічна плитка, спортивне спорядження.
Втім, є й альтернативні оцінки канадського попиту. За даними аналітиків Міжнародного центру інтернет-торгівлі allbiz, запити від канадських контрагентів за І півріччя 2017 року, в порівнянні з аналогічним періодом 2016 року, повністю змінили свою спрямованість і структуру. У ТОП-3 увійшли замовлення розплідникам, які займаються розведенням різних порід собак, замовлення на тютюн для трубок і кальянів та класичні сигарети.
Слід зазначити, що у 2016 році на allbiz переважали замовлення від компаній середнього бізнесу на подарункові і сувенірні вироби, хокейне екіпірування для різних навчальних закладів та спортивних комплексів, промислові контейнери, сейфи, а також вироби з гнучких і загартованих листів металу.
Стандарти перш за все
Для експорту в Канаду деякі українські товари мають пройти процедури оцінки відповідності. «Наприклад, серед промислових товарів обов’язковій сертифікації підлягають деякі електроприлади (сушарки для одягу, пральні машини, посудомийні машини, морозильні камери, електроплити). При цьому одяг та взуття не потребують сертифікації (окрім спецодягу, що вимагає відповідності встановленому технічному регламенту). У будь-якому разі перед виходом на канадський ринок необхідно ознайомитися з регуляторними вимогами щодо певного товару (які діють вимоги щодо якості та безпечності, стандарти та технічні регламенти тощо), – говорить Олександра Бровко.
У межах CUFTA регулюються окремі питання, що забезпечують взаємний доступ товарів до ринків обох країн. Така необхідність викликана різними вимогами країн у сферах якості та безпеки продукції, маркування та сертифікації. Також приділена увага правилам визначення та підтвердження країни походження. Усі товари повинні бути вироблені повністю або достатньо оброблені чи перероблені згідно з прописаними правилами походження. В частині санітарних та фітосанітарних норм країни застосовують відповідні норми СОТ. Підтверджено дотримання зобов’язань країн відповідно до положень угоди про технічні бар’єри у торгівлі СОТ.
Вихід на ринок
Вихід на ринок Канади має супроводжуватися стандартними діями, серед яких – вивчення рівня, структури та специфіки попиту на певний товар, оцінка конкуренції, пошук каналів збуту продукції та ін. Крім того, варто розуміти і канадський бізнес-менталітет.
«Канадці повільно і виважено вивчають майбутнього партнера. Їм завжди потрібен час перевірити партнера у контексті «слова – дії». Тобто певним чином сформувати рівень довіри. Українським бізнесменам потрібно швидко та якісно відповідати на уточнення або виконати ті невеликі справи, які виникають до налагодження справжніх бізнес-стосунків. Канадці прискіпливо ставляться до відбору партнера – вони цікавляться прозорістю бізнесу, дотриманням екологічних норм при виробництві, процесами енергозбереження та корпоративною соціальною відповідальністю. Канадці цінують пунктуальність, вони ведуть перемовини для того, щоб домовитися та прийняти рішення, а не просто «обговорити питання», – розповідає Дмитро Козонак, підприємець, член Канадсько-Української торгової палати.
Оптимальний спосіб виходу на канадський ринок для різних товарів може відрізнятися. «Окремі виробники харчових продуктів змогли швидко налагодити бізнес-відносини з канадськими імпортерами, відвідавши лише одну торгову виставку, без будь-яких попередніх контактів. Для виробників одягу та делікатесів добре працює агентська схема, в яку можна залучати представників діаспори. Для сегмента В2В схема продажу працює через імпортерів, дистриб’юторів та невеликих ритейлерів. З великими ритейлерами діалог з нуля може видатись важким, якщо у підприємств немає базової добровільної сертифікації (наприклад, ISO). Дистриб’ютори відкриті до нішевих товарів для певних етнічних груп», – зазначає Олександра Бровко.
На перших порах виходити на канадський ринок краще через місцеву компанію-партнера. Оскільки канадський імпортер несе відповідальність за дотримання усіх вимоги до товару, це значною мірою спростить вихід на ринок. Канадські дистриб’ютори, що працюють з супермаркетами та невеликими магазинами, зазвичай мають свої склади в різних провінціях. Часто дистриб’ютор працює на ринках Канади і США, що може стати у пригоді для географічного розширення продажів.
Також українським експортерам стануть у пригоді послуги проекту CUTIS та Офісу з просування експорту – консультативно-дорадчого органу при Мінекономрозвитку, в межах яких можна підвищити обізнаність щодо ринку Канади, отримати аналітику канадського ринку та експортний консалтинг, допомогу у просуванні українських товарів та послуг у Канаді та налагодженні співробітництва з канадським бізнесом.
Сприяє бізнесу і наявність у Канаді української діаспори, яка нараховує близько 1,3 млн осіб. В цілому Канада – країна мігрантів, і смаки споживачів досить різноманітні, що створює хороші передумови для продажу товарів етнічним групам покупців. Усе, що пов’язано з Україною, сприймається дуже добре.
Корисні посилання для тих, хто хоче вийти на ринок Канади:
Джерело: Банк “Аваль” A few months ago, the Canada – Ukraine Free Trade Agreement (CUFTA) entered into force, which effectively opens Canada’s huge market to a great number of Ukrainian companies. Ninety eight percent of customs duties for Ukrainian goods have been eliminated. The region’s needs are significant and diverse. Let’s discuss how to enter the Canadian market and what are the market needs?
Trade volumes with Canada fall far short of their potential capacity: this year, exports of Ukrainian goods to Canada amounted to approximately 0.5% of total Ukrainian exports. Meanwhile, Ukraine imported 7 times as much of Canadian goods, although in actual figures it is just as negligible.
Ukrainian apparel manufacturers (-17.2% of customs duties) and footwear manufacturers (-9.7%), as well as Ukrainian farmers (-4.5% of customs duties for vegetables and fruits) will benefit the most from the customs duties elimination. Moreover, the Agreement opens Canadian public procurement market (its volume is $ 12 billion) on the same terms as for local companies, and specific sections of the Agreement protect e-commerce and intellectual property.
According to the Ministry of Economic Development and Trade of Ukraine, implementation of the Agreement will facilitate a fivefold increase in the turnover of goods between Ukraine and Canada. ‘Each export case is unique. Should you find a partner in Canada, which has allocated quotas, then you will be able to export your goods not having to pay import duties. I would rather not overemphasized priority products, because this may discourage some exporters of so-called ‘non-priority’ products. The Canadian market is very diverse: buyers’ needs in one province may differ significantly from those in other provinces. Therefore, consumers’ needs in each and every province should be studied in detail. It’s quite possible that priority products in different regions may vary.’ – says Oleksandra Brovko, CUTIS Senior Trade and Investment Policy Expert.
However, it should be understood that the Agreement includes certain exceptions for a range of products that can be exported without customs duties only within Canadian quotas (e.g. customs duties for poultry, dairy products, eggs and egg products, cheeses and sugar, when exported in quantities exceeding the quotas, may reach 150-300%). So, as we may see, the list of exceptions largely includes processed agricultural products, which are Ukrainian export priority.
‘Maple’ needs
The structure of Ukrainian exports to Canada is mainly comprised of ferrous metals and their products, fats and oils of vegetable or animal origin, oilseeds and oleaginous fruits, machinery, apparatus and mechanical devices, wood and wooden products, milk and dairy products, eggs and honey. The Canada – Ukraine Trade and Investment Support Project (CUTIS) has identified the following sectors of Ukrainian SMEs as priority ones for further export to Canada.
Moreover, some experts believe that frozen fruits and berries, juices, peppers, cabbage, soybeans, legumes, corn, mineral water, ceramic tiles and sports equipment may also be in a high demand.
However, there are also other assessments of the Canadian demand. According to analysts of the Allbiz International Center of Internet Commerce, requests received from Canadian counterparts had completely changed their focus and structure over the first six months of 2017 compared to the same period of 2016. The Top-3 list included orders submitted to breeding nurseries that breed various types of dogs, orders for tobacco for pipes and hookahs, as well as classic cigarettes.
It is notable that in 2016 orders that prevailed on the Allbiz were those from medium-size businesses for gift and souvenir products, ice hockey equipment for various educational institutions and sports facilities, industrial containers, safe boxes, as well as products made of flexible and tempered steel sheets.
Standards First and Foremost
To be exported to Canada some Ukrainian products should undergo compliance assessment. ‘For instance, some manufactured goods (clothes dryers, washing machines, dishwashers, freezers, electric cookers) are subject to mandatory certification. Meanwhile, apparel and footwear do not require certification (except special workwear, which should comply with established technical regulations). In any case, before entering the Canadian market, one needs to study regulatory requirements for a particular product (quality and safety requirements, standards and technical regulations, etc.)’- says Oleksandra Brovko.
CUFTA regulates certain issues, which ensure the mutual access of goods to the markets of both countries. This had to be done in view of different requirements on product quality and safety, labeling and certification. CUFTA has also addressed the rules for identifying and confirming the country of origin. All products should be fully manufactured or sufficiently processed or recycled in accordance with the prescribed rules of origin. As for sanitary and phytosanitary regulations, the countries shall apply the appropriate WTO regulations. Compliance with countries’ obligations in accordance with provisions of the WTO Agreement on Technical Barriers to Trade has been upheld.
Entering the Market
Entering the Canadian market should follow a number of standard procedures, including studying the level, structure and nature of demand for a particular product, assessment of competition, identifying product distribution channels, etc. Moreover, one should also understand the Canadian business mindset.
«Canadians take their time to carefully study their future partner. They need time to test their partner by matching words to deeds. That is to reach a certain level of trust. Ukrainian businessmen need to promptly and adequately respond to queries and address all these little issues that may arise before a real business relationship is established. Canadians are cautious when choosing a partner – they are interested in the transparency of business, compliance of manufacturing with the environmental norms, energy saving procedures and corporate social responsibility. Canadians value accuracy, when they negotiate they do so to reach an agreement and make a decision and not simply to ‘discuss an issue’ – says Dmytro Kozonak, entrepreneur, member of the Canadian Ukrainian Chamber of Commerce.
The best way to enter the Canadian market for different products may be different. ‘Some foodstuff manufacturers were able to quickly establish business relations with the Canadian importers having only visited a single trade exhibition, without any preliminary contacts. For apparel and gourmet foods manufacturers, an agency scheme works well, in which it would be good to involve a member of the Ukrainian diaspora. For the В2В segment, an appropriate scheme would be to work through importers, distributors and small retailers. With large retailers it may prove difficult to start the relationship from scratch, if an enterprise has no basic voluntary certification (e.g. ISO). Distributors are open for niche products designed for specific ethnic groups’, – says Oleksandra Brovko.
At the start, it would be better to enter the Canadian market through a local partner company. The fact that the Canadian importer takes responsibility for the compliance with all the requirements to the product will make it considerably easier to enter the market. Canadian distributors who work with the supermarkets and small shops usually have their own warehouses in all provinces. Distributors often work on both the Canadian and US markets, which may be helpful for expanding the geographical scope of sales.
Ukrainian exporters may also use the services of CUTIS project and Export Promotion Office – a consultative body under the Ministry of Economic Development, which may help raise awareness as regards the Canadian market, obtain Canadian market analytics and export consulting services as well as assistance in promoting Ukrainian goods and services in Canada and developing cooperation with the Canadian businesses.
The Ukrainian diaspora in Canada, which numbers about 1.3 million people, is also helpful for doing business there. Overall, Canada is a country of migrants, and consumers’ tastes are quite diverse, which creates good opportunities for selling goods to various ethnic groups of buyers. Everything associated with Ukraine is perceived very well.
Useful links for those who would like to enter the Canadian market
Зелені технології та їх переваги під час виходу на іноземні ринки останнім часом на слуху. Але які саме практики ховаються за загальними фразами про «сталий розвиток» та «охорону довкілля»? Давайте розглянемо основні «магічні» елементи екологізації виробництва та їх економічні вигоди, узявши для прикладу Канаду, де на питання охорони навколишнього середовища звертають значну увагу.
Дотримання національного та міжнародного природоохоронного законодавства.
Почнемо з базових речей. На відміну від офісних робітників, у яких охорона довкілля асоціюється з чимось абстрактним, у керівників підприємств більш приземлене розуміння – про екологічні експертизи та інспекції вони знають із власного досвіду. Дотримання природоохоронного законодавства убезпечує бізнес від протистояння з місцевим населенням та можливої дисциплінарної, адміністративної та кримінальної відповідальності. Краще попередити можливі проблеми ніж пізніше зазнавати фінансових та репутаційних збитків.
«Впровадження сучасних енергоощадних технологій, залучення вторинної сировини та використання відходів у якості джерела енергії – це лише деякі із шляхів для бізнесу вивільнити капітал для більш прибуткових цілей, таких як дослідження та розвиток»– ЄБРР.
Впровадження найкращих доступних технологій та скорочення споживання ресурсів.
Організація технологічного процесу визначає вплив підприємства на довкілля. Очевидно, що легше продумати цей аспект ще на етапі проектування виробництва, аніж пізніше витрачатися на боротьбу із прорахунками.
Уряди розвинених країн розробляють настанови щодо «найкращих доступних технологій» для різних галузей виробництва. Це, наприклад, “Звіт про найкращі доступні технології” розроблений National Energy Board Канади. Документ надає практичні настанови не лише щодо процесів, але й управлінських практик на підприємстві.
Джерело зображення: questcanada.org
Згідно стратегічних планів розвитку, в Україні скоро буде активно пропагуватися схожий підхід, який має призвести до позитивних природоохоронних та економічних ефектів. Адже викиди у повітря, скиди у водойми та генеровані об’єми відходів – це такі самі ресурси підприємства, лише розпорошені у довкіллі. Чим менше відходів, тим більше кінцевого продукту можна виробити з одиниці сировини. Це і є ресурсоефективність. Тому стратегічне врахування рекомендацій щодо найкращих технологій буде фінансово вигідним вашому бізнесу.
Управління відходами.
Розглянемо два аспекти: відходи виробництва і відходи споживання.
Відходи виробництва формуються на підприємстві під час виробничого процесу. Пересічна людина мало розуміє масштаб відходів, які продукує українська промисловість. Насправді це сотні мільйонів тон часто токсичних матеріалів, проблема їх накопичення в Україні дуже серйозна. Виробникам слід пам’ятати, що в хімії немає відходів, а є лише невикористана сировина. Це знову ж таки питання ресурсоефективності, яке може перетворити сміття на бізнес-можливості.
Відходи споживання включають використані та застарілі речі, упаковку товарів. Ця категорія вже більш знайома населенню. В Україні 95% таких відходів відправляється на полігони, що створює низку незручностей та екологічних проблем. Для їх вирішення у нині обговорюваному проекті Стратегії поводження з відходами запроваджено механізм розширеної відповідальності виробника (РВВ). Він зобов’яже виробників збирати та переробляти деякі види товарів та упаковку. Це дозволить:
залучити вторинну сировину у виробництво
зменшити закупівлі первинних матеріалів
підходити до дизайну товарів у такий спосіб, щоб вкінці життєвого циклу вони могли у більшій мірі піддаватися переробці.
Зменшення енергоспоживання.
Про те, що споживання енергії, отриманої з викопного палива є причиною змін клімату, вже казано-переказано ще із середини 1990-х років. Але реальної актуальності питання енергоефективності в Україні набуло лише з ростом тарифів на енергетичні ресурси. Відтак, запровадження більш енергоефективних технологій виробництва, зменшення енергоспоживання у побутовому блоці, отримання біогазу з органічних відходів, локальна генерація відновлюваної енергії – це ті природоохоронні заходи, які тепер мають ще й комерційний сенс.
Якщо підприємство виробляє та експортує енергоспоживаючі товари (напр., холодильники, кондиціонери, телевізори), варто очікувати, що на міжнародних ринках може бути прискіплива увага до характеристик їхньої енергоефективності. Логіка зрозуміла: неефективне споживання енергії приладом впливатиме як на енергетичну систему, так і довкілля країни-імпортера.
В Канаді, ЄС та і в Україні вже існує окремий інструмент інформування споживача про енергетичні характеристики товару – енергетична етикетка. Для окремих товарів вона вже є обов’язковою.
Змінна оббивка меблів подовжує строк її експлуатації, а, отже, запобігає необґрунтованим втратам природніх ресурсів потрібних для виробництва.
Дизайн та матеріали для товару.
Дизайн товару не обумовлюється екологічним законодавством. Але до цього аспекту можна підійти творчо й розширити аудиторію покупців. Наприклад, для диванів чи стільців можна робити знімну обшивку. У разі забруднення чи пошкодження буде технічна можливість її випрати чи замінити. Це продовжить термін експлуатації меблів та зменшить кількість ресурсів необхідних для виробництва нових товарів.
Залучення вторинної сировини допоможе знизити собівартість товару, сприяти вирішенню проблем із сміттям, а також допоможе у вибудові іміджу відповідального виробника. Наприклад, Adidas запустив лінію кросівок, верхня частина яких виготовлена із переробленого пластику. Чому б ні? Тим більше, що запровадження розширеної відповідальності виробника та заохочення використання вторинної сировини у виробництві в Україні зовсім скоро стане обов’язковим.
Органічне сільське господарство.
Суть органічного сільськогосподарського виробництва полягає у виключенні з технологічного процесу штучних хімічних добрив, пестицидів, генетично модифікованих організмів, консервантів, стимуляторів росту та гормонів.
Як це сприяє захисту довкілля? Органічна сільськогосподарська практика фокусується на стимуляції функціонування ґрунту як природної екосистеми. Це сприяє накопиченню вуглецевих з’єднань та відтак вносить вклад у боротьбу зі зміною клімату. Відмова від мінеральних добрив зменшує ризики забруднення поверхневих та підземних вод.
У традиційному сільському господарстві штучні добрива, пестициди, гормони та стимулятори росту становлять значну частину собівартості кінцевої продукції. Відмова від їх застосування вилучить цю статтю витрат. До того ж, сертифіковані органічні продукти на ринку коштують більше ніж звичайні.
Водночас, специфіка органічного виробництва потребує зміщення акценту на попереджувальні заходи (механічна обробка ґрунту та попередження захворювань тварин). Це часто потребує перегляду постачальників. Додаткових коштів також вимагає й обов’язкова органічна сертифікація.
Практики зелених закупівель.
Окрім того, що підприємство виробляє товари чи послуги, воно також є споживачем на ринку. Адже йому потрібна й сировина, й приміщення, й послуги. Навіть якщо виробник дотримується природоохоронного законодавства, має кристально чисту репутацію, але закуповує витратні матеріали у порушника екологічного законодавства, він фактично фінансово підтримує спосіб роботи останнього.
Ці тонкі етичні моменти нерідко мають масштаби міжнародних скандалів. Наприклад, порушення норм викидів забруднюючих речовин автомобілями Volkswagen, коштувало компанії мільярдних збитків, в тому числі і на канадському ринку. Тому, віддаючи перевагу постачальникам, що дотримуються обов’язкових природоохоронних вимог та запроваджують добровільні заходи, підприємство мінімізує власні нефінансові ризики та підтримує свій бренд.
Система екологічного менеджменту.
Покращення екологічних показників роботи підприємства не трапляється зненацька. «Політична воля» щодо екологічних пріоритетів має йти від вищого управлінського рівня, а відповідні заходи втілюватися на кожному найменшому етапі технологічного процесу. Тому налагодження системи управління охороною довкілля на виробництві є інструментом, що дозволить виявити проблеми, запустити процес їх вирішення, відслідковувати та попереджати подальші складнощі.
Дотримання підприємством природоохоронного законодавства та взяття добровільних ініціатив обіцяє економічні вигоди. За рахунок розповсюдженого явища «грінвошингу», масової необізнаності українських споживачів у цьому аспекті та їх низької купівельної спроможності, такі перспективи на національному ринку поки що нижчі. Але на ринках розвинених країн затребуваність природоохоронних практик гарантована. Наприклад, канадські супермаркети, підписуючи договори із постачальниками, вимагають ряд «добровільно-обов’язкових» документів, серед яких є й такі, що стосуються охорони довкілля. А необхідність подавати звіти з корпоративної соціальної відповідальності, які включають природоохоронний аспект, зменшує нефінансові ризики іноземних партнерів.
Природоохоронні аспекти виробництва товарів будуть перевагою українських експортерів при участі в державних закупівлях розвинених країн. Оскільки Канада активно впроваджує практики «зелених» закупівель, то вжиті природоохоронні заходи та маркування дадуть більші шанси на успіх.
Дотримання екологічного законодавства та реалізація відповідних добровільних практик очікувано призведе до того, що ріст виробництва не буде супроводжуватись більшим навантаженням на довкілля. Це явище – «декаплінг» (decoupling) – є стратегічною основою сталого економічного розвитку.
У разі масового запровадження заходів щодо зменшення відходів та використання вторинної сировини у виробництві, очікувано відбудуться структурні зміни в економіці та її поступовий перехід до “кругової економіки” («circular economy»).
«Кругова економіка» вже стала стратегічним напрямом розвитку окремих провінцій Канади (Strategy for a Waste Free Оntario) та ЄС (Circular economy package, 2014). Така трансформація призведе до значного скорочення видобутку природніх ресурсів і пов’язаного з цим забруднення довкілля.
Застосування вищезазначених природоохоронних практик – це гра «в довгу». Але це також шлях стратегічної перебудови бізнесу, яка може принести довгострокові фінансові плоди та допомогти закріпитися на іноземних ринках. Тож чому б не почати робити вже зараз те, що скоро стане повсюдною нормою?
Автор: Зоя Павленко, експерт з охорони навколишнього середовища Канадсько-українського проекту підтримки торгівлі та інвестицій
Зображення згори: Frits Ahlefeldt / Hiking Artist Green technologies and their advantages when they enter the foreign markets are recently buzz words. But what are the specific practices hidden behind the general phrases on “sustainable development” and “environmental protection”? Let us have a look at the key “magic” elements how to make the production environmental friendly and their economic benefits, taking Canada as an example where environmental protection issues draw considerable attention.
Complying with the national and international environmental protection laws.
Let us start from the basics. In contrast to white collars working in offices whose ideas about protection of environment are quite abstract, the top managers at manufacturing businesses have more close-to-ground notions – they learn about environmental protection examinations and inspections from their own experience. Compliance with environmental laws ensures that a business is safe from coming into conflict with the local communities and punishment with possible disciplinary, administrative and criminal sanctions. It is better to prevent possible problems than suffer from financial and image losses afterwards.
“Introducing up-to-date energy saving technologies, use of secondary raw materials and use of waste as a source of energy constitute just some of the ways for the businesses to free up capital for more lucrative objectives, such as research and development”– EBRD.
Launching a technology process means the producing facility’s impact over the environment. It is obvious that it is easier to think over the aspect at the stage when a manufacturing facility is being designed than to spend money later addressing the gaps.
The governments in the developed countries design guidelines on “the best available technologies” for various industrial spheres, e.g. Report on Best Available Technology developed by the National Energy Board of Canada. The document sets forth the practical guidelines both on the processes and management practices at manufacturing facilities.
Source: questcanada.org
According to the development strategy plans, soon a similar approach will be actively promoted in Ukraine; it is supposed to result in positive environmental and economic outcomes, because the emissions to atmosphere, discharges into waterways and the generated volumes of wastes constitute the resources for an industry after all, currently being just dispersed in the environment. The less waste the company has, the more items of final products it can manufacture per one unit of raw materials. This is ultimately resource efficiency. Therefore, taking into consideration the recommendations on the best available technologies at the strategy level will be financially beneficial for your business.
Managing the waste.
Let us consider two aspects: manufacturing-related waste and consumption waste.
Manufacturing-related wastes are generated at a manufacturing facility in the course of the production process. An average individual is unlikely to be aware of the scale how much waste is generated by the industry in Ukraine. In fact, it is hundreds of millions tons of sometimes toxic substances. The problem with their amassment in Ukraine is very serious. The manufacturers should remember that in chemical terms there is not such a thing as waste, there is the unused raw material only. Here again the issue of resource efficiency arises when this resource efficiency may turn the waste into business opportunities.
Consumption waste includes disposed and expired items as well as the goods packaging. In Ukraine 95% of this waste is sent to landfills. This results in a set of inconveniences and environmental problems. Seeking to address them, the currently considered draft of the Strategy on waste management introduces a mechanism of a Manufacturer’s Enhanced Responsibility (MER). This mechanism will set a requirement to the manufacturers on collecting and processing some types of the goods and packaging. This will provide an opportunity to:
Engage secondary processed raw materials into industry
Reduce buying of the primary raw materials
Design the products in such a way so that at the end of its life cycle they could better recycled.
Reducing energy consumption.
Since as early as mid 90s there have been a lot of statements on the consumption of energy produced from the fossil fuel as a cause for the climate change. However, energy efficiency has become high on the agenda in Ukraine only after the tariffs for energy resources started to grow. Hence, introducing more energy efficient technologies for domestic needs, extracting bio gas from the organic waste, local generation of the renewable energy: all these environmental interventions currently make sense in commercial terms.
If a company manufactures and exports energy consuming goods (e.g., refrigerators, air conditioners, TV sets), one should expect close attention to their energy saving characteristics at the international markets. The logic is clear: a gadget’s inefficient energy consumption will influence both the energy system of an importing country and its environment.
Both Canada, EU and Ukraine already have a specific tool to inform a consumer about energy characteristics of a product: an energy consumption label. It is mandatory for some categories of goods already.
Removable covers for furniture extends its time of use and, hence, prevents unjustified expenses of natural resources necessary for their production.
Design and materials for a product.
The product design is not dictated by the environmental policies. However, one may adopt a creative approach to this aspect and expand its target group of consumers. E.g. you can use the removable covers for sofas or chairs. In case it gets dirty or damaged, there will be a technical opportunity to have it washed or changed, extending the period of time within which this piece of furniture is used and reducing the amount of resources necessary to produce new goods.
Using the secondary raw materials will contribute to reducing the production cost of a product, help with addressing the waste issues and assist with creating an image of a responsible manufacturer. For instance, Adidas launched a line of training shoes with their upper part manufactured of the recycled plastic. Why not? Anyway, introducing an extended responsibility of a manufacturer and encouraging the use of the recycled raw materials for production will very soon become mandatory in Ukraine.
Organic agriculture.
The organic agriculture is about excluding artificial chemical fertilizers, pesticides, genetically modified organisms, preservatives, growth stimulants and hormones from the technology process.
How does this contribute to the protection of the environment? Organic agricultural practices focus on stimulating the soil’s functioning as a natural environmental system. This contributes to the accumulation of carbonic compounds in the soil and makes its input into addressing climate change problem. Withdrawal from use of mineral fertilizers reduces risks for pollution of surface and underground waterways.
The costs of artificial fertilizers, pesticides, hormones and growth stimulants constitute a considerable part of the production costs of a final product at the modern agriculture. Dropping their use will eliminate these expenditures. Also the certified organic food products’ prices are higher than the average ones at the market.
At the same time, the specific features of organic agriculture require re-focusing on preventive measures (mechanical processing of the soil and preventing diseases of the livestock). This often leads to review of suppliers. Mandatory organic certification also entails additional costs.
Green procurement practices.
In addition to production of goods or services, a business is a consumer at the market as well. It also needs both raw materials and premises and services. Even if a manufacturer sticks with environmental laws, has a spotless reputation, but still purchases raw materials from a infringer of environmental laws, this manufacturer, in fact, provides financial support for the way how this latter works.
These subtle ethical moments sometimes result in international scale scandals. For example, when Volkswagen cars violated the norms for polluting emissions, this resulted in billions worth losses for the company, including at the Canadian market. Therefore, if a company favors the suppliers complying with mandatory environmental standards and introducing their voluntary interventions, this company minimizes its own non-financial risks and supports its brand.
Environmental issues management system.
The improvements in environmental indicators of a company’s performance do not occur by chance. It is the highest leadership that should be the source of a “political will” for environmental priorities; and respective interventions should be implemented at every tiny stage of the technology process. Thus, introducing an environmental management system at a manufacturing facility constitutes a tool allowing identification of problems, launch of the process to resolve them, monitor and prevent further issues.
If a company complies with environmental laws and policies and undertakes voluntary initiatives, this approach promises economic benefits. The widely spread phenomenon of “greenwashing”, low awareness of consumers in Ukraine about these issues and their poor purchasing power, however, set the perspectives for these benefits at the market of Ukraine at quite a modest level so far. The demand for environmental practices at the developed countries’ markets is high. E. g., while signing contracts with their suppliers, Canadian supermarkets demand a set of voluntary/mandatory documents, including those on environmental protection. The obligation to submit a corporate social responsibility report (encompassing environmental issues) reduces non-financial risks for foreign partners.
The environmental aspects of the goods production will constitute advantages for Ukrainian exporters when they bid for the public procurement tenders in the developed countries. As Canada actively promotes green procurement practices, the previously undertaken environmental interventions and labeling will provide them with better chances for success.
Compliance with environmental laws and implementation of respective voluntary practices are expected to result in the process when the growth in production does not entail bigger burden for the environment. This phenomenon – decoupling – is a strategic pre-requisite for sustainable economic development.
In case the interventions on reducing waste and use of the secondary raw materials are undertaken on the massive scale, the structural changes in the economy are expected to occur and the economy will be transformed gradually into a “circular economy”.
The “Circular Economy” has already become a strategy for development in several provinces of Canada (Strategy for a Waste Free Оntario) and EU (Circular economy package, 2014). This transformation will lead to considerable reduction in the extraction of natural resources and the related environmental pollution.
Introducing the above mentioned environmental protection practices is a long-term game. But it is also a way to strategically rebuild the business that may yield financial benefits in the long-term perspective and help to solidify your position at the foreign markets. Why shouldn’t you start doing right now the things, which will become a universal standard soon?
Picture on top: Frits Ahlefeldt / Hiking Artist
Author: Zoia Pavlenko, Ukrainian Environment Expert at CUTIS project
Канаду можна вважати найбільш українською країною за межами самої України. Завдяки 1,3 мільйона канадців, які стверджують про своє українське походження, ми маємо глибокі особисті та культурні зв‘язки, що проходять через кілька поколінь. Минулого року відзначалася 125-а річниця початку української імміграції до Канади.
Канада й Україна нещодавно зміцнили свої відносини великою мірою в стилі 21-го століття – підготувавши Угоду про вільну торгівлю. Після набрання чинності 1 серпня Угода про вільну торгівлю між Канадою і Україною (CUFTA) відразу забезпечить безмитний доступ для 98 відсотків товарів, якими торгують обидві країни. Як і Канада, Україна також має договір про вільну торгівлю з Європейським Союзом, що дає її компаніям можливість здійснювати безмитну торгівлю у межах великого економічного блоку.
Український уряд, що з‘явився в 2014 році на хвилі революції гідності – Євромайдану, здійснює надзвичайно необхідні структурні реформи і має потужну програму дерегуляції економіки, поліпшення ділового клімату та приватизації державних підприємств. Після двох років рецесії в 2014 та 2015 роках ВВП України зріс на 2,3 відсотки в 2016 році, і зростання на 2,5 відсотки прогнозується на 2017 рік (темпи зростання за два роки, зіставні з канадськими).
Україна пропонує канадським компаніям четверте за рівнем освіченості населення у світі, особливо у сферах інформаційних технологій, машинобудування, аерокосмічних та, звичайно, сільськогосподарських технологій (агротех).
Інформаційні технологій (IT) – один із секторів, який отримує велику перевагу від цього високоосвіченого населення, завдяки чому це один з найбільш перспективних секторів із точки зору зміцнення економічних зв’язків з Канадою. Українські IT-експортери готові зробити крок уперед, щоб стати частиною глобальної цифрової революції. Креативні галузі, в тому числі галузь інформаційних технологій, у всьому своєму розмаїтті, є вирішальними складовими розвитку стратегії українського експорту. Україна може надати компаніям технологічні послуги високого рівня разом з новими ідеями, які допоможуть канадським фірмам стати конкурентоспроможними у світі та підтримувати темпи цифрової трансформації.
Обсяг експорту сектору послуг з розробки програмного забезпечення та інформаційних технологій в Україні склав приблизно 3 млрд. доларів США в 2016 році, і продемонстрував зростання у двозначних цифрах упродовж кількох років. В Україні понад 100 тисяч сертифікованих IT фахівців, це третя у світі за кількістю спільнота після Сполучених Штатів та Індії. Очікується, що до 2020 року ця кількість досягне 200 тисяч. У світі, де потрібно використовувати всі таланти, кількість жінок в українських IT компаніях збільшилася удвічі за останні п’ять років.
Більше ніж 100 гравців світового рівня заснували в Україні свої центри досліджень та розробок (R&D), а 12 українських IT-компаній увійшли до ТОП 100 аутсорсингових компаній у світі. Близькість до Європейського Союзу привабила до України кілька великих європейських фірм.
Розвиток IT екосистеми є найвищим пріоритетом для українського уряду. IT екосистема включає три напрямки: фірми, що обслуговують великі IT компанії; більше ніж 1 000 стартапів; та виконання функцій міжнародного центру R&D.
У п‘яти українських містах і регіонах України – Києві, Харкові, Львові, Одесі та Дніпропетровській області – утворено IT кластери. Слід особливо відзначити, що ці новостворені центри мають підтримку з боку промисловості та урядових структур місцевого та національного рівнів.
Уряд України взяв на себе зобов‘язання усунути бар‘єри для експорту послуг. Наприклад, завдяки ухваленню нових законів експортери послуг можуть укладати контракти та виставляти рахунки в електронній формі, і від них не вимагається переклад документів українською мовою.
Перша українська IT місія до Канади відбулася під час Branham300 Launch Event у травні 2017 року, де Україна була спеціальним спонсором. Ця подія супроводжувалася більше ніж 50 зустрічами з провідними канадськими ІТ компаніями. Загалом 17 українських підприємств у сфері інформаційних технологій зустрілися зі своїми канадськими партнерами з метою встановлення зв’язків та налагодження довгострокових партнерських відносин.
Підтримка в розвитку цих відносин надходить від нашого урядового Офісу з просування експорту (EPO), що діє в тісній співпраці з Канадсько-українським проектом підтримки торгівлі та інвестицій (CUTIS) – п’ятирічним проектом підтримки розвитку, що фінансується Урядом Канади через Міністерство закордонних справ Канади (Global Affairs Canada) і впроваджується Конференційною радою Канади та Канадсько-українською торговельною палатою. І EPO, і CUTIS, визначили IT як пріоритетний сектор для ділових стосунків між Україною та Канадою. Нарощування експорту з боку українських компаній у сфері технологій може сприяти досягненню цілей проекту – зменшення бідності та підвищення темпів сталого економічного росту в Україні.
Канадські компанії мають унікальну нагоду скористатися з можливостей, які пропонуються угодою CUFTA та українським ІТ сектором, що стрімко розвивається. Ґрунтуючись на існуючих зв‘язках, Канада й Україна можуть значно посилити свою співпрацю задля взаємної вигоди.
Автор: Наталія Микольська, заступник міністра економічного розвитку та торгівлі, торговий представник України.
Canada may be the most Ukrainian country outside of Ukraine itself. With 1.3 million Canadians claiming Ukrainian descent, we have deep personal and cultural bonds that span generations. Last year marked the 125th anniversary of the first Ukrainian immigration to Canada.
Canada and Ukraine recently strengthened our relations in a very 21st-century way – negotiating a free-trade agreement. Once it takes effect on Aug. 1, the Canada-Ukraine free-trade agreement (CUFTA) will provide immediate duty-free access for 98 per cent of goods traded. Like Canada, Ukraine also has a free-trade agreement with the European Union, giving firms opportunities to trade largely tariff-free across a large economic bloc.
The Ukrainian government that emerged from the 2014 Euromaidan Revolution of Dignity has undertaken much-needed structural reforms and has a robust program to deregulate the economy, improve the business climate and privatize state-owned enterprises. Following two years of recession in 2014 and 2015, Ukraine’s GDP grew by 2.3 per cent in 2016 and growth of 2.5 per cent is forecast in 2017 (a two-year growth rate comparable to Canada).
Ukraine offers Canadian companies the fourth-most educated population in the world, with a strong emphasis on information technology, engineering, aerospace and, of course, agriculture technology (agritech).
Information technology (IT) is one of the sectors that benefits greatly from this highly educated population, making it one of the most promising sectors for closer economic ties with Canada. Ukrainian IT exporters are ready to step up to become a part of the global digital revolution. Creative industries, including information technologies in all their diversity, are among the crucial building blocks of the emerging Ukrainian export strategy. Ukraine can provide companies with high-level technology services combined with fresh ideas, helping Canadian firms become globally competitive and keep up with the pace of digital transformation.
Ukraine’s software development and IT services industry recorded exports of about $3-billion (U.S.) in 2016 and has enjoyed double-digit growth for several years. There are more than 100,000 certified IT specialists, third-most in the world after the United States and India. By 2020, this number is expected to reach 200,000. In a world in which all talents need to be harnessed, the number of women in Ukrainian IT companies has doubled in the past five years.
More than 100 global players have located R&D facilities in Ukraine and 12 Ukrainian IT companies are in the Top 100 outsourcing companies in the world. Proximity to the European Union has brought a number of major European firms to Ukraine.
The development of an IT ecosystem is top of mind for the Government of Ukraine. The IT ecosystem includes three areas of focus: firms that service large IT companies; more than 1,000 startups; and serving as an international R&D centre.
Five major cities and regions in Ukraine – Kiev, Lviv, Kharkiv, Odessa and Dnipropetrovsk region – boast IT clusters. Most notably, the hubs emerging are supported by industry and by local and national governments.
The Government of Ukraine has committed to eliminating the barriers to export of services. For instance, since new laws were adopted, services exporters can conclude contracts and sign invoices electronically and they do not need the Ukrainian translation of documents.
The first Ukraine IT mission to Canada took place at the 2017 Branham300launch event in May, 2017, where Ukraine was the featured country-sponsor. The launch was accompanied by more than 50 business-to-business meetings with the leading Canadian IT companies. A total of 17 Ukrainian IT businesses were meeting their Canadian counterparts to start networking and building long-term partnerships.
Support for building these relationships comes from our governmental Export Promotion Office (EPO), which works in close сo-operation with the Canada Ukraine Trade and Investment Support (CUTIS) project, a five-year development-assistance project funded by the Government of Canada through Global Affairs Canada and implemented by the Conference Board of Canadaand the Canada-Ukraine Chamber of Commerce. Both EPO and CUTIS have set out IT as a priority sector for Ukraine-Canada business relationships. Generating more exports from Ukrainian technology companies can contribute to the project goals of reducing poverty and increasing sustainable economic growth in Ukraine.
Canadian businesses are uniquely positioned to benefit from the opportunities offered by the CUFTA and the vibrant Ukraine IT sector. Building on the existing ties, Canada and Ukraine can greatly strengthen their relationship for mutual benefit.
Nataliya Mykolska is Deputy Minister of Economic Development and Trade and Trade Representative of Ukraine.
Експерт з охорони довкілля Канадсько-українського проекту з підтримки торгівлі та інвестицій Зоя Павленко в ефірі Першого Ділового каналу розповіла про перспективи для українських експортерів, які виходять з еко-продукцією на міжнародні ринки, а також розвіяла поширені міфи про так звану “екологічність” товарів.
Цитати:
“Але, я би відзначила, що саме формулювання “екологічно чистий товар” є абсолютно беззмістовним. Охорона довкілля – це зовсім не про споживчі якості товару. Товар впливає на довкілля у трьох стадіях: виробництва, експлуатації та утилізації.”
“Чим більше ВВП на душу населення, тим більший запит на дружні до навколишнього середовища товари. В Європі США та Канаді ВВП більше й, відповідно, попит на цю продукцію вищий.”
“Ринок органічних товарів Канади складає близько $5 млрд. 60% опитаних канадців заявляють, що готові купувати товари, які виготовлені без ризиків для навколишнього середовища, а 25% споживачів, готові платити за них більше”
https://www.youtube.com/watch?v=7X-F003fdyY Canada-Ukraine Trade and Investment Support project environmental expert Zoia Pavlenko talked to the First Business Channel about the main environmental stereotypes Ukrainian businesses have and described the prospects for Ukrainian environmentally-friendly products exporters on the international markets.
Main highlights:
“The very notion of “ecological goods” is completely meaningless. Environmental protection is not about the quality of the consumer goods, it affects the environment on three stages: production, operation and utilization.”
“The more GDP per capita is, the greater is the demand for environmentally-friendly goods. Europe, the US and Canada have higher GDP and, consequently, demand for these products there is higher.”
“Organic goods market in Canada is about $ 5 billion, 60% of Canadians surveyed say they are ready to buy products that are manufactured without risks to the environment, and 25% of consumers are willing to pay more for them.”
Аналіз ринку, сертифікація, пошук партнера в Канаді та англійська мова – це лише декілька з головних must-have для український експортерів до Канади. Директор проекту CUTIS в Україні Ігор Санжаровський в ефірі UATV English розповів про аспекти експорту до Канади, на які обов’язково потрібно звернути увагу.
Під час інтерв’ю мова також пішла про структуру українського експорту до Канади, основні перешкоди на шляху експортерів, вільну торгівлю з Канадою, а також щодо перспектив залучення канадських інвестицій в Україну.
“Канадський ринок не є пустим, він не чекає з нетерпінням на українські товари. Вітчизняним виробникам необхідно знайти своє місце на ринку Канади й, давайте будемо чесними, боротися за місця на канадських полицях”, – підкреслив пан Санжаровський.
Дивіться повне інтерв’ю нижче:
https://youtu.be/y30bhcqtxUE Market analysis, certification, finding a partner in Canada and fluency in English are just a few of the key “must-haves” for the Ukrainian exporters to Canada. CUTIS project director Ihor Sanzharovskyi talked to UA TV about the crucial aspects of exporting to Canada.
The interview covers the structure of the Ukrainian exports to Canada, the main obstacles exporters face, free trade with Canada, and the prospects of bringing Canadian investments to Ukraine.
“The Canadian market is not empty, it does not simply wait for Ukrainian goods. Ukrainian producers need to find their place on the Canadian market and, let’s be honest, fight for the Canadian shelves,” said Mr Sanzharovsky.
Український стартап Kray Technologies що приймав участь в квітні в Ukrainian-Canadian Trade Show підписав перші контракти на виробництво агродронів. Апарат вже отримав необхідні патенти в США. Робочий прототип дрона нещодавно показали в дії.
Потужність українського агродрона
В апараті є система комп’ютерного бачення, яка дозволяє розпізнавати перешкоди і автоматично ухилятися від них. Продуктивність — 27-48 га на годину, 300-500 га за день. Дрон розвиває рекордну швидкість 110 км/год. Ємність бака для хімікатів — 22,5 л і 15 кг. У майбутніх моделях передбачається також встановлення «комп’ютерного зору» для нічного режиму. Робочий цикл дрона: 15 хвилин політ, 1 хвилина обслуговування. За один цикл обробляє до 14 га. Час заряду пари батарей — до 60 хвилин. Зараз передсерійна комерційна збірка дрона організована в Києві. Починаючи з наступної весни, Kray буде працювати з передзамовленням для серійного виробництва в різні країни світу.
Вартість техніки
Вартість одного дрона зараз приблизно $50 тис (разом з наземною станцією управління). Коли буде запущено серійне виробництво, дрон помітно подешевшає. За словами Судрі, в проект вже було інвестовано більше $350 тис. В Україні поки що не проданий жоден Agros, але представництво вже веде переговори агрохолдингами.
Джрело: nachasi.com Ukrainian start-up Kray Technologies, which participated in Ukrainian-Canadian Trade Show in April, signed its first contracts for agrodron production. The device received all necessary patents in USA. Properly working prototype was recently shown in action.
Performance of Ukrainian agrodrone
The device has a computer vision system that allows to recognize obstacles and automatically dodge them. The agrodrone’s productivity – 27-48 hectares per hour, 300-500 hectares per day. The drone races a record speed of 110 km/h. Chemicals tank capacity – 22.5 l and 15 kg. Future models will provide night vision mode. Drone working cycle: 15 minutes flight, 1 minute service. In one cycle it processes up to 14 hectares. Battery charge time is up to 60 minutes. Currently the pre-series commercial version of the drone is organized in Kyiv. Starting next spring, Kray Technologies will work on pre-orders for serial production for different countries of the world.
The cost of machinery
The cost of one dron is now about $50 thousand (together with the ground control station). When mass production is started the drone would be significantly cheaper. According to the founder, more than $350,000 have already been invested in the project. No Agro has been sold in Ukraine yet, but the company already negotiating with Ukrainian agroholdings.
Події останніх років кардинально змінили зовнішню торгівлю України – через втрату російського ринку українські виробники вимушені були переорієнтували свій експорт зі Сходу на Захід. Завдяки зусиллям уряду, та, зокрема, торговельній дипломатії Міністерства економічного розвитку почали функціонувати зона вільної торгівлі з ЄС, все ближче реалізація угоди про зону вільної торгівлі з Канадою, активно ведуться переговори із Туреччиною та Ізраїлем. Щодня ми спостерігаємо за новими історіями успіху українських товарів на іноземних ринках.
Діаграма: TheEconomist
Аспект, який мало згадується під час обговорень «нового шляху» українського експорту, – його вплив на довкілля. У цій статті ми спробуємо коротко проаналізувати потенційні наслідки лібералізації зовнішньої торгівлі для навколишнього середовища України. За приклад візьмемо угоду про вільну торгівлю між Україною та Канадою, нещодавно ратифіковану Верховною Радою України.
Від бідних та чистих до багатих та брудних?
Лібералізація зовнішньої торгівлі по суті означає спрощення умов для міжнародного руху товарів та послуг. Це стимулює виробництво в країнах-експортерах. Теоретично подібний ріст веде до більшого споживання природних ресурсів та росту відходів виробництва. Це може мати як локальний ефект (наприклад, потрапляння неочищених стоків у малі річки), так і глобальний (ріст викидів парникових газів).
У 1955 році вчений Саймон Кузнець запропонував криву взаємозалежності рівня навантаження на довкілля від економічної діяльності (рисунок 1). Згідно з теорією науковця, зростання ВВП на душу населення веде спочатку до збільшення навантаження на довкілля, а потім – до його спаду. Логіка зрозуміла – активізація економічної діяльності та нові фінансові ресурси йдуть на забезпечення найгостріших потреб, «латання дірок». Тут не до турбот про довкілля.
Проте пізніше, коли країна вже достатньо заможна, а екологічні проблеми продовжують накопичуватися, питання охорони навколишнього середовища стають актуальними. Країна має змогу інвестувати в оновлення застарілих технологій виробництва та працювати над усуненням негативних екологічних наслідків.
Сьогодні 20-тикратна різниця ВВП на душу населення між Україною ($2155) та Канадою ($43248) ставить їх на різні кінці кривої Кузнеця. Можна припустити, що зростання торговельних зв’язків між двома країнами загрожує саме нашій державі погіршенням екологічної ситуації. Проте чи насправді це так?
Чи можливий стрибок до чистоти?
Особливістю участі України в угодах про вільну торгівлю є акцент на експорті сировинних матеріалів, який вимагає значного залучення природних ресурсів. Проте навіть з поступовим зміщенням фокусу на експорт готової продукції з більшою доданою вартістю не слід забувати про екологічні впливи самих переробних процесів (споживання енергії та води, викиди забруднюючих речовин в атмосферу, скиди стоків).
Бажання швидко нарощувати темпи економічного розвитку та залучати міжнародні інвестиції призводить до послаблення екологічного контролю в Україні. Це й мораторій на екологічні перевірки підприємств, і формалізація процесу екологічної оцінки, і відтягування системного законодавчого перезавантаження в екологічній сфері. Україна стала активним учасником «race to the bottom» – «гонитви на дно», оскільки змагання за шматок міжнародного економічного пирога призводять до зниження екологічних стандартів.
Здавалося б, перспективи не особливо райдужні для українського довкілля. Проте якщо глибше проаналізувати міжнародні домовленості, можна побачити конкретні «win-win» можливості для всіх сторін.
Окрім того, часто перед підписанням угоди про вільну торгівлю країни проводять її екологічну оцінку. Це допомагає передбачити можливі негативні впливи для кожної сторони, а, отже, прийняти зважене рішення та спланувати відповідні заходи протидії. У Канаді це закріплено на законодавчому рівні – звіт про екологічну оцінку Угоди про вільну торгівлю між Канадою та Україною доступний онлайн.
Аналізуючи статті угоди, можна дійти висновку, що в плані екологічного врегулювання Україна знаходиться у більш вигідному становищі, аніж розвинуті країни на початку їх економічного підйому. Адже навіть Канада шляхом власних помилок прийшла до необхідності впровадження більш жорстких екологічних норм, створення інноваційних та ощадливих технологій виробництва. Україна ж може просто запозичувати ці готові інструменти, які, окрім того, наближуватимуть українське виробництво до європейських та міжнародних стандартів.
Дозволити споживачу обирати доларом
Популярний німецький автор Ральф Фюкс у книзі «Зелена революція» стверджує, що у сучасному світі економічне зростання та захист довкілля не протиставляються, а стають одним цілим. Тож очевидним рішенням еколого-економічної дилеми були б капітальні інвестиції в модернізацію українського виробництва. Звичайно ж, на практиці такі швидкі зміни не є простими. Проте є очевидний та екологічний рецепт успіху для експортерів з малого та середнього бізнесу – дозволити покупцям з-за кордону підтримати інвестиції в стале виробництво українських товарів.
Більша увага українських виробників до питання охорони довкілля може бути винагороджена на ринках розвинутих країн, таких як Канада. Тут вже давно сформувався й сьогодні все більше посилюється тренд відповідального споживання, коли споживач свідомо купує ті товари, які зменшують використання енергії чи води, містять перероблені матеріали чи самі можуть бути перероблені, є нетоксичними та біорозкладними. Наприклад, у Канаді близько 58% населення відносять себе до категорії відповідальних споживачів. Не кажучи вже про світове захоплення органічною продукцією.
Образ eco-friendly – це, звичайно, не лише напис на етикетці. Це стратегічна робота, інвестиції та розвиток бренду. У окремих випадках заявлені екологічні переваги продукту мають бути підтверджені незалежною третьою стороною у вигляді відповідного сертифікату. Наприклад, у Канаді досить відомою для споживачів є сертифікація товарів згідно зі стандартом ISO 14001 «Системи екологічного менеджменту», органічна сертифікація аграрної продукції відповідно до Канадського Органічного Режиму, сертифікація деревини Forest Stewardship Council (FSC), сертифікація енергоефективності Energy Star електричних приладів та інші.
Варто також пам’ятати, що безпідставні маркетингові твердження про екологічні переваги ваших товарів є прикладами так званого «грінвошингу» (greenwashing) та передбачають адміністративну відповідальність, як в Канаді, так і в Україні.
Реальні екологічні переваги товару мають прямі фінансові вигоди: наприклад, сертифікована органічна сільськогосподарська продукція в Канаді в середньому коштує на 40% більше за традиційні аналоги. Тому є можливість не лише компенсувати затрати, пов’язані із сертифікацією та інвестиціями у виробництво, але й отримати вищий дохід.
Особлива увага угоди про вільну торгівлю між Канадою та Україною та інших міжнародних угод до екологічних аспектів може створити умови для якісного стрибка вітчизняних виробників. Навіщо наступати на граблі розвинутих країн і проходити через десятиліття сировинного виснаження економіки, коли можна дивитися вперед, йти за світовими трендами й отримувати додаткові цінові переваги? Саме екологічність українських товарів може бути частиною бренду України на міжнародних ринках й, одночасно, запорукою сталого розвитку української економіки.
Автор: Зоя Павленко, експерт з охорони навколишнього середовища Канадсько-українського проекту підтримки торгівлі та інвестицій Developments of the recent years have dramatically changed the foreign trade of Ukraine: due to the loss of the Russian market Ukrainian manufacturers had to reorient their export trade from the East to the West. Due to the efforts of the Ukrainian government, in particular trade diplomacy of the Ukrainian Ministry of Economic Development and Trade, the free trade zone with the EU was introduced, implementation of Free Trade Agreement with Canada is nearing completion, and active negotiations with Turkey and Israel are currently under way. Every day we witness new success stories of Ukrainian goods on foreign markets.
Graph: TheEconomist
The aspect rarely mentioned in the discussions of the ‘new way’ of Ukrainian export trade is its environmental impact. In this article we will briefly analyze potential impacts of trade liberalization on the environment in Ukraine. Let’s take as an example the Free Trade Agreement between Ukraine and Canada recently ratified by the Ukrainian Parliament.
From Poor and Clean to Rich and Dirty?
The liberalization of foreign trade, in fact, means facilitating international movement of goods and services. It stimulates production in exporting countries. In theory, such growth leads to a greater consumption of natural resources and growing amounts of industrial waste. This may have both local impact (e.g. discharging of untreated sewage into small rivers) and global impact (increase in greenhouse gas emissions).
In 1955, Simon Kuznets (scientist) suggested the curve of correlation between environmental load level and economic activity (Picture 1). According to the scientist’s theory, growing of the GDP per capita, at first, leads to increase of environmental load, and then – to its reduction. The logic is clear – revitalization of economic activities and new financial resources are used to meet critical needs (filling the gaps), so to say – ‘patching the holes’. In a situation like that, no one worries about environment.
However, later on, when a country is already quite rich and environmental problems continue to accumulate, the environmental protection becomes a pressing matter. The country can invest in the upgrading of outdated production technologies and address negative environmental impacts.
Today, the twenty-fold difference in GDP per capita between Ukraine ($2155) and Canada ($43248) puts them at the different ends of the Kuznets curve. It is possible to assume that increase in the trade relations between the two countries threatens our particular state with environmental degradation. But is it really true?
Is a Leap to Cleanness Really Possible?
The particularity of our country’s participation in free trade agreements is the focus on the export of raw materials that requires considerable use of natural resources. However, even with the gradual shift of focus to the export of manufactured goods with higher added value, we should not forget about environmental impacts of the manufacturing processes themselves (energy and water consumption, emissions of air pollutants, wastewater discharges).
The desire to rapidly increase the economic growth rate and attract foreign investments leads to the loosening of environmental control in Ukraine. This includes a moratorium on environmental inspections of enterprises, formalization of environmental assessment process and delaying of the legislative system reboot with regard to environmental matters. Ukraine became an active participant of the ‘race to the bottom’, because the competition to cut a slice of an ‘international economic cake’ leads to a drop in environmental standards.
It would seem that the prospects are not particularly bright for the Ukrainian environment. However, in the case of a deeper analysis of international agreements, one can see specific ‘win-win’ opportunities for all parties.
Environmental ‘Letter of the Agreement’
The emphasis on environmental aspects is common for the free trade agreements of the new generation. The Free Trade Agreement between Canada and Ukraine is no exception. The document contains direct links to the environmental conventions and protocols to be followed by the parties. These are, for example, the Convention on International Trade in Endangered Species of Wild Fauna and Flora (СITES Convention), the Montreal Protocol on Substances that Deplete the Ozone Layer, the Stockholm Convention on Persistent Organic Pollutants, etc.
In addition, often before signing a free trade agreement, countries conduct its environmental assessment. This helps each party to provide for possible negative impacts and, therefore, make an informed decision and properly plan appropriate countermeasures. In Canada this is stipulated by the legislation – Environmental Assessment Report of the Free Trade Agreement between Canada and Ukraine is available online.
In the terms of environmental regulation, Ukraine is in a better position than the developed countries at the beginning of their economic upturn
While analyzing the articles of the agreement, one can assume that in the terms of environmental regulation Ukraine is in a better position than the developed countries at the beginning of their economic upturn. Since even Canada, learning from its own mistakes, ended up with the need for introduction of more stringent environmental regulations and development of innovative and cost-effective production technologies. And Ukraine can simply adopt these ready-made tools that, in addition, will bring Ukrainian production closer to the European and international standards.
Let Consumers Choose by the Means of a Dollar
Ralph Fücks, the popular German author, in his book ‘The Green Revolution’ claims that, in the modern world, economic growth and environmental protection are not opposed, but become a single whole. So, the obvious solution of the environmental-economic dilemma would be a capital investment in the upgrading of Ukrainian production. Of course, in reality, such quick changes are not so easy to introduce. However, there is an obvious and environmentally-friendly winning approach for small and medium export businesses – let foreign customers support the investments in sustainable production of Ukrainian goods.
In Canada, more than 50 percent of the population identify themselves as responsible consumers.
Greater attention on the part of Ukrainian producers to the environmental protection issues may be rewarded in the markets of the developed countries, such as Canada. Here it has been long-established and growing trend of responsible consumption, when the consumer deliberately buys those goods that reduce the use of energy or water, contain recycled materials or can be recycled themselves, are non-toxic and biodegradable. For example, in Canada, about 58% of the population identify themselves as responsible consumers. Not to mention the global crush on organic products.
The ‘eco-friendly’ image is certainly not just the writing on the label. This is a strategic work, investment and brand development. In some cases, the claimed environmental benefits of the product must be approved by an independent third party in the form of an appropriate certificate. For example, in Canada, consumers very well know product certification according to the ISO 14001 “Environmental Management System” standard, organic certification of agricultural products according to the Canada Organic Regime, timber certification by Forest Stewardship Council (FSC), certification of energy efficiency of electrical appliances by Energy Star, etc.
It is also important to remember that unfounded marketing claims of environmental benefits of your products are the examples of so-called ‘greenwashing’ and involve administrative liability both in Canada and in Ukraine.
The real environmental benefits of goods have direct financial benefits: for example, the cost of the certified organic agricultural products in Canada, on the average, is 40% higher than of their conventional equivalents. So, there is a possibility to not only compensate the costs associated with certification and investments in the production, but also get the higher returns.
Special focus of the Free Trade Agreement between Canada and Ukraine and other international agreements on environmental aspects may create conditions for a quantum leap of domestic producers. Why do the same mistakes, which the developed countries has already made, and go through decades of the depletion of raw material resources, when it is possible to look forward, follow the global trends and get additional price advantages? It is environmental friendliness of Ukrainian goods that can be a part of the brand of Ukraine in international markets and, at the same time, the key to sustainable development of Ukrainian economy.
Кожна десята склянка яблучного соку, випитого канадцями, зроблена з українського концентрату. Що ще треба зробити українському бізнесу, щоб знайти шлях до серця канадців, Delo.UA розпитало у посла Канади в Україні Романа Ващука.
Як швидко після того, як запрацює Зона вільної торгівлі (ЗВТ) між нашими країнами, можна буде говорити про широкі взаємні інвестиції та доступ українських товарів на ринок Канади?
Українська сторона вже зробила частину своєї справи — ратифікація Угоди про ЗВТ пройшла через Верховну Раду. З нашого боку залишилися ще два формальні кроки: третє голосування в Сенаті та підпис Генерал-губернатора Канади Девіда Ллойда Джонстона. А далі вже процедура обміну листами-повідомленнями про ратифікацію, і через місяць ЗВТ між нашими державами почне діяти. Тобто, протягом літа цього року все здійсниться. Від того моменту, майже на 99% українського експорту зникнуть всі квоти й мита й на експорт товарів у Канаду діятиме нульова ставка.
Але питання в тому, наскільки і як український бізнес буде готовий використати ці надані можливості. Проте я хотів би підкреслити, що наші намагання пропагувати цю угоду та канадсько-український бізнес-форум, що відбувся в червні минулого року, вже підвищили зацікавлення канадським ринком в Україні та українським ринком в Канаді. Тому ми вже зараз спостерігаємо певне пожвавлення наших торгівельних відносин — ще до повного вступу в дію Угоди про ЗВТ.
Ви впевнені, що влітку ЗВТ між нашими країнами буде вже працювати. А чи не буде, часом, неприємних сюрпризів — не проголосує Сенат чи Генерал-губернатор не підпише документ?
Запевняю вас, жодних сюрпризів не передбачається. Адже, коли в Нижній і Верхній палатах це рішення приймається одноголосно, то сумнівів бути не може.
Погоджуся, але коли вже з’являться перші результати ЗВТ на практиці?
Це неможливо прогнозувати. Тому що все залежить від тих підприємців і компаній, з одного та іншого боку, які мають скористатися перевагами Угоди про ЗВТ. Але я впевнений, що канадський і український бізнес вже налаштований на використання нових торговельних можливостей. І, як доказ моїм словам, на початок квітня вже заплановано візит до Канади 14 українських підприємств — представників харчового сектору. Ця поїздка буде здійснена в рамках Програми підтримки українського експорту.
Українська делегація зустрінеться з канадськими імпортерами, власниками супермаркетів тощо. І це вже можна назвати підготовчими кроками, які мають на меті збільшення нашого спільного торговельного обороту.
Ви говорили про запуск ЗВТ, наголосивши на ключовій фразі: “Якщо український бізнес буде готовий”. На Вашу думку, що потрібно робити українському бізнесу, щоб наша продукція користувалася попитом? Як знайти шлях до серця канадців? І чи буде користуватися попитом українська продукція у канадських споживачів?
Передусім українським підприємцям слід добре вивчити канадський ринок. Саме для цього ми створили Канадсько-український проект підтримки торгівлі та інвестицій. Він має своє бюро в Києві. Також з ним співпрацюють Канадсько-українська торгівельна палата і Конференційна Рада Канади. Вони якраз надають консультації зацікавленим фірмам. Тобто, існує ціла структура, яка може зорієнтувати українських підприємців на те, чи є перспектива для їхньої продукції на канадському ринку, що потрібно змінити, аби відповідати вподобанням канадців.
На цей момент визначено 9 пріоритетних секторів щодо товарів (легка промисловість, текстильна і кондитерська, машинобудування — фрезерувальні машини, на які є попит у Канаді, посудомийки) і один сектор послуг — це IT, який вже успішно функціонує між нами.
Це те, чим Україна може бути цікава Канаді. А що канадці можуть запропонувати нам?
Аналізучи результати 2016 року, основою канадського експорту в Україну є вугілля й металургія. І на початку нинішнього року теж відбувається значне пожвавлення у цьому напрямку. Друге місце займають поставки риби й креветок, адже поряд з нами є океан. Потім — літаки і комплектуючі до них (заміна російських деталей). І ця ніша дуже перспективна, тому що нашу спільну високотехнологічну продукцію можна продавати на треті ринки. Також значне місце нашого експорту відведено фармацевтичній продукції та сої (переважно насіння). Нещодавно я був з візитом на Харківщині, і мені сказали, що тамтешні спеціалісти вподобали саме канадське насіння, тому що воно морозостійке і добре підходить до континентального клімату.
А ще доволі великий відсоток канадського експорту (майже $3,5 млн) припадає на харчі для домашніх тварин (котів і собак) та матеріли для штучного осіменіння великої рогатої худоби. До речі, велика частина українського молочного стада є канадськими нащадками.
Тобто, асортимент експорту до України чималий, проте ми працюємо над його розширенням.
Це добре, що наші країни планують розширювати торгові горизонти. Але плани і дійсність не завжди співпадають. І хто візьметься гарантувати, що, наприклад, українські товари потрібні канадцям? Яка продукція з України є наразі на полицях канадських магазинів? Чи користується вона попитом?
Українська фірма перед тим, як виходити на канадський ринок, робить промозапуск, залучаючи до цього певні піар-компанії. Знаю, що зараз виходить на канадський ринок виробник березового соку з України. Його продукція буде реалізовуватися в мережі одного з наших великих супермаркетів. І якщо канадцям вона сподобається, то об’єми поставок зростуть.
Наприклад, у 2016 році наша держава закупила в українського виробника концентрований яблучний сік на суму 9,5 млн канадських доларів. І ваша країна стала зовнішнім постачальником №2 цього продукту. Більше того, кожна десята склянка яблучного соку, випитого канадцями — зроблена з українського концентрату.
Хотів би ще окремо сказати про мед. Цю нішу може зайняти Україна. Адже поставки українського меду в ЄС є квотованими, а в Канаду — без обмежень.
Але будемо чесними. Мабуть, канадські споживачі все ж звикли, наприклад, до американської якості товарів, а наша продукція навряд чи може конкурувати…
Я б назвав це надмірною скромністю з Вашого боку, адже чимало українських підприємств, особливо тих, що закупили сучасні виробничі лінії, можуть випускати продукцію світового рівня. І багато виробників з України розвивають партнерські стосунки з канадськими торговими мережами, а наше посольство в цьому їм допомагає.
ЗВТ українськими підприємцями часто сприймається як ще одна можливість продати свій товар. Проте експерти з більш стратегічним баченням кажуть, що угоду варто сприймати як партнерство, а також треба продумати, чим наші країни можуть допомагати одна одній. Як, на Вашу думку, може виглядати торгове партнерство між Україною і Канадою?
Canada-Ukraine Trade and Investment Support зробила дослідження, яке свідчить, що після підписання подібних договорів про ЗВТ з іншими країнами, подвоювалася інвестиційна діяльність в обох напрямках. Адже чим ширше відкриваються торговельні можливості, тим більше країни дізнаються і про інвестиційний потенціал один одного.
Щодо України, то на переломі 2016-2017 років здійснено інвестицію у харчовий сектор — Канадський інвестиційний фонд викупив 30% акцій одного з найбільших місцевих агропромхолдингів “Астарта”.
Також ми бачимо, що канадський капітал потрапляє в Україну через викуп великих міжнародних структур, які вже тут діють. Коли я нещодавно був у Харкові, то дізнався, що 50% однієї з великих аутсорсінгових тамтешніх фірм викупив Національний пенсійний фонд Канади. Отож, канадський капітал заходить в Україну різними способами, у т.ч. опосередкованими.
Наразі ми бачимо збільшення інвестиційної зацікавленості і проектів. Якщо говорити про проекти, то на східному узбережжі Канади готується ракетний проект. У рамках його заплановано зведення малого космодрому, з якого будуть запускати українські ракети “Циклон-4”, вироблені на ВО “Південмаш”, з метою запуску супутників середнього розміру на орбіту.
І все ж, якщо чесно, який інтерес Канади в ЗВТ з Україною? Що дасть угода високорозвиненій канадській економіці і канадському бізнесу, на Вашу думку?
Ми, дійсно, маємо зацікавленість продавати свою продукцію в Україну. Хоча й українці, дуже люблять прибіднюватися, проте купують чимало товарів класу люкс. Звичайно, канадці не хочуть пропустити таку вигідну можливість.
Окрім цього, ЗВТ між нашими країнами — жест економічної підтримки для України. І це не якісь гранти чи грошові позички, а реальна можливість українцям заробити собі на прожиття завдяки торгівлі з канадським ринком. Вигідно і нам, і Україні.
Наприклад, консервовані українські абрикоси в Канаді мали б шалений попит, якщо вони будуть дешевші за австрійські. Адже абрикоси у нас дають врожай лише на 1% канадської території (через особливі кліматичні умови).
І взагалі, частина тих українських переробних потужностей, які раніше працювали на РФ, можуть знайти ніші збуту на канадському ринку.
Якщо говорити про ринок послуг, то цей обмін між нами відбувається вже давно. Тому що вони менш регульовані, зокрема IT. Статистику тут важко порахувати, але, на мою думку, це понад $40 млн щорічно. І канадські роботодавці дуже цінують знання та хист українських програмістів, тому що вони не лише підтримують діючі системи, але й придумують нові.
Якщо висловлюватися мовою цифр, на цей момент, яке місце займає Україна у загальному товарообігу Канади?
70% канадського товарообігу припадає на США, а на всі інші країни припадає 30%. Щодо України, то на сьогодні ця цифра скромна — менше 1%. Але, завдяки ЗВТ, ми зможемо досягти значно більших показників, тим паче що для Вашої держави кожен додатковий мільйон не надлишковий. Як, зрештою, і для Канади. Тому, будемо заробляти крок за кроком.
А чи не пов’язана така готовність Канади запустити ЗВТ з Євросоюзом та Україною зі складною ситуацією навколо Транс-тихоокеанського партнерства, а також із заявами США про необхідність переглянути Північноамериканська угода про вільну торгівлю?
Зовсім ні. Щодо України і ЄС, то переговори про ЗВТ з Канадою тривають вже майже 6 років. А проблеми з Транс-тихоокеанським партнерством почалися ще задовго до цього. До того ж Канада, як і інші країни, розуміє, що диверсифікація торгових потоків є позитивним моментом для національної економіки.
Звичайно у світі відбуваються різні процеси, у т. ч. політичні, до яких доводиться пристосовуватись, наприклад ситуація, яка склалася в Україні з вугіллям і металургійним комплексом. Якщо в січні 2016 року Україна зовсім не купувала канадське вугілля, то через рік Канада продала його на суму $48 205 062. Тому, передбачаючи майбутнє, не можна опиратися лише на минулорічну статистику.
Канадська сторона не хоче обіцяти Україні якісь захмарні результати. Але якщо певна українська фірма знайде свою нішу в Канаді, вона може дуже швидко розвинутися, бо канадський ринок постійно зростає, і наше населення має значну купівельну спроможність. Особливо канадців приваблює нова якісна і дешева продукція. Отож, хто шукає — той завжди знаходить.
У нашій розмові Ви обмовились про ракетний проект, який готує Канада у співробітництві з ВО “Південмаш”. Інвестиції плануються з обох боків?
Україна виступає постачальником ракет, а інвестиції — з Північної Америки, які надає група інженерів американської космічної програми. Це суто комерційний проект для запуску супутників з використанням українських ракет, який здійснюватиметься за сприяння канадського уряду і Міністерства транспорту Канади. Адже саме з узбережжя Канади є можливість безпечно запускати ракети.
На який термін підписано контракт з “Південмаш”, і коли буде запуск проекту?
Таку інформацію краще дізнатися на заводі “Південмаш”, але, думаю, що контракт довгостроковий. Щодо запуску проекту, то на початку наступного року передбачається початок будівництва космічного майданчика, і, мабуть, вже в кінці 2018 року, чи на початку 2019 року стартують запуски ракет.
А загалом, як просувається наша співпраця у сфері оборони й розширення військово-технічного співробітництва?
Щодо контактів у аерокосмічній галузі, то 31 березня відбувся перший політ АН-132, сконструйованого для Саудівської Аравії. І цей літак українського заводу “Антонов” має канадські двигуни.
У середині квітня в Канаду їде Міністр оборони України Полторак, де буде підписана Угода про співробітництво у військовій галузі, завдяки якій нам буде значно легше розвивати діалог у цій сфері. Деталізувати не буду — не хочу випереджати події.
Фото: Тетяна Довгань Every tenth glass of apple juice, drunk by Canadians, is made of Ukrainian concentrate. Delo.ua has asked the Ambassador of Canada in Ukraine, Roman Waschuk, what else Ukrainian businesses could need in order to find the path to Canadians’ hearts.
– How soon, after the Free Trade zone (FTZ) between our countries is in effect, can we talk about wide mutual investments and access of Ukrainian goods to Canadian market?
Ukrainian party has already done the part of its job – it has ratified the Agreement for FTZ by the Parliament. Two formal steps remain to be done by ourselves: the third ballot in the Senate and signature by the Governor General of Canada, David Lloyd Johnston. Then comes the exchange of notes on ratification and in a month the FTZ between our countries becomes effective. Thus, it should all happen during the summer. Since that moment, 99% of all quotas and duties will be eliminated and 0% rate will be applied to the exports of Ukrainian goods to Canada.
However, the question is, to what extent and how prepared the Ukrainian businesses are to use these opportunities. I would like to stress, though, that our attempts to propagate this agreement and Canada-Ukraine business forum, that was held last June, have already increased the interest in Canadian market in Ukraine and Ukrainian market in Canada. That is why we experience certain revival of our commercial relations – before the FTZ Agreement takes effect.
– Are you sure, that the FTZ between our countries will work in summer already? What if life brings nasty surprise, such as the Senate’s countervote or the Governor’s General non-signing the document?
I can assure you that no surprise is envisaged, because, when both upper and lower house make the unanimous decision, there can be no doubts.
– I agree. When can we see the first practical results of the FTZ though?
This is impossible to forecast, because it all depends on the entrepreneurs and companies from both sides, that should enjoy the privileges of the FTZ Agreement. However, I am certain, that both Canadian and Ukrainian businesses are prepared to use new trade opportunities. And, as an evidence of my words, a visit of 14 Ukrainian companies, representatives of food industry, to Canada has already been scheduled for early April. This trip is arranged within the Ukrainian Export Support Program.
Ukrainian delegation will meet Canadian importers, supermarkets’ owners, etc. And this can be considered as a preparatory step, which aims at increasing our trading volume.
– You emphasized a key point while talking about the FTZ launch: “if Ukrainian businesses are ready”. What do you think Ukrainian businesses have to do in order to increase demand for our goods? How to reach out to Canadians? Will Ukrainian goods be popular with Canadian customers?
Ukrainian businesses have to study Canadian market in the first place. For that very purpose we have launched the Canada-Ukraine Trade and Investment Support project. It has got an office in Kyiv. It also cooperates with Canada-Ukraine Chamber of Trade and Canada-Ukraine Trade and Investment Support (analytical entity of Canadian businesses). They are the ones who provide consultations to the interested companies. I.e., there is a whole structure that can orient Ukrainian businesses whether their goods have a perspective on Canadian market, what should be changed in order to attract Canadians.
By now, 9 priority groups of goods have been identified (clothing, textiles and confectionaries, machine building – milling equipment, that are in demand in Canada, dish-washers) and one service sector – the IT, which has been successfully operating between ourselves.
– This is what Canada is interested in obtaining from Ukraine. What is it Canadians have to offer to us?
By the results of the year 2016, the basis of Canadian exports to Ukraine is formed of coal and metallurgy. And the beginning of this year also shows revival of this sectors. Supplies of fish and shrimp are top second (we’re close to the ocean, after all). Then come aircrafts and aircraft components (to replace Russian parts). And this segment is very perspective, because our jointly manufactured high tech goods can be sold on the third markets. A big portion of our exports accounts for pharmaceuticals and soya (mostly seed). I have recently visited Kharkiv oblast and I was told that local specialists prefer Canadian seeds for they are cold resistant and fit good to continental climate.
A big portion of Canadian exports (almost $3.5 million) accounts for pets’ food (cats and dogs) and materials for cattle artificial insemination. By the way, a big part of Ukrainian dairy herd are Canadian descendants.
Thus, the range of exports to Ukraine is large, but we work on its extension.
– This is great that our countries plan to extend our commercial horizons. However, plans do not always coincide with reality. Who can guarantee that Canadians need Ukrainian goods? What goods from Ukraine are currently being sold in Canadian stores? Are they popular?
A Ukrainian company, before entering Canadian market, does promotional launch with engagement of certain PR-companies. I know that a Ukrainian birch sap producer is being entering Canadian market right now. They will sell their goods through one of the biggest chains of our supermarkets. And, if Canadians are going to like it, the supplies will grow.
For instance, in 2016 our country bought concentrated apple juice from a Ukrainian producer for the amount of CAD 9.5 million and your country became top second external supplier of this product. On top of that, every tenth glass of apple juice, drunk by Canadians – is made of Ukrainian concentrate.
I would like to mention honey. Ukraine can occupy this niche, because Ukrainian honey supplies to the EU are subject to quotas, while being unlimited to Canada.
– We have to be honest, though. I presume that Canadian customers got used to, for instance, American quality of goods, while our products are hardly competitive…
You are excessively humble, because there is a fair amount of Ukrainian companies, especially those who have bought modern production facilities, that can produce goods of the world’s top level. A lot of Ukrainian manufacturers also develop partnerships with Canadian distribution networks and our embassy helps with this.
– FTZ is often perceived by Ukrainian businesses as another opportunity to sell their goods. However, some experts with more strategic vision say that the Agreement should be treated as a partnership and we also have to think, how our countries can help each other. How do you think the commercial partnership between Ukraine and Canada should look like?
Canada-Ukraine Trade and Investment Support’s findings indicate that after FTZ agreements with other countries are signed, investments in both directions have doubled. The wider commercial opportunities are, the more the countries learn about the investment potential of each other.
As far as Ukraine is concerned, on the verge of 2016-2017 an investment in food industry was made – a Canadian investment fund bought 30% of shares of one of the biggest local agricultural holdings “Astarta”.
We can also see that Canadian capital comes to Ukraine through acquisition of large international entities that operate here. When I have recently visited Kharkiv, I learned that 50% of a big local outsourcing company had been purchased by the National Pension Fund of Canada. Thus, Canadian capital flows to Ukraine through many channels including indirect ones.
Currently we see the increase of project and investment interests. Talking about projects, there is a rocket project being prepared on the East Coast of Canada, with the plans to build a small space launch complex, from which Ukrainian rockets “Cyclon-4” are to be launched. The rockets are manufactured by “Pivdenmash” holding. The plan is to launch medium sized satellites to the orbit.
– But, honestly, what is Canada’s interest to the FTZ with Ukraine? What, in your opinion, the agreement gives to highly developed Canadian economy and Canadian businesses?
Indeed, we are interested in selling our goods in Ukraine. Even though Ukrainians love to cry poor, they buy a lot of luxury goods. Of course, Canadians don’t want to miss this profitable opportunity.
Apart from that, the FTZ between our countries is a gesture of economic support for Ukraine. And these are neither any grants, nor financial loans, but a real opportunity for Ukrainians to earn their living by trade with Canadian market. It is profitable for both, Canada and Ukraine.
For example, Ukrainian canned apricots could be of enormous demand in Canada, if they are cheaper than Austrian ones, because only 1% of Canadian territory harvests apricots (due to special climate conditions).
In general, the part of Ukrainian production facilities, that used to work for Russian Federation, can find their markets in Canada.
On the market of services, this exchange between our countries is being going on for a while, because it is less regulated, specifically in IT. It is hard to make precise calculations but I believe it is over $40 million on the annual basis. Canadian employers highly value knowledge and talents of Ukrainian programmers, because they don’t only support the existing systems, but also create new ones.
– In numerical terms, what is the current place of Ukraine in Canadian trade volume?
70% of Canadian commodity turnover accounts for USA, with the rest of the countries comprising 30%. As far as Ukraine is concerned, the current number is very modest – less than 1%. However, thanks to FTZ, we can reach much higher indicators, considering that every additional million wouldn’t go amiss for your country. So, we will make money step by step.
– Is such a readiness by Canada to launch FTZ with the EU and Ukraine connected with the complicated situation around Trans-pacific partnership and USA’s statements of the need to reconsider North American Free Trade Agreement?
Not at all. As far as Ukraine and the EU are concerned, the FTZ negotiations are under way for almost 6 years, while Trans-pacific partnership problems had started long before. Apart from that, both Canada and other countries understand that diversification of trade flows is a positive thing for national economy.
Of course, various processes are going on in the world, including political issues that need to be adjusted to, i.e. the Ukrainian situation with coal and metallurgical complex. Back in January 2016 Ukraine didn’t buy Canadian coal at all, whereas in a year Canada sold coal for the amount of $48 205 062. Therefore, when forecasting the future we cannot rely on the last year’s statistics.
The Canadian party doesn’t want to promise to Ukraine any sky-high results. However, if any Ukrainian company finds its market niche in Canada, it can make very quick progress, because Canadian market grows continuously and our population has substantial buying power. Canadians are especially attracted by high quality and cheap goods. So, when there is a will, there is a way.
– You mentioned a rocket project that is being done by Canada jointly with “Pivdenmash” holding. Are the investments coming from both parties?
Ukraine is a supplier of rockets and investments come from the North America. They are provided by the group of American space program engineers. This is purely commercial project to launch the satellites by the means of Ukrainian rockets, which is assisted by Canadian government and the Ministry of Transport of Canada, as this is from the shore of Canada that safe launches are possible.
– What is the term of the contract with Pivdenmash and when is the launch of the project?
You should get this information from Pivdenmash, but I think this is going to be a long term project. As for the project start is concerned, the beginning of construction of a space site is scheduled for early next year. New launches start in late 2018 – early 2019.
– And how’s our cooperation in defense and military technical sector going on?
As far as the contracts in space and aircraft industry are concerned, the first flight on AN-132 was on March, 31. The aircraft was engineered by Antonov plant for Saudi Arabia and it has got Canadian engines.
The Minister of Defense of Ukraine, Mr. Poltorak, comes to Canada in mid-April. He will sign a military cooperation agreement, which facilitates our dialog in this sector. I won’t go into details so as not to rush ahead of things.
14 березня Верховна Рада ратифікувала Угоду про вільну торгівлю з Канадою. Тепер, щоб угода набрала чинності, її має підписати президент України, а також остаточно ратифікувати Сенат та підписати генерал-губернатор Канади. Через місяць після закінчення ратифікаційних процесів вільна торгівля між Україною та Канадою стане реальністю. За прогнозами експертів, це може статися вже влітку 2017 року.
Які преференції отримають вітчизняні експортери після відкриття ринку та які товари найбільші цікаві канадським покупцям http://propozitsiya.com дізнавалася в Ольги Вергелес, менеджера проекту CUTIS.
Кому саме і як допомагатиме CUTIS?
Ми тісно співпрацюємо з Міністерством економіки, зокрема, командою торгового представника України Наталії Микольської, а також Офісом з просування експорту при міністерстві. Разом ми підтримуємо малий та середній бізнес, а саме українських виробників, які хочуть вийти на ринок Канади. Великі холдинги в змозі найняти консультантів й підготувати свою компанію до виходу на ринок, тоді як у невеликого бізнесу часто не вистачає знань, вони не знають з чого почати.
Зараз проводиться дослідження, за результатами якого будуть відібрані п’ять груп товарів та послуг, які найбільше цікаві Канаді з точки зору імпорту з України. CUTIS буде шукати виробників цих товарів, запрошувати до участі у проекті. Заплановані семінари, інформаційні сесії з найважливіших питань експорту, також надаватимемо технічну підтримку з питань пакування, маркування, сертифікації, та найголовніше – сприятимемо в пошуку партнерів, організовуватимемо зустрічі. Плануємо участь українських компаній в торгових ярмарках та виставках у Канаді.
Як обиратимуть 5 пріоритетних товарних груп?
Відбір проходить у 2 етапи. Ми проаналізували динаміку українського експорту в Канаду й канадського імпорту в цілому, щоб дізнатися, які товари Канада активно імпортує з позитивним трендом протягом 5 років, і в яких з цих товарних груп українські виробники можуть бути конкурентоспроможними. Також дивились на експортні можливості України й виключили категорії недоступні для малого та середнього бізнесу. Наразі вже відібрано 9 товарних груп і одна група послуг. Далі будуть визначені п’ять пріоритетних. Але оскільки експортний ринок дуже динамічний, ми готові до того, що п’ять пріоритетів будуть переглядатись. Крім того ми завжди підтримаємо будь-кого, хто бажає експортувати до Канади, навіть, якщо його товар не входить до п’ятірки.
Чи будуть там товари харчової групи?
До десятки уже потрапили шоколад та кондитерські вироби, оброблені й консервовані овочі та фрукти, а також обладнання для переробки харчової продукції – холодильне, борошномельне, пакувальне. Остаточні дані щодо пріоритетних груп будуть відомі в квітні 2017 року.
Чи багато звернень до CUTIS?
Так, ми дуже активні онлайн і розповідаємо про ринок Канади, використовуючи всі можливі ресурси. Я щодня отримую 2-3 запити від компаній з абсолютно різною продукцією. Були звернення від виробників овочів, фруктів та з сектору садівництва. Найпоширеніші питання – як знайти партнера, що шукає канадський покупець і т.д. У квітні планується торгова місія до Канади, до групи входять, зокрема, виробники заморожених ягід і овочів. Вони вже мають сертифікацію, готові зустрічатися з представниками мереж.
Як почати співпрацювати з проектом?
Для початку я прошу надіслати коротку інформацію про компанію (назву, сайт, асортимент продукції, наявні сертифікати, обсяги виробництва) – це дає змогу зібрати профілі компанії, з яких формується база даних. Заявки можна надсилати на електронну адресу office@cutisproject.org.
Час від часу отримуємо запити від канадських мереж. Наприклад, вже були звернення з Канади щодо виробників свіжих овочів, заморожених фруктів.
Чи є вже історії успіху?
CUTIS був співорганізатором Українсько-канадського форуму в червні минулого року. Під час форуму відбулося 93 зустрічі, за результатами яких підписано 4 контракти. Відкрився пілотний офіс однієї української компанії в Канаді.
Також український виробник березового соку зустрівся з представниками найбільшої Канадської мережі супермаркетів, вони почали процес переговорів і узгодження усіх питань щодо контракту: страхування, лінійки продукції.
За результатами зустрічей на форумі укладено лише 4 контракти. Чому такий низький процент підписаних угод?
Враховуючи високі вимоги та консерватизм канадського ринку, це гарний показник. Звичайно, є проблеми з комунікацією та невідповідністю вимог до продукції. Багато українських компаній не готові до експорту. Вони ніби виявляють інтерес, пишуть про переваги своєї продукції, навіть надсилають презентації. Але починаєш спілкуватися, запитуєш, чи реально вони хочуть змінювати свій бізнес для експорту й часто до підприємців приходить розуміння, що про експорт поки не може бути й мови.
Є хибне враження, що якщо зустріч відбулася, то вже за місяць можна підписати контракт. Ринки розвинених країн так не працюють, перемовини часто тривають до року. Наші виробники не готові вкладати час, давати своєчасні відповіді.
Які три основні вимоги до продукції?
Якщо назвати головні, то це сертифікація, обсяги та терміни поставок.
Чи реально потрапити одразу на полиці супермаркетів?
Це дійсно реально, проте потрібно запастися терпінням. Зараз працюємо з декількома потужними мережами. Свої запити вони озвучують товарними групами. Також потрібно бути готовим до виробництва продукції під private label, коли виготовлений в Україні товар продається під канадським брендом. Для українського виробника це навіть вигідно, бо наші бренди канадцям маловідомі, а запускати рекламні компанії – це дуже дорого, та й не є гарантією подальших продаж.
Так, є потужна діаспора, яка купує українські товари в маленьких крамничках, але це не ринок Канади загалом. Кінцеві споживачі мало знають про українську продукцію. Крім того, для постачання брендованого товару потрібно забезпечити досить великі об’єми поставок, що не завжди під силу малим та середнім виробникам.
А яка продукція матиме попит на полицях супермаркетів у Канаді?
Виходячи з перемовин і запитів, в першу чергу заморожені ягоди та овочі. Переробні компанії цікавляться свіжими овочами для подальшого виготовлення міксів, салатів, сендвічів. Яблука – потенційно цікаві, але питання в ціні та логістиці, бо в Канаду яблука постачаються з ближчих країн, відповідно вони дешевші. Зараз спілкуємося з вітчизняною компанію, яка хоче вийти на канадський ринок зі свіжими овочами. Вони розуміють, що для цього потрібно мати у Канаді логістичний центр, де овочі будуть фасуватися й швидко розподілятися по потрібних магазинах. Такий варіант з точки зору експорту правильний, адже для формування великих партій до Канади, можна буде долучити невеликих виробників, задавши їм технологію вирощування чи виробництва.
До чого потрібно бути готовим, плануючи експорт до Канади?
Варто запастися терпіння на місяці. Канадці дуже консервативні, хочуть контактувати з однією певною особою. Вони повільно вибудовують стосунки й комунікацію. Відверто кажучи, в Канаді нас не чекають з нетерпінням, тож продукцію потрібно просувати.
Які ще основні помилки експортерів-початківців?
Якщо компанія відвідала конференцію чи форум, це не означає, що після цього буде потік замовлень, будуть укладені контракти. Цього не буде. Потрібно відвідати ще декілька форумів. І не просто відвідати, а домовитися заздалегідь про зустрічі. Бо, до слова, великі канадські мережі просто не звернуть увагу на пропозицію, яку виробник надішле на загальну офісну адресу, навіть якщо у нього є відповідні сертифікати. Питання експорту – це питання часу, ресурсів та енергії. Основні помилки – відсутність стратегії, фінансових розрахунків. Наприклад, виробники соків, якими ми зараз опікуємося, знижують ціну заради того, щоб зайти на канадський ринок. Проте вони не обіцяють ексклюзив. Взагалі у питанні експорту до Канади – один з найважливіших чинників – це пошук партнера та встановлення з ним взаєморозуміння.
Які особливості канадської бізнес-культури?
Там працює консервативний підхід. Digital-інструменти, які ми так активно використовуємо, там не настільки розповсюджені. І не тому, що вони не можуть собі їх дозволити, а тому, що телефон – це пристрій для розмови й не більше. Тому під час бізнес-зустрічі не заведено обмінюватися e-mail адресами, щоб прискорити розгляд питання. Ні, скоріше канадський бізнесмен повернеться до свого офісу, відкриє пошту й дійде до вашого листа можливо навіть на наступний день. Якщо ж інформація буде подана в неправильному форматі, то файл взагалі не будуть відкривати.
Є певні стандарти, спрацьовує схема: або за стандартом або ніяк. Якщо у компанії є певна процедура розгляду пропозицій, то виключень не буде. Це ті моменти, які українці не розуміють, бо вважають, що «там же українці, ми ж завжди порозуміємося». Усе відбувається ґрунтовно, послідовно – крок за кроком, як має бути. Це головна відмінність і перше, що потрібно враховувати. Ніхто не буде зустрічатися без попередніх домовленостей, без інформації та презентації компанії.
До відкриття ринку лічені місяці
Чому варто експортувати в Канаду?
Це імпортозалежна держава, 31% ВВП Канади складає імпорт. Багатонаціональність Канади – це також перевага, кожен 5-й громадянин Канади не був народжений в Канаді. Крім того, Канада – це регіональний хаб, з неї можна виходити на ринок Америки, Мексики.
Які переваги дасть Угода про вільну торгівлю?
Канада повністю й одразу лібералізує доступ до свого ринку, тобто на більшість товарів встановлюється нульова митна ставка. Проте деякі товари потраплять під квоти. З боку України процес лібералізації проходитиме поступово, від 3 до 7 років. Україна також буде застосовувати тарифні квоти на деякі товари, зокрема, заморожену свинину, сало. Цукор взагалі виключений з поля дії угоди.
Угода передбачає, що сторони будуть працювати у напрямку взаємного визнання органів з акредитації. У середньостроковій перспективі це означатиме, що Канада визнає орган з акредитації в Україні (НААУ) і українському виробнику не треба буде робити набагато дорожчу сертифікацію в Канаді.
В Угоді є положення про державні закупівлі. Щороку Канада витрачає близько 15 млрд канадських доларів на закупівлі й українські компанії зможуть брати в них участь.
Як будуть адмініструватися квоти?
Обмеження застосовуються щодо пшениці, ячменю, м’яса птиці, молочних продуктів, яєць, сирів та цукру. Проте це стосується всіх держав, не лише України. І деякі квоти недовикористовуються, наприклад за 2015 маркетинговий рік квота на суху молочну cироватку була використана лише на 54%.
В рамках квоти зберігається 0% ставка мита. Особливістю Канади є те, що відповідальність за імпорт, в тому числі за якість товару, за отримання права постачати його у рамках тарифної квоти, відповідає імпортер. Навіть, якщо товар завезений з порушенням або не буде відповідати митному режиму, то усі штрафи, стягнення будуть накладені на імпортера. Тому коли український імпортер знайде партнера в Канаді, той йому розкаже всі деталі, бо він в першу чергу зацікавлений, щоб товар відповідав усім вимогам і щоб не було жодних порушень.
Адміністрування квот – теж відповідальність імпортера. Щодо маргарину, пшениці та ячменю, спрацьовує схема «перший прийшов – перший отримав». Щодо інших квотованих товарів діє попередній принцип розподілення, тобто потрібно отримати право на постачання продукції в межах квоти, подавши відповідну заявку. Цим опікується Міністерство закордонних справ Канади.
Європейські експортери послуговуються ресурсом Еxport help desk. Чи є подібний ресурс в Канаді?
На ресурсі Automatic Importing Reference System за кодом товару (це 4 цифри) можна дізнатися усі вимоги, яким мають відповідати сільськогосподарські товари. Варто зазначати мету ввезення: участь у виставках, реалізація. А взагалі уся інформація доступна на сайтах державних контрольних органів.
Чи є особливі вимоги щодо пакування і маркування?
Часто забувають, що маркування харчових продуктів мусить бути двомовним, причому жодній мові не надається перевага, тобто шрифт і місце розташування мають бути еквівалентними. Цікава особливість, що термін придатності зазначається у «зворотному» як для України порядку: рік, місяць і дата. Існує перелік скорочень, за якими позначають місяці – мікс з англійської та французької. Щодо зазначення країни походження, то є перелік товарів (вино, молочні продукти, мед, риба, м’яса, яйця, фрукти та овочі), де вона повинна бути обов’язково зазначена.
У розвинених країнах поширений тренд відповідального споживання. Чи актуальний він для Канади?
60% канадців вважають себе відповідальними споживачами і більше чверті з них готові платити за додаткові екологічні переваги, соціальні, як то рівна зайнятість жінок, рівна оплата праці. Канадці готові платити за додаткові переваги товару, наприклад, відсутність негативного впливу на довколишнє середовище. Поінформувати споживача про ці переваги можна за допомогою правильного екологічного маркування.
Органічні продукти також популярні?
Канадський органічний ринок 5-й за величиною у світі – близько 5 млрд доларів. Найбільш «ходові» товари – свіжі овочі та фрукти. І об’єм канадського органічного імпорту постійно збільшується. Так, 20 млн. канадців стверджують, що купують «органіку» щотижнево, найбільше таких споживачів у Квебеку. Тобто вони готові платити за органічні продукти дорожче. Надбавка може сягати 90-300%. Найбільші надбавки можна отримати на органічних соках та йогуртах. Важливо, що американський органічний сертифікат діє і в Канаді також.
Що потрібно враховувати при налагодженні бізнес-контактів?
Варто враховувати, що для канадських підприємців дуже важливі небізнесові чинники – відсутність дискримінації на підприємстві, бізнес-культура, екологічність виробництва, сталий розвиток.
Наскільки зросте експорт після відкриття ринку?
В цьому році ми не побачимо раптового вибуху експорту, знову ж таки з причин канадського бізнес-менталітету й неготовності українських компаній надавати великі обсяги продукції. Скоріше за все, наша сторона стане трохи активнішою. Щоб був помітний зсув, потрібен мінімум рік. The Parliament of Ukraine ratified the Canada Free Trade agreement on March, 14.Now, in order to become effective, the Agreement must be signed by the President of Ukraine, ratified by the Senate and signed by the Governor General of Canada. In a month after the ratification procedures are over the Canada-Ukraine Free Trade Agreement becomes a reality. According to experts, it may happen in summer, 2017.
Last year a Canada-Ukraine project for trade and investment support (CUTIS) was launched in order to help Ukrainian companies to enter the Canadian market. The Project is financed by the Canadian government and aims at technical assistance to Ukrainian exporters. propozitsiya.com learned from CUTIS Project Manager Olha Vergeles, what preferences Ukrainian exporters are going to get after the markets are open and in what goods Canadian customers are interested the most.
— Who and how will CUTIS assist?
— We have a very good cooperation with the Ministry of Economy of Ukraine, in particular, the team of the trade representative of Ukraine, Natalia Mykolska and Export Promotion Office at the ministry. Together we support small and medium Ukrainian businesses that plan to enter the markets of Canada. Big holdings are capable of hiring consultants and prepare themselves for entering the market while small businesses often lack knowledge and they don’t know what to start from.
A study is currently underway, on the basis of which five groups of goods and services will be selected, that are of the most interest to Canada as imports from Ukraine. CUTIS will be looking for the producers of these goods and invite them to participate in the project. We have planned seminars and information sessions covering the most important export issues. We will also provide technical assistance on packaging, labeling, certification and, most of all, assist in searching for partners, organize meetings. According to our plan, Ukrainian companies will participate in trade shows and exhibitions in Canada.
— How will the 5 groups of priority goods be selected?
— The selection will be done in 2 phases. We have analyzed the dynamics of Ukrainian exports to Canada and Canadian imports in general, in order to find out, which goods are being actively imported by Canada with positive trends during the recent 5 years and in which of these groups Ukrainian producers can compete.
We also looked at export opportunities of Ukraine and excluded the categories that are inaccessible for small and medium businesses. At this point, we have already selected 9 groups of goods and one group of services. The next step is to define five priorities. However, keeping in mind the fast dynamics of export markets, we are prepared to reconsider the five priorities. Apart from that, we always support anyone who wants to export to Canada, even if the goods are not part of the five priorities.
– Will there be the goods of the food industry included?
Chocolate and confectionaries, as well as processed and canned fruit and vegetables, food processing equipment (refrigerators, flouring mills, packaging equipment) are already on the top-10 list. The final data on the priority groups will be available in April 2017.
— Has CUTIS been frequently approached?
— Yes, we are very active online and tell a lot about Canadian market, using all possible resources. I obtain 2-3 requests from various companies on a daily basis. We have been approached by vegetable and fruit producers and well as gardening businesses. Among the frequently asked questions are: how to find a partner, what Canadian customers are looking for, etc.
We plan a Ukrainian trade mission to Canada in April. The group has been joined by frozen fruit and vegetable producers. They have already got international certification and are prepared to meet with representatives of Canadian retail chains.
— How can one start cooperating with the project?
— For the beginning I kindly ask to send a brief information on a company (titles, web page, the range of products, certificates available, the scope of production) – this enables us to collect a company profile, which is included in our database. The applications should be sent to the email address office@cutisproject.org.
We receive requests from Canadian chains occasionally. E.g. we have been approached by Canadian companies interested in leading Ukrainian producers of fresh vegetables and frozen fruit.
— Have there been any success stories yet?
— CUTIS co-organized a Ukrainian-Canadian forum in June 2016. 93 meetings took place during the Forum, resulting in 4 signed contracts. A pilot office of one Ukrainian company has been opened in Canada. A Ukrainian producer of birch sap met with the representatives of the biggest Canadian chain of supermarkets. They entered into contractual negotiations, including discussions of insurance and the range of products.
— Only 4 contracts have been signed as a follow-up of the Forum. Why so few?
— This is a very good number if you take into account high requirements and conservatism of Canadian market. There are some problems with communication and compliance to product requirements. A lot of Ukrainian companies are not ready to export: they seem to show interest, they write about the advantages of their products, send presentations. However, when asked if they are ready to modify their business for exports, the businessmen realize that they are not prepared for it so far.
— What are the three major requirements for the products?
— Certification, the required volumes, and terms of delivery are the main ones.
— Is this feasible for the products to get straight on the shelves of supermarkets?
— It is quite feasible. But one should have patience. We’ve been working with a number of powerful chains. They file their requests with product groups. Ukrainian companies also have to be prepared to produce under the private label, when goods, produced in Ukraine, are sold under Canadian brand. It is quite profitable for a Ukrainian producer, for Canadians have little knowledge of our brands, whereas launching ad campaigns is very expensive and doesn’t guarantee further sales.
Indeed, there is a powerful diaspora, who buy Ukrainian goods in small stores, but this isn’t a big Canadian market. End buyers don’t know a lot about Ukrainian goods. Apart from that, in order to supply branded products, there need to be large volumes delivered, which is not always affordable to small and medium-sized producers.
— Which products are of demand in Canadian supermarkets?
— Primarily, frozen berries and vegetables. Processing companies are interested in fresh vegetables for further production of mixes, salads, sandwiches. Apples are potentially interesting, but it comes down to the price and logistics because Canada gets apples from nearer countries resulting in their relatively lower prices. We’ve been talking to a Ukrainian company, that wants to enter Canadian market with its fresh vegetables. They are aware that, in order to make this happen, they need to have a logistics center in Canada, where the vegetables are packaged and quickly distributed among relevant stores. This option is sensible from the exports stand point because small producers can be engaged in forming big batches to Canada if they are dictated the technology of growth or production. — What should one be prepared for when planning exports to Canada?
— There is a false impression that, once the meeting took place, the contract can be signed in a month. Developed markets don’t work this way. Negotiations often last up to one year. Canadians are very conservative. They want to contact one specific person. They build relationships and communications slowly. To be honest, nobody is looking forward to seeing us in Canada. Therefore, we have to promote our products.
— What are other main mistakes of new exporters?
— If a company visited a conference or a forum, it doesn’t mean that they are going to get a flow of clients and contracts right after. This will not happen. They have to visit a few more forums. And not just they visit but also fix appointments beforehand. Because, by the way, big Canadian chains will not pay attention to the proposal sent to a general office address, even if all relevant certificates are available.
Exports take time, resources and energy. The main mistakes are a lack of strategy and financial calculations. For example, juice producers, we have been taking care of, lower the price for the sake of entering the Canadian market. However, they do not guarantee exclusive terms. The common issue and the major factor of entering the Canadian market are the search of a partner and building mutual understanding.
— What are the specificities of Canadian business culture?
— Conservatism. Digital tools commonly used here are not so widespread there. And not because they cannot afford them, but because a telephone is a tool for conversation and nothing more. Therefore, during a business meeting, people don’t exchange email addresses to make things faster. Rather, a Canadian businessman comes back to his office, opens his mailbox and gets to your message, probably, the next day. If the information isn’t given in appropriate format, he will not open the file at all.
There are specific standards involved. Thus, you either follow them or you’re out. If a company has certain proposal review procedure, it will not make any exceptions. These are the things Ukrainians do not understand, because they think, “hey, they are Ukrainians too, so we always find common ground”. It all goes in a profound and consistent way, step by step, as it is supposed to be. This is a major difference and the first thing that needs to be considered. Nobody is going to meet with you without preliminary arrangements made, without company information and presentation.
— Why is it worth to export to Canada?
— This country depends on its imports, which comprise 31% of Canada’s GDP. The National diversity of Canada is also an advantage. Every 5th citizen of Canada was born outside the country. On top of that, Canada is a regional hub, from which one can enter the markets of the US and Mexico.
– What advantages is the Free Trade Agreement going to bring?
— Canada provides full and instant access to its markets, which is zero custom rate for most of the goods. However, some of the goods will be subject to quotas. Ukraine will go through gradual liberalization process – 3 to 7 years. Ukraine will also use tariff quotas for some goods, in particular, for frozen pork and lard. Sugar is excluded from the terms of the Agreement.
The Agreement provides for the Parties to work towards mutual recognition of accreditation authorities. In medium terms this means that Canada acknowledges Ukrainian accreditation authority (National Accreditation Agency of Ukraine) and a Ukrainian producer doesn’t need to go through more expensive certification in Canada.
The Agreement contains provisions on public procurement. Canada spends almost CAD 15 billion on procurement and Ukrainian companies will become eligible to participate.
— How will the quotas be administered?
— Limitations are applied to wheat, barley, poultry, dairy produce, eggs, cheese, and sugar. It applies to all countries, not just Ukraine, though. Some quotas are not taken up. For instance, only 54% of dry milk whey quota was taken up in 2015 marketing year. Within the quota, 0% duty rate is applied. The specificity of Canada is the responsibility for imports, including the quality of goods, getting a license to supply within the tariff quota, taken by the importer. Even if the goods are shipped with violations or don’t comply with customs regulations, all the fines and penalties will be charged on the importer. Therefore, when a Ukrainian importer finds a partner in Canada, the latter will tell him about all the details because he is primarily interested in having the goods complied with all the requirements and no violations. Administering quotas is also a responsibility of an importer.
As far as margarine, wheat and barley are concerned, it works on “first come – first served” basis. For other goods limited by quotas, a preliminary distribution principle applies, i.e. one need to get the right to supply product within the quota by filing a respective application. This is within the authority of the Ministry of Foreign Affairs of Canada.
—Do European exporters use the resource of the Еxport help desk. Is there any similar resource in Canada?
— Using the resource of Automatic Importing Reference System, by the code of goods (4 digits) you can get all the compliance requirements for agricultural produce. It is worth pointing out the purpose of imports: participation in trade shows, sales. All this information is available on the web pages of Canadian state control authorities.
— Are there any special requirements to packaging and labeling?
— They frequently forget that food product should be labeled in two languages, with none of the language given the priority, i.e. fonts and lay-outs should be equal. An interesting detail: an expiry date is put in a “reverse” order as for Ukraine: year, month and date. There is a list of acronyms of months – the mix of English and French. As far as the indication of the country of origin, there is a list of produce (wine, dairy produce, honey, fish, meat, eggs, fruit, and vegetables) which must contain this indication.
— Developed countries practice responsible consumption. Is this relevant to Canada too?
— 60% of Canadians consider themselves responsible consumers and over quarter of them are prepared to pay for additional environmental and social benefits, such as: equal employment opportunities for women, equal pay, no adverse environmental impact. Right environmental labeling can inform the consumer of the advantages.
— Is organic produce also popular?
Canadian organic market is the world’s top fifth – around $5 billion. The best-sold produce are fresh fruit and vegetables. The volumes of Canadian organic imports are constantly growing. Thus, 20 million Canadians report buying organic food on a weekly basis. They are prepared to pay a higher price for organic produce. The margin may reach 90-300%. The biggest margins can be obtained on organic juices and yogurts. It is important to note, that American organic certificate is also valid in Canada.
— How much will the exports grow after the market is open?
— We will not see the instant growth of exports in 2017 because of the specificity of Canadian business mentality and unpreparedness of Ukrainian companies to supply big volumes. Ukrainian counterparts will most likely become more active. At least a year is required to have a substantial shift.
