Екологія для експортерів до Канади Ecology for exporters to Canada

Розуміння світових споживацьких та виробничих трендів – запорука успіху на міжнародних ринках. Одним з таких трендів, безсумнівно, є підвищена увага до захисту довкілля.

Уряди розвинених країн звертають все більшу увагу на сталий розвиток економіки, мотивуючи виробників вживати заходів щодо захисту довкілля. Споживачі по всьому світу, особливо в розвинутих країнах (Європа, США, Канада) все більше схильні до «етичного споживання» – вибору тих товарів та послуг, які несуть менші ризики для навколишнього середовища. Навіть якщо вони обходяться дорожче.

Нагальність цих питань стимулює також і появу охочих спекулювати та безпідставно асоціювати себе з захистом навколишнього середовища та «псевдоекологічністю» товарів. Це явище – «грінвошинг» (greenwashing) – присутнє не тільки на українському, але і на закордонних ринках.

Подібні спекуляції можуть заплутати не лише споживачів, але й експортерів, які прагнуть тримати руку на пульсі екологічного тренду. Тож виходячи на ринок, наприклад, Канади, потрібно впевнено володіти термінологією та розуміти практики захисту навколишнього середовища, щоб не потрапити під санкції та отримати максимум користі з інвестованих в «зелений бренд» коштів.

Тож давайте не піддаватися стереотипам й спробуємо об’єктивно поглянути на важливі для експортерів питання екології та захисту довкілля.

1. Хороша/погана екологія.

Що типово думають люди. Погана екологія це коли у довкіллі багато сміття та забруднюючих речовин, які згубно впливають на здоров’я людей.

Як все є насправді. По-перше, існує принципова різниця між поняттями «екологія» та «охорона довкілля / навколишнього середовища».

Екологія – це наука, що вивчає взаємодію живих організмів, їх пристосування до життя один з одним та залежності від умов існування. Якщо простіше, це наука про те, хто кого їсть у природі, як він пристосовується до умов довкілля та як сам впливає на середовище.

Людина – теж живий організм та частина природи. У середині XX століття стало очевидним, що через значне споживання природних ресурсів, забруднення води та повітря людина стала видом, який визначає умови життя для всіх інших організмів. Створені людиною дисбаланси впливають і на якість її життя.

Розуміння цих залежностей призвело до становлення «охорони довкілля» – системи заходів, що мають на меті зменшити наслідки діяльності людини на умови довкілля та стосунки інших живих організмів у ньому. Ці заходи можуть мати на меті зміну поведінкових звичок населення, розробку та впровадження інженерних рішень, політик та обмежень, тощо.

Тож важливо розуміти, що «екологія» – це наука. Таким чином, фраза «погана екологія» рівнозначна висловам «погана фізика / філософія / юриспруденція». Натомість, у цьому контексті правильно буде говорити «незадовільний стан довкілля / навколишнього середовища».

2. «Екологічно чистий» товар.

Що типово думають люди. В екологічно чистих товарах немає токсинів, що негативно впливають на здоров’я людей.

Як все є насправді. При споживанні певного товару чи послуги люди головним чином фокусуються на його впливі на власний організм. Зазвичай споживачі відірвані від процесу виробництва та управління відходами споживання. Тому впливи на довкілля вони помилково перекладають на споживчі якості самого товару, себто його корисність для організму людини. Саме звідси починається плутанина між екологією та якістю товарів, на якій спекулюють недобросовісні виробники.

Насправді ж «екологічність» товарів визначається впливами на довкілля при їх виробництві (викиди забруднюючих речовин у повітря та скиди у водні об’єкти, відходи виробництва і т.д.), функціонуванні (наприклад, викиди забруднюючих речовин автомобілями, енергоефективність електричних приладів) та в кінці життєвого циклу (можливість повторного перероблювання, здатність до біорозкладання).

Наприклад, мийні засоби можна вважати дружніми для довкілля, якщо вони не містять фосфатних сполук. Логіка проста: потрапляючи у водойми через каналізацію, фосфати стимулюють бурхливе розмноження водоростей, знане як «цвітіння» водойм. Такі водорості споживають значну частину розчиненого у воді кисню, створюючи його дефіцит для риби. Від цього остання й помирає – це очевидний негативний вплив на довкілля.

Ще один приклад – меблі із цільного дерева, що позиціонуються як «екологічні». Й вони справді можуть бути такими, якщо виготовлені із легально заготовленої деревини, а не отриманої шляхом браконьєрства.

Тому, «екологічність» товарів – це зовсім не про їх чистоту/забрудненість і споживчі якості. Це питання впливів на довкілля під час виготовлення та в процесі споживання. Навіть більше, як в Україні, так і, наприклад, в Канаді, законодавчо заборонено використовувати написи «Екологічно чистий продукт», «100% натуральний продукт» без підтвердження цього факту третьою стороною із нанесенням стандартизованого екологічного маркування.

3. Екологічне пакування.

Що типово думають люди. Екологічне пакування не містить токсичних речовин і не впливає на якість товару.

Як все є насправді. Непорозуміння щодо «екологічності» пакування напряму пов’язане із попереднім стереотипом щодо «екологічно чистих товарів». Насправді наголос повинен стояти на впливі пакування на довкілля, а не на якість продуктів.

Наразі відходи пакування становлять до 30% маси твердих побутових відходів в Україні. За теперішньої моделі господарювання «видобуток – виробництво – використання – видалення» ці 30% йдуть на звалище, забираючи з собою масу цінних ресурсів, що, по суті, не були у вжитку.

Оскільки в Україні більша частина відходів врешті потрапляє на звалище або узбіччя/поля/ліси, то важливо щоб вони не знаходилися там тисячі років. Тому один із видів можливої оптимізації – здатність пакування до біологічного розкладання. Це значить, що, наприклад, викинутий на узбіччя паперовий стаканчик може стати їжею для мікроорганізмів ґрунту й вже через кілька місяців його на обочині не буде. Але навіть у такому разі проблема безповоротної втрати ресурсів не вирішується. Тому біорозкладне пакування можна назвати рішенням «кращим із гіршого».

Найкращим з точки зору довкілля є підхід до поводження з відходами, коли пакування повторно використовується чи стає матеріалом для виробництва інших товарів. Адже в такому разі менше сміття опиняється на звалищах й, крім того, менше виробничих процесів ініціюється для видобутку та переробки сировини. Такий підхід «кругової економіки» («circular economy») в розвинених країнах вже став стратегічним напрямом розвитку. У цьому контексті виготовлення простого пакування, яке можна легко залучити до системи переробки сміття, існуючої, наприклад, в Канаді, може сприяти успіху на канадському ринку.

4. Органічні продукти.

Що типово думають люди. Органічні продукти точно не мають ніяких токсинів і тому є екологічними.

Як все є насправді. Твердження «органічний» може стосуватися товарів виготовлених із сільськогосподарської сировини: харчових продуктів, кормів, одягу, косметики. Специфіка органічного сільськогосподарського виробництва та переробки полягає у виключенні з технологічного процесу штучних хімічних добрив, пестицидів, генетично модифікованих організмів, консервантів, стимуляторів росту та гормонів. Тому вірогідність їх вмісту у кінцевому продукті мінімальна. Але, знову, якість харчових продуктів це питання стандартизації й харчової безпеки. Але не екології.

Натомість, цінність органічних практик для довкілля полягає у обмеженні використання мінеральних добрив та пестицидів, які забруднюють поверхневі та підземні води та винищують грунтові мікроорганізми. Органічна сільськогосподарська практика фокусується на стимуляції функціонування ґрунту як природної екосистеми, що сприяє накопиченню вуглецевих з’єднань у ньому. Оскільки для цього вуглець вилучається з атмосфери, то це вносить вклад у боротьбу зі зміною клімату.

5. Зменшене споживання енергії /води.

Що типово думають люди. Це допомагає економити гроші. А це що, має якийсь вплив і на довкілля?

Як все є насправді. Тут буде доречно розглянути дані щодо виробництва електроенергії в Україні. Сукупно 90% її отримується на атомних (АЕС) та теплових (ТЕС) електростанціях. Альтер нативна генерація у цій системі займає менш як 1%. Пригадаймо, що АЕС для виробництва електроенергії використовують ядерне паливо, а ТЕС для цього спалюють переважно газ та вугілля. Відповідно, це несе ядерні ризики та веде до викидів забруднюючих речовин і парникових газів в атмосферу.

Отже, зменшене споживання / виробництво електроенергії в Україні вестиме до пониження необхідних об’ємів ядерного палива та його відходів; менших геологічних та ландшафтних зрушень при видобутку вугілля та уранової руди; меншого забруднення атмосфери.

Водоспоживання тісно пов’язане з енергетикою. Через потребу перекачування, попередньої підготовки та кінцевого очищення, енергетичні ресурси складають до 30% собівартості води. Водночас, у сьогоднішній системі генерації енергії вода є і робочим елементом (напр., пар, що обертає турбіну генераторів на TEC та АЕС; робоче тіло на ГЕС). Тому, понижене використання води фактично веде до менших потреб енергетичних ресурсів. А останнє вносить вклад у боротьбу зі зміною клімату.

Чим краще експортер орієнтується в екологічних аспектах виробництва та споживання, тим більшу «ринкову силу» він має. А зменшення негативних впливів на довкілля споживач на розвинутих ринках охоче підтримує грошима. Саме тому важливо розуміти основні концепції екології та захисту довкілля. Це дозволить не «скотитися» до грінвошингу та почати вибудовувати довгострокову «зелену» стратегію виробництва та просування свого товару на міжнародних ринках.

Джерело: Liga.net

Автор: Зоя Павленко, експерт з охорони навколишнього середовища Канадсько-українського проекту підтримки торгівлі та інвестицій Understanding the global consumer and production trends is a prerequisite of success in the international markets. One of those trends is, undoubtedly, the increased attention to environmental protection.

Governments of developed countries increasingly focus on sustainable economy development motivating manufacturers to take measures for the protection of the environment. Throughout the world, specifically in the developed countries (Europe, US, Canada), consumers are getting more inclined to “ethical consumption”: selection of goods and services that bear lesser risks for the environment even if they turn out to be more expensive.

Relevance of these issues also stimulates those willing to speculate and groundlessly associate themselves with environmental protection and «pseudo-ecological» goods. This phenomenon (greenwashing) is present not only in Ukrainian markets but also abroad.

Such speculations may confuse not only consumers but also exporters who try to keep abreast of the environmental trend. Therefore, when entering Canada’s market, for instance, one should be aware of the terminology and understand the practices of environmental protection in order not to get under sanctions and obtain maximum advantages from the funds invested into a «green brand».

So, let us avoid stereotypes and try to take an unbiased look at the issues of ecology and environmental protection that are important for exporters.

1. Good/bad ecology.

What people typically think. Bad ecology is when it has much waste and contaminants that cause harm to human health.

What is reality. First of all, there is a principal difference between the concepts of «ecology» and «environmental protection».

Ecology is a science that explores interaction of living organisms, their adaptation to the life with one another and dependence upon the conditions of existence. Simply speaking, this is a science of who eats whom in the nature and how they adapt to the environment and influence the environment.

Human being is a living organism and a part of the nature as well. In the middle of the 20th Century, it became obvious that due to considerable consumption of natural resources, contamination of water and air humans became a specie that determines living conditions for all other organisms. The misbalances created by humans also impact their own lives.

Understanding of these dependences resulted in the establishment of «environmental protection» – a system of measures aimed to mitigate the consequences of human activities for the environmental conditions and relations between other living organisms in the environment. Those measures may be aimed to change the population’s behavioral habits, develop and implement engineering solutions, policies and restrictions, etc.

It is important to understand, therefore, that “ecology” is a science. Thus, the phrase “bad ecology” is equivalent to expressions like “bad physics / philosophy / jurisprudence». Instead, it would be correct to speak in this context of «inappropriate environmental condition».

2. «Ecologically clean» goods.

What people typically think. Ecologically clean goods do not contain toxins that negatively impact human health.

What is the reality. When consuming certain goods or services people mainly focus on their influence on their own organisms. Usually consumers are not familiar with the processes of manufacturing and consumption waste management. Therefore, they mistakenly transfer environmental impacts on the consumer qualities of the goods themselves, that is, their usefulness for the human organism. This is where the confusion starts between ecology and quality of goods, which is used by dishonest manufacturers to speculate.

In reality, however, “ecological” features of the goods are determined by environmental impacts in the course of their manufacturing (emissions of contaminants into the air and water, production wastes, etc.), operation (for instance, emissions of contaminants by automobiles, energy efficiency of electric equipment) and at the end of the life cycle (possibility of recycling, biodegradability).

For instance, detergents may be considered environmentally friendly unless they contain phosphate compounds. The logic is simple: as phosphates get into water reservoirs through sewerage systems they cause rapid regeneration of algae known as «water blooming». Such algae consume a significant share of the oxygen in the water causing its deficit for fish. As a result, fish die, which is obviously negative for the environment.

Another example is furniture made of solid wood, which is positioned as “ecological”. Indeed, it may be ecological if made from legally procured but not poached wood.

Therefore, an «ecological» commodity does not mean its purity/contamination or consumer qualities. This is an issue of environmental impacts in the course of manufacturing and consumption. Moreover, both in Ukraine and Canada, for instance, legislation prohibits using such markings as «ecologically clean products» or «100% natural product» without a third-party confirmation and application of a standardized ecological mark.

3. Ecological packing.

What people typically think. Ecological packing neither contains toxic substances nor influences the quality of goods.

What is the reality. Lack of understanding of the «ecological packing» is directly connected with the previous stereotype regarding «ecologically clean goods». Instead, emphasis should be made on the packing’s influence on the environment rather than the product quality.

Currently, packing wastes constitute up to 30% of total solid wastes in Ukraine. Under existing model of business: «extraction – production – use – removal», these 30% end up in landfills along with a lot of valuable resources that, in fact, were never utilized.

Since a larger share of wastes in Ukraine finally gets to the landfill or roadside/field/forest, it is important to make sure they do not remain there for thousands of years. One of the ways of possible optimization, therefore, is biodegradability of packing. This means, for example, that a paper cup thrown away at the roadside may become food for the soil microorganisms and disappear from the roadside in a couple of months. Even in this case, however, the problem of irrecoverable loss of resources is not resolved. Therefore, biodegradable packing may be considered as the “best of the worst” solution.

From the environment viewpoint, the best approach to the waste treatment is when packing is reused or becomes a material for manufacturing of other goods. In this case, less garbage comes to the landfills and fewer production processes are initiated for extraction and processing of raw materials. This approach of «circular economy» has already become a strategic development area in the developed countries. In this context, production of simple packing that may be easily involved in the waste recycling system that exists, for instance, in Canada may contribute to success in the Canadian market.

4. Organic products.

What people typically think. Organic products definitely do not contain any toxins and, therefore, are ecological.

What is the reality. The statement of «organic» may apply to the goods made from agricultural raw materials: nutrition products, feeds, clothes, cosmetics. A specific feature of the organic agricultural production and processing is that it excludes artificial chemical fertilizers, pesticides, genetically modified organisms, preservatives, growth stimulants and hormones from the technological processes. Therefore, the probability of their content in the end product is minimal. Once again, however, the quality of foodstuffs is an issue of standardization and food safety rather than ecology.

Instead, the value of organic practices for the environment is due to restricted use of mineral fertilizers and pesticides that pollute surface and ground waters and kill the soil microorganisms. Organic agricultural practices are focused on stimulation of functioning of the soil as a natural ecosystem that contributed to accumulation of carbon compounds in it. In this process, carbon is withdrawn from the atmosphere, which contributed to combating of climate changes.

5. Reduction of energy/water consumption.

What people typically think. This helps saving money. Does this have any impact on the environment?

What is the reality. It is worth reviewing the data on electricity generation in Ukraine. In total, 90% is generated at nuclear (NPP) and thermal (TPP) power stations. Alternative power generation takes less than 1%. It should be remembered that NPPs use nuclear fuel for power generation and TPPs mainly burn gas and coal. Consequently, this brings nuclear risks and causes emission of contaminating substances and greenhouse gases into the atmosphere.

 

Thus, reduced consumption / generation of electricity in Ukraine will result in the decrease of required volumes of nuclear fuel and its wastes; fewer geological and landscape shifts during extraction of coal and uranium ore; lower atmospheric pollution. Water consumption is closely connected with energy. Due to the needs of pumping, preliminary treatment and final purification, energy resources amount to 30% of the production cost of water. At the same time, water is a working element in today’s system of energy generation (for instance, steam that moves generator turbines at TPPs and NPPs and working fluid at HPPs). Therefore, reduced use of water will, in fact, decrease the need of energy resources while the latter will make a contribution into combating climate changes.

The better exporters orientate in the ecological aspects of production and consumption, the higher «market power» they have. Consumers will be willing to support reduction of negative impacts on the environment with their money. That is why it is important to understand the key concepts of ecology and environmental protection. This will prevent from «backsliding» to greenwashing and allow commencing the development of a long-term «green» strategy of production and promotion of goods in the international markets.

Source: Liga.net

Author: Zoia Pavlenko, Ukrainian Environment Expert, Canada-Ukraine Trade and Investment Support project

4 стереотипи про торгівлю з Канадою. Що заважає українському експорту? Four stereotypes about trade with Canada: What blocks Ukrainian export

14 березня беззаперечно увійде в історію канадсько-українських дружніх відносин, оскільки саме у цей день український парламент ратифікував Угоду про вільну торгівлю між Україною та Канадою (Canada-Ukraine Free Trade Agreement або CUFTA).

Залишилось лише дочекатись ратифікації з канадської сторони, обміну ратифікаційними грамотами, і зона вільної торгівлі запрацює на повну. Тому в 2017 році ми будемо не лише святкувати 150-річницю Канади, але й початок вільної торгівлі з Україною.

Команді Міністерства економічного розвитку та торгівлі вдалося зафіксувати в Угоді більш вигідні позиції для вітчизняних експортерів та ширші часові рамки щодо скасування ввізних мит. Угода відразу відкриє для українських експортерів безмитний доступ до 98% канадського ринку. Це стосується як сфери промислових товарів, так і сільськогосподарських (окрім 108 тарифних ліній які можна буде експортувати без мит в межах глобальних квот Канади). Як відзначила заступник міністра економіки, торговий представник України Наталія Микольська, українські експортери отримають короткострокові та довгострокові перспективи виходу на канадський ринок, а національні виробники – стимули для підвищення якості та конкурентоспроможності своєї продукції.

Проте час не чекає, тому українським експортерам вже зараз необхідно досліджувати канадський ринок й смаки та уподобання канадських споживачів стосовно свого товару, аби зі вступом угоди в силу почати експортувати перші партії товарів без сплати ввізного мита. Активно працює Офіс з просування експорту при Мінекономіки, який може допомогти підкорювачам заокеанських ринків з пошуком бізнес-партнерів та необхідної інформації.

На жаль, багатолітня орієнтація на ринки найближчих сусідів породжує в українських експортерів чимало острахів щодо угоди про вільну торгівлю з Канадою  Багато українських бізнесменів переконані, що Канада далеко, транспортувати туди дорого, поруч ринок конкурентних американських товарів – тому, відповідно, на канадському ринку місця для їхнього товару немає. Тобто до тарифних та нетарифних бар’єрів додаються ще й ментальні.

У цій статті ми спробуємо проаналізувати, наскільки ці та інші стереотипи є виправданими й чи дійсно такий страшний вовк, як його малюють.

Стереотип  №1: «Канада – це далеко. Доставляти туди мій товар дуже дорого.  Транспортні витрати зроблять мій товар неконкурентоспроможним»

CUFTA – це перша трансатлантична угода про вільну торгівлю, укладена Україною. Хоча канадський ринок може здаватися далеким, а доставка товарів в Канаду може виглядати дорогою та тривалою, технологічний прогрес дозволяє не зважати на далекі відстані в міжнародній торгівлі ХХІ століття.

Подивіться на полиці в супермаркетах України. Ви побачите груші, імпортовані з Китаю, вино з Чилі, і ці товари продаються за порівняно розумними цінами. Уявіть, що за даними порталу Sea Distances з Шанхаю до Одеси (8379 морських миль відстані) вантаж йтиме 35 днів, рухаючись зі швидкістю десять вузлів на годину. У випадку з Чилі, час і відстань майже такі самі. Подолання стількох кілометрів теж має бути не дешевим. Окрім того, Україна наразі не має вільної торгівлі з Китаєм і Чилі. Це означає, що товари імпортуються зі сплатою ввізних мит на українському кордоні.

Джерело: http://www.sea-distances.org/

Безсумнівно, транспортні витрати визначають потенціал виходу на іноземні ринки, а вартість доставки впливає на змінні витрати ведення бізнесу. Більш того, дальня відстань може стати проблемою, якщо товар швидко псується (наприклад, свіжі фрукти і овочі) або залежить від споживчих переваг (наприклад, колекції високої моди).

Однак наразі логістичні та судноплавні компанії пропонують індивідуальні персоналізовані рішення з доставки вантажу будь-куди повітрям, морем, залізницею, автотранспортом. Якщо ви плануєте експортувати свіжі фрукти й овочі в Канаду, обирайте авіа або морські перевезення з температурним контролем. Якщо ваша колекція має бути показана на тижні моди в Монреалі – використовуйте швидкі авіаперевезення або навіть експрес-доставку. Якщо Ви не можете заповнити весь контейнер своїми товарами, долучайтеся до збірних вантажів, які складаються з багатьох окремих поставок. Довгі морські перевезення також мають перевагу: за деякими оцінками, додатковий кілометр сухопутного транспортування буде в сім разів дорожчим за додатковий кілометр по морю.

Насправді, не існує єдиного для всіх експортерів вирішення питання відстані між Канадою та Україною. Так, дійсно, якщо маржинальність товару на канадському ринку є невисокою, транспортні витрати (які не є постійними, бо тарифи змінюються) можуть впливати на конкурентоспроможність. Проте відстань – не проблема, оскільки розвиток транспортних технологій пропонує різноманітні варіанти зменшення витрат та оптимізації тривалості транспортування в Канаду.

Стереотип №2: «Канада імпортує майже все з США, на ринку Канади немає місця для мого продукту»

Спільні кордони та географічна близькість зробили Канаду й США найбільш важливими торговими партнерами один для одного. Канадські споживачі) важливі для виробників США, оскільки минулого року Канада придбала у свого південного сусіда товарів та послуг на 337,8 млрд. дол. США. Економіки двох країн сильно інтегровані, і цей процес був прискорений двосторонньою угодою про вільну торгівлю 1988 року та NAFTA в 1994 році. Окрім того, великий відсоток двосторонньої торгівлі Канади з США складається з проміжних продуктів, які входять до інтегрованих ланцюгів поставок між двома країнами.

Як правило, країни-сусіди торгують більше, ніж географічно віддалені. Двостороння торгівля між близькими країнами полегшується завдяки розвиненій регіональній логістичній мережі, схожості бізнес-середовища та двосторонньому митному співробітництву.

Подумайте про Україну. Наразі найбільший торговий партнер України – це ЄС. У 2015 році майже 40% українських товарів і послуг були експортовані до ЄС. Двосторонній товарообіг зростає внаслідок глибокої й всеосяжної угоди про вільну торгівлю між Україною та ЄС. Проте, вільна торгівля з ЄС не заважає присутності груш з Китаю, вина з Чилі та Грузії, молочних продуктів з Білорусі на українському ринку.

Крім NAFTA, Канада має 10 чинних угод про вільну торгівлю, зокрема, з Кореєю, Ізраїлем, Йорданією та Європейською асоціацією вільної торгівлі (ЄАВТ). Крім того, була підписана всеохоплююча торговельна угода з ЄС. Очевидно, що Канада прагне до вільної торгівлі, а різноманіття міжконтинентальних угод про вільну торгівлю демонструє, що канадська зовнішня торгівля є багатовекторною.

Український експортер будете стикатися з конкуренцією американських та інших іноземних виробників на канадському ринку. Однак ця конкуренція буде стимулювати його покращувати свій товар та пропонувати нові цінності для канадських споживачів. Пам’ятайте цитату письменника Едварда де Боно: «Компанії, які лише зосереджуються на конкуренції, помруть. Ті, які спрямовані на створення цінностей, будуть процвітати». –

Стереотип №3: «Я буду експортувати свій товар в США через Канаду без сплати ввізних мит»

Режим вільної торгівлі між Канадою і США може навести вас на думку, що завдяки безмитному доступу до канадського ринку можна експортувати товари через Канаду до США без сплати ввізних мит на канадсько-американському кордоні.

Враховуючи, що Україна та США не мають угоди про вільну торгівлю, товари українського походження підпадають під митні ставки за принципом режиму найбільшого сприяння (окрім товарів, які підпадають під систему генеральних преференцій США). Крім того, угоди про вільну торгівлю містять правила походження, яким товари повинні відповідати, щоб мати преференційний доступ до ринку партнера по угоді. Згідно CUFTA, товари, вироблені в Україні, мають пільговий доступ лише на канадський ринок. Пам’ятайте, що для перетину канадсько-американського кордону на пільгових умовах, товар повинен мати канадське чи американське походження відповідно, бо все ж таки NAFTA – це угода про вільну торгівлю, а не митний союз.

У той же час можна розглядати Канаду в якості регіонального хабу для експортних продажів, планування логістики, дистрибуції, маркетингу й напрацювання стратегії виходу вашої компанії на інші ринки.

Стереотип № 4: «Канадські споживачі купують лише made in Canada»

Опитування демонструють, що споживачі в Канаді дійсно схильні купувати канадську продукцію, оскільки купівля товарів “made in Canada” позитивно впливає на економіку країни, створення робочих місць, тощо. Дослідження 2013 року вказує, що 45% канадців намагаються купувати товари, вироблені в Канаді. Тим не менш, 2 з 3 споживачів вказують, що головним чинником при купівлі товарів все ж таки є низька ціна.

Таким чином, вважати, що канадці купують лише made in Canada – велике перебільшення. Підтримувати свою країну, коли криза ще відчутна, – цілком логічна й виправдана поведінка. Те ж саме відбувається й в Україні протягом останніх двох років.

Ще декілька цікавих фактів. По-перше, пам’ятайте, що діаспора українців в Канаді складає понад 1,3 мільйона людей. Діаспора може допомогти поширити інформації про товар, налаштувати перші ділові контакти, а також зменшити початкові витрати під час виходу на канадський ринок. Присутність канадців українського походження робить Канаду дуже привітним місцем для українського малого та середнього бізнесу.

По-друге, пам’ятайте, що Канада – велика країна, і споживчі уподобання можуть бути різними в Оттаві, Монреалі та франкомовному Квебек-сіті.

Канада – дуже різноманітна країна з багатонаціональним населенням. У 1971 році вона стала першою країною у світі, де мультикультуралізм став частиною офіційної державної політики. Одна п’ята частина канадців народилися не в Канаді. Таким чином, різноманітність – це сила Канади й гарна можливість для українських експортерів знайти новий ринок для своїх товарів.

***

Українським компаніям є що запропонувати канадським споживачам. Ми вміємо креативити, дивувати та створювати якісний продукт. Навіть до початку ери вільної торгівлі з Канадою українські компанії вже успішно налагоджують ділові контакти, проводять зустрічі з потенційними партнерами, беруть участь у виставках, прораховують логістику, підписують контракти та поставляють товари. Коли у вас є якісний товар, що відповідає вимогам канадського ринку та споживчим уподобанням канадців, то жодна відстань чи конкуренція вам не перешкода.

Автор: Олександра Бровко, старший експерт з торгівлі та інвестиційної політики проекту CUTIS (Canada-Ukraine Trade Investment Support).

Джерело: Європейська правда March 14, 2017, will undoubtedly go down in the history of Canadian-Ukrainian friendly relations, because on that day the Ukrainian parliament has ratified Canada-Ukraine Free Trade Agreement (CUFTA).

Now we are waiting for ratification from the Canadian side, the exchange of the instrument of ratification – and the free trade zone will work in full.

Therefore, in 2017 we will celebrate not only Canada’s 150th anniversary but also the beginning of our free trade with the country.

The team of the Ministry of Economic Development and Trade managed to fix in the Agreement positions that are more favorable for domestic exporters and a broader time frame for abolishing import duties. The agreement will immediately open for Ukrainian exporters duty-free access to 98% of the Canadian market. This applies to both industrial goods and agricultural (except 108 tariff lines, which can be exported without duties within Canada’s global quotas).

Deputy Minister of Economy, Ukraine’s trade representative, Natalia Mykolska noted Ukrainian exporters would get short-term and long-term prospects for entering the Canadian market, and national producers would have incentives to improve the quality and competitiveness of their products.

The time does not wait, and Ukrainian exporters should start exploring the Canadian market and the tastes and preferences of Canadian consumers regarding their goods. So when the agreement enters into force, they can begin exporting the first lots of goods without paying import duty. The Office for Export Promotion under the Ministry of Economic Development might help conquerors of overseas markets to find business partners and necessary information.

Related: Senate of Canada ratifies free trade agreement with Ukraine
Unfortunately, the long-term orientation to the markets of the nearest neighbors generates a lot of fears among Ukrainian exporters about the free trade agreement with Canada.

Many Ukrainian businessmen are convinced that Canada is far away, so transporting would be expensive, and Ukrainian products does not hold water before competitive American goods – accordingly, there is no place for Ukrainian goods in the Canadian market. That is, the tariff and non-tariff barriers are paralleled with the mental ones.

In this article, we will try to analyze how these and other stereotypes are justified.

Stereotype 1: “Canada is far away. Transport costs would make the goods uncompetitive”

CUFTA is the first transatlantic free trade agreement concluded by Ukraine. Although the Canadian market may seem distant, and the delivery of goods to Canada can look expensive and long, technological progress allows you to ignore the long distances in international trade of the 21st century.

Look at the shelves in supermarkets in Ukraine. You will see pears from China, wine from Chile, and these goods are sold at relatively reasonable prices.

Imagine that according to the Sea Distances portal the cargo from Shanghai to Odesa (8379 nautical miles of distance) would be delivered in 35 days, moving at a speed of ten knots per hour. In the case of Chile, time and distance are almost the same. Overcoming so many kilometers is not cheap. In addition, Ukraine still has no free trade with China and Chile. This means that the goods are imported with payment of import duties on the Ukrainian border.

Undoubtedly, transportation costs determine the potential for entering foreign markets, and the cost of delivery affects the variable costs of doing business. Moreover, a long distance can become a challenge if the product spoils rapidly (for example, fresh fruits, and vegetables) or depends on consumer preferences (for example, high fashion collections).

However, at present, logistics and shipping companies offer individual personalized solutions for the delivery of cargo anywhere by air, sea, rail, road transport.

If you plan to export fresh fruits and vegetables to Canada, choose air or sea shipping with temperature control. If your collection is to be shown at the fashion week in Montreal, use fast air travel or even express delivery. If you cannot fill the entire container with your goods, join the group of cargo, which consists of many individual deliveries.

Long sea transport also has the advantage: according to some estimates, an additional kilometer of land transportation will be seven times more expensive than an additional kilometer by sea.

In fact, there is no single solution for all exporters of the issue of the long distance between Canada and Ukraine. Yes, indeed, if the marginality of goods in the Canadian market is low, transportation costs can affect competitiveness.

However, distance is not a problem, because the development of transport technologies offers a variety of options for reducing costs and optimizing the duration of transportation to Canada.

Stereotype 2: “Canada imports everything from the US, Canada has no place for Ukrainian goods”

Common borders and geographical proximity have made Canada and the US the most important trading partners for each other. Canadian consumers are important for US producers, as last year Canada purchased goods and services for $ 337.8 billion from its southern neighbor.

The economies of the two countries are highly integrated, and this process was accelerated by the bilateral free trade agreement of 1988 and the NAFTA in 1994. In addition, a large percentage of Canada’s bilateral trade with the United States consists of intermediate products that enter the integrated supply chain between the two countries.

As a rule, neighboring countries trade more than geographically remote ones. Bilateral trade between close countries is facilitated by a developed regional logistics network, the similarity of the business environment and bilateral customs cooperation.

Think about Ukraine. Now the largest trading partner of Ukraine is the EU. In 2015, almost 40% of Ukrainian goods and services were exported to the EU. The bilateral trade is growing due to a deep and comprehensive free trade agreement between Ukraine and the EU.

However, free trade with the EU does not prevent the presence of pears from China, wine from Chile and Georgia, and dairy products from Belarus on the Ukrainian market.

In addition to NAFTA, Canada has 10 existing free trade agreements, in particular with Korea, Israel, Jordan, and the European Free Trade Association (EFTA).

Obviously, Canada seeks for free trade, and the diversity of intercontinental free trade agreements demonstrates that Canadian foreign trade is multi-vector.

Ukrainian exporter will face competition with the American one and other foreign manufacturers in the Canadian market. However, this competition will stimulate it to improve its products and offer new values to Canadian consumers.

Stereotype 3: “Ukraine would be able to export its goods to the US through Canada without paying import duties”

The free trade regime between Canada and the US can lead to the idea that due to duty-free access to the Canadian market can enable exporting goods through Canada to the US without paying import duties on the Canadian-American border.

Given that there is no free trade agreement between Ukraine and the United States, goods of Ukrainian origin are subject to customs rates based on the most-favored-nation treatment (except for goods falling under the US general preferences system).

In addition, free trade agreements contain rules of origin that the goods must comply in order to have preferential access to the partner market by agreement. According to CUFTA, goods produced in Ukraine have preferential access to the Canadian market.

Remember that in order to cross the Canadian-American border on preferential terms, the goods must be of Canadian or American origin respectively, since NAFTA is still a free trade agreement, not a customs union.

At the same time, Canada might be a regional hub for export sales, logistics planning, distribution, marketing and working out a strategy for entering other markets.

Stereotype 4: “Canadian consumers buy products which are made in Canada only”

Polls show that consumers in Canada are really inclined to buy Canadian products, since the purchase of “made in Canada” products positively affects the economy of the country, creates jobs, etc. A 2013 study indicates that 45% of Canadians are trying to buy goods produced in Canada.

Nevertheless, two out of three consumers indicate that the main factor in buying goods is still a low price.

Thus, to consider that Canadians only buy “made in Canada” products is a big exaggeration. Supporting your country, when the crisis is still palpable, is a completely justified behavior. The same thing is happening in Ukraine in the last two years.

First, remember that the diaspora of Ukrainians in Canada amounts to more than 1.3 million people. Diaspora can help spread information about the product, establish the first business contacts, and reduce initial costs when entering the Canadian market.

The presence of Canadians of Ukrainian origin makes Canada a very welcoming place for Ukrainian small and medium-sized businesses.

Secondly, remember that Canada is a big country, and consumer preferences can be different in Ottawa, Montreal, and French-speaking Quebec City.

Canada is a very diverse country with a multinational population. In 1971, it became the first country in the world where multiculturalism became part of official state policy. One-fifth of Canadians were born not in Canada. Thus, diversity is the strength of Canada and a good opportunity for Ukrainian exporters to find a new market for their goods.

And finally, Ukrainian companies have something to offer to Canadian consumers. We are able to create, surprise, and create a quality product. Even before the era of free trade with Canada, Ukrainian companies successfully establish business contacts, meet with potential partners, participate in exhibitions, calculate logistics, sign contracts, and deliver goods.

When you have a quality product that meets the requirements of the Canadian market and the consumer preferences of Canadians, then there no distance, and competition is not a hindrance.

Author: Oleksandra Brovko, CUTIS Senior Trade and Investment policy expert

Source: European Pravda

CUFTA за 10 хвилин – cтисло про головне у вільній торгівлі Канади та України CUFTA in 10 minutes

1 серпня 2017 року набула чинності Угода про вільну торгівлю між Україною та Канадою. Шлях до цієї історичної події був досить довгим – 6 раундів перемовин, починаючи з 2010 року. Влітку 2015 року текст документу був парафований, а в липні 2016 року під час першого офіційного візиту прем’єр-міністра Канади Джастіна Трюдо до Києва угода була підписана.

Угода стала реальністю завдяки масштабним зусиллям Міністерства економічного розвитку та торгівлі, зокрема, команді торговельного представника України Наталії Микольської. Українським економічним дипломатам вдалося  зафіксувати для України надзвичайно вигідні позиції, про які мова піде далі. Міністерство разом з проектним Офісом з просування експорту в партнерстві з проектом CUTIS будуть системно інформувати український бізнес щодо переваг вільної торгівлі з Канадою.

Що означатиме вільна торгівля з Канадою для бізнесу? Замість занурення у майже 800-сторінковий документ, пропонуємо короткий огляд основних положень угоди.

Безмитний доступ до ринку Канади

Варто відзначити, що зобов’язання України та Канади щодо доступу до ринків є асиметричними – українська сторона отримала більш вигідні позиції та ширші часові рамки щодо скасування ввізних мит.

На яких умовах український бізнес зможе експортувати до Канади?

Угода відразу відкриє для українських експортерів безмитний доступ до 98% канадського ринку. Це стосується як сфери сільськогосподарських, так і промислових товарів. Однак є виключення:

  • Для аграрної продукції. Угода передбачає нульові ставки мит для всіх сільськогосподарських продуктів, окрім 108 тарифних ліній які можна буде експортувати без мит в межах глобальних квот Канади. Це, зокрема, птиця (в т.ч морожена, пташиний жир), молочні продукти (молоко, вершки, йогурт, вершкове масло), яйця і яєчні продукти, сири та цукор.
  • Для промислової продукції. Єдиним винятком є легкові автомобілі – на них встановлений перехідний період в 7 років, за який мита поступово знизяться до 0%.

 

            На яких умовах канадський бізнес зможе імпортувати до України?

Аналіз CUFTA вказує, що найбільші переваги від скасування мит отримають українські виробники одягу (буде скасоване мито в розмірі 17,2%) та взуття (9,7%), представники машинобудівної ( 5,6%) та хімічної галузей (4,5%), а також аграрії (4,5% для овочів та фруктів).

У випадку Канади ситуація більш складна. Відразу після вступу угоди в силу будуть скасовані мита лише для 72% канадських товарів. Мита на решту 27% будуть скасовуватись поступово з перехідним періодом у 3, 5 та 7 років. Окрім того, угода передбачає часткову лібералізацію щодо важливих для України сільськогосподарських товарів, а також тарифні квоти та певні товари. Детальніше – на інфографіці нижче.

Технічні  бар’єри

Угода також регулює питання нетарифних бар’єрів торгівлі, оскільки різниця між канадськими та українськими вимогами у сферах якості та безпеки продукції, маркування, сертифікації, тощо, можуть стати джерелом невиправданих обмежень для вільної торгівлі.

В межах CUFTA Україна та Канада підтвердили свої зобов’язання відповідно до положень Угоди про технічні бар’єри у торгівлі СОТ. Також передбачений прозорий механізм розробки та застосування технічних регламентів, а також процедур оцінки відповідності.

Угода також передбачає інформаційний обмін між двома країнами, який допоможе сторонам краще розуміти законодавчі вимоги та потенційні проблеми для експортерів та імпортерів.

Правила походження товарів

Скасування мит розповсюджуються виключно на товари походженням з України або Канади. Угода містить прозорі правила визначення країни походження – товари повинні бути повністю вироблені на території однієї із країн, або бути достатньо переробленими відповідно до детально прописаних правил походження.

Процедури сприяння торгівлі

Угода передбачає взаємний доступ сторін до всіх необхідних регуляторних актів у сфері торгівлі. CUFTA заохочує автоматизацію митних процедур та використання IT-технологій, а також створення системи подачі скарг щодо митних служб. Уcі ці заходи спрямовані на полегшення доступу бізнесу до ринків обох країн.

Надзвичайні захисні заходи

У випадку значного зростання імпорту з Канади після скасування ввізних мит Україна матиме право застосовувати надзвичайні захисні заходи для стабілізації ситуації. Зокрема, протягом перехідного періоду можливе тимчасове підвищення мит з метою запобігання значної шкоди українському національному виробникові.

Санітарні та фітосанітарні заходи

CUFTA підтверджує зобов’язання України та Канади в межах Угоди про застосування санітарних та фітосанітарних норм СОТ. Остання передбачає право країн-членів СОТ, вживати заходів з метою захисту здоров’я громадян за умов їх наукового обґрунтування та відсутності штучних торгових бар’єрів.

Чесна конкуренція

Зона вільної торгівлі передбачає створення передбачуваного та справедливого торговельного середовища, яке сприятиме захисту інтересів споживачів. Саме тому угода містить розділ, спрямований на запобігання антиконкурентної поведінки в межах вільної торгівлі між Україною та Канадою. Зокрема, природні монополісти та держпідприємства України та Канади мусять дотримуватися правил чесної конкуренції під час здійснення делегованих державою повноважень, а також запобігати дискримінації під час експорту товарів, які є об’єктами монополії.

Державні закупівлі

Угода надає підприємствам обох країн можливість брати участь в процедурах державних закупівель. Бізнес отримає право на справедливий та недискримінаційний доступ до державних закупівель, які проводитимуть уряди обох країн, включаючи закупівлі держпідприємств (аеропортів, залізниць, поштових мереж, громадського транспорту).

Інтелектуальна власність

CUFTA передбачає співпрацю України та Канади в сфері захисту прав інтелектуальної власності. Угода особливо підкреслює важливість охорони інтелектуальних прав для зростання конкуренції, розвитку інновацій та залучення інвестицій.

Електронна торгівля

На сьогодні електронна торгівля міцно увійшла в наші життя. Відображена важливість e-commerce й в угоді про вільну торгівлю між Україною та Канадою. Обидві країни зобов’язуються не застосовувати митні чи будь-які інші збори до продукції, яка поставляється в електронній формі. Це полегшить комерційні процеси для бізнесу, залученого до торгівлі в інтернеті.

Співпраця з торговельних питань

Угода закріплює намір України та Канади співпрацювати з метою розвитку торгівлі між країнами. Зокрема, передбачене надання технічної допомоги для розвитку аграрного виробництва та виходу малого та середнього бізнесу на ринки Канади. Планується співпраця в сфері інформування бізнес-спільнот обох країн щодо переваг вільної торгівлі.

З повним текстом CUFTA можна ознайомитися за посиланням.

Звичайно, цей оглядовий матеріал не розкриває всіх тонкощів угоди про вільну торгівлю між Україною та Канадою. Проект CUTIS наразі готує покроковий посібник, який міститиме детальну інформацію щодо всіх аспектів експортного процесу до Канади. Ми публікуватимемо короткі та доступні матеріали для бізнесу, зацікавленого в експорті до Канади. Слідкуйте за нами в соцмережах. On August 1, 2017, the Free Trade Agreement between Ukraine and Canada entered into force. The way to this historical event was quite long: 6 rounds of negotiations since 2010. In summer 2015 the agreement text was initialed, and in July 2016 it was signed in the course of the Prime Minister of Canada Justin Trudeau’s first official visit to Kyiv, Ukraine.

What will free trade with Canada mean for business? Instead of immersing deep into almost 800-page document we are suggesting a brief overview of the Agreement’s key provisions for your consideration.

Unlimited access to Canadas market

One should note that Ukraine and Canada’s obligations on access to markets are asymmetrical – Ukraine has obtained more favorable conditions and broader timeframes for customs’ duties elimination.

            What are the conditions for Ukrainian companies to export to Canada?

The Agreement will immediately open customs-free access to 98% of Canada’s market. This refers both to agricultural and industrial goods. However, there are exceptions:

  • For agricultural products. The Agreement provides zero tariff rates for all agricultural products except 108 tariff positions allowed for duty-free export within Canada’s global tariff rate quotas. They include, inter alia, poultry (frozen poultry, poultry fat), dairy products (milk, cream, yogurt, butter), eggs and egg products, cheeses and sugar.
  • For manufactured products. The only exception is cars – 7 years transitional period is set for them within which the duties will be reduced to 0%.

            What are the conditions for Canadian companies to export to Ukraine?

Canada’s situation is more complex. Right after the Agreement comes into force, the duties will be eliminated only for 72% of Canadian goods. The duties for the rest of 27% will be gradually reduced in compliance with transition periods – 3, 5, and 7 years. Besides, the Agreement provides for partial liberalization on the agricultural products key for Ukraine as well as some tariff rate quotas and specific goods. More details can be found at the picture with info graphics below.

Technical barriers

The Agreement regulates the non-tariff technical barriers to trade, because the differences in Canadian and Ukrainian standards on products’ quality and safety requirements, labelling, and certification may become a source of unjustified restraints for free trade.

Within the CUFTA Ukraine and Canada confirmed their commitments regarding the Agreement’s provisions on WTO-related technical barriers to trade’s policy. It also includes a transparent mechanism for developing and application of technical regulations as well as the procedures to evaluate compliance.

The Agreement also ensures provisions for information exchange among the countries with the purpose for the Parties to better understand legislative requirements and potential problems for exporters and importers.

The rules of origin

The duties are eliminated in relation exclusively to the goods originating from Ukraine or Canada. The Agreement includes transparent rules to determine a country of origin: goods must be fully manufactured at the territory of one of the countries or be sufficiently processed in compliance with the detailed rules of origin.

Trade facilitation procedures

The Agreement provides for shared access of the Parties to all necessary regulations in the sphere of trade. CUFTA encourages automatization of customs duties’ procedures and use of IT technologies as well as creating the complaints system regarding the customs services. All these efforts are aimed at facilitating access of the business to the markets in both countries.

Emergency action and trade remedies

In case of a significant growth of import from Canada after elimination of the customs’ duties, Ukraine is entitled to take emergency protection action to stabilize the situation. In particular, in the course of transition period customs’ duties may be raised temporarily to prevent a significant harm to Ukrainian producers.

Sanitary and phytosanitary measures

CUFTA confirms Ukraine and Canada’s commitments within the framework of the Agreement on application of WTO sanitary and phytosanitary standards. The latter provides for the right of the WTO members to protect their citizens’ health given it is scientifically grounded and there are no artificial trade barriers in place.

Fair competition

The free trade area involves creation of a predictable and fair trade environment promoting protection of consumers’ rights. This is the reason why the Agreement includes the chapter aimed at preventing anti-competition conduct within free trade of Canada and Ukraine. In particular, natural monopolies and state-run enterprises of Canada and Ukraine must adhere to the rules of fair competition while implementing the authorities delegated by their countries and prevent discrimination while exporting the monopoly goods.

Government procurement

The Agreement provides both countries’ companies with an opportunity to bid in the course of government procurement. Businesses will have the right for fair and non-discriminated access to government procurement conducted by both countries’ governments, including procurements done by state enterprises (airports, railways, mail networks, public transportation systems).

Intellectual property

CUFTA provides for Ukraine-Canada cooperation in the area of intellectual property rights protection. The Agreement underscores the importance of protection of intellectual property rights to increase competition, develop innovations and attract investments.

Electronic commerce

Currently electronic commerce has become an essential part of our lives. The importance of e-commerce is reflected in the Canada-Ukraine Free Trade Agreement as well. Both countries undertake the commitment to refrain from applying customs duties or any other tariffs in relation to the products delivered in electronic form. This will facilitate the commercial processes for the business involved in on-line trade.

Cooperation on trade issues

The Agreement solidifies the intentions of Canada and Ukraine to cooperate seeking to enhance trade among the countries. In particular, there are provisions to provide technical assistance to develop agricultural goods production and facilitate small and medium companies entering the markets of Canada. There are plans on cooperation to raise the awareness of both countries’ business communities about the benefits of free trade.

The CUFTA’s full text is available here.

Certainly, this short review does not disclose all the nuances of the Canada Ukraine Free Trade Agreement. At present CUTIS project is designing a step-by-step guide; this guide will include the detailed information about all aspects of exports to Canada. We are going to publish short and clear information materials for the businesses interested in doing exports to Canada. Check our updates in social media.

Ольга Вергелес: Проект CUTIS допомагатиме українському бізнесу виходити на ринок Канади Olga Vergeles: CUTIS will help Ukrainian businesses to enter Canadian market

Одним з ключових аспектів економічного розвитку українських регіонів є нарощування експортного потенціалу виробників та залучення прямих іноземних інвестицій.

Канада – країна віддалена від України географічно, проте близька історично та ціннісно. Підтверджуючи цю спорідненість, Канада послідовно підтримує реформи в нашій країні. У сфері експорту та залучення інвестицій ця підтримка реалізується Канадсько-українським проектом з підтримки торгівлі та інвестицій (Canada-Ukraine Trade Investment support – CUTIS).

CUTIS – це 5-річна ініціатива уряду Канади, спрямована на зменшення бідності в Україні шляхом збільшення експорту з України до Канади та інвестицій з Канади до України. Проект технічної допомоги стартував у лютому 2016 року й реалізується  Конференційною Радою Канади спільно з Канадсько-Українською торговою палатою.

Проект спрямований на підтримку малого та середнього бізнесу у всіх регіонах України через співпрацю з торгово-промисловими палатами, бізнес-асоціаціями, а також урядом та проектними офісами реформ. Особливо проект зацікавлений у співпраці з підприємствами, керованими жінками. Проект також орієнтований на розвиток в Україні дружнього до навколишнього середовища бізнесу.

Головними партнерами проекту є Міністерство економічного розвитку та торгівлі України в особі торгового представника України Наталії Микольської та її команди, Офіс із просування експорту, очолюваний Мар’яною Каганяк, та новостворений Офіс із залучення інвестицій під керівництвом Даніела Білака.

Проект загалом має декілька основних напрямків діяльності.

По-перше, це інформаційна та мережева робота з бізнесом. Точкою відліку практичної діяльності проекту можна вважати співорганізацію Канадсько-українського бізнес-форуму в Торонто в червні 2016 року, який відвідало понад 400 представників бізнесу з обох країн. Захід фокусувався на чотирьох ключових секторах: сільському господарстві, енергоефективності, інноваціях та ІТ. У форумі взяли участь прем’єр-міністр Канади Джастін Трюдо, міністр міжнародної торгівлі Христя Фріланд (зараз – міністр закордонних справ), а також  поважна урядова делегація з України.

Бізнес форум продемонстрував інвестиційні переваги України для представників канадського бізнесу, а також стимулював налагодження торговельних контактів між малими та середніми підприємствами обох країн. В рамках заходу відбулося понад 90 B2B зустрічей, які вилилися в подальші бізнес-перемовини та підписані контракти.

Після форуму проект зосередився на системній підтримці малого та середнього бізнесу. Наші експерти готують для проактивних компаній, готових експортувати до Канади, всі необхідні інформаційні матеріали – покрокові інструкції, поради з пошуку партнерів, пояснення щодо особливостей канадського маркування, пакування та ліцензування, митних правил, сертифікації та ін. Окрім того, ми оперативно сповіщаємо підприємців з усієї країни про наявні можливості для виходу на ринок Канади.

Вже впродовж першого року проект провів десятки зустрічей з підприємцями, зацікавленими в експорті до Канади, представниками енергетичної, IT, кондитерської та легкої промисловості.

Команда проекту в Торонто (Канада), займається пошуком інвесторів, готових підтримати український бізнес, зокрема на регіональному рівні. CUTIS налагоджуватиме контакти з канадськими партнерами та знайомитиме їх з інвестиційними пропозиціями від українського бізнесу.

Для полегшення доступу бізнесу з усіх регіонів України до цієї інформації планується створення експортного та інвестиційного онлайн-порталів.

CUTIS також працюватиме з українськими урядовцями та бізнесом з метою максимального використання можливостей від ратифікації історичної угоди про вільну торгівлю між Україною та Канадою, яка була підписана влітку 2016 року під час першого офіційного візиту Джастіна Трюдо до Києва. Для максимального поширення інформації щодо переваг угоди заплановані регіональні тури та зустрічі, під час яких експерти проекту знайомитимуть бізнес з новими умовами експорту до Канади та іншими перевагами, які створює угода.

Проект також надаватиме системну допомогу щодо експорту п’яти пріоритетних товарних груп до Канади. На жаль, CUTIS не може забезпечити пряму підтримку усім підприємцям, які прагнуть вийти на канадський ринок. Тому ми ініціювали дослідження пріоритетних для Канади українських товарів. Вже навесні 2017 року ми дізнаємося, які п’ять товарних груп матимуть найвищі шанси досягти успіху в Канаді.

Опісля презентації результатів дослідження буде проведений прозорий відбір підприємств в пріоритетних галузях, які зможуть отримати повний спектр підтримки. У відборі зможуть брати участь підприємства з усіх регіонів України.

Проект допомагатиме обраним компаніям брати участь у торгових ярмарках та заходах, спрямованих на розширення бізнес-зв’язків у Канаді. Вони будуть отримувати безпосередні професійні консультації від канадських спеціалістів, разом з ними готуватимуть свій товар до канадських вимог. Це буде спільна робота над пакуванням, ліцензуванням, екологічною сертифікацією, маркетингом, над відповідністю стандартам канадського законодавства.

Сподіваємось, що така системна підтримка створить реальні прецеденти успішного виходу українських товарів на канадський ринок та стимулює значне зростання торгівлі між двома країнами.

Ще одним аспектом роботи проекту є розвиток вмінь і навичок урядових та неурядових організацій в сферах експорту та залучення інвестицій. Ми маємо намір передати представникам українських міністерств, проектних офісів реформ, торгово-промислових палат та бізнес-асоціацій найкращі світові практики в галузі міжнародної торгівлі та залучення інвестицій.

Так, в грудні 2016 року проект спільно з СОТ провів тренінг-симуляцію з міжнародних торговельних перемовин. На лютий 2017 року запланована серія тренінгів щодо вибору пріоритетних галузей експорту та використання спеціалізованого програмного забезпечення з цією метою. Подібні професійні заходи проходитимуть впродовж всієї діяльності проекту.

Разом з регіональними партнерами проект проводитиме курси, спрямовані на розвиток експортної спроможності малих та середніх підприємств. Отримані матеріали будуть використовуватися для навчання місцевих підприємців в майбутньому.

Завданням проекту є передача практичних навичок органам влади та організаціям сприяння розвитку бізнесу. Канадський досвід та експертиза допоможуть українській стороні зміцнити свій професіоналізм, розширити горизонти торговельної діяльності та сприятимуть успіху України на міжнародній арені.

Успіх українських товарів в Канаді буде неможливим без вдосконалення регуляторного поля. Проект CUTIS працюватиме з українським урядом для гармонізації українських та канадських стандартів. Таке регуляторне зближення полегшить процес виходу українського бізнесу на канадський ринок.

Важливим аспектом також є співпраця з українськими лабораторіями у п’яти пріоритетних галузях для їх сертифікації у відповідних канадських регуляторних інституціях. Без міжнародних сертифікатів якості вийти на західні ринки наразі неможливо.

Вихід на канадський ринок потребує зусиль, часу та значної роботи над продуктом. Однак це, скоріше, не перепона, а виклик для українських виробників. Справжній рушій торгівлі – це проактивність бізнесу. Завдання проекту CUTIS – бути компасом та спрямовувати підприємців у правильному напрямку.

CUTIS має багато амбітних цілей й лише набирає обертів – 2017 рік обіцяє бути сповненим можливостей для українських експортерів. Ми відкриті до співпраці з регіональними бізнес-асоціаціями, ТПП та підприємцями.

Канада чекає! Скористайтеся можливістю!

Автор: Ольга Вергелес, менеджер Канадсько-українського проекту підтримки торгівлі та інвестицій

Джерело: журнал “Стратегія розвитку” One of the key aspects of economic development of Ukrainian regions is building the export capacities of local producers and attracting direct foreign investments.

Being geographically distant from Ukraine, Canada has strong historical ties with it and similar values. To affirm such affinity Canada has been consistently promoting reforms in Ukraine. The Canada-Ukraine Trade Investment Support (CUTIS) project offers support in the sphere of export and attraction of investments.

CUTIS is a five-year (2016-2021) initiative of the Canadian government aimed to reduce poverty in Ukraine by expanding exports from Ukraine to Canada and investments from Canada into Ukraine. The projects was launched in February 2016 and has been implemented by the Conference Board of Canada in cooperation with the Canada-Ukraine Chamber of Commerce.

The project aims to support small and medium-sized enterprises across all regions of Ukraine by partnering with chambers of commerce and industry, business associations as well as the Government and reform project offices. A special focus of the project is cooperation with women-run enterprises. Also, the project is oriented at developing environmentally friendly businesses in Ukraine.

The key partners of CUTIS are the Ministry of Economic Development and Trade of Ukraine represented by Ukraine’s Trade Representative Nataliya Mykolska and her team, the Export Promotion Office headed by Maryana Kahanyak, and the newly created Investment Promotion Office headed by Daniel Bilak.

The project concentrates its activities on the following key areas.

First, awareness raising and business networking. The starting point for practical implementation of the project was the Canada-Ukraine Business Forum hosted in Toronto in June 2016, which was attended by more than 400 representatives of both Ukrainian and Canadian business. The forum was focused on four key sectors – agriculture, energy efficiency, innovations, and IT. The event was attended by the Prime Minister of Canada Justin Trudeau, the Minister of International Trade (now the Minister of Foreign Affairs) Chrystia Freeland , and a high-level Ukrainian government delegation.

Business Forum has demonstrated investment advantages of Ukraine for representatives of Canadian business and encouraged establishing trade contacts between small and medium-sized enterprises of both countries. The event included over 90 B2B meetings that evolved into business negotiations and signing of contracts.

The post-forum activities are focused on the comprehensive support of small and medium-sized businesses. CUTIS experts develop all information materials required for proactive companies that are ready to export to Canada: step-by-step guides, business matchmaking recommendations, explanations on Canada-specific aspects of labelling, packaging and licensing, customs rules, product certification, etc. Also, CUTIS promptly advises entrepreneurs across the country on the available opportunities to enter Canada’s market.

During the first year, CUTIS hosted dozens of meetings with entrepreneurs interested in exporting to Canada, representatives of energy, IT, confectionary, and consumer goods industry.

The project team in Toronto (Canada) has been identifying investors that are ready to support Ukrainian business, specifically at the regional level. CUTIS will match Ukrainian enterprises with potential Canadian partners and advise Canadian businesses on investment proposals from Ukrainian businesses.

To facilitate access of businesses to such information across all regions of Ukraine export and investment web-portals are being created.

Also, CUTIS will cooperate with Ukrainian government officials and businesses to help them use maximum benefits of ratification of the landmark Canada-Ukraine Free Trade Agreement (CUFTA) that was signed in summer 2016 during the first official visit of Justin Trudeau to Kyiv. To better communicate information on benefits offered by the CUFTA regional tours and meetings will be organized, during which the project experts will educate Ukrainian businesses about new conditions of exporting to Canada and other advantages of the CUFTA.

The project will also provide comprehensive support concerning exports of five priority commodity groups to Canada. Unfortunately, CUTIS cannot provide direct support to all enterprises willing to enter Canada’s market. For this reason a research was initiated to identify Ukrainian goods that are top priority for Canada. In spring 2017 CUTIS will know five commodity groups that have better chances for success in Canada.   

Upon presentment of results of such research a transparent selection will be conducted in the most transparent manner to identify enterprises of the prioritized sectors, which are eligible to get a full-scale support. Ukrainian enterprises from all regions may participate in the selection.

The project will facilitate participation of the selected enterprises in trade fairs and events aimed at expanding business relations in Canada. They will get professional advice directly from Canadian specialists and use their assistance to adapt Ukrainian goods to regulatory requirements for exports to Canada. The project will include joint work on packaging, licensing, environmental certification, marketing, compliance with standards of Canadian laws and regulations.

Such comprehensive support is expected to materialize in successful market entry of Ukrainian goods and stimulate a significant expansion of Ukraine-Canada trade.

One more aspect of the project is to develop competences and skills of governmental and non-governmental organizations in the field of exports and attraction of investments. CUTIS will share best world practices in the sphere of international trade and attraction of investments with Ukrainian Ministries, reform project offices, chambers of commerce and industry, and business associations.

In December 2016 CUTIS and WTO conducted an international trade negotiations training simulation. A series of trainings on identification of priority sectors for export and use of dedicated software is scheduled for February 2017. Similar professional events will be hosted during the project.

In cooperation with regional partners CUTIS will offer courses aimed to develop export capacities of small and medium-sized enterprises. The materials obtained will be used to further educate local entrepreneurs.

The goal of the project is to deliver practical skills to the governmental authorities and organizations promoting business development. Canada’s competence and expertise will help the Ukrainian stakeholders to strengthen their professionalism, expand horizons of trade and contribute to Ukraine’s success globally.

Improvement of the regulatory framework in Ukraine is a prerequisite to success of Ukrainian goods in Canada. CUTIS will cooperate with the Government of Ukraine to harmonize Ukrainian and Canadian standards. Regulatory approximation will facilitate the market entry process for Ukrainian businesses in Canada.

Yet another important aspect is cooperation with Ukrainian testing laboratories in five priority sectors to help them get certified by the relevant Canadian regulatory agencies. At the moment international quality certificate is a pass for goods to Western markets.

Entering the Canadian market requires efforts, time and substantial work on the products. However, it is a challenge rather than an obstacle for Ukrainian producers. Proactive business is an efficient drive for trade. CUTIS goal is to be a compass that will show a proper direction to the entrepreneurs.

CUTIS has a number of ambitious goals and is gaining momentum – year 2017 is expected to offer an array of opportunities to Ukrainian exporters. We are open for partnering with regional business associations, chambers of commerce and industry, and entrepreneurs.

Canada is waiting for you. Don’t miss the opportunity!

Source: “Strategy of development” magazine

Author: Olga Vergeles, Canada-Ukraine Trade Investment Support project manager

Олександра Бровко: Трикутник вільної торгівлі. Що дасть Україні ЗВТ із Канадою Oleksandra Brovko: Free trade triangle. What are the benefits of Сanada-Ukraine free trade agreement

Створення зон вільної торгівлі чи митних союзів – всесвітній тренд. З кожним роком їх стає все більше, із регіональних вони трансформуються в мегарегіональні та міжконтинентальні.

За даними Світової організації торгівлі (СОТ), станом на червень 2016 року кожен із 164 членів СОТ має хоча б одну угоду про вільну торгівлю.

Наразі СОТ відомо про 635 угод про преференційну торгівлю, з яких 423 набрали чинності. При цьому 90% всіх угод – саме про створення зон вільної торгівлі. Митні союзи – лише 10%.

Нещодавно арсенал угод поповнився масштабною та всеохопною угодою про вільну торгівлю між ЄС та Канадою (CETA), переговори щодо якої тривали цілих сім років. ЄС називає цю угоду найамбітнішою, оскільки вона передбачає скасування 99% ввізних мит, полегшує доступ до ринків послуг, державних закупівель та створює кращі умови для інвестування.

Важливо, що СЕТА потенційно може принести вигоду й для України.

З однієї сторони, з січня 2016 року між Україною та ЄС функціонує поглиблена та всеосяжна зона вільної торгівлі (DCFTA). Окрім того, Україна зробила безпрецедентний крок у зміцненні міжконтинентальних торгових відносин, підписавши у липні 2016 року угоду про зону вільної торгівлі з Канадою (CUFTA).

Із вступом в силу, CUFTA відкриє українським експортерам доступ до 98% канадського ринку товарів, а сама угода містить важливі положення щодо усунення нетарифних бар’єрів, сприяння торгівлі, участі у державних закупівлях тощо.

Отже, які ж саме переваги може отримати Україна від трикутника вільної торгівлі “Україна – Канада – ЄС”?

Взаємне усунення нетарифних бар’єрів у торгівлі

ЄС та Канада – розвинені країни з високими, проте неоднаковими стандартами щодо якості та безпеки товарів, їх маркування, пакування, тощо. На практиці ці вимоги нерідко стають нетарифними бар’єрами у міжнародній торгівлі.

СЕТА містить важливі положення щодо добровільного наближення стандартів та інших вимог між ЄС та Канадою. Одночасно вона містить застереження, що жодна країна не повинна знижувати свої вимоги щодо якості та безпеки товарів.

Безпрецедентною є наявність окремого розділу угоди, що стосується питань зближення технічних регламентів та стандартів, починаючи зі стадії їх розробки. Це дозволить мінімізувати різницю у регуляторних підходах ЄС та Канади.

Варто зазначити, що CUFTA так само передбачає, що технічні регламенти та процедури оцінки відповідності не мають створювати додаткових перешкод на шляху вільної торгівлі між Україною та Канадою, а розробка відповідних вимог має бути максимально прозорою.

Наближення та взаємне визнання технічних регламентів та стандартів між ЄС та Канадою має важливе значення й для українських експортерів.

Адже перед Україною зараз стоїть завдання адаптації українського законодавства до вимог ЄС. Масштабне зближення з європейськими стандартами стосується не лише тих підприємств, які експортують товари до ЄС. Воно стосується виробників в цілому, оскільки запроваджуються нові правила гри для всіх.

Наразі в Україні розроблена стратегія наближення санітарних та фітосанітарних норм до вимог ЄС, окремо ухвалена стратегія реформування сфери технічного регулювання із скасуванням радянських ГОСТів та запровадженням європейських вимог до якості та безпеки товарів.

Навіть зараз експортерам, які мають усі необхідні сертифікати для експорту в ЄС, набагато легше вести переговори з канадськими партнерами.Виробництво українських товарів за європейськими стандартами значно полегшить доступ українських товарів до ринку Канади, сприятиме взаємному визнанню результатів оцінки відповідності та зменшить вартість експорту через зменшення витрат на адміністративні процедури.

Звідки й куди? Правила походження товарів

Двосторонні угоди про вільну торгівлю встановлюють більш сприятливі умови торгівлі, але лише між країнами, які є сторонами відповідної угоди.

Наприклад, товар, ввезений в Канаду з України, не можна реекспортувати до США без мита, оскільки його походження є українським, а не канадським.

Способом відфільтрувати товари, які можна імпортувати за зниженими або нульовими ставками ввізного мита, є правила походження товарів. При цьому кожна угода про вільну торгівлю містить свої власні правила визначення походження, які враховують специфіку міжнародної торгівлі країн, що підписали угоду.

Як правило, виробник має довести, що його товар повністю вироблений/вирощений на території певної країни або вироблений із додаванням імпортованих матеріалів за умов т.зв. “достатньої переробки”. При цьому кожна угода по-своєму визначає критерії достатності переробки для товарів. Це може бути:

(1)   зміна класифікаційного коду товару (наприклад, перші два чи чотири знаки в класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності);

(2)   зміна вартості товару в результаті його переробки, коли вартість використаних іноземних матеріалів не перевищує фіксованої частки вартості кінцевого товару.

Візьмемо найпростіший приклад – одяг.

Відповідно до Протоколу І до Угоди про асоціацію Україна – ЄС, що містить основні положення щодо визначення походження товарів, у більшості випадків одяг вважатиметься таким, що походить з України, якщо ціна тканини та інших текстильних матеріалів, із третіх країн (наприклад, з Марокко чи Туреччини), не перевищує 8% ціни товару.

Угода про вільну торгівлю з Канадою визначає, що достатня переробка матиме місце тоді, коли, зокрема, зміниться товарна група товару (на рівні двох знаків в класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності).

Безумовно, існування правил походження товарів в угодах про вільну торгівлю виправдане, бо як інакше вирізнити товари партнера по угоді. Проте коли відбувається нашарування угод про вільну торгівлю, різниця у правилах походження товарів може створювати труднощі для експортерів, особливо враховуючи сучасні глобальні ланцюги доданої вартості.

Досвід країн Азії та Латинської Америки показує, що існування різних правил походження товарів значно знижує рівень ефективності зон вільної торгівлі для бізнесу. Так, майже 90% усієї торгівлі в Латинській Америці відбувається на преференційних мовах, але водночас на прикладі угод про вільну торгівлю Мексики, Чилі та Перу було виявлено, що лише 40% товарів мають схожі правила походження товарів.

Схожа ситуація спостерігається і в Південно-Східній Азії – в регіоні, який наскрізь пронизаний угодами про вільну торгівлю. Зокрема, у 2008 році в рамках Асоціації держав Південно-Східної Азії була запроваджена ініціатива щодо перегляду правил походження товарів з метою їх уніфікації.

Воно означає наступне: якщо, наприклад, сировина для виробництва товару в Україні завезена з ЄС, то правила щодо достатньої переробки не є обов’язковими.Виходом із такої ситуації є так звана кумуляція при визначенні правил походження товарів. Наприклад, правило двосторонньої кумуляції передбачено і в CUFTA, і в DCFTA, і в CETА.

Тобто якщо для виробництва одягу використовується тканина, імпортована вже не з Марокко, а з ЄС, і її вартість становить понад 8%, то такий одяг все одно вважатиметься українським та може експортуватись до ЄС без сплати мит.

Кумуляція при визначенні походження товарів дуже важлива у трикутнику DCFTA – CUFTA – CETA, оскільки Україна може отримати переваги від так званої перехресної кумуляції (cross-cumulation), яка ще більше зменшить бар’єри для руху сировини та товарів.

В цьому випадку, якщо для виробництва одягу в Україні використовуватиметься тканина, імпортована з ЄС, то такий одяг все одно вважатиметься українським та зможе експортуватись до Канади без дотримання вимог щодо істотної переробки. Але при цьому мають бути додатково погоджені умови та правила походження товарів між Канадою, Україною та ЄС.

Варто додати, що CETA також передбачає можливість “трикутної” кумуляції із США після підписання угоди про вільну торгівлю між США та ЄС.

Наприклад, Канада зможе вільно використовувати у виробництві американські запчастини та інші компоненти при безмитному експорті автомобілів до ЄС. Наразі СЕТА передбачає додаткове право Канади експортувати до ЄС 100 тис. авто в рік із часткою іноземних компонентів до 70% (замість загальних 50%).

Кумуляція у рамках вільної торгівлі ЄС–Україна–Канада допоможе налагодити зв’язок між трьома незалежними угодами про вільну торгівлю (DCFTA, CUFTA, CETA), поглибити рівень торгового та економічного співробітництва України з Канадою та ЄС, а також сприяти подальшій інтеграції України у глобальні ланцюжки доданої вартості.

Торгівля послугами та залучення інвестицій

Як всеохопна угода про економічне співробітництво, CETA містить положення про торгівлю послугами та захист інвестицій. При цьому лібералізація у торгівлі послугами доволі масштабна, оскільки Канада та ЄС пішли шляхом так званого “негативного” списку, тобто були зроблені винятки для певних секторів (наприклад, охорона здоров’я), а у всіх інших секторах автоматично забезпечується вільний доступ на ринок для послуг та їх постачальників.

Додатково CETA сприятиме взаємному визнанню кваліфікацій, що в перспективі дасть можливість канадським інженерам, лікарям, юристам безперешкодно працювати в ЄС, і навпаки.

На відміну від CETA та Угоди про асоціацію Україна–ЄС, угода про вільну торгівлю між Україною та Канадою поки не містить положень щодо торгівлі послугами та захисту інвестицій. Проте протягом двох років після набуття чинності угода може бути переглянута і доповнена, зокрема, положеннями щодо торгівлі послугами та захисту інвестицій.

Experto crede, або вір досвідченому

Отримання вільного доступу на ринок послуг багатомільйонної Канади відкриє багато можливостей для українських постачальників послуг, особливо враховуючи, що торгівля послугами є невід’ємною частиною глобальних ланцюгів доданої вартості.

Угода про вільну торгівлю між ЄС та Канадою – це важливий сигнал для українських експортерів.

По-перше, це додатковий аргумент “за” торгівлю з Канадою, бо ЄС не витрачав би сім років на переговори, якби не бачив реальних перспектив.

Так, нас розділяє океан, поруч конкуренція з США, але у ХХІ столітті це швидше не перепони, а виклики, які за наявності якісного товару, продуманої маркетингової стратегії та логістики зникнуть.

По-друге, не варто гаяти часу, оскільки початок вільної торгівлі між Канадою та ЄС може посилити конкуренцію на ринку Канади, тому про своє “місце під сонцем” варто задуматися вже зараз.

Угоди про вільну торгівлю відкривають багато можливостей, проте чи будуть вони реалізовані залежить більшою мірою від проактивної позиції бізнесу та його бажання інвестувати у довгостроковій перспективі.

Олександра Бровкостарший експерт з торгівлі та інвестиційної політики проекту CUTIS.

Джерело: Європейська правда Free trade agreements or custom unions are a global trend. Their number increases every year, regional agreements evolve into multiregional and even transcontinental.

According to the World Trade Organization (WTO) each of its 164 members had at least one free trade agreement as of June, 2016.

So far, the WTO has information about 635 agreements on preferential trade, 423 of them are effective. 90% of those agreements are about free trade zones and 10% are about customs unions.

Recently, after 7 years of negotiations the EU – Canada Comprehensive Economic and Trade Agreement (CETA) was signed. EU defines the agreement as the largest one because it stipulates cancelation of 99% of the entry charges thus facilitating access to service markets, governmental purchases and promote investments.

Potentially, CETA is beneficial for Ukraine as well. On one hand the Deep and Comprehensive Free Trade Area (DCFTA) came into effect in January 2016. Moreover, Ukraine dramatically enhanced its transcontinental trade by signing the Canada-Ukraine Free Trade Agreement (CUFTA).

When coming into effect the CUFTA will open up to 98% of the Canadian goods markets for Ukrainian exporters. Moreover, the agreement has provisions on elimination of the non-tariff barriers, promotion of the trade, participation in governmental purchases, etc.

The question arises: what are the benefits of Ukraine-Canada-EU free trade triangle for Ukraine?

Mutual Non-Tariff Barriers Elimination

Both EU and Canada are highly developed countries with the high quality of goods and safety, packaging, labeling, etc. standards. Those standards are often turning into non-tariff barriers in the international trade.

CETA contains important provisions on alignment of the EU and Canada standards without compromising the quality and safety requirements by either side.

The agreement has an unprecedented section on approximation of the technical regulations and standards covering even their development stage. That allows bringing the regulatory approaches in Canada and EU closer.

At the same time CUFTA clearly stipulates that technical guidelines and evaluation procedures must not impede the free trade between Ukraine and Canada. Moreover, there is a strict requirement of transparency of appropriate regulations development.

Approximation and mutual recognition of the technical regulations by the EU and Canada is of special importance for Ukrainian exporters as Ukraine is facing a challenging task of harmonization of Ukrainian legislation with the EU one. The approximation impact will not be limited by the exporters activities only but rather affect all the manufacturers because it introduces universal rules.

So far Ukraine has developed the sanitary and phytosanitary regulations approximation strategy. It also adopted strategy of the technical regulations reform, cancelation of the Soviet GOSTS (USSR technical guidelines) and implementation of the European requirements to goods quality and safety.

Goods manufacturing in Ukraine according to the European standards will facilitate the access of Ukrainian goods to the Canadian market, promote recognition of the evaluation results and reduce the export costs by saving on the administration costs.

Even nowadays those exporters which have EU certificates have advantages in negotiating with their Canadian partners.

From – To: Rules of Origin of Goods

Bilateral free trade agreements establish better trading conditions but only for the parties of the agreement. E.g. goods brought from Ukraine to Canada could not be re-exported to the US customs free because they are of Ukrainian origin rather than Canadian.

Origin of goods rules are the filters for the goods which are allowed to export with zero or considerably reduced duty rates. Each free trade agreement has its own rules of origin which take into account the peculiarities of the international trade of those agreements parties.

Usually, manufacturers have to prove that their goods are 100% domestically made/grown or imported materials of the so-called substantial transformation are added up. Each agreement contains its own substantial transformation criteria. The list may include:

(1)   Classification code changes, e.g. first 4 signs in export commodities classifications;

(2)   Cost of goods change when foreign goods share in final products does not exceed the set limits. Let’s discuss apparel as an example.

According to the Protocol I of the EU – Ukraine Association Agreement containing the main origin of goods requirements, apparel is considered to be of the Ukrainian origin if the fabric’s cost imported from the third countries like Morocco or Turkey does not exceed 8% of goods’ price.

Free trade agreement with Canada recognizes transformation substantial when the commodity line is changed at the level of 2 signs of the export commodity classification.

Origin of goods rules are integral part of free trade agreements because it is the ultimate instrument for identifying partners’ goods. On the other hand, when free trade agreements overlap, they may be difficult for exporters especially because of global value chains.

Asian and Latin American countries experience show that different sets of rules undermine the performance of free trade zones. Nearly 90% of trade in Latin America are preferential however the analysis of the free trade agreements between Mexico, Chili and Peru prove that only 40% of goods follow similar transit of goods rules.

Similar situation is in the South East Asia where the countries are interlinked by the free trade agreements. In 2008 the initiative of reviewing origin of goods rules for their unification was launched within the ASEAN.

Cumulation may be a good solution e.g. bilateral cumulation is stipulated by the CUFTA, the DCFTA, and the CETА. Cumulation means that if raw materials are imported to Ukraine from the EU, the substantial transformation rules do not apply. For example, if apparel is manufactured of the fabric imported from the EU rather than from Morocco, and its share in the cost of goods exceeds 8%, the apparel will be recognized as Ukrainian and exported to the EU without payment of custom duties.

Cumulation is important for the DCFTA – CUFTA – CETA triangle because Ukraine may benefit from the so called cross-cumulation which further reduces the raw materials and goods transit barriers.

In such cases if apparel is manufactured in Ukraine with the fabric imported from the EU, it will be recognized Ukrainian and the rules of substantial transformation do not apply when it is exported to Canada. However, in such cases conditions and rules of goods transit between Canada, Ukraine and EU require additional negotiating.

The free EU-Ukraine-Canada trade cumulation will facilitate the links between the three independent free trade agreements (DCFTA, CUFTA, CETA), will assist in furthering trade between Ukraine and Canada and will promote Ukraine’s integration into global value chains.

Service Trade and Raising Investments

As any comprehensive free trade agreement, the CETA has clauses on services and investments. Trading in services is substantially liberalized because Canada and the EU drew the exemption lists of several sectors like health care and provided free market access for the rest. In addition, the CETA promotes mutual recognition of qualifications which will soon make for the Canadian engineers, healthcare professionals, lawyers, etc. possible to work in the EU and visa versa.

Unlike CETA and the EU-Ukraine association agreement the Canada-Ukraine Free Trade Agreement does not stipulate trading in services and investments. However, in two years after it comes into effect the CUFTA could be revised and amended. Those amendments could well be the provisions on trading in services and on investment protection.

Ukrainian services providers could considerably benefit from the access to the multimillion Canadian market especially when trading services is an essential part of the global value chains.

Experto Crede or Trust the Experienced one

Free trade agreement between the EU and Canada is an important signal for Ukrainian exporters.

First of all, it is a one more “pro” for the trade with Canada as the EU would not waste 7 years on negotiation for nothing. There is an ocean between us and the severe competition with the US but in the XXI century it is a challenge rather than a problem. If you smartly market quality goods, you will adequately address those challenges.

Secondly, there is no time to waste because free trade between the EU and Canada will enhance the competition. Ukrainians would better start looking for their places in the sun right now.

Free trade agreements open many paths because our success will much depend on the businesses’ proactive approaches and readiness to long-term investments.

Oleksandra Brovko, CUTIS Senior Trade and Investment Policy Expert

Source: European Pravda