Події останніх років кардинально змінили зовнішню торгівлю України – через втрату російського ринку українські виробники вимушені були переорієнтували свій експорт зі Сходу на Захід. Завдяки зусиллям уряду, та, зокрема, торговельній дипломатії Міністерства економічного розвитку почали функціонувати зона вільної торгівлі з ЄС, все ближче реалізація угоди про зону вільної торгівлі з Канадою, активно ведуться переговори із Туреччиною та Ізраїлем. Щодня ми спостерігаємо за новими історіями успіху українських товарів на іноземних ринках.

Діаграма: The Economist

Аспект, який мало згадується під час обговорень «нового шляху» українського експорту, – його вплив на довкілля. У цій статті ми спробуємо коротко проаналізувати потенційні наслідки лібералізації зовнішньої торгівлі для навколишнього середовища України. За приклад візьмемо угоду про вільну торгівлю між Україною та Канадою, нещодавно ратифіковану Верховною Радою України.

Від бідних та чистих до багатих та брудних?

Лібералізація зовнішньої торгівлі по суті означає спрощення умов для міжнародного руху товарів та послуг. Це стимулює виробництво в країнах-експортерах. Теоретично подібний ріст веде до більшого споживання природних ресурсів та росту відходів виробництва. Це може мати як локальний ефект (наприклад, потрапляння неочищених стоків у малі річки), так і глобальний (ріст викидів парникових газів).

У 1955 році вчений Саймон Кузнець запропонував криву взаємозалежності рівня навантаження на довкілля від економічної діяльності (рисунок 1). Згідно з теорією науковця, зростання ВВП на душу населення веде спочатку до збільшення навантаження на довкілля, а потім – до його спаду. Логіка зрозуміла – активізація економічної діяльності та нові фінансові ресурси йдуть на забезпечення найгостріших потреб, «латання дірок». Тут не до турбот про довкілля.

Проте пізніше, коли країна вже достатньо заможна, а екологічні проблеми продовжують накопичуватися, питання охорони навколишнього середовища стають актуальними. Країна має змогу інвестувати в оновлення застарілих технологій виробництва та працювати над усуненням негативних екологічних наслідків.

Сьогодні 20-тикратна різниця ВВП на душу населення між Україною ($2155) та Канадою ($43248) ставить їх на різні кінці кривої Кузнеця. Можна припустити, що зростання торговельних зв’язків між двома країнами загрожує саме нашій державі погіршенням екологічної ситуації. Проте чи насправді це так?

Чи можливий стрибок до чистоти?

Особливістю участі України в угодах про вільну торгівлю є акцент на експорті сировинних матеріалів, який вимагає значного залучення природних ресурсів. Проте навіть з поступовим зміщенням фокусу на експорт готової продукції з більшою доданою вартістю не слід забувати про екологічні впливи самих переробних процесів (споживання енергії та води, викиди забруднюючих речовин в атмосферу, скиди стоків).

Бажання швидко нарощувати темпи економічного розвитку та залучати міжнародні інвестиції призводить до послаблення екологічного контролю в Україні. Це й мораторій на екологічні перевірки підприємств, і формалізація процесу екологічної оцінки, і відтягування системного законодавчого перезавантаження в екологічній сфері.  Україна стала активним учасником «race to the bottom» – «гонитви на дно», оскільки змагання за шматок міжнародного економічного пирога призводять до зниження екологічних стандартів.

Здавалося б, перспективи не особливо райдужні для українського довкілля. Проте якщо глибше проаналізувати міжнародні домовленості, можна побачити конкретні «win-win» можливості для всіх сторін.

Екологічна буква угоди

Наголос на екологічних аспектах є поширеним в угодах про вільну торгівлю нового покоління. Угода про вільну торгівлю між Україною та Канадою – не виняток. Документ містить прямі посилання на екологічні конвенції та протоколи, яких мають дотримуватися сторони. Це, наприклад, конвенція про Міжнародну торгівлю видами флори і фауни, що перебувають під загрозою зникнення (конвенція СITES), Монреальський протокол про речовини, що руйнують озоновий шар, Стокгольмська конвенція про стійкі органічні забруднювачі та інші.

Окрім того, часто перед підписанням угоди про вільну торгівлю країни проводять її екологічну оцінку. Це допомагає передбачити можливі негативні впливи для кожної сторони, а, отже, прийняти зважене рішення та спланувати відповідні заходи протидії. У Канаді це закріплено на законодавчому рівні – звіт про екологічну оцінку Угоди про вільну торгівлю між Канадою та Україною доступний онлайн.

Аналізуючи статті угоди, можна дійти висновку, що в плані екологічного врегулювання Україна знаходиться у більш вигідному становищі, аніж розвинуті країни на початку їх економічного підйому. Адже навіть Канада шляхом власних помилок прийшла до необхідності впровадження більш жорстких екологічних норм, створення інноваційних та ощадливих технологій виробництва. Україна ж може просто запозичувати ці готові інструменти, які, окрім того, наближуватимуть українське виробництво до європейських та міжнародних стандартів.

Дозволити споживачу обирати доларом

Популярний німецький автор Ральф Фюкс у книзі «Зелена революція» стверджує, що у сучасному світі економічне зростання та захист довкілля не протиставляються, а стають одним цілим. Тож очевидним рішенням еколого-економічної дилеми були б капітальні інвестиції в модернізацію українського виробництва. Звичайно ж, на практиці такі швидкі зміни не є простими. Проте є очевидний та екологічний рецепт успіху для експортерів з малого та середнього бізнесу – дозволити покупцям з-за кордону підтримати інвестиції в стале виробництво українських товарів.

Більша увага українських виробників до питання охорони довкілля може бути винагороджена на ринках розвинутих країн, таких як Канада. Тут вже давно сформувався й сьогодні все більше посилюється тренд відповідального споживання, коли споживач свідомо купує ті товари, які зменшують використання енергії чи води, містять перероблені матеріали чи самі можуть бути перероблені, є нетоксичними та біорозкладними. Наприклад, у Канаді близько 58% населення відносять себе до категорії відповідальних споживачів. Не кажучи вже про світове захоплення органічною продукцією.

Образ eco-friendly – це, звичайно, не лише напис на етикетці. Це стратегічна робота, інвестиції та розвиток бренду. У окремих випадках заявлені екологічні переваги продукту  мають бути підтверджені незалежною третьою стороною у вигляді відповідного сертифікату. Наприклад, у Канаді досить відомою для споживачів є сертифікація товарів згідно зі стандартом ISO 14001 «Системи екологічного менеджменту», органічна сертифікація аграрної продукції відповідно до Канадського Органічного Режиму, сертифікація деревини Forest Stewardship Council (FSC), сертифікація енергоефективності Energy Star електричних приладів та інші.

Варто також пам’ятати, що безпідставні маркетингові твердження про екологічні переваги ваших товарів є прикладами так званого «грінвошингу» (greenwashing) та передбачають адміністративну відповідальність, як в Канаді, так і в Україні.

Реальні екологічні переваги товару мають прямі  фінансові вигоди: наприклад, сертифікована органічна сільськогосподарська продукція в Канаді в середньому коштує на 40% більше за традиційні аналоги. Тому є можливість не лише компенсувати затрати, пов’язані із сертифікацією та інвестиціями у виробництво, але й отримати вищий дохід.

Особлива увага угоди про вільну торгівлю між Канадою та Україною та інших міжнародних угод до екологічних аспектів може створити умови для якісного стрибка вітчизняних виробників. Навіщо наступати на граблі розвинутих країн і проходити через десятиліття сировинного виснаження економіки, коли можна дивитися вперед, йти за світовими трендами й отримувати додаткові цінові переваги? Саме  екологічність українських товарів може бути частиною бренду України на міжнародних ринках й, одночасно, запорукою сталого розвитку української економіки.

Інформацію та підтримку щодо екологічних аспектів експорту до Канади можна отримати в урядовому Офісі з просування експорту та Канадсько-українському проекті підтримки торгівлі та інвестицій.

Автор: Зоя Павленко, експерт з охорони навколишнього середовища Канадсько-українського проекту підтримки торгівлі та інвестицій Developments of the recent years have dramatically changed the foreign trade of Ukraine: due to the loss of the Russian market Ukrainian manufacturers had to reorient their export trade from the East to the West. Due to the efforts of the Ukrainian government, in particular trade diplomacy of the Ukrainian Ministry of Economic Development and Trade, the free trade zone with the EU was introduced, implementation of Free Trade Agreement with Canada is nearing completion, and active negotiations with Turkey and Israel are currently under way. Every day we witness new success stories of Ukrainian goods on foreign markets.

Graph: The Economist

The aspect rarely mentioned in the discussions of the ‘new way’ of Ukrainian export trade is its environmental impact. In this article we will briefly analyze potential impacts of trade liberalization on the environment in Ukraine. Let’s take as an example the Free Trade Agreement between Ukraine and Canada recently ratified by the Ukrainian Parliament.

From Poor and Clean to Rich and Dirty?

The liberalization of foreign trade, in fact, means facilitating international movement of goods and services. It stimulates production in exporting countries. In theory, such growth leads to a greater consumption of natural resources and growing amounts of industrial waste. This may have both local impact (e.g. discharging of untreated sewage into small rivers) and global impact (increase in greenhouse gas emissions).

In 1955, Simon Kuznets (scientist) suggested the curve of correlation between environmental load level and economic activity (Picture 1). According to the scientist’s theory, growing of the GDP per capita, at first, leads to increase of environmental load, and then – to its reduction. The logic is clear – revitalization of economic activities and new financial resources are used to meet critical needs (filling the gaps), so to say – ‘patching the holes’. In a situation like that, no one worries about environment.

However, later on, when a country is already quite rich and environmental problems continue to accumulate, the environmental protection becomes a pressing matter. The country can invest in the upgrading of outdated production technologies and address negative environmental impacts.

Today, the twenty-fold difference in GDP per capita between Ukraine ($2155) and Canada ($43248) puts them at the different ends of the Kuznets curve. It is possible to assume that increase in the trade relations between the two countries threatens our particular state with environmental degradation. But is it really true?

Is a Leap to Cleanness Really Possible?

The particularity of our country’s participation in free trade agreements is the focus on the export of raw materials that requires considerable use of natural resources. However, even with the gradual shift of focus to the export of manufactured goods with higher added value, we should not forget about environmental impacts of the manufacturing processes themselves (energy and water consumption, emissions of air pollutants, wastewater discharges).

The desire to rapidly increase the economic growth rate and attract foreign investments leads to the loosening of environmental control in Ukraine. This includes a moratorium on environmental inspections of enterprises, formalization of environmental assessment process and delaying of the legislative system reboot with regard to environmental matters. Ukraine became an active participant of the ‘race to the bottom’, because the competition to cut a slice of an ‘international economic cake’ leads to a drop in environmental standards.

It would seem that the prospects are not particularly bright for the Ukrainian environment.  However, in the case of a deeper analysis of international agreements, one can see specific ‘win-win’ opportunities for all parties.

Environmental ‘Letter of the Agreement’

The emphasis on environmental aspects is common for the free trade agreements of the new generation. The Free Trade Agreement between Canada and Ukraine is no exception. The document contains direct links to the environmental conventions and protocols to be followed by the parties. These are, for example, the Convention on International Trade in Endangered Species of Wild Fauna and Flora (СITES Convention), the Montreal Protocol on Substances that Deplete the Ozone Layer, the Stockholm Convention on Persistent Organic Pollutants, etc.

In addition, often before signing a free trade agreement, countries conduct its environmental assessment. This helps each party to provide for possible negative impacts and, therefore, make an informed decision and properly plan appropriate countermeasures. In Canada this is stipulated by the legislation – Environmental Assessment Report of the Free Trade Agreement between Canada and Ukraine is available online.

In the terms of environmental regulation, Ukraine is in a better position than the developed countries at the beginning of their economic upturn

While analyzing the articles of the agreement, one can assume that in the terms of environmental regulation Ukraine is in a better position than the developed countries at the beginning of their economic upturn. Since even Canada, learning from its own mistakes, ended up with the need for introduction of more stringent environmental regulations and development of innovative and cost-effective production technologies. And Ukraine can simply adopt these ready-made tools that, in addition, will bring Ukrainian production closer to the European and international standards.

Let Consumers Choose by the Means of a Dollar

Ralph Fücks, the popular German author, in his book ‘The Green Revolution’ claims that, in the modern world, economic growth and environmental protection are not opposed, but become a single whole. So, the obvious solution of the environmental-economic dilemma would be a capital investment in the upgrading of Ukrainian production. Of course, in reality, such quick changes are not so easy to introduce. However, there is an obvious and environmentally-friendly winning approach for small and medium export businesses – let foreign customers support the investments in sustainable production of Ukrainian goods.

In Canada, more than 50 percent of the population identify themselves as responsible consumers.

Greater attention on the part of Ukrainian producers to the environmental protection issues may be rewarded in the markets of the developed countries, such as Canada. Here it has been long-established and growing trend of responsible consumption, when the consumer deliberately buys those goods that reduce the use of energy or water, contain recycled materials or can be recycled themselves, are non-toxic and biodegradable. For example, in Canada, about 58% of the population identify themselves as responsible consumers. Not to mention the global crush on organic products.

The ‘eco-friendly’ image is certainly not just the writing on the label. This is a strategic work, investment and brand development. In some cases, the claimed environmental benefits of the product must be approved by an independent third party in the form of an appropriate certificate. For example, in Canada, consumers very well know product certification according to the ISO 14001 “Environmental Management System” standard, organic certification of agricultural products according to the Canada Organic Regime, timber certification by Forest Stewardship Council (FSC), certification of energy efficiency of electrical appliances by Energy Star, etc.

It is also important to remember that unfounded marketing claims of environmental benefits of your products are the examples of so-called ‘greenwashing’ and involve administrative liability both in Canada and in Ukraine.

The real environmental benefits of goods have direct financial benefits: for example, the cost of the certified organic agricultural products in Canada, on the average, is 40% higher than of their conventional equivalents. So, there is a possibility to not only compensate the costs associated with certification and investments in the production, but also get the higher returns.

Special focus of the Free Trade Agreement between Canada and Ukraine and other international agreements on environmental aspects may create conditions for a quantum leap of domestic producers. Why do the same mistakes, which the developed countries has already made, and go through decades of the depletion of raw material resources, when it is possible to look forward, follow the global trends and get additional price advantages? It is environmental friendliness of Ukrainian goods that can be a part of the brand of Ukraine in international markets and, at the same time, the key to sustainable development of Ukrainian economy.

Information and support on environmental aspects of export to Canada are available at the government Export Promotion Office and Canada-Ukraine Trade & Investment Support project.

Author: Zoia Pavlenko, Ukrainian Environment Expert at CUTIS project