Нагодувати Канаду: до яких сюрпризів треба бути готовим українським експортерам What Surprises Ukrainian Food Exporters to Canada Should Be Prepared for?

Угода про зону вільної торгівлі між Канадою та Україною, що вступила в силу влітку 2017 року, потенційно відкриває широкі можливості для українського експорту, а отже, і для росту національної економіки.

Оскільки міжнародна торгівля сільськогосподарською продукцією приносить Україні значні об’єми валютної виручки, то відкриття канадського ринку може стати ще однією точкою росту для українських виробників.

Але, враховуючи той факт, що Канада теж експорт-орієнтована країна, питання ветеринарного та фітосанітарного контролю імпорту постає дуже серйозно. Канадці жорстко контролюють сільськогосподарську продукцію, яка перетинає їхній кордон, адже завезення на територію товару зараженого шкідниками рослин чи патогенними організмами ставить під загрозу експортний потенціал самої Канади та безпеку її громадян.

Як українські харчові продукти можуть потрапити в Канаду?

Гарантія безпечності імпортних товарів в Канаді має засвідчуватися 1) фітосанітарним сертифікатом (для підкарантинних товарів рослинного походження); 2) ветеринарним сертифікатом (для товарів тваринного походження), що видаються компетентним органом країни-експортера;

Центральним органом, що встановлює ветеринарні та фітосанітарні обмеження для канадських виробників та імпортерів на федеральному рівні є Канадське агентство з контролю харчових продуктів (Canadian Food Inspection Agency). По-суті, це аналог Державної служби України з безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (Держпродспоживслужба).

Наразі у ветеринарній та фітосанітарній сфері співпраця між Україною та Канадою здійснюється головним чином у межах спільного членства в міжнародних організаціях, таких як Всесвітня організація охорони здоров’я тварин (МЕБ) та Європейська і Середземноморська організація із захисту рослин (ЄОЗР). Іншим аспектом є виконання положень Угоди про застосування санітарних і фітосанітарних заходів Світової Організації Торгівлі (СОТ), яка передбачає встановлення стандартів для міжнародної торгівлі продуктами рослинного і тваринного походження.

Наступним кроком поглиблення співпраці є системне узгодження форм ветеринарних та фітосанітарних сертифікатів по кожному із контрольованих Канадою товарів. Право експорту отримується шляхом встановлення еквівалентності системи державного контролю двох країн, в тому числі через проведення аудитів та інспекцій. Лише при визнанні системи контролю дієвою та такою, що відповідає нормам  країн-імпортерів, надаються дозволи на ввезення продукції.

Цей процес та подальше відкриття канадського ринку для українських продуктів потребує тісної взаємодії Держпродспоживслужби та Канадського агентства з контролю харчових продуктів.

Як це відбувається на практиці? Наприклад, український виробник яловичини бачить перспективи продажу своєї продукції в Канаді. Але для завезення на територію Канади прикордонна служба (Сanada Border Service Agency) вимагає наявності ветеринарного сертифікату на товар. Виробник сам або разом із представниками відповідної асоціації виробників звертається до Держпродспоживслужби з ініціативою розпочати процедуру погодження ветеринарних сертифікатів на яловичину із канадським регуляторним органом.

Згідно офіційної процедури, яка існує в Канаді, українська сторона має надати вичерпну інформацію (відповіді на опитувальник) стосовно законодавчої бази, мережі компетентного органу, наявної системи і заходів державного контролю, статистичних даних і т.д. в Україні. Після опрацювання Канадською Стороною наданої інформації, Держпродспоживслужба та зацікавлені підприємства-експортери проходять аудит канадського регуляторного органу. Тільки після позитивних результатів аудиту, узгодження форми ветеринарних сертифікатів на конкретну категорію товарів, Держпродспоживслужба отримує дозвіл на експорт даного виду товарів.

Важливо звернути увагу, що ця процедура не проходить сама по собі, а має бути ініційована зацікавленими українськими виробниками. Слід також розуміти, що зняття таких бар’єрів потребує часу, іноді кілька років.

Описана процедура визнання системи контролю діє як для українського експорту до Канади, так і для канадського імпорту до України. Наразі між компетентними органами України та Канади парафовано 15 міжнародних ветеринарних сертифікатів щодо імпорту в Україну.

Хто наступний? Які перспективи українських продуктів на ринку Канади

Проте потенціал нашої торгівлі з Канадою є набагато більшим. В Україні існує велика зацікавленість щодо експорту, наприклад, м’яса птиці, бджолопакетів та кондитерських виробів на ринок Канади.

Робота по відкриттю канадського ринку для української курятини триває. У жовтні 2016 року Держпродспоживслужба направила до Канадського агентства з контролю харчових продуктів Міністерства сільського господарства та продовольства Канади три запити щодо акредитації України для експорту м’яса птиці та продуктів з нього до Канади. А у квітні 2017 року відправлено додатковий запит щодо оцінки статусу країни для експорту бджолиних пакетів до Канади. На сьогоднішній день отримано лише відповідь по м’ясу птиці з додатковими уточненнями та питаннями, які опрацьовуються спеціалістами Держпродспоживслужби.

Випереджаючи зацікавленість українських виробників молочної продукції, варто згадати про діючу в Канаді систему управління постачанням (Supply Management System). Вона базується на моніторингу споживання молочних продуктів та системі квот на виробництво молока для канадських фермерів. Канадці намагаються максимально задовольнити попит молочними продуктами місцевого виробництва. Недостатні обсяги цих продуктів покриваються за рахунок квотованого імпорту. Таким чином, навіть не беручи до уваги санітарні обмеження, ринкові можливості для торгівлі молочними продуктами в Канаді є досить вузькими.

Комунікація із Канадським агентством з контролю харчових продуктів виявила, що на імпорт українських круп до Канади насьогодні існує заборона. Це сталося, оскільки кілька років тому в одній із партій імпортованих українських круп було виявлено шкідників, не зважаючи на наявність відповідного фітосанітарного сертифікату. Зняття заборони вимагає додаткової комунікації між відповідними органами двох країн. Необхідно зауважити, що звернень щодо необхідності вирішення цієї ситуації, від українських експортерів Держпродспоживслужба не отримувала.

Варто знати

Систематизовану інформацію про документи, необхідні для імпорту харчової продукції в Канаду, можна знайти в автоматизованій довідковій системі імпорту (Automated Import Reference System (AIRS)) на сайті Канадського агентства з контролю харчових продуктів.

Важливо пам’ятати, що в Канаді саме імпортер несе відповідальність за відповідність імпортованого товару місцевому законодавству. Для цього при канадському міністерстві сільського господарства організовано Секретаріат доступу до ринків (Market Access Secretariat), який через «відкрите вікно» у формі загальнодоступної електронної пошти приймає питання від канадського бізнесу та надає коментарі щодо доступу як до національного, так і закордонних ринків.

Варто звернути увагу, що у другій половині 2018 року в Канаді вступають в силу законодавчі зміни, що передбачають зміну підходу у контролі безпечності харчових продуктів. Зокрема, передбачається, що вони будуть засновані на принципі аналізу ризиків, а також на необхідності подальшого отримання імпортерами ліцензії на імпорт підконтрольних вантажів. Українським експортерам вже зараз потрібно звертати увагу на нові канадські заходи превентивного контролю безпечності харчових продуктів.

Реалізація Угоди про вільну торгівлю потребує системної співпраці урядових органів України та Канади, яка зараз активізувалася. За підтримки Канадсько-українського проекту з підтримки торгівлі та інвестицій, фінансованого канадським урядом, делегація Держпродспоживслужби в листопаді 2017 року відвідала Канаду та налагодила важливі контакти з місцевими регуляторними органами. Впевнені, що в 2018 році спільними зусиллями ринок Канади стане ближчим для українських експортерів харчової продукції.

Автори:

Борис Кобаль, директор департаменту безпечності харчових продуктів та ветеринарії Держпродспоживслужби

Олена Курята,  заступник начальника управління-начальник відділу зовнішніх зв’язків та євроінтеграції Управління міжнародного співробітництва Держпродспоживслужби

Джерело: Європейська правда The Canada-Ukraine Free Trade Agreement (CUFTA), which entered into force in summer of 2017, may potentially open a wide range of opportunities for Ukrainian exports. Now, there is just a little left to do – to take advantage of these opportunities.

Taking into account the fact that Canada, as well as Ukraine, is an export-oriented country, the issue of veterinary and phytosanitary control of imports is a serious challenge.

Canadians strictly control agricultural products crossing their borders, since the importation of a product contaminated by plant pests or pathogens compromises Canada’s own export potential and undermines safety of its citizens.

The Way to Canada

Safety guarantee of the imported goods in Canada has to be supported by:

1) phytosanitary certificate (for products of plant origin that are subject to quarantine);

2) veterinary certificate (for products of animal origin) issued by the competent authority of the exporting country.

The central authority that establishes veterinary and phytosanitary regulations for Canadian manufacturers and importers at the federal level is the Canadian Food Inspection Agency. This is essentially an equivalent of the Ukrainian State Service for Food Safety and Consumer Protection (SSUFSCP).

How does it work in practice? For instance, Ukrainian beef producer sees good prospects for selling its products in Canada. But for the importation to the Canadian territory the Canada Border Services Agency (CBSA) requires that the products have veterinary certificates.

The producer itself or together with the representatives of the respective association of producers approaches the SSUFSCP asking it to initiate the procedure for the approval of veterinary certificates for beef with the Canadian regulatory authority.

In line with the current Canadian official procedure, the Ukrainian party has to provide comprehensive information (questionnaire responses) regarding the legal framework, the competent authority network, the existing state control system and procedures, statistics in Ukraine, etc. Once the Canadian party has processed the information provided to it, the SSUFSCP and the concerned exporters undergo an audit by the Canadian regulatory authority.

Only upon the receipt of positive audit findings and approval of the veterinary certificate form for a specific product category, the SSUFSCP will be given permission to export the appropriate type of product.

It is worth noting that this procedure will not occur automatically, but should be initiated by the concerned Ukrainian producers.

It should also be understood that elimination of these barriers takes time, sometimes years.

Phytosanitary and Veterinary Certificates Approval Procedures

  1. Producer or association of producers sees good prospects for its products in the Canadian market and approaches the SSUFSCP.

  2. The SSUFSCP approaches the appropriate Canadian regulatory authorities and initiates the procedure of certificate approval.

  3. The Ukrainian party provides the Canadian party with all appropriate information on the product safety control in Ukraine.

  4. The Canadian regulatory authority conducts audits of the SSUFSCP and the concerned exporters.

  5. If the audit has been successfully passed, the SSUFSCP is entitled to issue appropriate certificates that are recognized in Canada.

The procedure for recognizing the control system as described above is applicable to both Ukrainian exports to Canada and Canadian imports to Ukraine. Presently, competent Ukrainian and Canadian authorities have approved 15 international veterinary certificates for importing to Ukraine.

Who is Next

However, Ukraine’s trade potential with Canada is much higher. In Ukraine, there is a strong interest in exports of poultry, packages of bees (i.e. live bees) and confectionery and other products to the Canadian market.

Efforts to open the Canadian market for Ukrainian chicken meat continue. In October 2016, the SSUFSCP submitted to the Canadian Food Inspection Agency under the Canadian Ministry of Agriculture and Food three requests for the accreditation of Ukraine to export poultry and poultry products to Canada. While in April 2017, an additional request was sent for the assessment of Ukraine’s status with regard to the export of bee packages to Canada. So far, the only response including additional questions and clarifications that has been received is the one related to the poultry meat. It is currently being processed by the SSUFSCP experts.

The Ukrainian dairy product producers’ will benefit from learning more about the Supply Management System that operates in Canada. This system is based on monitoring the dairy product consumption and a milk quota system for the Canadian farmers.

Canadians strive to satisfy the demand by the local dairy products to the extent possible. Insufficient amounts of these products are compensated through import quotas. Thus, even regardless of sanitary restrictions, market opportunities for dairy products in Canada are very limited.

Communication with the Canadian Food Inspection Agency has revealed that, currently, a ban has been put on the Ukrainian cereals imports to Canada. This is due to the fact that a few years ago, pests were found in one of the lots of imported Ukrainian cereals, although appropriate phytosanitary certificate had been provided.

The lifting of the ban requires additional communication between the relevant authorities of both countries. It is worth noting that the SSUFSCP has not received any requests to resolve this issue from Ukrainian exporters.

Things You Need to Know

Systematically organized information on the documents required to import food products to Canada can be found in the Automated Import Reference System (AIRS) at the Canadian Food Inspection Agency’s website.

It is important to remember that in Canada it is the importer who is responsible for the compliance of the imported products with the local legislation. To this end, a Market Access Secretariat has been established under the Canadian Ministry of Agriculture and Food, which through an ‘open window’ service operating as a publicly accessible e-mail server processes inquiries from Canadian businesses and provides recommendations on ways to access both the domestic and foreign markets.

It is also important that in the second half of 2018 legislative changes will come into effect in Canada that will change the approach to food safety control. These will be based on the risk analysis principle and the need for importers to obtain import licenses for the controlled shipments in the future.

Ukrainian exporters already now need to pay attention to the new Canadian preventive food safety controls.

The implementation of the Free Trade Agreement requires a systematic cooperation between Ukrainian and Canadian government authorities, which has become more active now. In November 2017, with the support of the Canada-Ukraine Trade and Investment Support Project the SSUFSCP delegation visited Canada and established important contacts with local regulatory authorities.

We are sure that in 2018 our joint efforts will make the Canadian market closer to Ukrainian food exporters.

Authors:

Boris Kobal, Director, Food Safety and Veterinary Service Department, State Service of Ukraine for Food Safety and Consumer Protection

Olena Kuryata, Chief of Unit for Foreign Relations and European Integration Deputy Chief of Directorate for International Cooperation State Service of Ukraine on Food Safety and Consumer Protection

Source: European Pravda

Україна та Канада поглибили співпрацю у сфері стандартизації продукції Ukraine and Canada have developed cooperation in standardization

Ми маємо ще одну чудову новину! 25 вересня 2018 року ДП «УкрНДНЦ» (державне підприємство «Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості») та Рада стандартів Канади (Standards Council of Canada) підписали угоду про співробітництво.

Угода була підписана 25 вересня в рамках Тижня ISO в м. Женева (Швейцарія) і є результатом попередніх домовленостей, досягнутих під час візиту української делегації до Канади у листопаді минулого року. Поїздка української делегації відбувалася за підтримки проекту CUTIS.

Рада стандартів Канади (Standards Council of Canada) є національним органом Канади зі стандартизації та акредитації. Наразі Радою стандартів Канади акредитовано 10 організацій, що розробляють стандарти у Канаді (standard development organizations).

Співпраця між національними органами стандартизації України та Канади сприятиме підтримці реалізації положень Угоди про вільну торгівлю між Канадою та Україною, адже після підписання угоди і скасування ввізних мит на 98% української продукції при експорті до Канади саме нетарифне регулювання може ускладнювати вихід української продукції з високою доданою вартістю на канадський ринок.

Підписана угода передбачає, inter alia, наступні важливі моменти:

  • обмін інформацією про діяльність щодо розроблення стандартів, включаючи можливі програми та проекти з розроблення стандартів, а також включення стандартів у технічні регламенти в Канаді та Україні;
  • обмін досвідом та найкращою практикою щодо координації діяльності національних технічних комітетів з стандартизації та ведення їхніх секретаріатів;
  • співпрацю у розробленні та прийнятті міжнародних стандартів;
  • обмін на запит інформацією щодо прийняття міжнародних стандартів у Канаді та Україні, включаючи інформацію щодо процесу національного прийняття;
  • галузеву співпрацю в сфері міжнародної стандартизації та вільної торгівлі.

Влітку цього року ДП «УкрНДНЦ» також було підписано меморандум про взаєморозуміння із Канадською асоціацією стандартів (Canadian Standards Association; CSA Group), яка є акредитованим  Радою стандартів Канади неурядовим органом стандартизації та сертифікації.

Нагадаємо, Угода про вільну торгівлю між Канадою та Україною (Canada-Ukraine Free Trade Agreement (CUFTA) набула чинності 1 серпня 2017 року.

Більше про стандартизацію у Канаді можна почитати тут We have another great news! On September 25, 2018, the UkrNDNC (State Enterprise “Ukrainian Research and Training Center for Standardization, Certification and Quality”) and the Standards Council of Canada signed an agreement on cooperation.

The agreement was signed during the ISO Week in Geneva (Switzerland). It is the result of previous agreements reached during the visit of the Ukrainian delegation to Canada in November last year. The trip of the Ukrainian delegation was supported by the CUTIS project.

The Standards Council of Canada accredits standardization organizations and compliance assessment bodies. It has accredited 10 standard development organizations in Canada.

The signed agreement includes, inter alia, the following important points:

  • Exchange of information related to standards development activities
  • Exchange of experience and the best practices of the activities of national technical standardization committees
  • Cooperation in the development and adoption of international standards
  • Exchange requests for information on the adoption of international standards in Canada and Ukraine
  • Sectoral cooperation in the field of international standardization and free trade

In summer 2018, the UkrNDNC also signed a memorandum of understanding with the Canadian Standards Association (CSA Group), which is a non-governmental standardization and certification body accredited by the Standards Council of Canada.

Cooperation between the UkrNDNC and the Standards Council of Canada will support the implementation of the Free Trade Agreement between Canada and Ukraine (CUFTA), which entered into force on August 2017.

It is not a secret that after the abolition of tariff barriers, it is the non-tariff requirements that are sometimes rather difficult to overcome. Accordingly, the compliance of Ukrainian products with the regulatory requirements of the Canadian market becomes the key issue for exporters.

More about standardization in Canada you can find here.

Експорт органіки до Канади: що варто знати українським виробникам How to sell organics to Canada

Найбільш доцільно  експортувати до Канади органічну перероблену продукцію, при цьому варто звертати увагу на територіальні особливості, національні стандарти та тарифні і нетарифні обмеження.

Канадський ринок органічних товарів є п’ятим за величиною у світі. Його випереджають Китай та Франція. А ще, він і  територіально близький до лідера споживання органіки к світі – США.  Якщо подивитись на вартісний об’єм  канадського органічного ринку, то це 3 млрд євро. Це цікава ринкова можливість.  Що стосується обсягів споживання, то згідно статистики люди які живуть у цих двох країнах витрачають найбільше грошей на органіку на рік. Для ринку США – це 121 євро на рік, Канада трохи менше – 83 євро на людину на рік.

Станом на 2017 рік, обсяг продажів органічних товарів у Канаді становив 4,2 млн. САD. При чому органічні харчі та напої  складають основну частину цього ринку – близько 90%. Зокрема, це свіжі овочі та фрукти (40%), напої (13%), молочні продукти, яйця (12%), злаки, макарони, хліб (9%).

Незважаючи на те, що країна є потужним виробником органіки, продукції не вистачає – приміром, станом на 2016 рік було імпортовано 0,2 млн т органічних продуктів, загальною вартістю 637 млн CAD. І це набагато більше, аніж вироблено в середині країни, що означає дефіцит і ринкову можливість для українських виробників.  Звичайно, канадський уряд намагається стимулювати внутрішнє виробництво – у 2017 році у канадській провінції Манітоба та Британська Колумбія стартували значні програми підтримки фермерів, тож із часом розрив між попитом та пропозицію зменшуватиметься. Але саме зараз досить вдалий час аби розпочати експорт на цей ринок.

Досить  цікаво, що Канада стала однією із перших країн, у якій відслідковується органічкий експорт та імпорт. Зокрема, імпорт відслідковується за 65 категоріями у спеціалізованій  системі, а експорт – за 18.

Якщо переглянути статистику імпорту за ТОП-20 позиціями, то можна сказати, що найбільш популярними органічними продуктами є органічна кава, банани, суниця,  зелені салати, томати та томатна паста тощо.

Корисну статистику наводить Канадська торгова асоціація (Canada Organic Trade Association (COTA) щодо типового покупця органічної продукції в Канаді для того, щоб зорієнтувати виробників щодо їх споживача.  Це може бути як чоловік так і жінка (закупами традиційно займаються обидва члени родини), молодого віку – 18-34 роки, міський мешканець, при цьому найбільшу зацікавленність у органічній продукції проявляють мешканці провінцій Британська Колумбія чи Альберта. Хоча ці  провіції і не є найбільш населеними, а Квебек і Онатаріо не слід скидати з рахунків.  Є також кореляція між рівнем достатку, освіченістю та активністю на органічному ринку – люди із більшим заробітком відповідно більше знають про деталі  органічного виробництва і готові за це більше платити. Також родини, що мають дітей, з більшою готовіністю віддають гроші за органічні товари, тому органічна їжа та товари для дітей ж дуже перспективним товаром.

Що стосується регулювання канадського органічного ринку, то воно також суттєво відрізняється від українського та європейського. Канада має національні органічні стандарти.  Станом на сьогодні галузь керується Канадськими органічними регулюваннями (Canada Organic Regulations), що були прийняті у 2009 році. Більш детальні вимоги щодо виробництва і переліку дозволених речовин наводять стандарти CAN/CGSB 32.310-2015 – Системи органічного виробництва – Загальні принципи та стандарти управління, CAN/CGSB 32.311-2015 – Системи органічного виробництва – Перелік дозволених речовин. Проте на сьогодні у Канаді відбувається активна фаза дерегуляції нормативних документів, буквально у червні було опубліковано новий регуляторний акт, який об’єднує більше 10  законодавчих актів і називається «Регулювання про безпечні харчові продукти для канадців», і так само стосується органічних товарів. А перегляд зазначених вище стандартів запланований на 2020 рік.  Тому  для органічних виробників варто тримати руку на пульсі, оскільки ситуація змінюється досить динамічно.  Сертифіковані органічні товари, що продаються в  Канаді, мають використовувати логотип «Canada Organic».

Окрема тема – це санітарне та фітосанітарне регулювання. Якщо  ви використовуєте до продукту приставку «органічний», це зовсім не означає повну індульгенцію – до нього також застосовується низка суворих вимог. Досить цікаво, що вимоги до конкретного харчового товару у Канаді можна прослідкувати за автоматизованою системою посилань Automated Import Reference System (AIRS), яка чимось схожа на загальновідомий європейський Export Help Desk.

Що стосується погодження окремих санітарних та фітосанітарних норм та сертифікатів, то справа зсунулась з мертвого місця тільки по курятині, для всіх інших категорій підкарантинних товарів  (приміром яловичина, свинина, яйця) проблеми залишаються. Відповідно, якщо бізнес почне проявляти зацікавленість у канадському ринку, то почнеться співпраця щодо узгодження цих сертифікатів між керівними органами. Також продовжується заборона щодо ввезення  до Канади українських круп та пшениці, оскільки під час імпорту у одного із постачальників у збіжжі були знайдені шкідники, і тому відразу було вжито запобіжний захід. Тому тут потрібна додаткова комунікація зі сторони держорганів аби ця заборона була знята.

Що стосується молочної продукції, то тут діє принцип протекціонізму внутрішнього виробника, і на імпортні товари діє високий імпортний тариф. Тому можливості українських виробників, зокрема і органічних, у цьому сегменті обмежені.  З одного  боку може здатися, що із таким переліком обмежень поставляти на цей ринок не варто, проте ті, хто шукають можливості, обов’язково їх знайдуть.  З одного боку Канада далеко, але якщо поставляти приміром перероблені товари, то навіть логістика не стане фінансовим обмеженням. Тим більше, для перероблених товарів є значно нижчі вимоги. Тому логічно порекомендувати саме виробникам органічних продуктів переробки стартувати продажі на цьому ринку.  Найбільшою популярністю користуватимуться соки, кондитерська продукція, сушені та заморожені овочі, соуси, кетчупи, рослинні олії та снеки.

Автор: Зоя Павленко, експерт з охорони навколишнього середовища проекту CUTIS (Canada-Ukraine Trade Investment Support).

Джерело: Agravery.com

Звертаємо увагу, що проект CUTIS виділяє органічні товари серед інших експортних напрямів, надаючи як консультативну, так і фінансову підтримку українським органічним виробникам. Проект готовий компенсувати 50% затрат підприємства на сертифікацію за канадськими органічними стандартами. Відшкодування буде відбуватися по факту надання копії оплаченого рахунку та звіту сертифікаційного аудиту з позитивним висновком.

За посиланням https://bit.ly/2PtGt9C ви зможете знайти презентацію Зої Павленко, експерта з охорони навколишнього середовища проекту CUTIS, щодо особливостей органічного ринку Канади.  

Звертаємо увагу, що на сайті проекту ви можете скачати онлайн версію посібника по експорту органіки в Канаду, заповнивши невеличку анкету за посиланням https://bit.ly/2ISPmr6 In August, a year has elapsed since the conclusion of the Free Trade Agreement with Canada. Among other things, this offers great opportunities for exporting organic products. 

It is most expedient to export organic processed products to Canada, while paying attention to territorial features, national standards, as well as tariff and non-tariff restrictions.

Canadian organic goods market is the fifth largest in the world. It is outweighed by China and France. And yet, it is also geographically close to the leader in the consumption of organics in the world – the United States. As to the cost volume of the Canadian organic market, it is worth EUR 3 billion. This is an interesting market opportunity. With regard to the volume of consumption, statistics show that people living in these two countries spend most money on organic products per year. For the US market, it is €121 per year, and Canada is slightly less than €83 per person annually.

As of 2017, the sales of organic products in Canada amounted to 4.2 million CAD. Interestingly, organic foods and drinks constitute the bulk of this market – about 90%. In particular, these are fresh vegetables and fruits (40%), beverages (13%), dairy products, eggs (12%), cereals, pasta, bread (9%). Despite the fact that the country is a powerful producer of organic products itself, its output is not enough. As of 2016, for example, 0.2 million tons of organic products were imported for the total of 637 million CAD. This is much more than produced within the country, which means a shortage and a market opportunity for Ukrainian producers. Of course, the Canadian government is trying to motivate domestic production: in 2017, the Canadian provinces of Manitoba and British Columbia launched significant farmer support programs, so the gap between supply and demand will gradually decrease over time. It is now quite a good time, however, to start exporting to this market.

Quite interestingly, Canada has become one of the first countries to track organic exports and imports. In particular, imports are tracked by 65 categories in a specialized system, while exports are represented in 18 categories. If you look at the imports statistics for the TOP-20 positions, organic coffee, bananas, strawberries, green salads, tomatoes and tomato paste, etc. are the most popular organic products.

Useful statistics are provided by the Canada Organic Trade Association (COTA) concerning a typical organic purchaser in Canada in order to direct producers towards their consumers, which can be both male and female (traditional purchases are usually made by both spouses), of a younger age (18-34 years old), a city dweller, with the greatest interest in organic produce among residents of British Columbia or Alberta. However, these provinces are not the most populated, and Quebec and Ontario should not be disregarded. There is also correlation between the level of income, education and activity in the organic market: people with higher earnings, therefore, are more aware of the details of organic products and more willing to pay for them. Also, families with children are more inclined to spend money on organic products, so organic food and goods for children is a very promising niche as well.

Regarding the regulation of the Canadian organic market, it also significantly differs from the Ukrainian and European approaches. Canada has national organic standards. As of today, the industry is guided by Canada Organic Regulations adopted in 2009. More detailed requirements for the manufacture and the list of permitted substances are provided by CAN/CGSB 32.310-2015 standards – Organic Production Systems – General Management Principles and Standards, CAN/CGSB 32.311-2015 – Organic Production Systems – List of Permitted Substances. However, Canada goes today through an active phase of deregulation; in June, a new regulatory act was published which combines more than 10 legislative acts and is called Regulation on Safe Food for Canadians. Likewise, it deals with organic products. A review of the above standards is scheduled for 2020. Therefore, it is important for organic producers to keep abreast, since the situation is changing quite dynamically. Certified organic products sold in Canada must bear the Canada Organic logo.

A separate topic is sanitary and phytosanitary regulations. If you use the “organic” prefix for the product, this does not mean a complete grace as a series of stringent requirements is applied anyway. Interestingly enough, the requirements for a particular food product in Canada can be traced back to the Automated Import Reference System (AIRS), which is something like the well-known European Export Help Desk.

With regard to the harmonization of certain sanitary and phytosanitary regulations and certificates, the wheel has set to motion only concerning chicken meat. For all other categories of quarantinable goods (such as beef, pork, eggs), the problems remain. Accordingly, if the business begins to demonstrate interest in the Canadian market the process will begin to harmonize those certificates between the governing bodies. Also, the ban on import of Ukrainian grain and wheat into Canada continues, because pests were found in the imports of one of the corn suppliers, and a precautionary measure was immediately taken. Therefore, there is a need for additional communication of state authorities to make this ban lifted.

With regard to dairy products, the principle of protection of domestic producers is applied, and there is a high import tariff for imported goods. Therefore, the opportunities for Ukrainian producers including organic manufacturers are limited in this segment. On the one hand, it would seem that with such a list of restrictions is not worth trying to supply to this market. Those looking for opportunities, however, will necessarily find them. Although Canada is far, for supplying the processed goods even logistics will not be a financial constraint. Moreover, there are significantly lower requirements for processed goods. Therefore, it is logical to recommend manufacturers of processed organic products to commence sales on this market. The most popular products are juices, confectionery products, dried and frozen vegetables, sauces, ketchup, vegetable oils and snacks.

Нестандартна Канада: як подолати бар’єри та взяти максимум від зони вільної торгівлі Standards in Canada: How to Overcome Barriers and Take Advantage of the Free Trade Agreement

Вже скоро півроку, як між Україною та Канадою діє режим вільної торгівлі. Як зробити цей режим максимально вигідним для українських експортерів?

Адже не секрет, що після скасування тарифних бар’єрів на перший план виходять саме нетарифні вимоги, подолати які іноді доволі важко. А відповідно, ключовим питанням стає відповідність української продукції регуляторним вимогам канадського ринку.

Відомо, що вимоги до товарів, як правило, оформлюються у вигляді стандартів та технічних регламентів. Перші – добровільні, другі є обов’язковими для дотримання. Проте у Канаді такого чіткого поділу ви не знайдете.

Стандарти у Канаді можна умовно поділити на:

  1. стандарти, розроблені органами стандартизації;
  2. національні стандарти;
  3. “обов’язкові” стандарти. Так, не дивуйтесь, саме обов’язкові стандарти.

Тепер про все це детальніше. У Канаді право розробляти стандарти мають дев’ять організацій, які мають акредитацію Ради зі стандартизації Канади (Standards Council of Canada).

Джерело: Standards Council of Canada

Важливо, що Рада зі стандартизації Канади не розробляє стандарти. Вона акредитує організації зі стандартизації та органи з оцінки відповідності. Проте цей орган має право затверджувати стандарти як національні стандарти Канади (які при цьому залишаються добровільними). Таких стандартів наразі близько 3 тисяч.

Організації зі стандартизації в Канаді конкурують між собою, проте мають певну спеціалізацію.

Так, наприклад, Canadian General Standards Board (CGSB) традиційно спеціалізується на розробці стандартів для державних закупівель, органічної продукції, офісного обладнання, вогнестійкості текстильних виробів тощо. Саме CGSB розробив стандарт для державного прапора Канади.

Ця організація, до речі, існує із 1934 року, працює на принципах самоокупності та не отримує державного фінансування.

Що важливо, наразі це єдина із дев’яти організацій зі стандартизації Канади, стандарти якої можна отримати безкоштовно.

Canadian Standartization Association (CSA Group) – інша потужна організація зі стандартизації Канади, яка спеціалізується на таких товарах, як електроприлади, будівельні матеріали, транспортні засоби тощо. Наприклад, авторству CSA належить Електричний Кодекс Канади (Canadian Electrical Code) – це збірна назва для стандартів, що встановлюють вимоги до підземних і наземних розподільних мереж, вуличного освітлення, побутових приладів тощо.”

Обов’язковими стандарти стають тоді, коли на них є посилання у регуляторних актах Канади (Regulations).

Регуляторні акти Канади дещо схожі за своєю природою на підзаконні акти в Україні – вони деталізують та доповнюють положення законів (в Канаді – Acts). Так, наприклад, на додаток до Закону про безпеку споживчих товарів (Consumer Product Safety Act) було прийнято біля 35 регуляторних актів.

Державні органи Канади все більше використовують стандарти при розробці регуляторних актів – стандарти (або їхні частини) інкорпоруються у регуляторні акти і стають обов’язковими.

За останніми підрахунками, у регуляторних актах на федеральному рівні є посилання на приблизно 1000 стандартів. Ще на сотні стандартів є посилання у регуляторних актах на рівні провінцій.

Щодо органів з оцінки відповідності, то їх у Канаді понад 400. Вони також акредитуються Радою зі стандартизації Канади (Standards Council of Canada).

Що це означає для українського експортера на практиці?

Ключове питання: як з’ясувати, які вимоги висуваються саме до вашого товару? Найкращий спосіб – це контактувати з регулятором у Канаді. Не повірите, але ця рекомендація пролунала з вуст самих регуляторних органів у Канаді. І наш досвід показує, що такі запити сприймаються серйозно і відповідь надсилається протягом одного-двох тижнів (залежно від складності запиту).

Наприклад, медичне обладнання, іграшки, пестициди, лікарські препарати, радіаційне обладнання знаходяться у сфері управління Міністерства охорони здоров’я Канади (Health Canada). Телекомунікаційним обладнанням займається Міністерство інновацій, науки та економічного розвитку Канади (Innovation, Science and Economic Development Canada), транспортними засобами та шинами – Міністерство транспорту Канади (Transport Canada).

Додатково необхідно звертати увагу на вимоги на рівні провінцій, які можуть відрізнятись від загальних вимог на федеральному рівні.

Наприклад, вимоги до електроприладів містяться у Canadian Electrical Code, що був розроблений CSA та прийнятий на федеральному та провінційних рівнях (у десяти провінціях та трьох територіях Канади). Проте у провінції Онтаріо діють додаткові вимоги (так звані deviations), викладені в Ontario Electrical Safety Code.

Враховуючи існування Угоди про вільну торгівлю між Україною та Канадою, багато виробників розглядають Канаду як хаб для експорту в Північну Америку або як початкову точку для експорту в США. З точки зору технічного регулювання, цей підхід може бути цілком виправданим, оскільки багато стандартів США та Канади є гармонізованими або розробленими спільно.

Так, CSA має американську акредитацію (акредитоване American National Standards Institute), а AHRI (Air-Conditioning, Heating and Refrigeration Institute) – американська асоціація виробників засобів опалення, кондиціювання та охолодження – акредитована Радою зі стандартизації Канади.

Насамкінець, варто згадати відому фразу про те, що хто хоче – шукає можливості, хто не хоче – шукає причини.

Причин боятися канадських стандартів можна знайти багато, проте можливостей експортувати до Канади існує набагато більше. Тож сміливо звертайтеся до канадських регуляторних органів, приводьте свій продукт у відповідність до канадських стандартів та розширюйте горизонти свого бізнесу.

Автор: Олександра Бровко, старший експерт з торгівлі та інвестиційної політики проекту CUTIS (Canada-Ukraine Trade Investment Support).

Джерело: Європейська правда It will soon be six months since the free trade regime came into force between Ukraine and Canada. How can Ukrainian exporters leverage the regime to get the highest possible advantage?

It is not a secret that after the abolition of tariff barriers, it is the non-tariff requirements that are sometimes rather difficult to overcome. Accordingly, the compliance of Ukrainian products with the regulatory requirements of the Canadian market becomes the key issue for exporters.

It is known that requirements for goods are usually issued in the form of standards and technical regulations. The former is voluntary, while the latter is mandatory to comply with. However, in Canada, one will not find such a clear division.

The standards in Canada can be conventionally divided into:

  1. Standards developed by standardization bodies;
  2. National standards;
  3. “Obligatory” standards. Right, don’t be surprised, I mean the obligatory standards.

Now, let’s take a detailed look. In Canada, nine organizations have an accreditation of the Standards Council of Canada to develop standards.

It is important that the Standards Council of Canada does not develop any standards. It accredits standardization organizations and compliance assessment bodies. However, the Council has the right to approve the standards as national standards of Canada (which, however, remain voluntary). There are currently around 3 thousand of such national standards.

Although the standardization organizations in Canada compete with each other, they have a certain specialization. 

For example, Canadian General Standards Board (CGSB) is traditionally specialized in developing standards for public procurement, organic products, office equipment, fireproofing of textile products, etc. It was CGSB that developed the standard for Canada’s national flag.

This organization, by the way, has existed since 1934, and works based on the principles of self-sustainability without receiving any state funding.

Importantly, it is currently the only one of the nine Canadian standardization organizations whose standards can be obtained for free.

Canadian Standardization Association (CSA Group) is another influential Canadian standardization organization specializing in products like electrical appliances, construction materials, vehicles, etc. For example, CSA is the author of the Canadian Electrical Code – a collective name for the standards that set requirements for underground and terrestrial electricity distribution networks, street lighting, household appliances, etc.”

Standards become obligatory when they are referenced in Regulations of Canada.

The Regulations of Canada are somewhat similar in nature to by-laws in Ukraine – they detail and supplement the provisions of Laws (in Canada – Acts). For example, in addition to the Consumer Product Safety Act, about 35 Regulations were adopted.

Public authorities in Canada increasingly use standards when drafting Regulations – the standards (or their parts) are incorporated into Regulations and thus become mandatory.

According to recent estimates, there are references to approximately 1,000 standards in the Regulations at the federal level. Hundreds of standards are referenced in provincial-level Regulations.

As for the compliance assessment bodies, there are more than 400 of them in Canada. They are also accredited by the Standards Council of Canada.

What does this mean for a Ukrainian exporter in practice?

The key question is “How to find out what requirements are put forward to your product?” The best way is to get in touch with a regulatory authority in Canada. Believe it or not, but this recommendation came from the Canadian regulatory authorities themselves. Our experience shows that requests are taken seriously and responses are sent by the authority within one to two weeks (depending on complexity of the request).

For example, medical equipment, toys, pesticides, pharmaceuticals, radiation equipment are managed by Health Canada. Innovation, Science and Economic Development Canada is engaged in management of telecommunication equipment, and Transport Canada deals with vehicles and tires.

In addition, attention should also be paid to provincial-level requirements that may differ from those of the federal level.

For example, the requirements for electrical appliances are contained in the Canadian Electrical Code developed by the CSA and adopted at the federal and provincial levels (in ten provinces and three territories of Canada). However, there are additional requirements in Ontario (so-called “deviations”) outlined in the Ontario Electrical Safety Code.

Taking into account the existence of the Free Trade Agreement between Ukraine and Canada, many producers consider Canada as a hub for exports to North America or as a starting point for exports to the United States. In terms of technical regulation, this approach may be fully justified as many US and Canadian standards are harmonized or developed jointly.

Thus, CSA has the accreditation of the American National Standards Institute, and the Air-Conditioning, Heating and Refrigeration Institute (AHRI) is accredited by the Standards Council of Canada.

Finally, it is worth remembering the famous phrase: where there is a will there is a way.

There are many more ways to export to Canada than reasons to be afraid of the Canadian standards. So, feel free to contact Canadian regulatory authorities, bring your products to the level of Canadian standards and expand your business horizons.

Author: Oleksandra Brovko, CUTIS Senior Trade and Investment policy expert

Source: European Pravda

U CAN Export: Поширені запитання та відповіді U CAN Export: F.A.Q.

Хочете експортувати до Канади, але не знаєте з чого почати? Ми підготували для вас відповіді на основні питання, з якими експортери звертаються до нашого проекту.

Я хотів би долучитися до програми підтримки українського експорту в Канаду U CAN Export? Що потрібно для цього зробити?

Наразі проект CUTIS завершив відбір першої хвилі учасників програми підтримки експорту до Канади U CAN EXPORT у чотирьох пріоритетних секторах: виробництво одягу, взуття, меблів та кондитерських виробів. Заключний етап відбору учасників з сектору ІТ-послуг відбудеться навесні 2018 року.

Відібрані учасники, за підтримки канадських галузевих консультантів, готуються до участі у профільних канадських виставках впродовж 2018 року. Заявники, що не були відібрані, увійшли до складу резерву учасників програми U CAN EXPORT. Вони можуть претендувати на участь у комплексному рівні програми у майбутньому, а також скористатись усіма можливостями її освітньо-консультаційного рівня. Ротація компаній відбуватиметься після завершення співпраці проекту з поточними учасниками програми.

Якщо ваша компанія не брала участь у відборі але має бажання увійти до резерву учасників програми підтримки експорту до Канади U CAN EXPORT, заповніть будь ласка коротку заявку за посиланням. Відбір компаній з резерву буде проводитися на конкурсній основі, шляхом заповнення спеціальних опитувальників, інтерв’ю з представниками компаній та відвідування виробництва аплікантів (за потреби).

Після заповнення заявки ваша компанія також буде включена до загальної бази даних експортерів проекту CUTIS, а також зможе отримувати інформаційні та навчальні матеріали, запрошення на тренінги та інші заходи проекту.

Моя компанія не входить до пріоритетних секторів. Що мені робити? Де шукати партнерів і вимоги до експорту?

Не засмучуйтеся;) Спеціально для компаній з усіх інших секторів ми розробили покрововий посібник з експорту до Канади I CAN EXPORT. Він охоплює більшість питань, з якими стикаються експортери, такі як:

  • споживчі уподобання канадців
  • пошук партнерів в Канаді
  • порядок перетину кордону та вимог до документації
  • регуляторні обмеження на канадському ринку
  • логістика, тощо.

Також наразі наш проект розробляє експортний портал з корисною інформацією для українських експортерів.

Радимо підписатися на нашу сторінку в Facebook, де ми постійно публікуємо цікаву інформацію щодо торгівлі з Канадою та анонсуємо всі наші події. Також ви можете долучитися до нашої електронної розсилки.

Я хочу отримати комплексну допомогу для виходу на ринок Канади. До кого мені звернутися?

На жаль, наш проект не має ресурсів, щоб системно допомагати всім підприємствам, які звертаються до нас. Проте є й інші організації, які займаються виведення українських компаній на ринок Канади й вже мають багаторічних досвід в цьому.

Наприклад, ви можете звернутися до Канадсько-української торгової палати (Canada-Ukraine Chamber of Commerce, CUCC), яка  є партнером у реалізації нашого проекту. CUCC вже понад 25 років підтримує розвиток торгівлі та інвестицій між Канадою та Україною та має офіси у Торонто, Альберті та Україні. Палата організовує бізнес-форуми, торгові місії та конференції в Канаді, сприяє розвитку бізнес-контактів між двома країнами, має партнерство з Урядами Канади та України, а також надає широкий спектр послуг з налагодження контактів та допомоги при експорті в Канаду.

Слідкуйте за CUCC у Facebook Want to export to Canada, but do not know where to start? We have prepared the answers to the most frequent questions exporters ask us.

I would like to join the export support program U CAN Export? What should I do?

The CUTIS project has now completed the selection of the first wave of the U CAN EXPORT Export Support Program participants in four priority sectors: clothing, footwear, furniture, and confectionery. The final stage of selection of participants from the IT services sector will take place in the spring of 2018.

The selected participants, with the support of Canadian industry consultants, are preparing to participate in exhibitions in Canada throughout 2018. Applicants who were not selected were included in the reserve of the participants of the U CAN EXPORT program. They will have a chance to take part in an integrated level of the program in the future, as well as take advantage of all the opportunities of its educational/consultational level. The rotation of the companies will take place after the project’s cooperation with the current program participants will be completed.

If your company is not among selected ones but wishes to enter the U CAN Export Support Program, please fill out a short application form here. The selection of companies from the reserve will be conducted on a competitive basis, by filling out special questionnaires, interviewing company representatives and visiting applicants’ production (if needed).

After completing the application, your company will also be included in the CUTIS project exporter database and will receive information and training materials, invitations to trainings and other project activities.

My company is not in the priority sectors. What should I do?

For companies in all other sectors, we have developed a step-by-step export guide to Canada I CAN EXPORT. It covers most of the issues faced by exporters, such as:

  • consumer preferences of Canadians
  • search for partners in Canada
  • the procedure of crossing the border and the requirements for the documentation
  • regulatory constraints on the Canadian market
  • logistics, etc.

Also, our project is currently developing an export portal with useful information for Ukrainian exporters.

We encourage you to subscribe to our Facebook page, where we constantly publish interesting information on trade with Canada and announce all our events. You can also subscribe to our e-mail newsletter.

I want to get a comprehensive help to enter the Canadian market. Who should I contact?

Unfortunately, our project does not have the resources to systematically help all the companies that contact us. However, there are other organizations that have a lot of experience in helping Ukrainian companies to enter the Canadian market.

For example, you can contact the Canadian-Ukrainian Chamber of Commerce (CUCC), which is a partner in implementing our project. CUCC has been supporting trade and investment development between Canada and Ukraine for more than 25 years and has offices in Toronto, Alberta and Ukraine. The Chamber organizes business forums, trade missions and conferences in Canada, promotes business contacts between the two countries, has partnerships with Governments of Canada and Ukraine, and provides a wide range of assistance services for Ukrainian exports to Canada.

Follow CUCC on Facebook

Корисні посилання: Основні торгові виставки в Канаді Useful links: Trade Shows in Canada

Якщо ви маєте можливість особисто приїхати до Канади, вам варто спланувати відвідання, або ще краще — участь у канадській торговій виставці. Це було б одним з найкращих способів познайомитися з потенційними покупцями та оцінити ринок, провівши певні ринкові дослідження того, які товари або послуги пропонуються на ринку, і як можна позиціонувати вашу продукцію в умовах конкуренції.

Торгові виставки — один з найкращих способів встановлення галузевих контактів і пошуку покупців.

Загалом Канада не вважається популярним місцем проведення торгових виставок міжнародного рівня, особливо якщо порівняти з подібними, наприклад, у Німеччині чи США. Однак Канада відома у світі завдяки своїй виставці Асоціації геологорозвідників та девелоперів (Prospectors & Developers Association of Canada) у сфері розвідки родовищ корисних копалин, яка проходить, зазвичай, у березні кожного року в Торонто. Є ще кілька менших, але все ж важливих виставок, які відбуваються щороку. Наприклад, основними виставками у секторі продуктів харчування та напоїв є такі:

  • Salon international de l’alimentation (SIAL) – виробництво/переробка харчових продуктів та спеціалізоване обладнання;
  • Виставка Асоціації маркетингу канадської продукції (Canadian Produce Marketing Association, CPMA) – свіжі продукти харчування;
  • Продовольчі інновації Канади (Grocery Innovations Canada) – свіжі продукти харчування та переробка;
  • Виставка Канадської асоціації здорової їжі (Canadian Health Food Association, або CHFA) – делікатеси, продукти для здорового харчування;
  • Канадська виставка кави та чаю (Canadian Coffee and Tea Show).

Більш повну інформацію про торгові виставки, ви можете зайти за посиланнями нижче:

  • Events in America — eventsinamerica.com (включає інформацію про Канаду);
  • EventsEye — eventseye.com (виставки по всьому світі);
  • Trade Show News Network — tsnn.com (найповніший перелік торговельних шоу у світі).

Завантажуйте покроковий посібник з експорту до Канади I CAN Export

Нижче перелік найбільших торгових виставок у Канаді.

Для виробників сільськогосподарської продукції цікавим також буде список торгових виставок у різних провінціях Канади.

Як відомо, торгові виставки загалом вважаються дорогими заходами через вартість обладнання, облаштування та технічні вимоги. Не відкладайте прийняття рішень, оскільки ваші витрати можуть суттєво збільшитися. Для прикладу, порівняйте ціни за оренду виставкового майданчика на виставці SIAL 2017 у Торонто. Наприклад, місце площею 10х10 футів  [100 квадратних футів] коштувало від 2 975 канадських доларів до листопада 2016 року, та вже до 3 400 канадських доларів після листопада 2016 року. Майданчик у 100 квадратних футів — найменший за розміром, що пропонується окремим компаніям-учасникам.

Слід мати на увазі, що в разі, якщо ви бажаєте відправити на виставку харчову або рослинну продукцію, вона має відповідати регуляторним вимогам Канади, оскільки імпорт їжі та продуктів садівництва до Канади підлягає суворому контролю. Ознайомтесь з більш детальною інформацією про ці вимоги на сайті Агентства з контролю за продуктами харчування (CFIA). Також скористайтеся Автоматизованою довідковою системою з питань імпорту (Automatic Import Reference System, AIRS), щоб ознайомитися з вимогами стосовно вашої продукції (серед варіантів цільового призначення («End Use») оберіть «Show or Exhibition»). If you are able to physically come to Canada, you should plan to visit or, even better, exhibit at a Canadian trade show. This would be one of the best ways to meet potential buyers and to guage the market by conducting some market research in terms of what products or services are offered on the market and how to position your products in relation to the competition.

Canada is generally not a major country for trade shows of international caliber, especially if you have been to trade shows in Germany for instance or in the United States. However, Canada is internationally known for its (Prospectors & Developers Association of Canada) PDAC show for the minerals exploration industry which takes place, usually in March of each year, in Toronto. There are some smaller but nevertheless important shows taking place each year that specialize in a number of sectors. In the food and beverage industry for instance, the major shows are:

  • Salon international de l’alimentation (SIAL) – manufactured/processed foods and equipment;
  • Canadian Produce Marketing Association (CPMA) – fresh produce;
  • Grocery Innovations Canada – fresh and manufactured/processed foods;
  • Canadian Health Food Association (CHFA) – specialty, health foods;
  • Canadian Coffee and Tea Show.

You can visit the following sites to get more complete information on trade trade shows:

Download the I CAN Export step-by-step guide on exporting to Canada

Below is a list of the largest trade shows in Canada.

Trade shows are known to be generally expensive in terms of equipment, furnishings and technical requirements. Avoid making on-site decisions because your costs will go up dramatically. It is therefore important for your company to have a dedicated team who monitors this entire process. To give you an example, look at the difference in booth rental prices for SIAL 2017 in Toronto. Therefore, a 10’ X 10’ (100-sq. ft) booth would cost you 2975 CAD$ before November 2016 compared to 3400 CAD$ after November 2016. A 100-sq. ft. booth would be the smallest booth size available for single companies to select.

Example:

Take a good note that if you want to bring to a trade show food and plant products, your product should comply with regulatory requirements, given that food and horticultural products are subject to rigid import controls in Canada. Please consult the CFIA website for more information. Also, use the Automatic Import Reference System (AIRS) to check the requirements for your product. Therefore, plan the sending of samples in advance!

Eкo => Економія. Економічні аспекти заходів з охорони довкілля Eco => Economy. Economic implications of environmental protection measures

Впродовж всього періоду промислового розвитку питання стану навколишнього середовища могло бути описане як “трагедія спільного” (“tragedy of the commons”). Ця проблема полягає у тому, що вільний доступ до ресурсу може повністю його знищити через надмірне використання, оскільки його споживачі отримують прибуток, а проблеми, пов’язані із перевикористанням, лягають на плечі всього суспільства.

Допоки питання стану довкілля не було ключовим для якості життя, громадські ініціативи та відповідні інженерні рішення залишалися у ранзі «плачучої екології» та у значному масштабі не сприймалися серйозно.

Насьогодні ми бачимо, що поступово потреба суспільства у належному стані компонентів довкілля як продукту належної якості трансформується у державні політики, визначаючи нову реальність для всіх.

Тому тепер, як для бізнесу так і населення, питання охорони довкілля вже не є просто вираженням співчуття птахам, китам і т.д. Ця історія вже про гроші і економічний розвиток. І чим більше Україна буде інтегруватися у світову спільноту, тим більш очевидними ці стимули мають бути для всіх гравців.

“Екологічні проблеми, такі як неконтрольоване використання чи забруднення природних ресурсів, виникають тому, що ці ресурси лишаються поза ринковими механізмами та правом власності, добровільним обміном і верховенством права”.

The Washington Post, 2017

Переваги для бізнесу

Зазвичай розмови довкола «охорони довкілля» та «сталого розвитку» апелюють до совісті, відповідальності та, на думку бізнесу, спричиняють їм додаткові турботи і непотрібні витрати. Але віднедавна чути все більше думок стосовно прибутковості у цій галузі. Тож які конкретні фінансові переваги може отримати бізнес від заходів з охорони довкілля?

Попереджені фінансові втрати

Менше споживання енергії та ресурсів запобігає фінансовим втратам. Це робить бізнес більш стійким до коливань цін на сировину й енергоносії.

Дотримання законодавчо допустимих показників впливу на довкілля на виробничих потужностях убезпечує від відповідних санкцій зі сторони державних контролюючих органів.

Думайте наперед: з огляду на вичерпність ресурсів, у світі спостерігається тенденція до їх подорожчання.

“Переміщення податкового навантаження із працевлаштування на використання ресурсів та забруднення довкілля допоможе підвищити ефективність ресурсокористування та вирішити проблему зайнятості населення”.

European Environment Agency, 2017

Економічні вигоди

Через поширення тренду “етичного споживання” на ринках розвинених країн, продаж товарів вироблених із використанням ощадливих до довкілля технологій дає можливість заробляти більше на преміальних цінах.

“Об’єм світового ринку органічної продукції у 2015 році сягнув 81.6 мільярдів доларів із найбільшими обсягами продажів у Північній Америці та Європі”.

Organic Monitor, 2017

Мінімізовані нефінансові ризики

“Все пов’язано зі всім” – говорить один із законів екології Коммонера.

Стан довкілля та ощадливі виробничі практики є визначальними для доброї якості комерційних товарів. Це є важливим для:

  • уникнення штрафів, конфіскацій та вилучень комерційних продуктів із ринку;
  • попередження санкцій через порушення умов поставки товарів.

Із доброю репутацією щодо природокористування бізнес може отримувати вигоди від довготривалих і довірливих стосунків з партнерами, клієнтами, місцевим населенням та контролюючими органами.

“Мільйони яєць вилучені з полиць у Європі через загрозу їх токсичності”.

The Guardian, 03.08.2017

Більша привабливість для інвесторів

Заходи з охорони довкілля дозволять компанії вийти на фондові біржі та привабити іноземних інвесторів. Це тому, що все більше фондових бірж роблять публічні заяви про зобов’язання сприяти сталості своїх ринків.

“Очікування ринку швидко змінюються і все більше фонових бірж розглядають звіти зі сталого розвитку як необхідні та неминучі”.

Конференція ООН з торгівлі та розвитку (UNCTAD), 2016

Стійкість до майбутніх змін у державному регулюванні

Впровадження системи торгівлі викидами парникових газів є одним із зобов’язань України в рамках виконання угоди про Асоціацію з ЄС та Паризької угоди. Зарані впроваджуючи технічні та управлінські заходи з охорони довкілля, бізнес із відповідних секторів буде підготовлений до цих регуляторних змін та зможе заробити на продажі залишків квот викидів парникових газів.

Нові можливості для бізнесу

Захист навколишнього середовища це також про пріоритети у споживанні. Екологічні критерії все частіше включаються у технічні специфікації державних та корпоративних закупівель.

Використовуючи найкращі практики з охорони довкілля та відповідне екологічне маркування, бізнес зможе відповідати вимогам «зелених закупівель», а, отже, покращити свої ринкові можливості.

IKEA прагне, щоб до 2020 року 100% її виробів з деревини, паперу та картону походило з більш сталих джерел (сертифіковані FSC чи повторно перероблені).

IKEA 2015 Sustainability Report

Для постачальників IKEA це зобов’язання робить практики сталого виробництва не добровільними, а обов’язковими

Козир для розвитку бізнесу

Міжнародні фінансові інституції: Міжнародна фінансова корпорація (IFC), Європейський банк реконструкції та розвитку (EBRD), Європейський інвестиційний банк (EIB) – вимагають, щоб позичальники дотримувалися природоохоронного законодавства та їх внутрішніх екологічних стандартів.

Відповідаючи цій вимозі, компанії мають кращий доступ до фінансування, що є одним з найбільш проблемних питань для українського бізнесу.

«Сталість наших інвестицій є такою ж серйозною передумовою, як їх фінансова привабливість. Тому до всіх інвестиційних проектів EIB застосовуються 10 екологічних та соціальних стандартів».

European Investment Bank

Переваги для держави

За однією з теорій, держава – це суспільний договір, згідно з яким люди відмовляються від частини своїх свобод в обмін на захист їх прав. Стаття 50 Конституції України твердить:

“Кожен має право на безпечне для життя і здоров’я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди”.

Якість навколишнього середовища не щось дане як належне, а є «продуктом», що потребує належного кондиціонування. Тому прерогативою державних службовців є затвердження відповідних стратегій і політик для уможливлення гарантування конституційних прав громадян.

Замість того, щоб бути гальмом для економічної діяльності, прийняття належних політик в галузі природокористування може стати основою для «зеленого росту»: економічного розвитку, який гарантує, що природні активи зберігають здатність бути джерелом ресурсів та екологічних послуг, на яких базується наш добробут. Тож яким чином це може бути економічно вигідно?

Рух до більш збалансованого державного бюджету

 

Досягнення стратегічних цілей економічного та соціального розвитку

“Експортна стратегія України. Дорожня карта стратегічного розвитку торгівлі 2017-2018”, визначає туристичну галузь як одну з найбільш перспективних та таких, що має потенціал стимулювати розвиток малого та середнього бізнесу і підприємництва. Очевидно, що без належної якості компонентів навколишнього середовища, цей потенціал лишиться тільки на папері і не зможе бути реалізований.

Перехід до стійкої економіки

Попередні десятиліття неефективної експлуатації природніх ресурсів призвели до вичерпання їх запасів по всьому світу. Очікується, що у подальшому ціна на них буде зростати. Більша ефективність використання матеріальних та енергетичних ресурсів підвищує стійкість до їх майбутнього дефіциту та коливання цін. Пов’язані з цим стимули до інновацій та підприємництва сприятимуть переходу до більш ефективної – інноваційної економіки (innovation-driven).

Посилення національної безпеки

Більш ефективне використання ресурсів, локальне виробництво енергії з відновлюваних джерел запобігає залежності країни від  імпортних поставок та можливого відповідного соціально-політичного тиску і маніпуляцій.

Посилення економічних взаємозв’язків між регіонами

Нові бізнес можливості у сфері «зеленої економіки» мають значний потенціал сприяти економічному розвитку депресивних регіонів України та поліпшенню соціальної інтеграції. Це якнайкраще узгоджується із поточною реформою децентралізації в Україні.

Вирівнювання торгового балансу → кращі макроекономічні показники

  • зменшення імпорту через оптимізоване використання ресурсів та рециклінг (re-cycling) відходів, енергозбереження та локальне виробництво енергії з відновлюваних джерел;
  • стимулювання експорту, особливо у сфері екоіндустрій: устаткування для виробництва енергії з відновлюваних джерел та сама вироблена таким чином енергія, засоби для очисти газопилових потоків та стічних вод, технологічні лінії для переробки та утилізації відходів, органічні сільськогосподарські товари, та ін.).

Покращення репутації на міжнародній арені

Екологічні проблеми не мають кордонів та не стосуються тільки якоїсь окремої країни. Наявність належної природоохоронної політики дозволить попередити можливі міжнародні екологічні спори та забезпечить кращі перспективи міжнародного співробітництва. Це особливо важливо у світлі процесу європейської інтеграції України.

Переваги для населення

Чи не турбує вас те, що бізнес заробляє гроші на ваш збиток? Підприємства використовують природні ресурси, що належать вам за Конституцією, забруднюють повітря і воду, продукують сміття. А ви маєте платити комфортом, здоров’ям та тривалістю життя. Відносно цього, заходи з охорони довкілля можуть обмежити деякі з перелічених збитків.

Підвищення тривалості та якості життя

Україні має найгірші показники щодо людської смертності через забрудненням повітря: тут 120 із 100,000 смертей спричинені незадовільною якістю атмосферного повітря.

WHO global rating, 2016

Можливості працевлаштування у сфері «зелених технологій»

Вже ухвалені та майбутні екологічні політики трансформують модель зайнятості населення: вірогідно, що деякі професії зникнуть, в той час, як інші види діяльності тільки з’являться.

“Перехід до «зеленої економіки» може генерувати 15-60 мільйонів додаткових робочих місць по всьому світу впродовж двох наступних десятиліть та допомогти побороти бідність мільйонам працівників, якщо будуть впроваджені правильні політики”.

Міжнародна Організація Праці (МОП), 2012

Кращий захист від природних катастроф

Природні катастрофи спричинюють фінансові збитки, шкоду здоров’ю та загрозу життю. Належне управління природокористуванням зменшує ризики таких втрат.

Бідні люди у країнах, що розвиваються, більш залежні від сільського господарства та доходів базованих на природних ресурсах, чутливі до природних катастроф і росту цін на продукти харчування, які зміни клімату можуть інтенсифікувати.

Світовий Банк, 2016

Вільний доступ до якісних місцевих рекреаційних ресурсів

Стикаючись із незадовільною якістю місцевих рекреаційних ресурсів, населення має витрачати додаткові кошти на поїздки до віддалених місць (інші регіони України, зарубіжжя).

Із наявними належними природоохоронними політиками та заходами, громадяни матимуть змогу використовувати своє конституційне право на природні ресурси та уникати додаткових транспортних витрат.

Автор: Зоя Павленко, експерт з охорони навколишнього середовища Канадсько-українського проекту підтримки торгівлі та інвестицій For a long time of human industrial progression environmental quality issue could be described as “tragedy of the commons”. This is the problem occurring when individuals tend to overconsume a particular resource to the extent that demand overwhelms supply and the resource becomes unavailable to some or all.

Until an issue of environmental conditions was not pivotal for life quality, public movements and relevant engineering decisions remained in the range of “crying ecology” and were not taken seriously at a large scale.

Gradually, public demand for environmental quality as a conditioned product is transforming into state and international policies, framing new reality for all.

Therefore, for business and citizens environmental protection is not the matter of compassion for birds and butterflies anymore. This is about money and economic development. And the more Ukraine is going to integrate into the global community, the clearer these incentives must be.

“Environmental problems, whether uncontrolled pollution or the unsustainable use of natural resources, result when resources are left outside of the market institutions of property rights, voluntary exchange, and the rule of law”.

The Washington Post, 2017

Benefits for business

By these days all pushes and pulls around “environmental protection” and “sustainable development” appealed to conscience, responsibility and only caused troubles and needles spendings. But since recently there are lots of talks about the profitability of this sphere. Which actual financial advantages my business can get from environmental protection measures?

Prevented financial losses

Less energy and resource consumption prevent money loss. This makes your business resilient to shifts in commodity prices and energy tariffs.
Maintaining legally allowable indicators of environmental pressure at your production facilities saves you from relevant state penalties.

Think ahead: resources tend to be more expensive.

“Shifting the burden of taxes away from employment and towards resource use and pollution will help to increase the efficiency of resource consumption and deal with unemployment”.

European Environment Agency, 2017

Economic gains

Due to the spread of “ethical consumption” on the markets of developed countries, selling goods produced with the application of environmentally sound practices gives the possibility to earn more on their price premiums.

“The volume of global organic market in 2015 reached 81.6 billion US dollars with the greatest sales in North America and Europe”.

Organic Monitor, 2017

Minimized financial risks

“Everything is connected to everything else” – Commoner’s environmental law says. Good conditions of environmental components and sound manufacturing practices are also crucial for the high quality of commercial products. This is sufficient for:

  • avoiding fines, confiscations, and withdrawals of the commercial product from the market;
  • preventing penalties from product supply disruptions.

With good environmental reputation, you will benefit from lasting and trustworthy relations with your partners, customers, local population and controlling bodies.

“Millions of eggs removed from European shelves over toxicity fears”.

The Guardian, 03.08.2017

Boost for investment attractiveness

Environmental protection practices will allow your company to enter stock market and attract foreign investors. This is because a growing number of stock exchanges make public commitments to advancing sustainability in their market.

 

“Market expectations are shifting quickly and we see more and more stock exchanges viewing sustainability reporting as necessary and inevitable”.

UNCTAD, 2016

Resilience to future policy developments

As part of international climate obligations, an in-country emission trade system (ETS) by greenhouse gases has to be introduced in Ukraine.

While implementing environmentally sound technical and managerial approaches, your enterprise will be prepared for the upcoming regulatory shifts and earn money on selling leftovers of emission quotas.

New business opportunities

Environmental protection is also about consumer preferences. Therefore, environmental criteria are progressively included in technical specification of public and corporate procurements.

By using advanced environmental practices and relevant environmental labeling, you will be able to stick with the requirements of “green procurement” and therefore enhance your possibilities on the market.

“IKEA sets a goal of 100% of its wood, paper and cardboard from more sustainable sources (FSC certified or recycled) by 2020.”

IKEA 2015 Sustainability Report

This makes sustainable production practices for its suppliers not voluntary, but mandatory.

Advantage for business development

International financial institutions – IFC, EBRD, EIB – require their borrowers to be compliant with environmental legislation and their internal environmental standards.

While following this requirement, you have greater access to funding, which is one of the major problems for Ukrainian business.

“The sustainability of our investments is a prerequisite as much as their bankability. This is why the 10 environmental and social standards apply to all EIB’s investment projects”

European Investment Bank

Benefits for the government

A state is a social contract, according to which people refuse part of their freedoms in exchange for protecting their rights. Article 50 of the Ukrainian Constitution says:

“Everyone has the right to an environment that is safe for life and health, and to compensation for damages inflicted through the violation of this right”.

State of an environment isn’t something given for granted, but also “a product” requiring appropriate maintenance. Therefore, it is a prerogative of state servants to adopt relevant strategies and policies to enable the implementation of citizens’ constitutional rights.

Instead of being a break for economic activities, proper environmental policies in place can become the basis for “green growth”: economic development, which ensures that natural assets continue to provide the resources and environmental services, on which the well-being relies. How can this be beneficial?

Moving towards a balanced budget

Reaching strategic goals in economic and social development

“Export strategy of Ukraine. Strategic trade development roadmap 2017-2021”, indicates tourism as one of the most prospective sectors having the potential to invigorate SME development and stimulate entrepreneurship. Without proper environmental quality, this claim will not go further.

Transition to a sustainable economy

Previous decades of inappropriate resource exploitation lead to their exhaustion globally. It is expected that subsequently their price will grow. Enhanced resource and energy efficiency rises resilience to potential future supply shortages and price volatility.Associated incentives for innovation and entrepreneurship will be favorable for transition to more efficient – innovation-driven – economy.

Strengthened national security

More efficient resource use, local renewable energy production prevents country’s dependence on import supplies and possible associated socio-political pressure and manipulation.

Strengthened economic cohesion

Emerging business opportunities in “green economy” will support the economic development of lagging Ukrainian regions and better social inclusion. This perfectly aligns with decentralization reform in Ukraine.

Improved trade balance → better macroeconomic indicators

  • import reduction through an enhanced material use and waste recycling, energy saving and local renewable energy production;
  • boosting exports (especially of eco-industries: the technique for renewable energy production, means for air and water treatment, waste recycling lines, organic agricultural products, etc.).

 Improved reputation and perception of public services

Environmental problems have no borders and are not an issue for a single separate country. Proper environmental policy in place will prevent possible international environmental disputes and give better prospects in international cooperation. This is especially relevant in the light of European integration of Ukraine.

Benefits for the population

Aren’t you worried about the fact, that businesses make profit at your expense? They take natural resources, belonging to you according to the Constitution, pollute air, water and generate waste. So that you have to pay with your comfort, health, and life longevity. In this regard, environmental protection measures can limit some of those losses.

Increased length and quality of life, avoided illnesses

Ukraine performs the worst in terms of human deaths because of air pollution: 120 out of 100,000 deaths were because of unsatisfactory quality of ambient air.

WHO global rating, 2016

Enhanced employment opportunities in the “green” sector

Adopted and upcoming environmental policies transform employment patterns: some professions disappear, while others just emerge.

“The transformation to a greener economy could generate 15 to 60 million additional jobs globally over the next two decades and lift tens of millions of workers out of poverty if the right policy mix is put in place”.

International Labor Organization (ILO), 2012

Greater protection from disasters

Since natural disasters cause life, health, and financial losses, proper environmental management will decrease those risks.

Poor people in developing countries are more dependent on agricultural and ecosystem-related income, more vulnerable to natural hazards and spikes in food prices, which climate change is likely to magnify.

World bank, 2016

Free access to high-quality local recreational resources

While facing unsatisfactory conditions of local recreational places, you have to spend additional costs to travel to those distant ones.

With the proper environmental policies and measures in place, you will exploit your constitutional right for natural resources and avoid those additional “travel costs”.

Author: Zoia Pavlenko, Ukrainian Environment Expert at CUTIS project

Лайфхаки для успішних перемовин з партнером в Канаді Life-hacks to successfully negotiate with a Canadian partner

У Канаді саме продавець несе повну відповідальність перед кінцевими споживачами за товар, який стоїть на його полицях. Тому, працюючи з канадцями, українським компаніям необхідно суворо дотримуватися регуляторних і сертифікаційних вимог.

Не можна, а must have

Щоб потрапити на полиці супермаркетів букви закону потрібно дотримуватися на 101%, у канадців з цим дуже суворо. Автоматизована система Automated Import Reference System (AIRS) може допомогти дізнатися все регуляторні вимоги по продуктах харчування. Для цього необхідно ввести код або назва товару й сайт згенерує список вимог.

Якщо ж підприємець має намір поставляти в Канаду непродовольчі товари, доведеться вивчати секторальне законодавство. Адже одного магічного порталу з усією інформацією не існує.

Також в Канаді для експортерів продуктів харчування діє ряд “добровільно-примусових” сертифікатів. На цьому ринку саме продавець несе повну відповідальність перед кінцевими споживачами за товари, які стоять на його полицях.

В силу цього продавець зацікавлений, щоб товар був не просто хорошим, а найкращим – повністю сертифікованим і безпечним.

Тому експортерам радимо вже зараз починати знайомитися з сертифікацією GFSI, яка включає наступні сертифікати: BRC global standard for foods safety Issue 6; FSSC22000; SQF code 7th Edition Level 2; IFS Foods Standard Version 6; Global Aquaculture Alliance Seafood BAP Seafood Processing Standard. Це сертифікати, які зроблять ваш товар в рази більш привабливим для представника торгових мереж. Складно, але потрібно.

Крім того, великі канадські мережі супермаркетів часто вимагають від своїх постачальників пройти аудит корпоративної соціальної відповідальності (КСВ) ще до початку поставок продукції. Канадці – відомі “моральні покупці”. Канадський бізнес віддає перевагу постачальникам, які не порушують трудові, гендерні права або права людини. Проте багато українських компаній в рамках КСВ рідко можуть похвалитися чимось більшим, ніж благодійні акції та формальні політики.

Зустрітися, поговорити, перемогти

Як правило канадські компанії планують зустрічі далеко заздалегідь і “не приймають” в незручний для них час, навіть якщо вам терміново і потрібно “лише п’ять хвилин”. Ніяких відмін і форс-мажорів, якщо не хочете впасти в очах партнера.

З практичного досвіду: на організацію однієї зустрічі для українських виробників продуктів харчування з однією мережею супермаркетів Канади потрібно було 5 місяців. Розклад канадської сторони заповнений на місяці вперед.

Перша зустріч в 99% випадках проходить тільки вживу, ніяких Skype або телеконференцій. Якщо хочете результату, доведеться їхати в Канаду. Сама зустріч проходить швидко й інтенсивно. З собою обов’язково потрібно мати зразки продукту. Швидше за все імпортер буде питати вас про можливість змінити продукцію: дизайн упаковки, маркування, смакову лінійку, регулярність поставок.

Перша зустріч може тривати від 7 до 30 хвилин. Первинний контакт – це індикатор інтересу. Якщо компанії вдасться зацікавити канадців, їх фахівці з питань якості і безпеки повинні будуть детально вивчити зразки продукту.

Після зустрічі є два можливих варіанти розвитку подій. У негативному для української компанії випадку, про рішення канадців вона дізнається протягом місяця-півтора, а в позитивному, ймовірно, доведеться почекати близько року.

Перший сценарій: продукцію протестували, і вона не відрізняється від продукції існуючого постачальника. Це означає, що немає сенсу продовжувати переговори. Лист з таким рішенням приходить, як правило, через 1-1,5 місяця після зустрічі. Відповідь зазвичай прямолінійний: “Спасибі, але компанія вирішила продовжити контракт з існуючим постачальником”.

Другий сценарій: партнеру сподобалася ваша продукція, але це лише початок подальшої роботи. Процес роботи з компанією-постачальником у різних імпортерів продуктів харчування в Канаді займає від 2 місяців до 1 року з моменту обговорення та переговорів до першої поставки вашої продукції на полиці супермаркету або на склад.

Як тільки імпортер підтверджує свої наміри, вас заносять у внутрішню систему, створюють окремий проект з прикріпленим менеджером. Далі крок за кроком в листуванні, по телефону і по Skype обговорюються питання ціни, асортименту, упаковки, дизайну, обсягів поставок.

Крім того, обов’язково створюється графік надання документів необхідних для старту. Наприклад, майбутній постачальник надає страховий договір перед третіми особами, договір страхування товару, підтвердження відповідності продукту канадським органічним стандартам.

Складання і узгодження всіх цих документів і договорів вимагають часу і фінансових витрат. Але це частина процесу і зайти на полиці супермаркету можна тільки при успішному проходженні кожного етапу.

Автор: Ольга Вергелес, менеджер Канадсько-українського проекту підтримки торгівлі та інвестицій

Джерело: Delo.ua  In Canada sellers are fully responsible for the quality of the goods on their shelves. Therefore, Ukrainian companies that work with Canadians have to follow the regulatory and certification requirements closely.

Musthaves for exporters

To get your goods to the supermarket shelves, you have to ensure 101% compliance within the letter of the law. The requirements are quite strict in Canada. Automated Import Reference System (AIRS) may help to learn all regulatory requirements for the food products. You need to enter the product code or name and the website will automatically generate the list of requirements.

If entrepreneurs intend to supply non-food products to Canada they will have to study sector-specific legislation. No single magic portal contains all the information.

Also, there is a number of “voluntary-compulsory” certificates in Canada. In this market, sellers bear full responsibility to end consumers for the goods on their shelves.

Sellers are interested to have not simply good but the best products, which are fully certified and safe.

I, therefore, recommend exporters to start reviewing GFSI certification right away, as it includes the following certificates: BRC global standard for foods safety Issue 6; FSSC22000; SQF code 7th Edition Level 2; IFS Foods Standard Version 6; Global Aquaculture Alliance Seafood BAP Seafood Processing Standard. These are the certificates that will make your goods much more attractive for retail chain representatives. It is hard but necessary.

In addition, large Canadian supermarket chains often require their suppliers to go through a corporate social responsibility (CSO) audit before the supply of goods. Canadians are known to be “moral buyers”. Canadian business prefers the suppliers who do not violate labour, gender or human rights. Nevertheless, few Ukrainian companies can boast of something else within the CSO framework than charity campaigns or formal policies.

Veni, vidi, vici 

As a rule, Canadian companies plan their meetings well in advance and will not meet you at inconvenient time even if you need it urgently and “it will take only five minutes”. No cancellation or force majeure, unless you want to lose your partner’s trust.

Based on my practical experience, it took 5 months to organize a meeting of Ukrainian food manufacturers with a supermarket chain in Canada. The Canadian party’s timetable is booked for months to come.

In 99% of cases, the first meeting is held personally: no Skype or teleconference. If you want a result, you will have to travel to Canada. The meeting itself goes quickly and intensively. You must take product samples with you. Most likely, the importer will ask you of the possibilities to change the products: packing design, labelling, taste line, frequency of supplies.

The first meeting may last 7 to 30 minutes. The first contact is the indicator of interest. If a company manages to catch the interests of Canadians their quality and safety specialists will need to analyse the samples in detail.

After the meeting, there may be two possible case scenarios. Under the negative scenario for the Ukrainian company, it will hear of the Canadians’ decision within a month or a month and a half; a positive outcome will, most likely, be known within about a year.

First scenario: the products have been tested and they are not different from those of the existing supplier. This means there is no sense to continue negotiations. A letter on such a decision will come, as a rule, 1-1.5 months after the meeting. The answer is usually straightforward: “Thank you, but our company decided to extend its contract with the existing supplier”.

Second scenario: the partner liked your products but this is only the beginning of further work. Depending on individual Canadian food importers, the working process with supplying companies takes 2 months to one year between the discussion and negotiation and the first supply of your products to the supermarket or warehouse.

As soon as the importer confirms its intentions, you will be entered into the internal system and an individual project will be launched with a dedicated manager. Further, step by step, you will be discussing prices, mix, packing, design and batch volumes over the phone or Skype.

In addition, a schedule is mandatorily developed for provision of necessary start-up documents. For instance, a future supplier should submit a third party insurance agreement, a goods insurance agreement, a confirmation of the goods’ compliance with Canadian organic standards. It will take time and financial resources to compile and coordinate those documents. This is a part of the process, however, and one may only get the goods to the supermarket shelves upon successful passage of this phase.

Author: Olga Vergeles, Project Manager, Canada-Ukraine Trade and Investment Support Project (CUTIS)

Source: Delo.ua

Як українській продукції потрапити до канадських супермаркетів? Ukrainian Products: Paving the Way to Canadian Supermarkets

Щоб потрапити на полиці магазинів Канади українським виробникам продуктів харчування доведеться пройти довгий і тернистий шлях. Це як пробігти марафон. До нього готуєшся, тренуєшся і робиш спроби поетапно: спочатку 10 км, потім напівмарафон. І тільки після цього вже є передумови, щоб пробувати бігти всю дистанцію. Якщо все ще вистачить сил, бажання та розуміння мети.

Давайте розберемо основні етапи марафону через Атлантику й перепони на шляху до канадських торгових мереж. Почнемо з питань “що продавати?” і “кому?”.

Вивчення попиту і купівельних переваг на вашу продукцію в Канаді

Потенційних покупців в Канаді багато (більше 35 млн), і вони дуже різні. Канада – мультикультурна країна, більше 20% населення якої народилася поза Канадою. Відповідно звичаї й смаки канадських клієнтів і партнерів різноманітні. Я б рекомендувала почати домашню роботу з пошуку інформації на наступних ресурсах:

  • Canadian Importer Database: містить переліки підприємств, які імпортують товари в Канаду, з розбивкою по продукції, містах, країні походження.
  • Canadian Company Capabilities Directory містить більш повну інформацію про компанії. Цей ресурс дає також можливість пошуку по галузях. База даних містить переважно інформацію щодо канадських виробників, але іноді в неї включають і дистриб’юторів.
  • Trade Data Online (онлайн база даних про торгівлю) – також зручний ресурс для отримання інформації про імпорт в Канаду товарів в цілому й в розрізі країн.

Частину інформації з вищезгаданих джерел можна отримати безкоштовно.

Джерело зображення: Flickr

Вивчати попит і дивитися на товари конкурентів найбільш ефективно на місці, тобто в Канаді, залучаючи людей, наприклад, з діаспори. І важливо, щоб у компанії була можливість інвестувати в таке дослідження. Розглянемо кілька можливих сценаріїв аналізу ринку.

Самостійний. Ви як виробник приїжджаєте в Канаду і, склавши план відвідування тих чи інших супермаркетів, магазинів і точок продажів, вивчаєте продукцію вашої групи: ціни та асортимент. Метод працює і дає розуміння того, де і як може бути представлена ​​продукція. Крім того, (приклад з життя) при сильному інтересі й наполегливості можна отримати контакт людини, яка займається закупівлями в потрібному для вашої продукції магазині або супермаркеті.

Агентства або агент. З одного боку, виглядає дуже просто: потрібно зробити замовлення на дослідження агентству й через обумовлений проміжок часу отримати звіт. Але, з іншого боку, агентство – не виробник, воно не буде проявляти більше ентузіазму, ніж зазначено в договорі. У вашого агента будуть свої погляди на потенціал вашої продукції. Серед агентів можна зустріти представників української діаспори, які давно живуть в Канаді. Часто у них є розуміння специфіки українських виробників, вимог ринку й попиту з боку канадців. Однак я не рекомендую слідувати існуючій думці “з земляками простіше домовитися” – це не завжди виправдано. Земляки, які проживають в Канаді, в першу чергу захищають свої бізнес інтереси, а не національність.

Організації. Їх відмінність від агентства в тому, що крім вивчення попиту й надання вам інформації, організації можуть запропонувати додаткові послуги для “постійного просування” вашої компанії в Канаді: участь у виставках, навчальних турах і т. д. Зазвичай вартість членства в таких організаціях не висока , але швидкого ефекту і “швидкої допомоги” ви не отримаєте. На просування потрібен час й сприйняття ринком Канади.

Гравці на продуктовому ринку Канади – хто вони і як працюють

Супермаркети – основні гравці, через полиці яких проходить 64% продуктів харчування. Супермаркет – це повнофункціональний продуктовий магазин самообслуговування з річним обсягом продажів 2 млн канадських доларів або більше.

У Канаді роздрібні продажі супермаркетів і інших продуктових магазинів в 2015 році склали приблизно 79 мільярдів канадських доларів.

У топ-5 супермаркетів Канади згідно з річним оборотом входять: Loblaw Cos. Ltd., Sobeys Inc., Metro Inc., Costco Canada Inc. і Walmart Canada Corp.

Вибір і покупка продуктів харчування канадським покупцям в супермаркетах ґрунтується на таких критеріях в порядку важливості: ціна, смак/свіжість, якість, калорійність/користь для здоров’я, безпека.

Деякі мережі супермаркетів мають кілька брендів продуктових магазинів в залежності від цінової політики й таким чином привертають покупців здійснювати більше покупок. 33% канадських покупців обирають спеціалізовані магазини за принципом більш низьких цін.

Перемога в секторі етнічних покупців залишається важливим пріоритетом зростання для мереж супермаркетів в Канаді. Це може означати для українського виробника те, що інтерес до певних груп продуктів харчування можуть викликати самі представники етнічних груп (наприклад, українська або арабська діаспора). Вивчивши такі пріоритети заздалегідь, можна пропонувати конкретні товари тим, хто їх потребує.

Типовий дистриб’ютор в Канаді працює з мережами супермаркетів і невеликими магазинами. Зазвичай у нього є свої склади в різних провінціях Канади для швидких поставок в різні магазини по всій Канаді. Часто один дистриб’ютор може працювати одночасно на ринках Канади і США, що може бути дуже корисним для розширення географії продажів за океаном.

У дистриб’ютора може бути своя окрема мережа невеликих етнічних магазинів під одним брендом. Він також може запропонувати вам постачати продукцію під private label.

Для українських експортерів важливо, що дистриб’ютори часто цікавляться продуктами харчування, які відповідають смакам етнічних груп клієнтів. Вони шукають продукт з упаковкою та рецептурою, які нагадають споживачам про їх переваги.

Джерело зображення: Flickr

З іншого боку, не варто надто звужувати свою пропозицію.

Партнер не зацікавлений в вузько спеціалізованої продукції (наприклад, “безглютенові снеки”), він дивиться в бік популярної серед канадських покупців продукції: від кондитерських виробів до спецій.

Плюс роботи з дистриб’ютором – потенційна швидкість угоди, що дуже важливо при виході на ринок Канади. Якщо ваш товар відповідає вимогам партнера по ціні, якості, упаковки і маркування, дистриб’ютор може завезти товар в мережі супермаркетів протягом 2 місяців.

Чого чекають дистриб’ютори в Канаді від потенційного постачальника? По-перше, пропозиції з вашими топовими позиціями – best sellers. По-друге, список продукції з описом, можливість зміни упаковки під вимоги і/або смаки споживачів, рекомендації від серйозних партнерів. Крім того, необхідно надати прайс-лист, можливий графік поставок, а також уточнити наявність сертифікатів.

Автор: Ольга Вергелес, менеджер Канадсько-українського проекту підтримки торгівлі та інвестицій

Джерело: Delo.ua  The Ukrainian food producers who consider placing their products on the shelves of Canadian supermarkets have a long and thorny way ahead. It is like running a marathon. You gear up, have trainings, and make a step-by-step try: a 10-kilometre distance, then a semi-marathon, and only after that you are prepared to run the whole distance. Provided that you have enough energy, willingness and understand the purpose.

Let us analyze the key stages of the cross-Atlantic marathon and barriers on the way to the Canadian retail chains. To begin with, we will concentrate on the questions “what should you sell?” and “whom to?”

Analyzing the demand for your products and consumer preferences in Canada

Your potential Canadian buyers are numerous (over 35 million) and diverse. Canada is a multicultural country; over 20% of its residents were born outside Canada. Consequently, the customs and preferences of Canadian consumers and partners are dissimilar. I would recommend that you start doing your homework by searching for information using the following resources:

  • Canadian Importer Database, which provides lists of companies importing goods into Canada, with breakdown by product, by city, and by country of origin.
  • Canadian Company Capabilities Directory offers more complete company information. In addition, this tool enables searching by industry. The database includes predominantly Canadian producers, and sometimes distributors.
  • Trade Data Online is another convenient tool to get information on importing goods to Canada, in general and by country.

You may get some information from these resources for free.


Source: Flickr

Studying the demand and the products offered by your competitors is more efficient when you do so on site, that is in Canada, by engaging other people, for example from the Ukrainian diaspora. It is critical that a company may invest into such study. Let us consider some potential market analysis scenarios.

Do-it-yourself market analysis. You, as a producer, go to Canada and – having drafted a plan of visits to certain supermarkets, grocery stores, and points of sale – study the products of a particular group, the prices and the available range. It is an efficient method enabling to understand the proper place and manner of presenting your goods. In addition (a real-world example), if you demonstrate a strong interest and a maximum insistence, you may get contacts of a person active in purchasing for a grocery store or a supermarket suitable for your goods.

Analysis by an agency or an agent. On the one hand, it is a plain vanilla: you contract an agency to conduct the study and, within a specified period, get the report. On the other hand, the agency is not a producer; it will demonstrate its enthusiasm solely within the limits specified in the contract. You cannot exclude that the agent you choose has his own views on the potential of your goods. Among the agents, you may find the representatives of the Ukrainian diaspora living in Canada for years. Often they see the specific nature of the Ukrainian producers, market requirements and demand from the eyes of Canadians. However, I would not recommend you accept a common conception that it is easier to make a deal with a fellow countryman; sometimes it proves unjustified. Your countrymen residing in Canada mind their business interests rather than nationality.

Market analysis by an organization. The main difference between organizations and agencies is that, in addition to studying the demand and providing you with information, organizations may offer you additional services related to the “ongoing promotion” of your company in Canada: participation in exhibitions, educatory touring, etc. Usually, the membership fee they charge is rather moderate; however, you do not get immediate results or “the first aid”. Promoting takes time and requires ‘adoption’ by the Canadian market.

Players of the Canadian food market: who they are and how they work

Supermarkets are the main players; 64% of food products are displayed on their shelves. A supermarket is a full-function and self-service retail market that sells food, with the annual sales of 2 million Canadian Dollars or more.

The 2015 retail sales by Canadian supermarkets and grocery stores are estimated at about 79 million Canadian Dollars.

The top five Canadian supermarkets by annual sales are: Loblaw Cos. Ltd., Sobeys Inc., Metro Inc., Costco Canada Inc. и Walmart Canada Corp.

When choosing and buying food at supermarkets, a Canadian buyer is guided by the following criteria, in descending order of priority: price, taste/freshness, quality, nutritional value/health benefit, safety.

By offering several brands of grocery stores – depending on the pricing policy – some supermarket chains encourage buyers to make more buys. Thirty-three per cent of Canadian buyers opt for specialized stores according to the principle of lower prices.

Winning in the ethnic buyers sector remains a top priority for chain supermarkets in Canada. For Ukrainian producers it means that representatives of ethnic groups (like Ukrainian or Arab diaspora) may trigger interest to certain food product groups. A proactive analysis will help the producer to identify the most wanted products.

In Canada, a typical distributor interacts with the chains of supermarkets and small grocery stores. Customarily, the distributor operates its warehouses in multiple provinces of Canada, which enable prompt product deliveries to multiple stores all over Canada. Commonly, a distributor is active in the markets of both Canada and the US; this may be useful to expand oversea sales geographically.


Source: Flickr

A distributor may operate a separate chain of small ethnic stores of the same brand. In addition, it may offer products under a private label.

For Ukrainian exporters it is important to know that distributors often show interest to food products matching the tastes of ethnic client groups. They opt for goods with the packaging and formula that remind the consumers about their preferences.

However, you should not narrow your offering excessively.

The partner is not interested in niche goods (e.g., gluten-free snacks) and orients at the goods that are popular among Canadian consumers: from confectionary to species.

An advantage of engaging a distributor is a potentially prompt transaction, which is critical for your entry into the Canadian market. If the goods meet the partner’s price, packaging and labelling requirements, the distributor may deliver them to the supermarket chains within 2 months.

What do the Canadian distributors normally expect from a potential supplier? Firstly, a proposal specifying, among others, the best sellers. Secondly, a list of products, including the product description, packaging options according to the consumers’ requirements and/or preferences, letters of references from serious partners. In addition, the supplier should provide a price list, a potential delivery schedule, and specify whether the products are certified.

Author: Olga Vergeles, Project Manager, Canada-Ukraine Trade and Investment Support Project (CUTIS)

Source: Delo.ua

Близький ринок далекої Канади: вільна торгівля та її можливості для українських експортерів The nearby market of distant Canada: free trade and its opportunities for Ukrainian exporters

Перший день останнього місяця літа ознаменував довгоочікуваний початок вільної торгівлі між Україною та Канадою. Нарешті після завершення ратифікаційних процедур Угода про вільну торгівлю між Україною та Канадою (CUFTA) набула чинності.

Тож давайте сьогодні поглянемо на угоду під практичним кутом та проаналізуємо:

  • як працювати з угодою та правильно розуміти значення перехідних категорій у тарифних графіках України та Канади;
  • як підтвердити походження товару;
  • як проаналізувати регуляторні вимоги до вашого товару.

Канадський ринок різноманітний та доволі неоднорідний, тому насамкінець статті пропонуємо вам цікаві факти, які допоможуть зорієнтуватися під час пошуку ніші для свого товару на полицях Канади.

 

Перехідні категорії у тарифних графіках Канади та України

Українських виробників, як правило, цікавлять дві речі:

  • чи стане нульовим ввізне мито при експорті до Канади;
  • як зміниться ввізне мито при імпорті в Україну.

Якщо ви будете самостійно вивчати угоду, щоб знайти відповіді на ці питання, зверніть увагу на перехідні категорії в тарифних графіках України та Канади.

У тарифному графіку Канади містяться ті товари, на які з моменту вступу угоди в силу ставка ввізного мита не дорівнюватиме «0» (це лише 2% товарів). Тобто, якщо вашого товару немає у тарифному графіку Канади, це означає, що з 01.08.2017 року на ваш товар діє «0» ставка ввізного мита. Тому у тарифному графіку Канади є лише дві перехідні категорії: «7» та «Е».

Перехідна категорія «7» стосується деяких автомобілів та означає, що починаючи з 8 року дії угоди (а це за нашими підрахунками 2024 рік), ввізне мито буде дорівнювати нулю, і вже з 01.08.2017 ставка ввізного мита буде поступово зменшуватись у вісім рівних етапів. Візьмемо для прикладу «неземноводні всюдиходи вагою менш ніж 227,3 кг, що мають менш ніж шість коліс і призначені для перевезення тільки одного пасажира» (8703.21.10), для яких базова ставка ввізного мита становить 6,1%, а перехідна категорія – «7». Порядок поступового зменшення ввізних мит зображений на графіку.

Врахуйте також, що перший рік дії угоди – це 01.08.2017 – 31.12.2017. Тобто другий рік дії угоди і наступний етап лібералізації ввізних мит почнеться вже з 01.01.2018 (і триватиме до 31.12.2018).

Товари з перехідною категорією «Е» у тарифних графіках обох країн виключені з-під дії угоди. Тобто це означає, що на ці товари режим вільної торгівлі не поширюється і ставка ввізного мита і надалі застосовуватиметься у режимі найбільшого сприяння (відповідні ставки ввізних мит можна знайти у Митному Тарифі Канади).

У випадку Канади під категорію «Е» потрапили товари, що підпадають під дію глобальних тарифних квот Канади. Це в основному деякі зернові та м’ясо-молочна продукція. Суть тарифної квоти полягає в тому, що в межах тарифної квоти діє нульова чи дуже низька ставка ввізного мита, а коли квота вичерпується – починає застосовуватись більш висока ставка ввізного мита (згідно з угодою – ставка у режимі найбільшого сприяння).

Варто відзначити, що тарифні квоти Канади глобальні та поширюються не лише на Україну, а й на всі інші країни світу. Канада зарезервувала право встановлювати тарифні квоти, коли стала членом Світової Організації Торгівлі (СОТ). Ці квоти доступні для всіх експортерів усіх країн, що є членами СОТ. В залежності від товару тарифні квоти адмініструються за двома принципами:

  • «першим прийшов – першим отримав» (контроль за дотриманням цього принципу здійснює Агентство прикордонної служби Канади, CBSA);
  • шляхом попереднього розподілу тарифних квот Міністерством міжнародних справ Канади (Global Affairs Canada) на основі заявок.

При цьому в обох випадках тарифну квоту отримує імпортер у Канаді. Списки «власників» тарифних квот можна знайти на сайті Міністерства міжнародних справ Канади. Наприклад, за цим посиланням ви можете побачити списки компаній, що отримали тарифну квоту на сир у 2017 році.

У тарифному графіку України перехідних категорій набагато більше. Це, зокрема, пояснюється тим, що Україна зуміла відстояти асиметричний характер угоди, тому вже з 01.08.2017 року Україна лібералізує ввізне мито близько на 80% товарів канадського походження (тоді як Канада забезпечить вільний доступ на ринок для 98% українських товарів). Тому з моменту вступу угоди в силу за нульовою ставкою ввізного мита будуть ввозитись товари із перехідною категорією «0» у тарифному графіку України. Доля товарів з перехідними категоріями «1», «3», «5», «7» вказана у таблиці нижче.

Для товарів з перехідними категоріями «5А», «5B», «5С», «7А», «7В» ставка ввізного мита лібералізується лише частково. Візьмемо заради прикладу наступний товар: 1517 90 91 00 – олії нелеткі, рідкі, змішані; базова ставка – 15%, перехідна категорія 5В. Ставка ввізного мита буде лібералізуватись наступним чином (як ми бачимо, ставка зменшиться на всього 4,5% за 6 років):

Під перехідну категорію «Е» (виключення з дії Угоди) в тарифному графіку України потрапив цукор.

 

Правила походження та підтвердження походження

Як і будь-яка угода про вільну торгівлю, CUFTA містить положення про визначення походження товарів. Так, правила походження визначають, яким українським товарам надається преференційний доступ на канадський ринок в рамках CUFTA, а яким – ні (й навпаки).

Відповідно до угоди товар вважається таким, що походить з України, у трьох випадках, а саме, якщо він:

  • повністю вироблений в Україні;
  • вироблений виключно з матеріалів, що походять з України;
  • підданий достатній переробці в Україні.

Найскладнішими, звісно, є правила достатньої переробки, що вимагають

  • зміну тарифної класифікації або
  • висувають вимоги до співвідношення вартості іноземних матеріалів та вартості транзакції або
  • висувають вимоги до співвідношення вартості іноземних матеріалів та ціни товару на умовах франко-завод.

Тому експортерам варто детально ознайомитись із правилами визначення походження, що містяться у Главі 3 та Додатку 3-А до угоди.

Документом, який підтверджує походження товару, є декларація про походження (приклад міститься у Додатку 3-В до угоди). Тобто експортер сам вказує інформацію про походження на рахунку-фактурі або будь-якому іншому документі, що містить опис товарів. Отже, для підтвердження походження товарів українським експортерам не потрібні жодні сертифікати/відмітки митних органів, що зумовить скорочення витрат та часу на митне оформлення товарів.

 

Де знайти регуляторні вимоги щодо вашого товару?

Канада – розвинена країна, яка висуває доволі високі вимоги до безпечності та якості товарів. Щоб такі вимоги не перетворились на нетарифні бар’єри під час експорту, їх варто детально вивчити. І для цього є ряд корисних ресурсів.

Наприклад, Агентство з контролю за продуктами харчування (Canada Food Inspection Agency) забезпечує виконання всіх нормативно-правових актів, що стосуються продуктів харчування, тварин та рослин, які ввозяться до Канади. На сайті агентства є дуже зручний ресурс, який за кодом товару (або навіть просто за назвою) генерує вимоги для імпорту в Канаду. Ця система має назву Automated Import Reference System (AIRS) й дещо схожа на європейський ресурс Export Helpdesk.

Для виробників споживчих товарів, ліків, продуктів харчування, медичного обладнання, товарів медичного призначення корисним буде сайт Міністерства охорони здоров’я Канади (Health Canada). Виробникам пральних, посудомийних машини, морозильних камер, електроплит, холодильників варто детально вивчити вимоги до сертифікації EnerGuide на сайті Міністерства природних ресурсів Канади (Natural Resources Canada).  Якщо ви виробник текстильних виробів, вам варто звернутись до сайту Бюро Канади з питань конкуренції (Competition Bureau), щоб, наприклад, дізнатись вимоги до маркування текстильних виробів.

До речі, щодо маркування у Канаді діють особливі правила. Етикетки на упаковці та на товарі повинні бути оформлені обома офіційними мовами Канади: французькою та англійською, й обидва тексти мають займати однакову площу. Тому радимо ознайомитись із положеннями Закону про споживчу упаковку та маркування (Consumer Packaging and Labelling Act).

Треба бути також дуже обережними із заявами щодо товару. Наприклад, відповідно до канадських правил засоби проти старіння шкіри можуть лише запобігати проявам старіння, а не зменшувати зморшки. Те саме стосується і продуктів харчування, де заяви щодо товару можуть бути трьох типів:

  • загальний вплив на здоров’я,
  • функціональний вплив на здоров’я,
  • зменшення ризику захворювання.

Для кожного типу заяв діють свої правила. Наприклад, якщо ви позиціонуєте свій товар як «натуральний», ви маєте переконатись, що він не містить додаткових вітамінів, мінералів, поживних речовини, штучних ароматизаторів чи харчових добавок, і жодні його складові не були вилучені (окрім води) чи істотно змінені, а фізичний, хімічний або біологічний стан товару залишається незмінним. Більше деталей за посиланням.

Зазвичай, ваш канадський партнер розкаже вам про всі регуляторні вимоги до товару та як довести відповідність таким вимогам, оскільки саме канадський імпортер буде нести відповідальність у разі їх недотримання. Тому якщо ви будете розробляти двомовну етикетку, пам’ятайте, що останнє слово під час затвердження макету має бути за вашим партнером.

До речі, щодо пошуку партнерів, Canadian Importer Database – надзвичайно корисний ресурс, який містить переліки компаній, які імпортують товари в Канаду, з розбивкою за продукцією, містами, країною походження.

 

Канада: факти та можливості

Насамкінець, декілька слів про Канаду та канадців. Канада – друга за розміром держава у світі. Проте близько           4 ∕ 5 населення живе на територіях у 150 км від американського кордону. Понад 6 мільйонів громадян Канади – це громадяни, які іммігрували з інших країн; вони представляють близько 20,6% всього населення країни (яке складає 35,9 млн. чол.). У Канаді мешкає 1,3 мільйона українців; українська діаспора – одна з найбільших у Канаді. Початково українці іммігрували у провінції прерій (Манітоба та Саскачеван), але останнім часом освоюють також Онтаріо та Квебек.

Така мультикультурність Канади відкриває великі можливості для бізнесу за умови детального вивчення ринку з метою пошуку цільового споживача. Наприклад, виробники косметичних виробів експортують засоби для відбілювання шкіри у провінцію Британська Колумбія, оскільки там багато вихідців з Південної Азії. Через зростання мусульманської громади, стабільно збільшується попит на продукцію халяль. При цьому понад 95% мусульманського населення Канади мешкає у містах.

За останніми дослідженнями Банку ділового розвитку Канади (Business Development Bank of Canada) канадські споживачі надають перевагу:

  • можливості пошуку в мережі Інтернет до придбання товару (уважно вивчають огляди та відгуки інших покупців)
  • здоровому способу життя (за оцінками, майже 31% канадських споживачів готові платити більше за товари, корисні для здоров’я)
  • індивідуальному підходу
  • гарній якості за невелику ціну.

При цьому приблизно 6 із 10 канадців вважають себе “етичними споживачами” і бажають витрачати свої гроші на продукцію, вироблену із застосуванням певних етичних стандартів. Наприклад, канадці готові сплачувати більше за товари, які не пов‘язані з використанням дитячої праці. Канадський ринок органічної продукції займає за розміром п’яте місце у світі, а 56% канадців купують органічну продукцію кожного тижня.

Таким чином, канадський ринок ближчий, аніж може здаватись спочатку. І угода про вільну торгівлю дійсно відкриває багато можливостей для українських експортерів, враховуючи суттєве й миттєве скасування ввізних мит, а також наявність у Канаді величезної української діаспори, яка може стати місточком до канадських споживачів, дистриб’юторів, агентів, операторів роздрібної торгівлі, тощо. Тому не бійтеся підкорювати нові ринки, навіть якщо вони знаходяться далеко.

Автор: Олександра Бровко, старший експерт з торгівлі та інвестиційної політики проекту CUTIS (Canada-Ukraine Trade Investment Support).

Джерело: Європейська правда The first day of the last summer month was marked by the long-awaited launch of a free trade agreement between Ukraine and Canada. Finally, upon completion of ratification procedures, the Canada-Ukraine Free Trade Agreement (CUFTA) came into effect.

Let us take a look at the Agreement from a practical standpoint and analyse the following:

  • how to work under the Agreement and properly understand the meaning of staging categories in the tariff schedules of Ukraine and Canada;
  • how to confirm the origin of goods; and
  • what are regulatory requirements to your goods.

Canadian market is diverse and rather heterogeneous. Therefore, interesting facts are provided at the end of this article for you to get oriented when looking for a niche for your goods at Canada’s store shelves.

Staging categories in tariff schedules of Canada and Ukraine

As a rule, Ukrainian manufacturers are interested in two things:

  • whether zero-rate import duty will be applied for exports to Canada;
  • how will import duty change for imports into Ukraine.

If you decided to review the Agreement yourself in order to find answers to those questions, please, note the staging categories in the tariff schedules of Ukraine and Canada.

The Tariff Schedule of Canada contains the goods with the import duty rate other than “0” as of the effective date of the Agreement (only 2% of goods). That is, if your goods are not listed in the Tariff Schedule of Canada this means that a zero import duty is applied to them since 01.08.2017. Therefore, there are only two staging categories in the Tariff Schedule of Canada: “7” and “Е”.

Staging category “7” applies to certain vehicles and means that the import duty will become zero in the eighth year of the Agreement (according to the estimates, in 2024) by getting gradually reduced in eight equal stages starting on 01.08.2017. Let us take, for instance, “Non-amphibious all-terrain vehicles of a weight of less than 227.3 kg, having fewer than six wheels and designed to carry only one passenger” (8703.21.10), for which the base rate of import duty is 6.1% and the staging category is “7”. The order of gradual reduction of import duties is shown in the graph below.

It should be noted also that the first year of the Agreement is 01.08.2017 through 31.12.2017. That is, the second year and the next phase of import duty liberalization will start already on 01.01.2018 (and last through 31.12.2018).

The goods in staging category “Е” in the tariff schedules of both states are excluded from the scope of the Agreement. This means that the free trade regime does not apply to those goods and the import duty will continue to be applied at the MFN rate (relevant rates of import duties may be found in Canada’s Customs Tariff).

In the case of Canada, Category “Е” includes the goods subject to Canada’s global tariff quotas. These are mainly certain grain crops and meat and dairy products. The idea of the tariff quota is that a zero or a very low import duty rate is applied within a tariff quota. When the quota is exhausted, however, a higher duty rate is applied (MFN rate in accordance with the Agreement).

It should be noted that Canada’s tariff quotas are international and applied to all countries of the world rather than Ukraine only. Canada reserved the right to set tariff quotas when it became a member-state of the World Trade Organization (WTO). Those quotas are available for all exporters from all countries that are WTO members. Depending on the goods, the tariff quotas are administered on the basis of either of the following principles:

  • “first-in-first-served” (the control of compliance with this principle is exercised by Canada Border Services Agency, CBSA);
  • through a preliminary distribution of tariff quotas by Global Affairs Canada based on applications.

In both cases, the tariff quota is received by an importer in Canada. The list of tariff quota holders may be found on the website of Global Affairs Canada. Following this link, for example, you may see the lists of companies that received a tariff quota for cheese in 2017.

The Tariff Schedule of Ukraine contains a much larger number of staging categories. In particular, this is due to the fact that Ukraine succeeded in claiming the asymmetric nature of the Agreement. Therefore, Ukraine will liberalize import duties for about 80% of the goods of Canadian origin on 1 August already (while Canada will ensure free access to the market for 98% of Ukrainian goods).

That is why, zero-rate import duty will apply to the goods under staging category “0” in Ukraine’s Tariff Schedule as soon as the Agreement comes into force. The plan for the goods under staging categories “1”, “3”, “5” and “7” is shown in the table below.

For the goods under Staging Categories “5А”, “5B”, “5С”, “7А” and “7В”, the import duty rate will be liberalized only in part. As an example, let us take: 1517 90 91 00 – Fixed vegetable oils, fluid, mixed; Base Rate – 15%, Staging category: 5В. The import duty rate will be liberalized as follows (as we can see, the rate will only drop by 4.5% in 6 years):

Staging category “Е” (exclusion from the scope of the Agreement) in the Tariff Schedule of Ukraine applies to sugar.

Rules of origin

Similarly to any other free trade treaty, CUFTA contains provisions on definition of origin of goods. For instance, the rules of origin determine, which Ukrainian goods are granted preferential access to the Canadian market within the CUFTA framework, and which are not (and vice versa).

In compliance with the Agreement, goods are recognized as originating from Ukraine if they are:

  1. fully manufactured in Ukraine;
  2. manufactured exclusively from the materials originating from Ukraine;
  3. processed in Ukraine to a sufficient extent.

Definitely, the most complex are the rules of sufficient production that

  • require changing the tariff classification, or
  • impose requirements to the relation of the cost of foreign materials to the transaction cost, or
  • impose a requirement to the relation of the cost of foreign materials to the goods price on the Ex Works terms.

Therefore, exporters should review in detail the rules of origin contained in Chapter 3 and Annex 3-А to the Agreement.

The document confirming the origin of goods is the Declaration of Origin (a template is contained in Annex 3-В to the Agreement). That is, exporters themselves provide information on the origin in the invoice or any other document containing the goods description.

Thus, for the confirmation of the goods origin, Ukrainian exporters do not need any certificates/marks of customs authorities, which reduces the cost and time for customs clearance of goods.

Where to find regulatory requirements to your goods?

Canada is a developed country that sets rather strict requirements to the safety and quality of goods. For those requirements not to become non-tariff barriers for export, it is worth studying them in detail. There is a number of useful resources for that purpose.

For instance, Canada Food Inspection Agency ensures compliance with all regulatory acts dealing with foodstuffs, animals, and plants imported to Canada. There is a very convenient resource on the Agency’s website that allows generating the requirements for import to Canada using the code (or even the name) of goods. The system is called Automated Import Reference System (AIRS) and is somewhat similar to the European Export Helpdesk resource.

For manufacturers of consumer goods, medicines, foodstuffs, medical equipment, health products, the website of Health Canada will be of use.

Manufacturers of washing machines, dish washers, freezers, electric ovens, and refrigerators should review the details of EnerGuide certification requirements on the website of Natural Resources Canada.

If you are a manufacturer of textile, it is worth visiting the website of Canadian Competition Bureau to learn, for instance, about the textile marking requirements.

In fact, there are specific marking rules applied in Canada.

Labels on the packing must be in Canada’s two official languages: French and English, and both texts must occupy the same area.

Therefore, we recommend reviewing the provisions of Consumer Packaging and Labelling Act.

One should be very careful with statements concerning the goods. For instance, under Canadian rules the skin antiaging agent may only prevent signs of aging rather than reducing wrinkles. The same refers to foodstuffs where statements concerning the goods may be of three types only:

  • general impact on health,
  • functional impact on health,
  • reduction of disease exposure.

For each type of statements, individual rules are applied. For instance, if you position your goods as “natural” you have to make sure they do not contain any additional vitamins, minerals, nutrients, artificial flavours or food supplements, and no elements were excluded (except water) or significantly modified, while the physical, chemical or biological condition of the goods remains unchanged.

Usually, your Canadian partner would tell you about all regulatory requirements to the goods and how to prove compliance with them because it will be the Canadian importer who will be liable in case of incompliance. Therefore, when developing a bilingual label remember that the final word of the design approval rests with your partner.

Concerning the search for partners, Canadian Importer Database is an extremely useful resource that contains lists of companies that import their goods to Canada with a breakdown by products, cities and countries of origin.

Canada: Facts and Opportunities

Finally, some words about Canada and Canadians. Canada is the second largest country in the world. However, about four fifth of its population live in the area 150 km away from the US border.

More than 6 million Canadian citizens are those who immigrated from other countries; they represent about 20.6% of the country’ entire population (35.9 million people in total).

In Canada, there are 1.3 million Ukrainians; Ukrainian community is one of the largest in Canada. Originally, Ukrainians immigrated to the prairie provinces (Manitoba and Saskatchewan) but lately have been also discovering Ontario and Quebec.

Canada’s multiculturalism opens broad opportunities for business on condition of detailed market analyses aimed to detect target consumers. For example, cosmetic manufacturers export skin bleachers to British Columbia because of many people of South Asian descent living there.

Due to the increase of the Muslim community, demand for Halal products is steadily growing. Interestingly, more than 95% of Canada’s Muslim population live in cities.

According to the latest research of Business Development Bank of Canada Canadian consumers prefer:

  • Internet search before purchasing the goods (they carefully study other buyers’ reviews and feedback);
  • health lifestyle (as estimated, almost 31% of Canadian consumers are ready to pay more for healthy goods);
  • individual approach; and
  • good quality at lower price.

Also, about 6 of 10 Canadians consider themselves to be “ethical consumers” and are willing to spend their money for the goods produced under certain ethical standards. For instance, Canadians are ready to pay more for the goods that are not connected with the use of children’s labour.

Canadian market of organic goods is the fifth largest in the world and 56% of Canadians buy organic products every week.

Thus, Canadian market is closer than it may seem in the beginning, and the Free Trade Agreement does bring many opportunities for Ukrainian exporters considering significant and immediate cancellation of import duties and a large Ukrainian diaspora in Canada that may become a bridge to Canadian consumers, distributors, agents, retail operators, etc.

So don’t be afraid to capture new markets even though they are located far.

Author: Oleksandra Brovko, CUTIS Senior Trade and Investment policy expert

Source: European Pravda