5 причин чому українським IT компаніям варто розпочати бізнес з Канадою Five reasons why Ukrainian IT companies should start their business with Canada

Американський медіа ресурс Business Insider пише про новий популярний тренд на IT ринку Північної Америки – все більше програмістів переїжджають із Кремнієвої долини в Канаду. Все більше компаній, зокрема, Facebook, Google, Lever, Postmates, Tile відкривають офіси в Торонто.

Видання називає декілька причин, зокрема високі ціни на нерухомість в Штатах та жорстку міграційну політику, яка змушує глобальних IT-гравців шукати альтернативні варіанти залучення іноземних спеціалістів.

Українським компаніям також не варто стояти осторонь світових трендів і активніше шукати можливості співпраці з канадським IT сектором. Ольга Штепа, координаторка проекту CUTIS, виділяє 5 ключових причин, чому українському бізнесу варто розпочати бізнес з Канадою.

  1. Зростаючий попит на IT спеціалістів в Канаді

За останні 15 років було створено близько 300 000 робочих місць в галузі IT Канади.

Рада з питань інформаційних та комунікаційних технологій Канади (ICTC) прогнозує, що до 2021 року канадський IT сектор потребуватиме 216 000 кваліфікованих співробітників. При цьому, власними силами – за рахунок випускників вузів та імміграції – Канада забезпечити цей попит не зможе. А отже зростає роль експорту IT послуг та залучення спеціалістів на умовах аутсорсингу.

  1. Стабільність ринку

В умовах зростаючого протекціонізму в США та значних обмежень у імміграційній політиці, багато роботодавців там стикнулися з проблемами у наймі персоналу. Натомість Канада, всесвітньо відома своєю лояльною імміграційною політикою, впроваджує програму «Глобальний потік талантів» (Global Talent Stream), яка дозволяє  IT-фахівцям з усіх країн отримувати візи за спрощеною процедурою. До цього слід також додати відносно дешевшу вартість житла в Канаді, та високі соціальні стандарти, що гарантуються державою.

  1. Високі заробітні плати

Працівники  IT компаній в Канаді заробляють біля 80 000 канадських доларів на рік, що на 61% більше, ніж в середньому по економіці. Протягом 2011-2016 рр. середня зарплата в IT-секторі зростала швидше, ніж зарплата в інших секторах економіки країни – на 13% порівняно з 8,7%.

  1. Корона ефект – зростання потреби в IT послугах

Світ зіткнувся з небаченою досі ситуацією, коли всі без винятку економіки були поставлені на паузу через пандемію. Але, як я кажуть, не було б щастя, так нещастя допомогло. Більшість сервісів переводиться в онлайн, по всьому світу практикується новий формат роботи з дому. Наприклад, Facebook дозволив працівникам працювати з дому до кінця року, а Twitter взагалі планує не поновлювати роботу в офісі. Це призвело, в свою чергу, до значного зростання попиту на такі послуги як телемедицина, дистанційне навчання, логістичне постачання, фінансові розрахунки тощо. І все це на тлі в рази злетівшого попиту на послуги з кібер безпеки. В поєднанні з вищенаведеними перевагами, на канадському ринку створюють унікальні можливості для розвитку IT компаній, в тому числі і з України.

  1. Вихід на ринок Північної Америки через Канаду

Канада чи не найкраща країна для здійснення мрії багатьох компаній – виходу на глобальний ринок. Але все вище наведене не означає, що шлях на ринок Канади вимощений трояндовими пелюстками.

Оскільки Канада – ринок глобальний, то і конкурувати потрібно буде не лише з канадськими компаніями, а й іноземними гравцями, що відвойовуюсь свій шмат пирога на канадському ринку.

Висока конкуренція автоматично означає високу «планку» виходу на ринок – обов’язково потрібна відповідність міжнародним стандартам, класифікаціям, мовним вимогам, нарешті.

Тож бажаємо не прогавити момент і розумно скористатися існуючими можливостями.

За матеріалами Liga.net Business Insider, a US media resource, writes about a new popular trend in the North American IT market: more and more programmers move from Silicon Valley to Canada. More and more companies, including Facebook, Google, Lever, Postmates and Tile, have opened offices in Toronto.

The publication cites several reasons including high real estate prices in the United States and a tight migration policy that force global IT players to look for alternatives to attract foreign professionals.

Ukrainian companies should not stand aside global trends and actively seek opportunities for cooperation with the Canadian IT sector. Olga Shtepa, CUTIS Project Coordinator, highlights five key reasons why Ukrainian companies should start business with Canada.

  1. Growing demand for IT professionals in Canada

About 300,000 jobs have been created in Canada’s IT industry over the past 15 years.

The Information and Communication Technology Council of Canada (ICTC) estimates that Canada’s IT sector will need 216,000 skilled employees by 2021. At the same time, Canada will not be able to meet this demand on its own with its university graduates and migrants involved. Consequently, the role of IT services exports and outsourcing is growing.

  1. Market stability

With growing protectionism in the United States and significant restrictions on immigration policy, many employers there have faced problems hiring staff. Instead, Canada, known worldwide for its loyal immigration policy, is implementing the Global Talent Stream Program, which allows IT professionals from all countries to obtain visas under a simplified procedure. Relatively cheaper costs of housing in Canada and the high social standards guaranteed by the government can be added to that.

  1. High wages

Employees of IT companies in Canada earn about 80,000 Canadian dollars a year, which is 61% more than the economic average. During 2011-2016, the average salary in the IT sector grew faster than in other sectors of the economy – by 13% compared to 8.7%.

  1. The Corona effect: growing need for IT services

The world has faced an unprecedented situation where all economies, without exception, have been put on hold due to the pandemic. As they say, however, it was a blessing in disguise. Most services are provided online, and a new format of work from home is practiced around the world. For example, Facebook allowed employees to work from home until the end of the year, and Twitter does not plan to resume work in the office. This, in turn, has led to a significant increase in demand for services such as telehealth, distance learning, logistics, financial settlements and more – all this against the backdrop of the skyrocketing demand for cybersecurity services. In combination with the above advantages, the Canadian market creates unique opportunities for the development of IT companies, including those from Ukraine.

  1. Entering the North American market through Canada

Canada is perhaps the best country to fulfill the dream of many companies – to enter the global market. All of the above, however, does not mean that the road to the Canadian market is scattered with flowers.

As Canada is a global market, it will be necessary to compete not only with Canadian companies, but also with foreign players trying to get their piece of pie in the Canadian market.

High competition automatically means a high “bar” of market entry – it is necessary to comply with international standards, classifications and, finally, language requirements.

So we wish you not to miss the chance and use the existing opportunities wisely.

Source: Liga.net

Три поради з Канади: на що звернути увагу українським експортерам одягу Three tips for Ukrainian apparel producers from Canada

За результатами 2018 року, канадські споживачі витратили на одяг 36 млрд кан дол. З них більш ніж 18 млрд кан дол припадає на одяг для жінок і близько 11 млрд кан дол — для чоловіків.

Очікується, що до 2023 року сукупний обсяг реалізації одягу сягне 43 млрд кан дол.

В середньому житель Канади витрачає на одяг 974 кан дол на рік або 2 492 кан дол на сім’ю.

Найбільшим постачальником одягу до Канади є Китай. На нього припадає понад третина всього імпорту одягу — 4,8 млрд кан дол. Однак це — переважно продукція глобальних і канадських брендів, виготовлена на замовлення.

Обсяг канадського імпорту одягу з України є незначним порівняно з найбільшими країнами-постачальниками. У 2018 році він становив 6,5 млн кан дол, тобто менше 0,1% від сукупного обсягу імпорту. Більш ніж дві третини сукупного обсягу канадського імпорту одягу з України припадало на нетрикотажний одяг.

У 2017 році набула чинності угода про вільну торгівлю між Україною та Канадою (CUFTA, Canada-Ukraine Free Trade Agreement). Завдяки цьому український одяг отримав 18% фори на канадському ринку порівняно з імпортом з потужних світових гравців, наприклад, з Китаю.

Це створює привабливі умови для українських виробників одягу для експорту в Канаду. На що їм потрібно звернути увагу, щоб стати успішними в Канаді?

Команда проекту CUTIS на Apparel Textile Sourcing Canada 2019 в Торонто

 

Знайдіть свою нішу

Коли ми говоримо про перспективи українських компаній на ринку Канади, варто детально проаналізувати три ключові фактори: ціну, мінімальну партію та якість.

Якщо в питаннях якості більшість українських виробників можуть відчувати себе впевнено на канадському ринку, то ціна та мінімальна кількість одиниць продукції в партії — це саме ті виклики, які стоять перед вітчизняним бізнесом.

По-перше, багато українських компаній, зацікавлених в експорті до Канади, можуть бути або завеликими, або замалими для цього ринку. Хоча складається враження, що Канада — великий ринок, це не зовсім так. Особливо якщо порівнювати кількість покупців з американським ринком. Об’єми партій, що готові купувати канадські баєри, суттєво менші, ніж аналогічні партії для дистриб’юторів США.

По-друге, українські компанії не можуть конкурувати за ціною з Китаєм, В’єтнамом чи Бангладеш. Який же вихід? Не конкурувати з продукцією Made in China. Українські компанії повинні знайти свою нішу.

Деякі канадські компанії, наприклад, провідний ритейлер Laura, не хочуть на 100% залежати від імпорту товарів з Китаю чи Бангладешу. Вони зацікавлені в диверсифікації асортименту. У Канаді зберігся позитивний імідж України як надійного постачальника продукції легкої промисловості.

Близько 20 років тому Канада активно купувала одяг з України. Зараз, на жаль, бізнес-співпраця в сегменті одягу не суттєва. Упевнена, що зона вільної торгівлі між Канадою та Україною, що передбачає скасування ввізних мит до Канади, — це чудова нагода перезапустити бізнес-контакти між країнами.

Зрозумійте особливості ментальності

Я би порадила потенційним експортерам до Канади почати експансію нового ринку з особистого знайомства з ним. Представникам українського бізнесу варто відвідати Канаду та пройтися по магазинах.

Потрібно зрозуміти, якому одягу віддають перевагу канадці, на що вони звертають увагу, як продається одяг, які кольори та фасони неприпустимі для канадців. Потрібно вивчити локальну ментальність.

На ринку одягу культура — основний фактор. Українські компанії повинні бути готові до адаптації колекцій. Вироблений в Україні одяг або занадто класичний, або занадто сексуальний. Канадці віддають перевагу чомусь посередині.

Крім того, знайомство з роздрібною торгівлею буде додатковою перевагою в ході переговорів з потенційними баєрами. Українська компанія може сказати: “Так, наші менеджери з продажів відвідували ваші магазини, ми знаємо, як ви презентуєте одяг, ми знайомі з вашою цільовою аудиторією. Наш продукт ідеально вам підходить, тому що…”. Це справить позитивне враження на канадського партнера.

Як зазначив одного разу представник канадської дистриб’юторської компанії, вони отримують 120 листів на день від компаній-виробників одягу. Саме тому ключове в переговорах — переконати канадську сторону, що ваша продукція ідеальна.

Підготуйтеся до переговорів

Ринок одягу Північної Америки орієнтується на тренди. Якість у цьому випадку може не грати важливої ролі. Виняток — орієнтація на певні бренди. Пересічні баєри орієнтуються на продукцію fast-fashion: кожні два-три місяці — нова колекція. Раніше рік налічував чотири сезони для одягу, зараз — 12 сезонів.

Саме тому для досягнення успіху на канадському ринку важливо знайти “правильного” баєра. Будьмо відвертими: зробити це непросто, але можливо. У тому числі — завдяки участі в програмах підтримки бізнесу, наприклад, у Канадсько-українському проекті підтримки торгівлі та інвестицій (CUTIS).

Під час зустрічі з канадськими баєрами та ритейлерами не втратьте свій шанс: підготуйте якісні маркетингові матеріали англійською мовою (native English) та прайси у доларах США.

Оновіть інформацію на офіційному сайті, зверніть увагу на адекватність фото — ринок Канади дуже чутливий до питань гендерної рівності. Якісне виконання домашнього завдання — запорука результативних переговорів.

Автор: Марія Гузман, експерт з ринку одягу Офісу з просування експорту Канади (TFO Canada), консультант Канадсько-українського проекту підтримки торгівлі та інвестицій (CUTIS)

Джерело: Економічна правда Canadian consumers spent CAD 36 billion on clothing in 2018. It is estimated that by 2023, the total apparel sales will reach CAD 43 billion. On average, a Canadian consumer spends CAD 974 a year on clothing.

Apparel imports in Canada have grown from $10.1 to 12.5 billion CAD over the last four years. The largest supplier of clothing to Canada is China. It accounts for more than a third of total clothing imports – CAD 4.8 billion.

Thanks to the Canada-Ukraine Free Trade Agreement (CUFTA) and the abolition of import duties, Ukrainian clothing has 18% preferences on the Canadian market compared to imports from such powerful global players as China. All this creates attractive conditions for encouraging Ukrainian clothing manufacturers to export to Canada right now.

Maria Guzman, TFO Canada Apparel Consultant, CUTIS Canadian Expert explains the specifics of the Canadian apparel market and provides three tips for Ukrainian apparel producers to succeed in Canada.

The CUTIS team at Apparel Textile Sourcing Canada, Toronto 2019

 

  1. Find your niche

There are 3 important factors for an apparel company that wanted to export its products – price, minimum quantities, and quality.

For Ukrainian apparel companies, price and minimum quantities are challenges which hard to overcome.

First, Ukrainian companies are too big or too small for the Canadian market. Even though some people think that Canada a big market, it’s not. In Canada, you just can’t find so many buyers, as in the US. The quantity Canadian buyers want to purchase is considerably small in comparison with large US buyers.

Second, Ukrainian companies just can’t compete with such countries as China, Vietnam, or Bangladesh in prices. So, they shouldn’t market their products comparing to China. What Ukrainian companies should do in that context? To find their niche.

Some Canadian companies, for example, Laura, don’t want to have all their product mix just from China or Bangladesh. They want to diversify their assortment with other countries. They know that Ukrainian production has very good quality and a good reputation from the past. Approximately 20 years ago many Canadian buyers cooperated with Ukrainian companies. Nowadays this business connection is rather small. However, I think that Canada-Ukraine free trade agreement is a good reason to “press the reset button” in business relations between two countries.

Exports to Canada is like a marathon, not a short-distance run. Ukrainian companies need to be ready to compete with the whole world.

  1. Understand the Canadian consumer mentality

I do advise foreign companies to start their business journey in Canada from market familiarization – companies need to know how a typical Canadian clothing store looks like. They need to come to Canada and look around. What is a prototype for a typical Canadian man and woman? They need to emerge into the market and learn local mentality.

Culture is a very key issue. Ukrainian companies need to adapt their collection. Clothing from Ukraine is very classic or too open/wild/sexy. Canadian consumers are looking for something in between.

Besides, it would be nice to mention during a meeting with a Canadian buyer – yes, I visited your store, I know how you present products, I believe that my product fits your store because of this, this and this, I know your target audience, etc.

A Canadian buyer may have 120 emails a day from companies looking for an appointment. It’s crucial to persuade that exactly your product is a perfect choice.

  1. Be ready for export activities

The North American apparel market is very trendy. Buyers are not looking for quality unless they are looking for certain brands. Regular buyers are looking for so call fast-fashion products. Every few months is a new collection. It used to be 4 seasons for buying clothing. Not anymore. Now there are 12 seasons.

To succeed in Canada, Ukrainian producer needs to find the right buyer, to knock to the right door. It’s a challenging goal.

If you find the right buyer, try not to lose your chance – get marketing material ready, make a price list in US dollars, update your website, etc.

A website should be in English with appropriate pictures – the Canadian market is extremely sensitive to gender issues. Good homework is the keystone to success in finding a partner in Canada.

Author: Maria Guzman, TFO Canada Apparel Consultant, CUTIS Canadian Expert

Source: epravda.com.ua

Взути Канаду. Які особливості канадського ринку повинні врахувати українські виробники Canadian footwear market. What Ukrainian producers should take into account

Між Україною та Канадою вже понад два роки діє Угода про вільну торгівлю (Canada-Ukraine Free Trade Agreement, CUFTA). За цією угодою більшість українських товарів при ввезенні до Канади не обкладаються ввізним митом. Пільги поширюються і на взуття, а це в середньому 18% від митної вартості, що є нашою конкурентною перевагою у порівнянні з такими потужними глобальними постачальниками взуття як Китай чи В’єтнам.

Спробуємо розібратися, наскільки легко українським взуттєвикам вийти на канадський ринок та скористатися його конкурентними перевагами.

Helicopter view

Очікується, що за підсумками 2019 році обсяги взуттєвої індустрії в Канаді сягнуть 7,7 млрд. канадських доларів. Лише в Онтаріо, одній з 10 провінцій Канади, налічується 1260 взуттєвих магазинів.

Протягом року середня канадська родина витрачає приблизно 624 канадських доларів на взуття, з них 347 доларів – для жінок та дівчат, та 277 доларів –для чоловіків та хлопчиків.

Канада належить до першої п’ятірки країн-найбільших споживачів взуття, причому левова частка його імпортується. За минулий рік Канада імпортувала 161 млн пар взуття лише з Китаю та В’єтнаму (69 % від всього взуттєвого імпорту).

Наступними важливими країнами-постачальниками взуття для Канади є Італія – 8%, Камбоджа та Індонезія – по 4% відповідно. Решта взуття (15 %) імпортується з інших країни, серед яких є й Україна.

Українська компанія Belsta на Toronto Shoe Show

 

При цьому Канада також успішно експортує взуття. У 2018 році обсяги виробництва взуття в Канаді сягнули 458 млн канадських доларів. У рейтингу експортерів взуття Канада посіла 12 місце в світі. Біля 90% канадського взуття експортувалося до США.

Всього в Канаді налічується понад 120 взуттєвих виробництв, в основному в провінціях Онтаріо (24), Квебек (22) та Британська Колумбія (10). Здебільшого це невеликі (до сотні працівників) сучасно устатковані фабрики. Загалом на взуттєвому виробництві по всій країні зайнято близько 1,4 тис. людей.

Взуттєві уподобання канадців

Канадський ринок взуття є досить консервативним, особливо щодо зимових моделей. До зимового взуття у канадців окремі вимоги. Як вони жартують, канадський рік має лише два сезони – зимовий та сезон будівництва, і для обох потрібне якісне взуття.

Тривалість морозно-сніжного періоду в Канаді сягає п’яти місяців. Отже, зимове взуття, насамперед, має забезпечувати тепло, водонепроникність та стійкість на слизьких поверхнях. Іншими словами, комфорт споживачів визначає стиль зимового взуття.

Окремі зимові моделі взуття в Канаді стабільно продаються десятки років поспіль. За словами Енді Орчарда (Andy Orchard), менеджера департаменту продажів компанії Cougar Shoes Inc., зимові чоботи з червоними язичками вже понад сорок років користуються попитом на канадському ринку чоловічого, жіночого та дитячого взуття. «Ще коли мені було 15-16 років (40 років тому), всі, абсолютно всі в Канаді, носили ці чоботи. Червоні язички чобіт обов’язково мали бути висолопленими зовні, щоб їх було видно. Це було щось схоже на уніформу. Ця модель зимових чобіт Cougar користується попитом серед канадців й дотепер», – зазначає він.

Українські взуттєві компанії відвідали Cougar Shoes Inc. в серпні 2019

 

Розмаїття етносів певною мірою впливає на канадські споживацькі уподобання. Особливо в таких численних діаспорах як індуська чи китайська. Наразі кожен п’ятий канадець народився за межами Канади. Іммігруючи до Канади, люди привносять з собою національні звички чи уподобання зі своїх країн походження. Насамперед, це стосується традиційної їжі, одягу та взуття.

Зовнішній вплив на ринок

Значний вплив на ринок взуття в Канаді мають тренди американського взуттєвого ринку, який майже в 10 разів перевищує канадський. Це закономірно, бо близько 90% населення Канади мешкає в 100-мільній смузі вздовж кордону із США, а економіки обох країн тісно пов’язані.

Однією з найбільш значимих американських виставок взуття, яка визначає взуттєву моду в Канаді, є FN PLATRFORM  Show в Лас-Вегасі. Як зазначає Тамара Чамес (Tamara Szames), канадський аналітик взуттєвого ринку, взуття, яке було показане на виставці FN PLATRFORM в серпні, буде хітом продажів в магазинах вже наступної весни. Вона також наголошує на все більшому впливі на взуттєвий ринок «швидкої моди», особливо для літнього та спортивного взуття. Це означає, що “must have взуття”, яке було щойно продемонстроване на подіумі, виробник має дуже швидко виготовити, бо «…якщо ви пропустили черевики сезону, можливо, ви пропустили весь сезон».

Канадці мало зважають на натуральність чи ненатуральність матеріалів, з яких виготовлено взуття. Важливою є його водонепроникність. Це одна з характеристик взуття в Канаді, яка впливає на прийняття рішення про його купівлю. І не лише для зимового взуття. Не дивуйтеся, коли прочитаєте напис «waterproof” (водонепроникні) на босоніжках. Канадська логіка така – якщо ви потрапили в босоніжках під дощ або вступили в калюжу, вони не мають намокнути чи увібрати в себе воду. Вода має просто стекти з босоніжок, не створивши вам дискомфорту.

Українське waterproof взуття на виставці в Канаді

 

Останнім часом в Північній Америці посилюється так звана «споживацька втома» від китайського імпорту. Багато споживачів готові переорієнтуватися на інших виробників, якщо вони запропонують комфортні та сучасні моделі за привабливими цінами. Досить часто нижча ціна є визначальним чинником для канадців щодо прийняття рішення про купівлю взуття.

Саме цим і повинні скористатися українські виробники взуття. Врахувавши всі особливості канадського ринку та запропонувавши цікаву ціну за рахунок відсутності ввізних мит, український взуттєвий бізнес має всі шанси відвоювати своє місце під мінливим канадським сонцем.

Автор – Валерій Кокот  The Canada-Ukraine Free Trade Agreement (CUFTA) has been in force between Ukraine and Canada for over two years. Under this agreement, most Ukrainian goods are not subject to import duties when imported into Canada. Benefits apply to shoes as well, averaging 18% of the customs value, which is our competitive advantage over such powerful global footwear suppliers as China or Vietnam.

Let’s try to understand how easy it is for Ukrainian footwear manufacturers to enter the Canadian market and take advantage of its competitive advantages.

Helicopter view

Canada’s shoe industry volume is expected to reach CAD 7.7 billion in 2019. In Ontario alone, one of Canada’s 10 provinces, there are 1,260 shoe stores.

During a year, an average Canadian family spends approximately CAD 624 on shoes, of which CAD 347 for women and girls, and CAD 277 for men and boys.

Canada is among the top five shoe consuming countries, with the lion’s share being imported. Last year, Canada imported 161 million pairs of shoes from China and Vietnam only (69% of total footwear imports).

The next group of major shoe-supplying countries for Canada are Italy – 8%, Cambodia and Indonesia – 4% each. The remaining footwear imports (15%) come from other countries including Ukraine.

Ukrainian company Belsta participated at Toronto Shoe Show

 

At the same time, Canada also successfully exports shoes. In 2018, shoe production in Canada reached CAD 458 million. Canada ranked 12th in the world of footwear exporters. About 90% of Canadian shoes were exported to the United States.

There are more than 120 footwear industries in Canada, mainly in Ontario (24), Quebec (22) and British Columbia (10). These are mostly small (up to one hundred workers) factories with modern equipment. In total, shoe manufacturing across the country employs about 1.4 thousand people.

Footwear preferences of Canadians

The Canadian footwear market is fairly conservative, especially with regard to winter models. Canadians have special requirements for winter footwear. As they joke, the Canadian year has only two seasons – winter and construction season, and both require good-quality footwear.

The frost-and-snow season in Canada lasts for five months. Therefore, winter footwear should, first and foremost, provide warmth, be waterproof and stability on slippery surfaces. In other words, consumer comfort determines the style of winter footwear.

Some winter footwear models in Canada have been consistently sold for decades. According to Andy Orchard, Cougar Shoes Inc.’s Sales Manager, red-tab winter boots have been in demand in the Canadian men’s, women’s and children’s footwear market for over forty years. “When I was 15 or 16 years old (40 years ago), everyone, absolutely everyone in Canada, wore those boots. The red tabs had to be outside in order to be visible. It was something like a uniform. This model of Cougar winter boots is in demand among Canadians to this day”, – he says.

Ukrainian footwear companies visited Cougar Shoes Inc. in August 2019

 

Ethnic diversity has some influence on Canadian consumer preferences. Especially in such numerous diasporas as Hindu or Chinese. Today, one of five Canadians is born outside Canada. By immigrating to Canada, people bring with them national habits or preferences from their countries of origin. First of all, it concerns traditional food, clothing, and footwear.

External influence on the market

The footwear market in Canada is significantly influenced by the US footwear market trends, which is almost 10 times bigger than the Canadian market. This is natural because about 90% of Canada’s population resides in the 100-mile strip along the US border, and the economies of both countries are closely related.

FN PLATRFORM Show in Las Vegas is one of the most important American footwear shows that determine shoe fashion in Canada. According to Tamara Szames, a Canadian shoe market analyst, the footwear shown at FN PLATRFORM in August will hit store sales next spring. She also emphasizes the increasing influence of fast fashion on the footwear market, especially for summer and sports shoes. This means that the “must-have shoes” that were just shown on the catwalk should be manufactured very quickly because “… if you missed the season shoes you may have missed the whole season”.

Canadians pay little attention whether the materials used to make shoes are natural or not. What is important is water resistance. This is one of the qualities of shoes in Canada that influences the buying decision. And this is not only for winter shoes. Don’t be surprised to read “waterproof” on sandals. The Canadian logic is: if you get caught in the rain in the sandals or stepped into a puddle, they should not get wet through or absorb water. Water should simply trickle down the sandals without creating discomfort.

Ukrainian waterproof shoes at Toronto Shoe Show

 

Recently the so-called “consumer fatigue” from Chinese imports has been increasing in North America. Many consumers are ready to refocus on other manufacturers if they offer comfortable and modern models at attractive prices. Quite often, a lower price is a determining factor for Canadians deciding to buy shoes.

This is what Ukrainian shoe manufacturers should take advantage of. Taking into account all the specifics of the Canadian market and offering an attractive price due to the absence of import duties, the Ukrainian shoe business has every chance to win its place under the changing Canadian sun.

Author – Valeriy Kokot

П’ять кроків до успіху в Канаді: на що потрібно звернути увагу українським виробникам одягу Ukrainian apparel producers in Canada: Five steps to success

Ольга Штепа, координатор Канадсько-українського проекту з підтримки торгівлі та інвестицій (CUTIS), розповіла NV.UA про специфіку канадського ринку одягу та поділилася п’ятьма практичними порадами для українських виробників, що допоможуть їм стати успішними експортерами до Канади   

Канада – північна країна. Завдяки переважно холодним кліматичним умовам, вона є потужним гравцем на ринку теплого одягу та домівкою таких всесвітньо відомих брендів як Canada Goose, Mackage, Sentaler, Rudsak або Moose Knuckles. Канадські споживачі в 2018 році витратили на одяг 36 млрд CAD. А імпорт одягу в Канаді зріс із 10,1 до 12,5 млрд CAD за останні чотири рокі. І це безумовно хороша новина для українських компаній, адже завдяки дії Угоди про вільну торгівлю між Канадою та Україною (CUFTA) та відміні ввізних мит, вітчизняний одяг має 18% фори на канадському ринку порівняно до імпорту з таких потужних світових гравців як, наприклад, Китай. Все це створює привабливі умови для заохочення українських виробників одягу до експорту у Канаду саме зараз.

Кожен виробник, безперечно, має свій власний шлях виходу на новий ринок. Однак, базуючись на досвіді роботи Канадсько-українського проекту з підтримки торгівлі та інвестицій (CUTIS), ми радимо українським компаніям зробити п’ять основних кроків.

Перший крок – наявність англомовного веб-сайту. Вислів «Якщо вас не має в Гугл, то ви не існуєте» чули всі, але не всі сприймають це як керівництво до дії. Простий, але зрозумілий сайт, на якому представлена продукція виробника та основна інформація про компанію на хорошій англійський мові – це єдина можливість справити позитивне перше враження.

Чіткі фотографії, склад тканини з описом варіантів догляду, існуючи розміри, та ціни – ось необхідна інформація on-line.

Основним та вирішальним інструментом на будь-якому ринку є ціна. Тому, другий і дуже важливий крок – це детально та вдумливо прорахована експортна ціна. Підприємству, яке ще не має експортного досвіду, це досить важко. В нагоді може стати детальний аналіз роздрібних цін конкурентів на подібну продукцію у мережі потенційного рітейлера. Також треба мати чітке розуміння подальшої логістики, та додаткових витрат, пов’язаних з відправленням продукції за океан (транспортування, страхування, послуги брокера, маржа імпортера, тощо). Тож, в залежності від того, ким є канадський покупець – великим рітейлером або маленьким бутиком – роздрібну ціну у кінцевого споживача треба розділити на 3, або на 6, щоб приблизно отримати ціну виробника. Українські виробники зазвичай оперують цінами в американських доларах чи євро, тож треба пам’ятати про курс конвертації у канадський долар. Не варто також у розрахунки експортної ціни включати податок на додану вартість.

Канада – мультинаціональна країна, яка складається з багатьох груп, переважно, за етнічною ознакою, і всі мають різні уподобання у стилях. Так, цілком звичайна картина, коли люди взимку одягають «пуховик» у поєднанні зі «шльопками», або шорти з хутровими зимовими чоботами.

Достаток не має ніякого значення, визначальним фактором є сама людина і її успіхи. Одяг повинен бути, в першу чергу, зручним та охайним, а ще й доступним за ціною (affordable). Тому канадійці зазвичай купують багато одягу, аби мати можливість кожен день надівати щось новеньке, не витрачаючи при цьому багату часу на прання та прасування.

Пригадую історію, яку розповів мій знайомий, який нещодавно переїхав до Канади та знайшов першу роботу. Відповідальна робота в офісі, менеджерська посада, велика компанія, тож перевагу він віддав класичному костюму з краваткою. Його канадські колеги були страшенно здивовані і весь день допитувалися у нього у чому причина такого урочистого стилю. Варіантів пропонувалася маса – від хрестин до похорон, тож наступного дня він вимушений був змінити свій «лук» на більш демократичний.

У великих містах, Торонто і Монреалі, вся система транспорту та соціальна інфраструктура сплановані таким чином, що на вулицю можна не виходити місяцями – підземні переходи з магазинами та ресторанами, прямий вихід з будівель на підземні транспортні зупинки суттєво зменшують попит на важкий та теплий зимовий одяг. Усвідомлення цих особливостей та прощання із стереотипами є третім кроком на шляху українського експортера одягу до Канади.

Крок четвертий – позбутися хибних переконань відносно власної продукції. Наші виробники вважають, що досить запропонувати продукцію високої якості, вироблену в Україні із застосуванням сучасних технологій з натуральних тканин і її одразу всю скуплять. Можливо, ця схема працює в Європі, Азії або на Близькому Сході. Канадський ринок – зовсім інший.

Kанадські байєри високо оцінили якість української продукції під час торгівельної місії проекту CUTIS. Український продукт вигідно відрізняється від конкурентних сучасністю та відповідністю найпередовішим тенденціям моди. Як зауважив канадський експерт, українці навіть панчохи вміють робити звабливими.

Але в Канаді перевагу віддають практичному одягу, який можна прати в машині без подальшого прасування, виготовленому з тканин з поліестром, віскозою та еластаном. Одяг повинен бути легким, зручним, комфортним, недорогим і, тільки в останню чергу, красивим. Розглядати придбання пальто в якості сімейної інвестиції тут не прийнято. Для багатьох українських виробників, особливо тих, хто має досвід експорту, така ситуація є неприємною несподіванкою. Навіть укладена угода про безмитну торгівлю не рятує положення, адже доводиться конкурувати з компаніями з Індії, Пакистану, Китаю, продукція яких, хоч і обкладається митом, все-одно виявляється дешевше за вітчизняну.

Крок пятий – підготуватися до презентації власної продукції потенційному покупцеві. Здавалося б нічого складного. Але це дуже відповідальний крок у пошуку замовлень на канадському ринку. Великі канадські байєри «балувані» і звикли до черг з потенційних постачальників у своїх приймальнях. Так, під час торгової місії CUTIS, один з відомих байєрів зазначив, що отримує в середньому 180 імейлів на день з комерційними пропозиціями з усього світу. Тож можете уявити, якою якісною та незвичайною повинна бути пропозиція, яка приверне його увагу!

Бізнесмени, які ведуть переговори з канадцями, повинні бути добре поінформовані та обізнані про найдрібніші деталі своїх пропозицій. Обізнаність та чесність високо цінуються. Канадці не сприймають ухиляння від відповідей. Наше улюблене «А скільки ви дасте?» чудово працює в Одесі, але в Канаді це сприймається як непрофесіоналізм. Відповідь питанням на питання ставить хрест на продовженні будь-якого подальшого спілкування.

Виникає логічне питання, раз все так складно, то чи варта шкурка вичинки? Чим же так привабливий ринок Канади і чому на нього варто виходити українським виробникам?

Ринок Канади – це, в першу чергу, стабільність. Отримавши нового постачальника, канадський байєр схильний до співпраці з ним на довгостроковій основі – 10-20-30 років, і це далеко не найбільш вражаючі уяву терміни. Купівельна спроможність канадців набагато більше українців чи поляків. Так, у 2018 році канадські споживачі витратили на товари та послуги (FMCG) 8 650 канадських доларів. А українці для порівняння – лише близько 4 000 канадських доларів. А крім того, Канада – найближчий сусід самої економічно розвиненої країни світу США, і товару з канадського ринку набагато простіше перетнути південний кордон, ніж намагатися завести контакти в США з України.

Під час роботи проекту напрацьовано багато практичної та теоретичної інформації, що стане у нагоді будь-якому виробнику, що планує експортувати до Канади. З найсвіжішого – це галузеві практичні підручники, що об’єднують всю накопичену базу знань стосовно експорту взуття, одягу, меблів, продуктів та ІСТ послуг. В разі виникнення потреби у «живому» консультуванні можна звертатися до Канадсько-української торгової палати, яка надає практичні поради та консультує з питань експорту до Канади більше 25 років.

Автор: Ольга Штепа, координатор Канадсько-українського проекту з підтримки торгівлі та інвестицій (CUTIS)

Джерело: Новое Время  Olga Shtepa, coordinator of the CUTIS project, explained the specifics of the Canadian apparel market and provided five practical tips for Ukrainian apparel manufacturers to become successful exporters to Canada

Canada is a northern country. Due to its mostly cold climate, it is a powerful player in the field of warm clothing and home to such well-known brands as Canada Goose, Mackage, Sentaler, Rudsak or Moose Knuckles. Canadian consumers spent $36 billion CAD on clothing in 2018. Apparel imports in Canada have grown from $10.1 to 12.5 billion CAD over the last four years.

This is definitely good news for Ukrainian companies because thanks to the Canada-Ukraine Free Trade Agreement (CUFTA) and the abolition of import duties, Ukrainian clothing has 18% preferences on the Canadian market compared to imports from such powerful global players as China. All this creates attractive conditions for encouraging Ukrainian clothing manufacturers to export to Canada right now.

Each manufacturer, of course, has its own path and understanding, but based on the experience of the Project, we suggest reflecting on the following basic steps to enter the Canadian market.

The first step is to have an English language website. A simple but user-friendly site that presents the manufacturer’s products and basic company information in good English is the only opportunity to make a positive first impression on international partners. Therefore, if you enter international markets or are interested in attracting foreign buyers you have to consider developing a website, though not an extensive, but at least a business card website.

Clear photos, fabric composition with descriptions of care options, existing sizes and prices are a small list of information you need online.

Price is the main and decisive tool in any market. Therefore, the second and very important step is the detailed and calculated price for your own products for export. It is quite difficult for an enterprise that does not yet have export experience. A detailed analysis of competitors’ retail prices for similar products in a potential retailer’s chain may be useful. You also need to have a clear understanding of further logistics and additional costs associated with shipping products to a buyer overseas (transportation, insurance, brokerage services, importer fee, etc.). Also, depending on who the Canadian buyer is – a big retailer or a small boutique – the retail price of the end consumer must be divided by 3 or 6 to get the approximate manufacturer’s price. Ukrainian manufacturers usually operate in US dollars or euros, so keep in mind the conversion rate of the Canadian dollar. It is also not necessary to include value-added tax into the export price calculations.

I recall a story told by a friend of mine who recently moved to Canada and found his first job. Responsible work in the office, a managerial position, a large company, so he preferred the classic tie suit. His Canadian colleagues were very surprised and kept asking him all day about the cause of such a solemn style. There were lots of options offered – from baptism to funeral, so the next day he was forced to change his “look” to a more democratic one.

It is also not customary to emphasize one’s high position in society or financial status by accessories such as precious watches, jewelry or expensive attire. Wealth is irrelevant, and the determining factor is the person and his or her success. Clothes should be, first and foremost, comfortable and neat, but also affordable. Therefore, Canadians usually buy a lot of clothes to be able to wear something new every day without spending a lot of time washing and ironing.

Canada is a multinational country that is made up of many groups, mostly ethnic, and all have different styles. Indeed, it is quite a common situation when people wear down jackets in combination with flip flops in winter, or shorts with fur winter boots.

In major cities, Toronto and Montreal, the entire transportation system and social infrastructure are designed to stay indoors for months: underground passage with shops and restaurants, direct exit from buildings to underground transportation stops significantly reduce the demand for heavy and warm winter clothing. Understanding these features and forgetting the stereotypes is the third step for a Ukrainian apparel exporter to Canada.

Step four is to get rid of misconceptions about your own products. Our manufacturers believe that it is enough to offer high-quality products made in Ukraine using state-of-art technologies with the equipment of well-known world brands out of natural fabrics in accordance with the latest European trends in fashion and it will be all immediately bought. This scheme may work in Europe, Asia or the Middle East.

The Canadian market is completely different. Canadian buyers have appreciated the quality of Ukrainian products during the CUTIS project trade mission. Ukrainian products compare favorably with competitors as they look modern and follow the latest fashion trends. According to an expert on the Canadian clothing market, Ukrainians can make even stockings look attractive.

In Canada, however, they prefer practical clothes that can be washed in a machine without further ironing – clothes made from fabrics with polyester, viscose and elastane. This saves time considerably. Clothes should be light, comfortable, sensible, inexpensive and, last but not least, attractive. It is not common here to consider purchasing a coat as a family investment. Canadians would rather buy a few less expensive wardrobe items than one thing they will wear for ten years to then preserve for posterity. For many Ukrainian manufacturers, especially those who have experience exporting and selling in international markets, this situation is an unpleasant surprise. Even the free trade agreement between Ukraine and Canada that provides for customs-free import of clothing made in Ukraine does not save the situation. After all, Ukrainian manufacturers have to compete with companies from India, Pakistan, China, whose products, though taxed, are still cheaper than Ukrainian.

Step Five: prepare for the presentation of your products to a potential buyer. It would seem nothing complicated. However, this is a very important step in finding orders in the Canadian market. Large Canadian buyers are “spoiled” and accustomed to queues of potential suppliers in their waiting rooms. For example, during the CUTIS trade mission, one of the well-known buyers said that they received an average of 180 emails a day with commercial offers from around the world. So you can imagine what an unusual offer and what quality that should be to get their attention! Businesses negotiating with Canadians should be well informed and aware of the smallest details of their offers. Awareness and honesty are highly valued. Canadians do not accept evasion from answers. Our favorite phrase “how much will you give?” works great in Odessa but is perceived as unprofessionalism in Canada. Parrying a question puts an end to any further communication. Even exchange of business cards has certain specifics, which many do not even know.

There is a logical question: since everything is so difficult, is it worth doing? What is so attractive about the Canadian market and why should Ukrainian manufacturers go there?

The Canadian market means, first and foremost, stability. Having got a new supplier, a Canadian buyer is inclined to cooperate on a long-term basis – for ten, twenty or thirty years, and this is by far not the most impressive duration.

The purchasing power of Canadians is much higher than that of Ukrainians or Poles. In 2018, for instance, Canadian consumers spent CAD 8,650 on goods and services (FMCG). Ukrainians, by comparison, spent only about CAD 4,000. Payments under the agreement with a Canadian buyer will be in freely convertible currency. In addition, Canada is the closest neighbor to the most economically developed country – the United States, and it is much easier to cross the southern border than to try making contacts in the US from Ukraine.

As part of its activities, the Project has produced a lot of practical and theoretical information that will be of use to any manufacturer planning to export to Canada. The most up to date are industry-specific manuals that bring together all knowledge base on the exports of footwear, clothing, furniture, goods and ICT services. If you need a “live” consultation you can contact the Canada-Ukraine Chamber of Commerce, which provides practical advice and consults on exports to Canada for over 25 years.

Ukrainian manufacturers have already achieved considerable success in making the products that meet high international standards, so now there is a little left to do: to offer it professionally to Canadian consumers.

Do you know what our main advantage is compared with Chinese, Indonesians and others? The ability to learn very quickly regardless of the internal or external circumstances. This is our main competitive advantage and the key to success.

Author: Olga Shtepa, coordinator of the CUTIS project 

Source: NV.UA

Як українським IT-компаніям досягти успіху в Канаді How Ukrainian IT companies succeed in Canada

Україна має потужний ICT (Information communication technology) сектор, послугами якого користується бізнес далеко за межами країни. Українські компанії мають хорошу експертизу в таких сферах як штучний інтелект, аналіз даних, автоматизація бізнес-процесів, кібербезпека тощо.

Головна проблема в тому, що далеко не всі в світі (і Канада тут не виняток) знають, що можуть запропонувати IT компанії з України та чому варто співпрацювати саме з ними. На міждержавному рівні робиться не так багато для просування українських IT послуг на північноамериканському ринку. Об’єми співпраці між Україною та Канадою в IT сфері незначні, хоча, як відомо, Канада має одну із найбільших українських діаспор в світі – близько 1,3 млн канадців зазначають, що мають українське коріння.

Що українським компаніям потрібно врахувати, щоб стати успішними в Канаді?

Канада – друга за розміром країна в світі. Більше 90% її населення проживає не далі ніж в 100 км від кордону з США; країна фактично «розтягнута» зі сходу до заходу. Буде бізнесовою помилковою розробляти стратегію виходу «до Канади». Треба бути більш конкретним, визначити який саме регіон є найбільш цікавим.

Канадські технологічні кластери сконцентровані в таких містах як Галіфакс, Монреаль, Оттава, Торонто та Кітченер-Ватерлоо на сході, й Калгарі та Ванкувер на заході. Коридор Торонто-Ватерлоо – другий за розміром ІТ-кластер Північної Америки (після Каліфорнії).

Не дивлячись на те, що Канада географічно близька до США, методи ведення бізнесу тут суттєво відрізняються. Канада – держава більш консервативна, особисті знайомства мають велике значення.

Канадський бізнес не так активно як в США замовляє послуги на умовах аутсорсингу.

Канадці не готові ризикувати. І це один із основних викликів для українських провайдерів IT послуг. Існує серйозне упередження, що передавати дані чи доступ до них українським компаніям небезпечно. Більш того, окремі канадські клієнти в угодах на виконання послуг прописують неможливість передачі даних за межі Канади, чи на територію окремих держав. В топ-5 країн, що надають IT-послуги канадцям, входять США, Індія, Великобританія, Франція та Нідерланди. Це знову таки говорить про чутливість канадців до питань безпеки інформації.

Тому одне із головних завдань українського бізнесу – запевнити канадський бізнес в надійності співпраці з Україною.

Враховуючи величезний досвід українських компаній в протидії кіберзлочинності, цю ціль реально досягти.

Окрім того, українські компанії повинні бути готові до додаткових інвестицій (часу, грошей та персоналу) задля виходу на канадський ринок. Було б наївно думати, що представнику компанії досить купити квиток до Канади, відвідати профільну виставку чи познайомитися з канадським партнером, як той відразу запропонує підписати мільйонний контракт.

Незалежно від розмірів бізнесу, українським компаніям потрібно виконати домашнє завдання, розробити детальний експортний план, маркетингове дослідження канадських споживачів. Головна ціль – чітко зрозуміти на кого компанія орієнтується, хто її ідеальний клієнт. Експортний план повинен базуватися на чітких розрахунках. Потрібно визначити якими є конкурентні переваги конкретної компанії. Помилкою буде вести переговори за принципом «скажіть що вам потрібно, ми все зробимо». Потрібно сфокусуватися на найбільш конкурентоздатному продуктові.

Робити ставку лише на більш низьку ціну не варто, адже завжди знайдеться компанія, яка зможе запропонувати нижчий прайс.

Український бізнес повинен бути готовим до боротьби за клієнта як власне із канадськими компаніями, так і з такими потужними гравцями світового IT-ринку як Індія, Філіппіни та країни Латинської Америки (наприклад, Колумбія). На прийняття рішення також впливає якість послуг, експертиза компанії, комунікація із клієнтом, успішні реалізовані проекти та відгуки замовників, а не лише ціна. Репутація – ось що найголовніше.

Канада –ринок непростий, чому ж українським компаніям все ж таки варто докласти зусиль для пошуку канадських партнерів?

  1. За результатами 2017 року Канада імпортувала послуг в сфері IT на 4,8 мільярдів дол США.
  2. Вартість IT послуг в Канаді на порядок вища, ніж в Україні. Вартість послуг 70% українських IT-компаній складає 25-49 доларів США за годину. В Канаді таких компаній лише 15%. В то же час 49% канадських компаній надають послуги, вартість яких в розрахунку за годину складає 100-149 доларів США. Лише 5% українських компаній надають такі послуги.
  3. На ринку Канади спостерігається зростаючий попит на IT-спеціалістів. За оцінками деяких експертів, до 2021 року в галузі з’явиться приблизно 216 000 нових робочих місць. А за рахунок імміграції та залучення студентів з канадських університетів країна зможе задовольнити лише 30% цих потреб. Тому канадські компанії будуть шукати можливості в залученні закордонних компаній і аутсорсингу, в тому числі і з України.

Текст підготовлений на основі інтерв’ю з Тео Вардом, канадським експертом проекту CUTIS, консультантом TFO Canada

Джерело: Новое Время  Ukraine has a high quality and high capacity ICT sector specifically in software development fields, for example, artificial intelligence, robotic process automation, cybersecurity, high-level math-based technologies, etc. It’s exactly what the rest of the world needs to know.

Frankly speaking nowadays Ukraine doesn’t do a lot of trade with Canada in ICT. Considering the fact that Canada has a huge Ukrainian diaspora (more than 1 million people), the amount of business Ukraine does with Canadian partners is relatively small.

What are the main reasons and what Ukrainian companies can do to be successful in Canada?

Even though Canada is close to the USA geographically, but methods of doing business can be considerably different from the US market. Canada is much more relationship-based. Of course, Canadian business has experience in outsourcing ICT services from other countries, but significantly less than the United States.

Canadian companies are typically a bit more sensitive to risk.

That is one of the key challenges for Ukrainian companies in finding a partner in the Canadian market. It is a strong perception among Canadian small and medium enterprises that it’s not very secure to transfer data or provide access to corporate data to Ukrainian companies. For many Canadian clients, it is common as part of a business contract with a downstream client that their data can’t cross the Canadian border or certain international borders.

In this context, Ukrainian companies have a certain job to do – to convince the Canadian business community that it’s a safe business environment. I am sure that it’s an achievable goal over time, because cybersecurity is one of the Ukrainian’s strongest ICT sub-sectors.

Ukrainian companies should be ready to invest time, money and human resources in exploring the Canadian market. They need to avoid expectations that they take a flight, visit a trade show and immediately sign a million-dollar contract with the Canadian partner. Business doesn’t work like this in Canada.

Ukrainian companies of all sizes need to do their homework, need to prepare a detailed export plan, market research, and they need to identify who is a perfect customer for them in the Canadian market.

An export plan should be based on cost, quality, customer services, and other competitive advantages – not simply “lowest price” – there are other supply markets for ICT services that will always be cheaper.

Not all Ukrainian companies realize that Canada is the second-largest landmass in the world. More than 90% of our population live no further than 100 km from the US border. The country stretches more than five thousand km from east to west. Therefore, you are not doing business in “Canada”, you are doing business, for example, in the Greater Toronto area or Halifax or Vancouver. It’s important to do your research to discover where your perfect potential customer is located.

We have technology clusters which are well-known all over the world. Such clusters are concentrated in Halifax, Montreal, Ottawa, Toronto and Kitchener-Waterloo in the east, as well as in Calgary and Vancouver in the west. The Toronto-Waterloo Corridor is the second-largest IT cluster in North America (after California).

The Canadian market is rather competitive. Ukrainian companies need to be ready to compete not only with Canadian companies but also with main international outsourcing supply countries such as India, Philippines, and emerging South American markets such as Columbia.

Some Ukrainian ICT companies try to use the following strategy in negotiation with Canadians – tell me what you need, we can do all. It’s a common mistake. The only way to succeed in entering the Canadian market is to be focused and explore what it is that you are really good at – your company’s core value.

And last, but not the least: Price. Price is a factor, but there are other more significant factors in the decision-making process. Those are the quality, the expertise, the level of communication and responsiveness, and also the past experience and testimonials.

Reputation is a crucial factor.

Cost is a factor, but it doesn’t need to be 30% cost-savings. 5-10% cost-savings is enough, but it should combine with other value-added attributes. A competitive combination of these factors is what is going to win business.

From an interview with Theo Ward, CUTIS Canadian Expert, TFO Canada Trade Information Systems Specialist and Associate Consultant

Source: NV.UA

Експорт органічної продукції до Канади: які зміни відбулися за останній рік Exports of organic products to Canada: what has changed over the past year

Попит на органічну продукцію росте в усьому світі. І Канада — не виняток.

Саме такий висновок можна зробити, ознайомившись зі звітом «Світ органічного сільського господарства 2019», який нещодавно був опублікований провідними організаціями FIBL та IFOAM.

Світові тренди

Отже, за результатами 2017 року продажі органічних харчових продуктів та напоїв сягнули рекордної позначки в 90 млрд євро. Починаючи з 2000 року, цей показник зріс у 5,5 разів, а у порівнянні з 2016-им — на 8%.

Північна Америка та Європа залишаються лідерами по споживанню органіки — на них припадає до 90% всіх продажів у світі. Перше місце зі значним відставанням від інших займають США, близько половини світового ринку органічної продукції припадає на Штати. Далі йдуть Німеччина та Франція.

Канада із обсягом органічного ринку у 3 млрд євро вийшла з п’ятірки світових лідерів органічного ринку. Тепер вона займає шосте місце у світовому рейтингу.

Країнами-лідерами із найбільшою площею земель під органічним обробітком стали Австралія, Аргентина та Китай.

Обсяги продажів органічних товарів у мережах супермаркетів у 2017 році

 

Особливості канадського органічного ринку

Основні канадські виробники органічної продукції розміщені в основному в провінціях Онтаріо, Квебек та Британська Колумбія. Причина проста. Саме ці регіони характеризуються більшими розмірами ринку (густота населення) та його зрілістю, тобто готовністю платити більше за органіку.

Розуміючи перспективність органічного ринку, канадські урядовці вживають заходів задля його підтримки. Наприклад, провінція Квебек поставила ціль до 2025 року подвоїти площу земель під органічним обробітком порівняно з 2015 роком.

Канада найбільше виробляє органічної продукції в таких сегментах як молочна продукція, готова їжа, хлібобулочні вироби. Ну і, звичайно, виготовляється чимало органічного кленового сиропу.

Їжа та напої займають 93,5% органічного ринку Канади. Через значний споживчий попит канадський органічний ринок зростає швидше за середні показники харчової галузі. У період 2012-2017 рр. середньорічний приріст сектору склав 8,4%.

Згідно зі статистикою, в 2017 році дві третини канадців купували органічні товари щотижня. В 2016 році таких було лише 56%.

Міленіали — фани органічних товарів. Більше 83% людей, народжених у 1981-1999 рр., купують органічні товари щотижня.

Канада чимало імпортує органічних товарів, що є чудовою можливістю для українських компаній. Зокрема, в 2016 році до Канади було завезено органіки на суму в 637 млн канадських доларів.

На даний момент Україна експортує до Канади передусім органічну сільгоспсировину, хоча більш прибутковим був би експорт продуктів переробки. Найбільші перспективи на канадському ринку мають такі групи товарів як сушені та заморожені овочі, рослинні олії, соки та напої, джеми, пастила, мед тощо.

Згідно відкритого реєстру сертифікаційної компанії «Органік стандарт», станом на травень 2019 року 9 українських виробників успішно пройшли сертифікацію за канадськими органічними стандартами COR.

Окремі українські виробники органіки вже мають успішні кейси продажу власної продукції на цей ринок. Наприклад, один із найбільших українських органічних виробників ПП «Агроекологія» (більше інформації можна дізнатися з відео).

Якщо ваша компанія теж зацікавлена в отриманні канадського органічного стандарту, то звертаємо увагу, що проект СUTIS співфінансує таку сертифікацію (більше за посиланням).

Зміни канадського законодавства

15 січня 2019 року вступили в дію Положення про безпечні харчові продукти для канадців (SFFC), які фактично прописують політику в сфері виробництва та реалізації харчових продуктів. Це новий документ, який об’єднує регулювання харчового сектору.

Питання виробництва, імпорту та експорту органіки регулює розділ 13 SFFC. Відповідно до нього, будь-які товари харчового призначення, насіння чи корм для тварин, що заявлені як органічні, підпадають під нагляд регуляторного органу Canada Food Inspection Agency (CFIA).

Разом з тим, CFIA не контролює обіг органічного канабісу, косметики, їжі для домашніх тварин та біологічно активних добавок. Згадування канабісу в цьому переліку є намаганням прояснити ситуацію із його легалізацією на території Канади з осені 2018 року.

Починаючи із 15 січня 2021 року органічні товари із сектору органічної аквакультури також будуть підпадати під дію положень SFFC.

Регуляторні зміни в сфері органічного виробництва вступлять в силу не відразу, а поступово впродовж наступних 12-30 місяців (до січня 2020 року — липня 2021 року). Очевидно, це зроблено задля плавного переходу органічного сектору Канади на нові «регуляторні рейки».

До уваги українських експортерів органіки до Канади. Виробництво органічної продукції, що має право продаватися в Канаді, регулюється наступними канадськими органічними стандартами: CAN/CGSB 32.310 — Organic Production Systems — General Principles and Management Standards; CAN/CGSB 32.311 — Organic Production Systems — Permitted Substances Lists.Але важливо мати на увазі, що їх також планують переглянути в 2020 році.

Крім того, органічні товари будуть окремо винесені в рамках Automated Import Reference System (AIRS). Що це за система? Це ресурс для отримання інформації про умови імпорту до Канади окремих категорій с/г продукції. Ввівши назву категорії товару, ви отримуєте деталізовану інформацію щодо умов імпорту. В 2019 році органічні свіжі фрукти та овочі стануть першими категоріями, до яких буде застосований такий підхід. Це полегшить життя імпортерам до Канади: вони матимуть доступ до детальних регуляторних інструкцій для окремих категорій органічних товарів.

Нагадаємо, що Канадсько-український проект підтримки торгівлі та інвестицій (проект CUTIS) — це 5-річна (2016-2021) ініціатива уряду Канади, спрямована на нарощування експорту з України до Канади та збільшення інвестицій з Канади до України. Проект фінансується урядом Канади через Міністерство міжнародних справ Канади. Проект реалізується Конференційною радою Канади спільно з Канадсько-українською торговою палатою.

Автор: Зоя Павленко, експерт з охорони навколишнього середовища Канадсько-українського проекту підтримки торгівлі та інвестицій (CUTIS)

Джерело: agroportal.ua The demand for organic products is increasing worldwide. Canada is no exception. It is precisely this conclusion that can be made after reading the World of Organic Agriculture 2019 Report, which was recently published by the leading organizations FIBL and IFOAM.

Global trends

Thus, according to the 2017 results, sales of organic food and beverages reached a record high of 90 billion euros. Since 2000, this figure has grown 5.5 times, and compared with the year 2016 – by 8%.

North America and Europe remain leaders in the consumption of organic products – they account for 90% of total global sales. The United States occupies the first place with the rest of the world considerably lagging behind; about half of the world organic produce market is in the United States. Germany and France follow.

Canada with 3 billion euros of its organic market volume is no more within the world’s top five organic markets. Now it ranks sixth in the global ranking.

Australia, Argentina and China have become leaders with the largest areas of organic farming.

Sales of organic products in supermarket chains in 2017

Specifics of the Canadian organic market

Major Canadian organic producers are located mainly in the provinces of Ontario, Quebec and British Columbia. The reason is simple. It is these regions that are characterized by the bigger size of the market (population density) and its maturity, that is, willingness to pay more for organics.

Understanding the prospects of the organic market, Canadian government officials are taking steps to support it. For example, the province of Quebec set a goal to double the area of land under organic farming by 2025 compared to 2015.

Canada produces organic products mostly in such segments as dairy, ready-made food and bakery products. Of course, a lot of organic maple syrup is produced.

Food and drinks account for 93.5% of Canada’s organic market. Due to the strong consumer demand, the Canadian organic market is growing faster than the average food industry. In the period of 2012-2017, the sector’s average annual growth rate was 8.4%.

According to statistics, two thirds of Canadians bought organic products weekly in 2017. In 2016, only 56% of them did.

Millennials are fans of organic goods. More than 83% of people born in 1981-1999 buy organic products every week.

Canada imports a lot of organic goods, which is a great opportunity for Ukrainian companies. In particular, Canada imported organic goods for 637 million Canadian dollars in 2016.

At the moment, Ukraine primarily exports organic raw materials to Canada, although it would be more profitable to export processed products. The best prospects on the Canadian market are for such groups of goods as dried and frozen vegetables, vegetable oils, juices and drinks, jams, pastilles, honey, and the like.

According to the Open Register of the Organic Standard Certification Company nine Ukrainian producers have successfully passed certification under Canadian COR organic standards as of May 2019.

Some Ukrainian organic producers already have successful cases selling their own products to this market. For example, PE “Agroecology”, one of the largest Ukrainian organic producers (more information can be found from the video https://youtu.be/zsVQUao58Dc).

If your company is also interested in obtaining a Canadian organic standard, please, be informed that the CUTIS Project co-finances such certification (for more information, follow the link https://cutisproject.org/news/new-opportunities-from-cutis-project/).

Changes in Canadian legislation

On January 15, 2019, the Safe Food for Canadians Regulations (SFFC) entered into force, which in fact prescribe a policy for the production and sale of foodstuffs. This is a new document that combines food sector regulations.

The issues of producing, importing and exporting organic products are regulated by Section 13 of the SFFC. Thereunder, any food products, seeds or animal feed claimed as organic are subject to control by the Canada Food Inspection Agency (CFIA) regulatory authority.

However, CFIA does not control the flow of organic cannabis, cosmetics, food for pets and biologically active additives. The mention of cannabis in this list is an attempt to clarify the situation with its legalization in Canada since the fall of 2018.

Starting from January 15, 2021 organic products from the organic aquaculture sector will be subject to the SFFC provisions as well.

Regulatory changes in the field of organic production will come into force not immediately but gradually over the next 12-30 months (by January 2020 – July 2021). Obviously, this is due to the smooth transition of Canada’s organic sector to the new regulatory regime.

Attention of Ukrainian exporters of organic products to Canada: production of organic products eligible for sale in Canada is governed by the following Canadian organic standards (CAN/CGSB 32.310 – Organic Production Systems – General Principles and Management Standards; CAN/CGSB 32.311 – Organic Production Systems – Permitted Substances Lists). It is important to keep in mind, however, that there are plans to revise them in 2020.

In addition, organic products will be separated within the Automated Import Reference System (AIRS). What is this system? This is a resource for obtaining information on the terms of import of certain categories of agricultural products into Canada. By entering the product category name, you will receive detailed information about the terms of import. In 2019, organic fresh fruits and vegetables will be the first categories to apply this approach. This will make life easier for importers to Canada: they will have access to detailed regulatory instructions for certain categories of organic products.

This is to remind that the Canada-Ukraine Trade and Investment Support Project (CUTIS Project) is a 5-year (2016-2021) initiative of the Canadian government aimed at increasing exports from Ukraine to Canada and investments from Canada to Ukraine. The Project is funded by the Canadian Government through Global Affairs Canada. The Project is being implemented by the Conference Board of Canada in cooperation with the Canada-Ukraine Chamber of Commerce.

Zoya Pavlenko, Environmental Expert, Canada-Ukraine Trade and Investment Support Project (CUTIS)

Source: Agroportal.ua

Чому українські IT-компанії мають хороші перспективи на ринку Канади Why Ukrainian IT companies have great prospects on the Canadian market

Ольга Штепа, координатор канадсько-українського проекту підтримки торгівлі та інвестицій (CUTIS), розповіла AIN.ua про особливості канадського IT-ринку та нові можливості, які відкриваються для українських IT-бізнесів на ринку Канади

Канада є значним гравцем у світовій ІТ-індустрії. Тут чудово розвинені освітня та дослідницька інфраструктури, що сприяє інноваціям. R&D-центри, комерціалізація та виробництво закріплені у високотехнологічних кластерах у великих містах Канади.

Хайтек-кластери Канади

Загальними особливостями цих кластерів є федеральні і провінційні ініціативи та гранти, потужні дослідницькі програми, співпраця з академічними установами та ресурси інкубаторів для малих високотехнологічних стартапів. Таке інноваційне середовище є особливо привабливим для іноземних інвесторів, які хочуть вийти на ринок, стати ключовими гравцями та мінімізувати свої витрати на навчання. Процвітаючі високотехнологічні кластери також залучають таланти світового класу з-за кордону.

Тривале падіння світових цін на нафту поступово зміщує баланс економічної потужності в Канаді від нафти та видобутку корисних копалин до високотехнологічних секторів економіки. Завдяки «м’якому» курсу канадського долара почався приплив хайтек-компаній, зацікавлених у економії та політичній стабільності, у Канаду зі Сполучених Штатів.

Флагманом у цьому процесі беззаперечно є провінція Онтаріо. Фактично, The Greater Toronto Area (GTA, Торонто вкупі з 25 меншими сусідніми муніципалітетами) вважається головним хай-тек-центром країни, що займає почесне місце поруч з Кремнієвою Долиною Каліфорнії, Бостоном, Сіетлом і Вашингтоном у США.

Так, у січні 2016 року компанія Google відкрила нову суперсучасну штаб-квартиру в передмісті Торонто, Кітченері, а компанія Cisco Systems нещодавно відкрила свій новий інноваційний центр в Торонто. Blackberry також має штаб-квартиру в GTA. В листопаді минулого року Microsoft оголосив про намір відкрити нову штаб-квартиру в центрі Торонто та здійснити більше $570 млн інвестицій протягом наступних трьох років. І це, не рахуючи офісів IBM, DELL, OpenText, Amazon, AMD, CityBank, TD, RBC, Accenture, CIBC і т. і.  Плюс сотні високотехнологічних стартапів зосереджених навколо Торонто.

Кластери ІТ-індустрії Канади зосереджені в Монреалі, Квебеку, Оттаві, Торонто і Кітченер-Ватерлоо на сході, а також в Калгарі і Ванкувері на заході. Коридор Торонто-Ватерлоо – другий за розміром ІТ-кластер Північної Америки (після Каліфорнії).

Попит на IT-спеціалістів

Розвиток галузі породжує своєрідну конкуренцію між окремими регіональними центрами. Наприклад, зараз Монреаль готовий приймати ІТ-спеціалістів навіть на умовах надання офіційного статусу permanent resident. Єдиною додатковою вимогою тут є знання французької мови. IT-сектор Канади суттєво відрізняється від IT України. Тут, наприклад, багато дідусів та бабусь, які прекрасно пам’ятають, що таке перфокарти і дискети, і можуть годинами говорити про особливості програмування на мовах PL/I та Ada, які використовувалися ще у 90-х роках. Але вони також чудово знаються на сучасних технологіях і системах. Місцеві фахівці є професіоналами-віртуозами, але в своїй вузькій сфері, а українські спеціалісти – універсальні і бачать все по-іншому.

Також в канадському IT секторі велика доля жінок, близько 63,4% згідно даних офіційної статистики. Більшість канадських роботодавців розуміють, що чим більш різноманітні робітники (diversity), тим більш інноваційна компанія та кращі показники її діяльності. Diversity – це велика конкурентна перевага компанії на ринку, запорука її успішного розвитку та добробуту її робітників. Кількість молодих людей, що працюють в IT у Канаді, складає лише 6% (віком від 15 до 24 років), а людей віком старше 55 років – 13%! Тобто канадські роботодавці є досить консервативні та надають перевагу більш досвідченим працівникам.

Зростаючий попит на спеціалістів в області технологій поглинає всі наявні в країні таланти та також підживлюється за рахунок імміграції. Взагалі імміграція в Канаді є складовою частиною стратегічного розвитку економіки, особливо – імміграція через освіту. Бо саме таким чином є можливість залучити до роботи найбільш талановитих та перспективних спеціалістів.

За оцінками деяких експертів, до 2021 року в галузі з’явиться приблизно 216 000 нових робочих місць. А за рахунок імміграції та залучення студентів з канадських університетів країна зможе задовольнити лише 30% цих потреб. Тож, висновок є очевидним, канадські компанії будуть шукати можливості в залученні закордонних фахівців, компаній і аутсорсингу. І це шанс для України!

Чому Україна цікава канадським компаніям?

Чи приваблива Україна для ІТ-аутсорсингу з точки зору канадських компаній? Ось лише декілька аргументів. Перш за все, в Україні хороше співвідношення ціни і якості. В Україні порівняно невисокі витрати на робочу силу. Так, наприклад, канадські працівники ICT-сектора заробляють в середньому $80 074 на рік, а заробітна плата в ІТ-галузі в Україні складає приблизно $20 000-30 000 на рік.

  • Розвиток аутсорсу

ІТ в нашій країні розвивається надзвичайно швидко. Це означає, що компанії можуть запропонувати своїм клієнтам конкурентоспроможні ціни разом з найвищою якістю. Так, поважний міжнародний рейтинг Global Innovation Index включив Україну до 50 кращих країн світу в області IT у 2017 році, чим поставив її попереду таких популярних ІТ-аутсорсинг країн, як Індія, Філіппіни, та Бразилія.

  • Стартапи

Іншою перевагою України є стартапи. Відповідно до статистики AngelList, зараз налічується 1600 українських технологічних стартапів з середньою оцінкою в $2,5 млн. і майже 3 000 інвесторів. Що стосується Канади, то ці показники тут скромніші: 600 стартапів з середньою оцінкою в $5,2 млн. та трохи більше 500 інвесторів. Не тільки інвестори вірять у стартапи з українським походженням, але й гіганти галузі. Наприклад, Amazon минулого року купив стартап під назвою Ring з офісом R&D в Україні. Іншим прикладом є стартап Looksery, який був заснований в Україні і придбаний компанією Snapchat. Крім них, такі відомі компанії, як Grammarly, Petcube, People.ai, MacPaw, також виникли в Україні і використовуються клієнтами з усього світу.

  • Велика кількість IT-спеціалістів

В Україні велика кількість професійних фахівців, більшість з яких вільно володіє англійською мовою. Сьогодні наша країна посідає четверте місце у світі серед країн з найбільшою кількістю технічних працівників. В Україні налічується понад 90 000 ІТ- спеціалістів, з яких 50 000 є розробниками програмного забезпечення. Крім того, вузи України щороку випускають понад 38 000 технічних спеціалістів. Загалом 79% людей в Україні мають вищу освіту, а 57% технічних фахівців мають освіту STEAM (science, technology, engineering, and mathematics). За оцінками експертів, кількість веб-розробників та мобільних розробників в Україні до 2020 року перевищить 200 000. Спільнота українських розробників також є дуже активною, бо регулярно відвідує десятки міжнародних конференцій, виставок та навчальних форумів.

  • Співпраця українських компаній з канадським бізнесом

ЕРАМ розробила проект з організації цифрової комерції корпорації Canadian Tire і забезпечила новий досвід для її споживачів, які роблять покупки онлайн, через мобільні додатки і в магазинах.

Як українським компаніям шукати партнерів у Канаді?

Сьогодні багато українських компаній зацікавлені у пошуку партнерів у Канаді. Для цього існує багато шляхів: це і особисті контакти, і участь в різних галузевих заходах: виставках, конференціях, форумах і т. ін., всюди, де є можливість презентувати компанію та її послуги і отримати нові контакти (networking); і активне використання соціальних мереж – LinkedIn, в першу чергу, та Facebook – беручи участь у закритих тематичних групах тієї географічної зони, яка цікавить компанію.

Але найкраща реклама компанії – це її задоволені клієнти. Ліпше – в Канаді, але, можна і зі США, Австралії чи Великобританії. Не потрібно відмовлятися також від доброго старого cold calls або emailing, бо ніколи не знаєш де зустрінешся з партнером. Але головне – наполегливість і послідовність.

В квітні місяці цього року відбудеться перша ICT місія в рамках проекту CUTIS (Канадсько-український проект підтримки торгівлі та інвестицій), в рамках якої 12 українських компаній відвідають Канаду. Сподіваємось, вони на власному досвіді зможуть переконатися в існуючому підвищеному попиті на професійні послуги та спеціалістів ICT сектору з боку Канади, зроблять свій внесок у розбудову плідної співпраці між двома країнами та знайдуть надійних партнерів за океаном.

Джерело: AIN.ua Canada is a major player in the global IT industry. There is well-developed educational and research infrastructure that promotes innovation. R&D centers, commercialization and manufacturing are concentrated in high-tech clusters in major cities of Canada. The common features of these clusters are federal and provincial initiatives and grants, powerful research programs, collaboration with academic institutions and incubator resources for small high-tech startups. Such an innovative environment is particularly attractive to foreign investors who want to enter the market, become key players and minimize their training costs. Prosperous high-tech clusters also attract world-class talent from abroad.

Continued decline in the world oil prices is gradually shifting the balance of economic power in Canada from oil and mining to high-tech sectors of the economy. Thanks to the “soft” rate of the Canadian dollar, high-tech companies interested in economy and political stability started moving to Canada from the United States. The flagship in this process is undoubtedly the province of Ontario.

In fact, the Greater Toronto Area (Toronto with 25 smaller neighboring municipalities) is considered to be the country’s main high-tech hub rated next to the Silicon Valley of California, Boston, Seattle and Washington in the United States.

Thus, in January 2016, Google opened new ultramodern headquarters in the suburbs of Toronto – Kitchener, and Cisco Systems recently opened its new Innovation Center in Toronto. Blackberry also has its headquarters in GTA. In November last year, Microsoft announced its intention to open new headquarters in downtown Toronto and invest more than $ 570 million over the next three years. This is apart from the IBM, DELL, OpenText, Amazon, AMD, CityBank, TD, RBC, Accenture, CIBC and other offices, plus hundreds of high-tech startups lumped around Toronto.

IT industry clusters in Canada are concentrated in Montreal, Quebec, Ottawa, Toronto and Kitchener Waterloo in the East, as well as in Calgary and Vancouver in the West. The Toronto Waterloo Corridor is the second-largest IT cluster in North America (after California).

The sector’s rapid development generates certain competition among individual regional centers. For example, Montreal is currently ready to host IT professionals even by granting a permanent resident status. The only additional requirement here is the knowledge of French.

Canada’s IT sector is significantly different from that of Ukraine. Here, for example, there are many old men and women who still remember punch cards and floppy disks and can talk for hours about PL/I and Ada programming features that were used back in the 1990s. However, they are also well familiar with modern technologies and systems. Local experts are professional virtuosos in their narrow sphere, while Ukrainian specialists are do-it-all workers that see everything in a different way.

Also, the Canadian IT sector has a large proportion of women – about 63.4% according to official statistics. Most Canadian employers understand that the more diverse is labor force, the more innovative the company is and the better is its performance.

Diversity is a company’s large competitive advantage on the market and a guarantee of its successful development and welfare of its workers. The number of young people who work in the IT sector in Canada is only 6% (aged 15-24), while the share of people over 55 years is 13%! That is, Canadian employers are quite conservative and prefer more experienced employees.

The rapidly growing demand for technology specialists absorbs all talent in the country and is also fueled by immigration. In general, immigration in Canada is an integral part of strategic economic development, especially immigration through education, as this is the way to attract the most talented and promising specialists. According to some experts, approximately 216,000 new jobs will be created in the sector by the year 2021. Due to immigration and involvement of students from Canadian universities, the country will be able to meet only 30% of these needs. Thus, the conclusion is obvious: Canadian companies will look for opportunities to attract foreign professionals, companies and outsourcing. And this is a great chance for Ukraine!

Is Ukraine attractive for IT outsourcing from the point of view of Canadian companies? No doubt, it is! These are just a few arguments. First of all, Ukraine offers a good value for money. In Ukraine, labor costs are relatively low.

For example, Canadian ICT sector employees earn $ 80,074 per year on average, while the wages in the IT industry in Ukraine are about 20,000 – 30,000 dollars per year. In our country, IT sector is developing extremely fast. This means that companies can offer their customers competitive prices along with the highest quality.

For instance, the respectable international ranking of Global Innovation Index has included Ukraine in the top 50 countries in the IT field in 2017 putting it ahead of such popular IT outsourcing countries as India, Philippines and Brazil.

Another advantage of Ukraine is its startups. According to AngelList statistics, there are now 1,600 Ukrainian technology startups with an average value of $ 2.5 million and nearly 3,000 investors. With regard to Canada, these figures are more modest – 600 startups with an average value of $ 5.2 million and slightly more than 500 investors. Not only investors but also industry giants believe in startups of Ukrainian origin. For example, Amazon recently bought a startup called Ring with an R&D office in Ukraine. Another example is the startup called Looksery, which was founded in Ukraine and acquired by Snapchat. In addition, such well-known companies as Grammarly, Petcube, People.ai and CleanMyMac have also emerged in Ukraine and are used by clients from around the world.

Ukraine has a large number of highly qualified professionals, most of them are fluent in English. Today, our country ranks fourth in the world among the countries with the largest number of technical workers. In Ukraine, there are more than 90 thousand IT specialists, of which 50 thousand are software developers.

In addition, Ukrainian universities annually produce more than 38 thousand technical specialists. In general, 79% of people in Ukraine have higher education, and 57% of technical specialists have STEAM education (science, technology, engineering and mathematics).

According to experts, the number of web and mobile developers in Ukraine by 2020 will exceed 200 thousand. The community of Ukrainian developers is also very active as they regularly attend dozens of international conferences, exhibitions and training forums.

Therefore, despite the fierce competition from countries such as India and China, Ukrainian ICT companies have great chances to succeed in establishing partnerships with Canadian companies. For example, the successful collaboration of Canadian business and Ukrainian IT helped the Canadian Tire’s technological redevelopment. Established in 1922, Canadian Tire today offers residents of Canada a wide range of goods for home and entertainment, household repair and improvement, automotive and seasonal goods. In total, the company employs about 85,000 people, and its retail network consists of 1,700 stores. The corporation includes retail companies, financial services subdivisions and a national charity fund for engaging children in sports. The Company EPAM has developed the Canadian Tire Digital Commerce Project and provided a new experience for consumers who make online purchases through mobile applications and stores.

Today, many Ukrainian companies are interested in finding partners in Canada. There are many ways to do this including personal contacts and participation in various industry events: exhibitions, conferences, forums, etc., wherever there is an opportunity to present a company and its services and get new contacts (networking); as well as active use of social networks – LinkedIn (first and foremost) and Facebook – by participating in closed thematic groups of the geographic area where a company has interest. However, the company’s best advertising is its satisfied customers – better in Canada but also in the US, Australia or the UK. You do not have to ignore good old cold calls or emailing because you never know where you will meet a partner. The main things, however, are perseverance and consistency!

The first ICT mission in the framework of the CUTIS project (Canadian-Ukrainian Trade and Investment Support Project) will be held in April this year when 15 Ukrainian companies will visit Canada. Hopefully, they will be able to learn by their own experience of the existing increased demand for professional services and ICT sector specialists in Canada, contribute to the development of fruitful cooperation between the two countries and find reliable partners across the ocean.

Olha Shtepa, Coordinator, Canada-Ukraine Trade and Investment Support Project (CUTIS)

Source: AIN.ua

Українські виробники одягу та взуття на канадському ринку: все тільки починається Ukrainian manufacturers of clothing and footwear on the Canadian market: everything is just starting

Українські виробники взуття та одягу вперше взяли участь у міжнародних виставках, що відбувалися в Торонто. Які компанії були представлені на канадських trade show та які основні висновки можна винести з виставок? Стаття Наталі Павлюк, старшого асистента проекту CUTIS в Україні, для журналу «Все для легкої промисловості»

Канадський ринок стає все ближче для українського бізнесу. За інформацією Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, за 8 місяців 2018 року Україна експортувала до Канади товарів на 45,5 млн дол США. Це майже в півтори рази (+45,8%) більше, ніж за аналогічний період 2017 року.

Важливо відмітити позитивний тренд. Якщо ще 5-10 років про вихід на канадський ринок говорив в основному великий бізнес, то зараз все більше вітчизняних малих та середніх підприємств хочуть спробувати свої сили в Канаді.

Зростанню показників експорту в тому числі сприяло впровадження угоди про вільну торгівлю між Канадою та Україною (Canada-Ukraine Free Trade Agreement, CUFTA), яка відкрила вітчизняним компаніям додаткові можливості для експорту на перспективний канадський ринок. Угода, яка вступила в силу 1 серпня 2017 року, зокрема, передбачає відміну ввізних мит на 98% українських товарів.

Фокус – на малий та середній бізнес

Потужним допоміжним інструментом в розвитку експорту до Канади є Канадсько-український проект підтримки торгівлі та інвестицій CUTIS. CUTIS – це п’ятирічний (2016-2021 р.р.) проект міжнародної технічної допомоги, що фінансується урядом Канади через Міністерство міжнародних справ Канади та виконується Конференційною Радою Канади у партнерстві з Канадсько-Українською Торговою Палатою.

Наразі CUTIS реалізовує першу хвилю програми підтримки експорту до Канади U CAN EXPORT у п’яти пріоритетних секторах: виробництво одягу, взуття, меблів, кондитерських виробів, а також ІТ-сектор. В фокусі проекту – малі та середні підприємства (МСП), які на думку проекту, мають хороші перспективи на ринку Канади.

Після отримання заявок від зацікавлених компаній відбувалися два етапи відбору. В результаті були відібрані 8 виробників одягу та 8 виробників взуття, які в рамках співпраці з проектом були представлені на профільних виставках в Торонто в серпні 2018 року. Для компаній, що пройшли відбір, було проведене навчання за участю провідних канадських експертів. Вказані експерти супроводжували компанії-учасників виставки та надавали їм професійні консультації як в період поїздки, так і під час підготовки до виставок.

Toronto Shoe Show

Міжнародна виставка Toronto Shoe Show проходила в Торонто з 19 по 21 серпня. На виставці були представлені понад 700 брендів європейських виробників взуття та аксесуарів.

Українську взуттєву галузь представляли вже відомі торгові марки:

  • Belsta (м. Білгород-Дністровський, один із найбільших виробників домашнього взуття в Україні);
  • Caman (м. Бровари, займається пошиттям стильного чоловічого та жіночого взуття, а також спеціалізованого спортивного взуття);
  • InBlu (спільне українсько-італійське підприємство, що виготовляє взуття на базі Київської взуттєвої фабрики);
  • KaDar (м. Луцьк, робить ставку на виробництво чоловічого взуття в форматі casual);
  • Kredo (м. Хмельницький, спеціалізується на зимовому взутті на підошві з ЕВА);
  • Krok (м. Житомир, один із найбільших виробників промислового взуття та взуття для військових);
  • Litma (м. Хмельницький, надзвичайно широкий вибір гумового взуття);
  • Olteya (м. Житомир, спеціалізується на виробництві жіночого шкіряного взуття).

Trade show в Торонто стало ще одним доказом того, що українське взуття – це чудове поєднання комфорту, якості та сучасного дизайну.

Які висновки можна винести з виставки?

По-перше, найбільшим попитом користується повсякденне взуття, легке, гнучке та зручне. Більш формальні моделі належать до «нішевих» продуктів. Кросівки – найбільш популярний різновид взуття для обох статей та всіх вікових груп.

Зимові черевики – найбільш конкурентний сегмент ринку взуття, оскільки в канадському кліматі вони є необхідністю. Причому, українським виробникам варто зосередитися на продукції з якісної сировини. Зростає важливість високотехнологічних матеріалів, таких, як водонепроникна шкіра.

Бренд є ключовим фактором на ринку взуття для обох статей та всіх видів взуття: споживачі зазвичай мають високий рівень лояльності до брендів взуття. Канадці готові заплатити високу ціну за якісне брендове взуття.

Тому українським компаніям є сенс придивитися до можливостей виготовлення взуття під private label для канадських компаній, адже виведення на ринок українського бренду потребуватиме великих маркетингових витрат, які під силу далеко не всім підприємствам.

Apparel Textile Sourcing Canada

Міжнародна виставка Apparel Textile Sourcing Canada проходила 20-22 серпня та об’єднала більше 500 виробників одягу з більш ніж 20 держав світу. Це найбільша виставка Канади, яка покликана познайомити представників fashion індустрії, виробників одягу та тканин, а також рітейлерів.

Українські виробники одягу опинилися у компанії з підприємствами з Китаю, Канади, США, Швейцарії, Індії, Бангладешу, В’єтнаму, Пакистану, Шрі-Ланки, Непалу, Південної Кореї, Індонезії, Колумбії, Гватемали, Мексики та Перу.

Вітчизняну легку промисловість в Канаді представили як вже добре відомі торгові марки, так і невеликі підприємства, що на початку свого шляху:

  • Andre TAN (жіночий дизайнерський одяг);
  • Berserk Sport (спортивний одяг);
  • Буквиця (чоловічий та жіночий одяг, аксесуари);
  • AnnaFoxy (жіночий casual одяг, білизна, аксесуари);
  • RITO (чоловічий та жіночий трикотажний одяг);
  • Soho Chic (жіночий одяг);
  • Рубіжанська панчішна мануфактура (шкарпетки);
  • Lagrand (фабрика Lesya, жіночі та чоловічі брюки).

Вперше п’ять українських брендів – Andre TAN, Soho chic, Berserk Sport, Буквиця та Rito – взяли участь в fashion show, що відбувалося в рамках виставки. Це говорить про високий рівень моделей, розроблених та пошитих в Україні.

Участь вітчизняних компаній на виставках такого рівня доводить, що українська продукція – це оптимальне поєднання найкращих тканин, сміливих дизайнерських рішень, доступних цін та найвищих стандартів якості.

На що варто звернути увагу українським виробникам одягу, які також зацікавлені в виході на канадський ринок? Фактично прослідковуються дві протилежні тенденції. З одного боку, зростає попит на так званий «одноразовий» одяг – доступний одяг, який не потрібно приміряти. Зростає популярність спортивного стилю – у зв’язку зі зміною дрес-коду, спортивний одяг стає все більш популярним на робочому місці.

З іншого боку, все ще багато споживачів, для яких перше місце займають якісні показники тканин. Органічна бавовна зберігає популярність, але фокус зміщується на перероблені тканини.

Підсумовуючи, хотіли б зазначити, що не дивлячись на те, що Канада – висококонкурентний ринок, на нього можна і треба виходити. Головне, щоб компанії були готові до експорту та не боялися змінюватися, підлаштовуючись до вимог та смаків вимогливих канадських споживачів.

Завантажити статтю 

Джерело: “Все для легкої промисловості” The Canadian market is getting closer to Ukrainian business. According to the Ministry of Economic Development and Trade of Ukraine, Ukraine exported goods to Canada for $ 45.5 million during the first eight months of 2018. This is almost half (+ 45,8%) more than for the same period in 2017.

It is important to note the positive trend. Even 5-10 years ago that was large business that considered entering the Canadian market, while now more and more domestic small and medium-sized enterprises want to try their hand in Canada.

The growth of export performance was also facilitated by the introduction of the Canada-Ukraine Free Trade Agreement (CUFTA), which has opened up additional opportunities for domestic companies to export to the promising Canadian market. The agreement, which entered into force on 1 August 2017, in particular, provides for the abolition of import duties for 98% of Ukrainian goods.

Focus at small and medium businesses

The Canada-Ukraine Trade and Investment Support (CUTIS) Project is a powerful auxiliary tool for development of exports to Canada. CUTIS is a five year (2016 – 2021) international technical assistance project funded by the Canadian Government through the Global affairs Canada and implemented by the Conference Board of Canada in partnership with the Canada-Ukraine Chamber of Commerce.

Currently, CUTIS is implementing U CAN EXPORT – the first wave of the program to support exports to Canada in five priority sectors: clothing, footwear, furniture, confectionery, and the IT sector. The project focuses on small and medium-sized enterprises (SMEs), which, according to the project, have good prospects in the Canadian market.

After receiving applications from interested companies, there were two stages of selection. As a result, 8 clothing manufacturers and 8 shoe manufacturers were selected, which, in collaboration with the project, were presented in Toronto in August 2018. For the selected companies, training was conducted with the participation of leading Canadian experts. The experts accompanied the participating companies and provided them with professional advice both during the trip and during the preparation for exhibitions.

Toronto Shoe Show

Toronto Shoe Show was held in Toronto on 19 – 21 August 21. More than 700 brands of European footwear and accessories were represented at the exhibition.

Ukrainian shoe industry was presented by well-known brands:

  • Belsta (Bilhorod-Dnistrovsky, one of the largest producers of indoor footwear in Ukraine;
  • Caman (мBrovary, producing stylish men’s and women’s shoes, as well as specialized sports shoes);
  • InBlu (a joint Ukrainian-Italian company producing footwear at the Kyiv Shoe Factory);
  • KaDar (Lutsk, focusing on the production of casual men’s shoes);
  • Kredo (Khmelnytskiy, specializing in winter shoes on EBA sole);
  • Krok (Zhytomyr, one of the largest manufacturers of industrial and military footwear);
  • Litma (Khmelnytskiy, an extremely wide range of rubber footwear);
  • Olteya (Zhytomyr, specializing in the production of women’s leather shoes).

Toronto’s trade show was another proof that Ukrainian shoes are a great combination of comfort, quality and contemporary design.

What conclusions can be drawn from the exhibition?

Firstly, everyday footwear is most in demand, as it is light, flexible and comfortable. More formal models belong to the niche products. Sneakers is the most popular kind of shoes for both sexes and all age groups.

Winter boots is the most competitive segment of the footwear market, as they are a necessity in the Canadian climate. Moreover, Ukrainian producers should focus on products of high-quality raw materials. The importance of high-tech materials, such as waterproof leather, is growing.

Brand is a key factor in the footwear market for both sexes and all types of shoes: consumers generally have a high level of loyalty to shoes brands. Canadians are willing to pay a high price for good-quality branded shoes.

Therefore, it makes sense for Ukrainian companies to look closer at the possibility of manufacturing footwear under private label for Canadian companies, since the market introduction of a Ukrainian brand would require large marketing costs, which is not feasible for all enterprises.

Apparel Textile Sourcing Canada

Apparel Textile Sourcing Canada was held on 20-22 August and brought together more than 500 apparel manufacturers from more than 20 countries around the world. This is the largest exhibition in Canada designed to match representatives of the fashion industry, clothing and textile manufacturers, as well as retailers.

Ukrainian garment makers found themselves in a company with businesses from China, Canada, the USA, Switzerland, India, Bangladesh, Vietnam, Pakistan, Sri Lanka, Nepal, South Korea, Indonesia, Colombia, Guatemala, Mexico and Peru.

The domestic light industry in Canada was introduced by both well-known trademarks and small startup enterprises:

  • Andre TAN (women’s designer clothes);
  • Berserk Sport (sportswear);
  • Bukvica (men’s and women’s clothing, accessories);
  • AnnaFoxy (women’s casual clothing, lingerie, accessories);
  • RITO (men’s and women’s knitted garments);
  • Soho Chic (women’s clothes);
  • Rubizhne Stocking Manufacture (socks);
  • Lagrand (Lesya Factory, women’s and men’s trousers).

For the first time, five Ukrainian brands (Andre TAN, Soho chic, Berserk Sport, Bukviсa and Rito) participated in the fashion show that took place within the framework of the exhibition. This indicates the high level of models developed and sewn in Ukraine.

Participation of domestic companies in the exhibitions of this level proves that Ukrainian products are an optimal combination of the best fabrics, audacious designer designs, solutions, affordable prices and the highest quality standards.

What should other Ukrainian clothing manufacturers that are interested in entering the Canadian market focus on? In fact, two opposite trends are visible. On the one hand, there is a growing demand for so-called “one-time” clothes – affordable clothing that you do not need to try on. Popularity of the sports style is growing: due to the dress code change, sportswear is becoming increasingly popular at work.

On the other hand, there are still many consumers who consider quality of fabrics as a priority. Organic cotton remains popular, but the focus shifts to recycled fabric.

As a summary, we would like to point out that, despite the fact that Canada is a highly competitive market, it can and must be approached. The main thing for the companies is to be ready for export and not to be afraid to change and adjust to the requirements and tastes of demanding Canadian consumers.

Natalia Pavlyuk, Senior Assistant, CUTIS Project in Ukraine

Source: magazine “All about the textile industry”

Як розпочати експорт органічної продукції до Канади How to start export of organic products to Canada

Канада – один зі світових лідерів споживання органічних продуктів – середньостатистичний канадець витрачає на органіку близько 150 канадських доларів на місяць. Канадський ринок органічних продуктів є п’ятим за обсягом в світі (близько 5,4 млрд канадських доларів)

Як пробитися на цей ринок, і які “ніші” є найбільш прибутковими для експортера?

Сьогодні питання виробництва органічної продукції як ніколи на слуху у фермерів. З одного боку, воно вимагає більше витрат на альтернативні методи обробки ґрунту і захисту рослин в умовах обмеженого використання агрохімікатів, а також необхідність сертифікації продукції. З іншого боку, від реалізації органіки можна отримати значно більший прибуток, ніж від продажу звичайних агропромислових товарів. Саме тому кількість виробників органіки за останні 10 років зростає в геометричній прогресії.

Станом на 2018 рік в Україні зареєстровано 550 операторів органічного виробництва, 300 з яких є сільгоспвиробниками, які в основному вони орієнтовані на зовнішні ринки.

У сферу інтересів українських експортерів органіки потрапляє і ринок Канади. Адже завдяки угоді про зону вільної торгівлі між Україною та Канадою (вступила в силу в серпні 2017 року), товарообіг між нашими країнами значно зріс.

За словами першого віце-прем’єра Степана Кубіва, експорт українських товарів до Канади за минулий рік виріс на 74,4%, а за першу половину 2018 року – ще на 37,1%. Крім того, канадські інвестиції з початку 2018 зросли на $ 47 млн, причому 31% з них спрямовані в промисловість. Проте, як визнають експерти, канадський ринок досить специфічний, і без правильної стратегії і тактики тут не обійтися.

Порада № 1. Проаналізуйте ринок

Станом на 2017 рік, обсяг продажів органічних продуктів в Канаді склав 4,2 млрд канадських доларів. Як запевняє експерт з охорони навколишнього середовища проекту технічної допомоги CUTIS Зоя Павленко, незважаючи на те, що країна є великим виробником органіки, на ринку її не вистачає.

Наприклад, за 2016 рік було імпортовано 202 млн кг органічних продуктів загальною вартістю 637 млн канадських доларів. Це більше, ніж експортовано з Канади, що вказує на дефіцит і ринкову можливість для українських виробників. Хоча по ряду органічних позицій Канада також є експортером.

Уряд Канади не сидить склавши руки і також намагається стимулювати внутрішнє виробництво – в 2017 році в провінції Манітоба стартували масштабні програми підтримки фермерів. Тому з часом розрив між попитом і пропозицією буде зменшуватися. “Зараз досить вдалий час, щоб почати експорт на цей ринок. Однак варто звернути увагу на ряд деталей”, – радить Павленко. Так, будь-який сільськогосподарський продукт, який називається органічним, регулюється Канадським агентством з контролю за харчовими продуктами (CFIA). Також варто звернути увагу на упаковку та маркування органічної продукції, адже вони можуть відрізнятися як від українських, так і європейських.

Порада №2. Ставка на популярні позиції

Органічні продукти харчування і напої складають близько 90% органічної “кошика”. Зокрема, свіжі овочі і фрукти – 40%, напої – 13%, молочні продукти, яйця – 12%, злаки, макарони, хліб – 9%.

Слід зазначити, що Канада стала однією з перших країн, в яких відстежується саме органічний експорт і імпорт. Імпорт відслідковується по 65 категоріям, а експорт – по 18. Якщо подивитися статистику імпорту, то серед топ-20 найбільш популярних органічних продуктів можна знайти органічну каву, банани, суницю, зелені салати, томати і томатну пасту тощо. Втім, це аж ніяк не означає, що слід зосередитися лише на цих товарах.

Якщо ви зможете прорекламувати свій товар і максимально вигідно його презентувати, шанс є практично у будь-якого продукту. Наприклад, вийти на ринок Канади вдалося науково-виробничому підприємству “Інститут Текмаш”, зокрема відомому в Україні завдяки виробництву органічної ягідної пасти Liqberry. Їм навіть вдалося продати в Канаду не тільки продукт, але і саму технологію переробки агропромислової сировини.

“Канада знаходиться далеко, але якщо поставляти перероблені товари, для яких санітарні та фітосанітарні вимоги істотно нижче або іноді не застосовуються, це вигідно. З переробленим продуктом, який має більший термін придатності, можна подолати логістичне обмеження – територіальну віддаленість Канади від України. Тому логічно рекомендувати виробникам органічних продуктів стартувати з продажів саме продуктів переробки. Найбільшою популярністю користуватимуться українські соки, кондитерська продукція, сушені та заморожені овочі, соуси, рослинні масла і снеки”, – говорить Зоя Павленко.

Порада №3 Знайти “свого” покупця

Для того щоб максимально ефективно вийти на канадський органічний ринок, слід чітко знати портрет свого споживача.

Згідно з інформацією канадської торгової асоціації (Canada Organic Trade Association (COTA), це як чоловік, так і жінка (адже закупівлями в Канаді займаються обидва члени сім’ї), досить молоді – 18-34 роки, та переважно жителі великих міст. Найбільший інтерес до органічних продуктів виявляють жителі провінцій Британська Колумбія або Альберта. Це не найбільші провінції, тому Квебек і Онтаріо не слід скидати з рахунків.

Як і в Україні, в Канаді є певна кореляція між рівнем достатку, освіченістю і купівлею органічної продукції. Люди з більшим заробітком, відповідно, більше знають про користь органіки і готові за це платити. “Також сім’ї, які мають дітей, з більшою готовністю віддають гроші за органічні продукти. Тому органічна їжа і товари для дітей – це перспективна ніша”, – рекомендує Зоя Павленко.

Важливо знати:

  1. Обов’язковою умовою для всіх експортерів продуктів, заявлених як “органічні” є органічний сертифікат, який видається згідно канадському стандарту (СOR).
  2. До органічних продуктів застосовуються звичайні правила і умови, як і до решти агропромислових товарів. Для кожного товару – вони свої. Детальні вимоги по кожному з продуктів прописані в “Автоматизованій довідковій системі імпорту” (AIRS).

Порада №4 Важливість документів

Що стосується регулювання канадського органічного ринку, то воно істотно відрізняється від українського і європейського. Канада має свої національні органічні стандарти (Canada Organic Regulations), які були прийняті ще в 2009 році.

Більш детальні вимоги до виробництва і перелік дозволених речовин містять стандарти CAN/CGSB 32.310-2015 – Системи органічного виробництва – Загальні принципи і стандарти управління, і CAN/CGSB 32.311-2015 – Системи органічного виробництва – Перелік дозволених речовин.

На даний момент в Канаді, як і у нас в Україні, відбувається активна дерегуляція сектора агровиробництва і переробки. Буквально в червні цього року був опублікований новий регуляторний акт, який об’єднує понад 10 законодавчих актів, і називається “Положення про безпечні харчові продукти для канадців”. У нього також включені і органічні продукти. Перегляд зазначених вище стандартів заплановано на 2020 рік. Тому зацікавленим органічним виробникам варто тримати руку на пульсі, адже вимоги можуть змінюватися.

Порада №5 Звернути увагу на органічні сертифікати

Директор сертифікаційної компанії “Органік Стандарт” Сергій Галашевський розповідає, що органічні товари, що продаються в Канаді, використовують логотип Canada Organic (COR). На початку 2018 року “Органік стандарт” став єдиним в Україні органом, який отримав право сертифікувати виробників для експорту в Канаду. “Органічна сертифікація – це важливий момент, який допомагає підприємцю продавати свій продукт, а споживачеві – впевнено його споживати. Сертифікація ідентифікує компанію, відкриває доступ до преміального сегменту, дозволяє продати дорожче і вигідно заявляти про себе на ринку. Крім того, сертифікуватися стало дешевше, адже деякі організації, наприклад проект СUTIS, компенсують половину вартості процедури “, – сказав він.

Органічна сертифікація – добровільна процедура. Але якщо виробник називає свій товар органічним, то він зобов’язаний сертифікуватися. Інакше фінансових санкцій за недобросовісну конкуренцію не уникнути.

Цікаво, що канадський органічний стандарт еквівалентний американському (NOP). Тому, якщо підприємство сертифіковане за стандартом NOP, то цей сертифікат визнається в Канаді. І навпаки, канадська органічна сертифікація визнається в США.

Між ЄС та Канадою теж є угода про взаємне визнання органічних стандартів. Але там є жорстка прив’язка до виробництва саме в ЄС і Канаді. Тому українським органічним товарам, сертифікованим за стандартами ЄС, все ж доведеться проходити додаткову органічну сертифікацію для виходу на північноамериканський ринок. Це може бути як NOP, так і COR. Але COR дешевше, тому виробникові вигідніше отримувати саме його “, – рекомендує Галашевський.

Він також звернув увагу на такий важливий момент як репутація в органічному виробництві. “З одного боку, виробники, що займаються органічним виробництвом, мають кращий” імідж” на ринку і нерідко кращі експортні можливості. З іншого боку, в органічному виробництві легше зіпсувати репутацію. Один недобросовісний виробник здатний зіпсувати репутацію всьому сектору”, – упевнений Галашевський.

Порада №6 “Пробивати” ринок

Окрема, і досить проблемна тема – це санітарне і фітосанітарне регулювання в Канаді. Якщо ви використовуєте для продукту приставку “органічний”, це зовсім не означає повну індульгенцію – до нього також застосовують жорсткі вимоги, про які можна дізнатися через автоматизовану систему Automated Import Reference System (AIRS). Вона схожа на загальновідомий європейський Export Help Desk, але фокусується виключно на харчових продуктах і сільгоспсировині.

Як зазначає Павленко, узгодження окремих санітарних і фітосанітарних норм і сертифікатів між Канадою і Україною станом на листопад 2018 року відбувається лише по курятині. Для всіх інших категорій підкарантинних товарів (наприклад, яловичина, свинина, яйця) – віз і нині там. Триває заборона на ввезення в Канаду українських круп і пшениці, оскільки при імпорті у одного з українських постачальників в зерні були знайдені шкідники. Через те заборона на поставки була застосована для всіх українських зернових компаній.

“Якщо бізнес почне проявляти більшу зацікавленість до канадського ринку, то почнеться більш активна робота по погодженню сертифікатів між країнами. Тут потрібна додаткова комунікація бізнесу з держорганами (зокрема, Держпродспоживслужбою України). Виробники самі повинні проявляти ініціативу, “пробивати” ринок, а не сидіти склавши руки”, – впевнена експерт CUTIS Зоя Павленко.

Джерело: Delo.UA

Звертаємо увагу, що проект CUTIS виділяє органічні товари серед інших експортних напрямів, надаючи як консультативну, так і фінансову підтримку українським органічним виробникам. Проект готовий компенсувати 50% затрат підприємства на сертифікацію за канадськими органічними стандартами. Відшкодування буде відбуватися по факту надання копії оплаченого рахунку та звіту сертифікаційного аудиту з позитивним висновком.

За посиланням https://bit.ly/2PtGt9C ви зможете знайти презентацію Зої Павленко, експерта з охорони навколишнього середовища проекту CUTIS, щодо особливостей органічного ринку Канади.  

Звертаємо увагу, що на сайті проекту ви можете скачати онлайн версію посібника по експорту органіки в Канаду, заповнивши невеличку анкету за посиланням https://bit.ly/2ISPmr6 Canada is one of the world leaders in the consumption of organic products: an average Canadian spends about CAD 150 a month for organics. The Canadian organic food market is the fifth largest in the world (about CAD 5.4 billion).

How to get into this market, and which niches are the most profitable for exporters?

Today, the issue of organic production is on everyone’s lips among farmers like never before. On the one hand, it requires more costs for alternative methods of soil cultivation and plant protection with limited use of agrochemicals, as well as the need for product certification. On the other hand, the sale of organics can be much more profitable than conventional agricultural products. That is why the number of organic producers in the last 10 years has increased in geometric progression.

As of 2018, there are 550 organic producers registered in Ukraine, of which 300 are agricultural producers mainly oriented to foreign markets.

The market of Canada falls into the sphere of interests of Ukrainian exporters of organic products. After all, due to the Free Trade Agreement between Ukraine and Canada (that came into force in August 2017), the trade turnover between our countries increased significantly.

According to Vice Prime Minister, Stepan Kubiv, exports of Ukrainian goods to Canada over the past year grew by 74.4%, and for the first half of 2018 – by 37.1%. In addition, Canadian investments since the beginning of 2018 increased by $ 47 million, with 31% of them targeting manufacturing industry. As experts admit, however, Canadian market is rather specific, and one cannot do without proper strategy and tactics here.

Tip 1. Analyze the market

As of 2017, Canadian sales of organic products amounted to CAD 4.2 billion. As Zoya Pavlenko, Environmental Protection Expert of the CUTIS Technical Assistance Project, assures, there is shortage of organic products in Canada’s market despite the fact that the country is a large producer of organics.

For example, 202 million kg of organic products worth CAD 637 million were imported in 2016. This is more than the volume of exports from Canada indicating a shortage and a market opportunity for Ukrainian producers. Although Canada is also an exporter for a number of organic positions.

The Canadian government does not sit idle and tries to promote domestic production: large-scale support programs for farmers were launched in 2017 in Manitoba. Therefore, the gap between demand and supply will decrease over time. “Now is a good time to start exporting to this market. However, one should pay attention to a number of details”, Pavlenko advises. For instance, any agricultural product called organic is regulated by the Canadian Food Inspection Agency (CFIA). It is also worth focusing on packaging and labeling of organic products as they can differ from both Ukrainian and European approaches.

Tip 2. Focus on popular positions

Organic food and drinks make up about 90% of the organic “basket”. In particular, fresh vegetables and fruits – 40%, drinks – 13%, dairy products and eggs – 12%, cereals, macaroni and bread – 9%.

It should be noted that Canada has become one of the first countries to monitor organic exports and imports. Imports are tracked by 65 categories, and exports – by 18. If you look at import statistics, organic coffee, bananas, strawberries, green salads, tomatoes and tomato paste are among the top 20 most popular organic products. However, this does not mean that one should concentrate only on those products.

If you can advertise your product and present it as efficiently, as possible, there is a chance for almost any product. For example, TEKMASH Institute, a research and production enterprises, which is particularly known in Ukraine for manufacturing organic berry paste Liqberry, has succeeded in entering the Canadian market. They even managed to sell not only the product but also the technology of processing agricultural raw materials to Canada.

“Canada is far, but if it comes to supply of processed goods, for which sanitary and phytosanitary requirements are significantly lower or sometimes not applicable, it is profitable. With a processed product that has a longer shelf life, you can overcome the logistical constraint – territorial remoteness of Canada from Ukraine. It is therefore logical to recommend organic producers to start selling processed goods. The most popular ones will be Ukrainian juices, confectionery products, dried and frozen vegetables, sauces, vegetable oils and snacks”, says Zoya Pavlenko.

Tip3. Find your buyer

In order to get to the Canadian organic market as efficiently as possible you should clearly know the profile of your consumer.

According to the Canadian Organic Trade Association (COTA), these may be both men and women (since both family members do shopping in Canada), young enough – 18-34 years, and mostly residents of large cities. Mostly residents of British Columbia or Alberta are interested in organic products. These are not the largest provinces, so Quebec and Ontario should not be ignored.

As in Ukraine, there is some correlation in Canada between the level of welfare, education and purchases of organic products. People with higher earnings, respectively, are more aware of the benefits of organics and willing to pay for it. “Also, families with children are more willing to spend money for organic products. Therefore, organic food and products for children are a promising niche “, – says Zoya Pavlenko.

Important to know:

An indispensable condition for all exporters of products declared as “organic” is the organic certificate issued under the Canadian Organic Standard (COR). Organic products are subject to the usual rules and conditions similarly to other agroindustry products. They are individual for each product. Detailed requirements for each product are specified in the Automated Import Reverence System (AIRS).

Tip4. Importance of documents

Regarding the regulation of the Canadian organic market, it is significantly different from the Ukrainian and European markets. Canada has its own national organic standards (Canada Organic Regulations) adopted in 2009.

More detailed production requirements and a list of permitted substances are contained in CAN/CGSB 32.310-2015 standards – Organic Production Systems – General Principles and Standards of Management, and CAN/CGSB 32.311-2015 – Organic Production Systems – List of Permitted Substances.

At present, Canada, just like Ukraine, goes through active deregulation of the agricultural production and processing sector. Just in June this year, a new regulatory act, which brings together more than 10 legislative acts, called Regulation of Safe Food for Canadians was published. It includes organic products among others. Review of the above standards is scheduled for 2020. Therefore, interested organic producers should keep abreast as the requirements may vary.

Tip 5. Focus on organic certificates

Serhiy Halashevskyi, Director of the Organic Standard Company, says that organic products sold in Canada use the Canada Organic (COR) logo. At the beginning of 2018, Organic Standard became the only entity in Ukraine entitled to certify manufacturers for exports to Canada. “Organic certification is an important point that helps entrepreneurs in selling their products and the consumer in consuming them confidently. Certification identifies a company, opens up access to the premium segment, allows selling at a higher price and more profitably, as well as make yourself known on the market. In addition, certification has become cheaper because some organizations, such as CUTIS project, compensate half the cost of the procedure”, – he said.

Organic certification is a voluntary procedure. If manufacturers call their products organic, however, they are required to get certified. Otherwise, financial sanctions for unfair competition cannot be avoided.

Interestingly, the Canadian organic standard is equivalent to the American (NOP). Therefore, if a company is certified under the NOP standard, this certificate is recognized in Canada. And vice versa, Canadian organic certification is recognized in the United States.

There is also an agreement between the EU and Canada on mutual recognition of organic standards. These provisions, however, are tightly bound to production specifically in the EU and Canada. Therefore, Ukrainian organic products certified according to EU standards will still have to undergo additional organic certification to enter the North American market. This can be either NOP, or COR. COR is cheaper, however, so it is more profitable for the manufacturer to get it “, – recommends Halashevskyi.

He also emphasizes such an important point as a reputation in organic production. “On the one hand, organic producers have a better image in the market and often have better opportunities. On the other hand, it is easier to spoil the reputation of organic production. One unscrupulous manufacturer can spoil reputation of the whole sector “, – assures Halashevskyi.

Tip 6. “Break through” to the market

Another quite problematic issue is sanitary and phytosanitary regulation in Canada. If you use the “organic” prefix for the product this does not mean a complete grace as a series of stringent requirements is applied, which can be found through the Automated Import Reference System (AIRS). It is similar to the well-known European Export Help Desk but focused solely on food and agricultural raw materials.

As Pavlenko notes, sanitary and phytosanitary norms and certificates between Canada and Ukraine are being harmonized as of November 2018 only with regard to chicken. For all other categories of subquarantine goods (for example, beef, pork, eggs), there is no progress. There is a ban on the import of Ukrainian grains and wheat into Canada, as pests were found in the grain imported by one of Ukrainian suppliers. Because of that, the ban on deliveries was applied to all Ukrainian grain companies.

“If business starts showing greater interest in the Canadian market, more active work on harmonizing certificates between countries will begin. This requires additional communication of business with state bodies (in particular, the State Service for Food Safety and Consumer Protection of Ukraine). Manufacturers themselves should take the initiative to “break through” the market rather than sit idle”, – says CUTIS Expert Zoya Pavlenko.

Source: Delo.UA

Нагодувати Канаду: до яких сюрпризів треба бути готовим українським експортерам What Surprises Ukrainian Food Exporters to Canada Should Be Prepared for?

Угода про зону вільної торгівлі між Канадою та Україною, що вступила в силу влітку 2017 року, потенційно відкриває широкі можливості для українського експорту, а отже, і для росту національної економіки.

Оскільки міжнародна торгівля сільськогосподарською продукцією приносить Україні значні об’єми валютної виручки, то відкриття канадського ринку може стати ще однією точкою росту для українських виробників.

Але, враховуючи той факт, що Канада теж експорт-орієнтована країна, питання ветеринарного та фітосанітарного контролю імпорту постає дуже серйозно. Канадці жорстко контролюють сільськогосподарську продукцію, яка перетинає їхній кордон, адже завезення на територію товару зараженого шкідниками рослин чи патогенними організмами ставить під загрозу експортний потенціал самої Канади та безпеку її громадян.

Як українські харчові продукти можуть потрапити в Канаду?

Гарантія безпечності імпортних товарів в Канаді має засвідчуватися 1) фітосанітарним сертифікатом (для підкарантинних товарів рослинного походження); 2) ветеринарним сертифікатом (для товарів тваринного походження), що видаються компетентним органом країни-експортера;

Центральним органом, що встановлює ветеринарні та фітосанітарні обмеження для канадських виробників та імпортерів на федеральному рівні є Канадське агентство з контролю харчових продуктів (Canadian Food Inspection Agency). По-суті, це аналог Державної служби України з безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (Держпродспоживслужба).

Наразі у ветеринарній та фітосанітарній сфері співпраця між Україною та Канадою здійснюється головним чином у межах спільного членства в міжнародних організаціях, таких як Всесвітня організація охорони здоров’я тварин (МЕБ) та Європейська і Середземноморська організація із захисту рослин (ЄОЗР). Іншим аспектом є виконання положень Угоди про застосування санітарних і фітосанітарних заходів Світової Організації Торгівлі (СОТ), яка передбачає встановлення стандартів для міжнародної торгівлі продуктами рослинного і тваринного походження.

Наступним кроком поглиблення співпраці є системне узгодження форм ветеринарних та фітосанітарних сертифікатів по кожному із контрольованих Канадою товарів. Право експорту отримується шляхом встановлення еквівалентності системи державного контролю двох країн, в тому числі через проведення аудитів та інспекцій. Лише при визнанні системи контролю дієвою та такою, що відповідає нормам  країн-імпортерів, надаються дозволи на ввезення продукції.

Цей процес та подальше відкриття канадського ринку для українських продуктів потребує тісної взаємодії Держпродспоживслужби та Канадського агентства з контролю харчових продуктів.

Як це відбувається на практиці? Наприклад, український виробник яловичини бачить перспективи продажу своєї продукції в Канаді. Але для завезення на територію Канади прикордонна служба (Сanada Border Service Agency) вимагає наявності ветеринарного сертифікату на товар. Виробник сам або разом із представниками відповідної асоціації виробників звертається до Держпродспоживслужби з ініціативою розпочати процедуру погодження ветеринарних сертифікатів на яловичину із канадським регуляторним органом.

Згідно офіційної процедури, яка існує в Канаді, українська сторона має надати вичерпну інформацію (відповіді на опитувальник) стосовно законодавчої бази, мережі компетентного органу, наявної системи і заходів державного контролю, статистичних даних і т.д. в Україні. Після опрацювання Канадською Стороною наданої інформації, Держпродспоживслужба та зацікавлені підприємства-експортери проходять аудит канадського регуляторного органу. Тільки після позитивних результатів аудиту, узгодження форми ветеринарних сертифікатів на конкретну категорію товарів, Держпродспоживслужба отримує дозвіл на експорт даного виду товарів.

Важливо звернути увагу, що ця процедура не проходить сама по собі, а має бути ініційована зацікавленими українськими виробниками. Слід також розуміти, що зняття таких бар’єрів потребує часу, іноді кілька років.

Описана процедура визнання системи контролю діє як для українського експорту до Канади, так і для канадського імпорту до України. Наразі між компетентними органами України та Канади парафовано 15 міжнародних ветеринарних сертифікатів щодо імпорту в Україну.

Хто наступний? Які перспективи українських продуктів на ринку Канади

Проте потенціал нашої торгівлі з Канадою є набагато більшим. В Україні існує велика зацікавленість щодо експорту, наприклад, м’яса птиці, бджолопакетів та кондитерських виробів на ринок Канади.

Робота по відкриттю канадського ринку для української курятини триває. У жовтні 2016 року Держпродспоживслужба направила до Канадського агентства з контролю харчових продуктів Міністерства сільського господарства та продовольства Канади три запити щодо акредитації України для експорту м’яса птиці та продуктів з нього до Канади. А у квітні 2017 року відправлено додатковий запит щодо оцінки статусу країни для експорту бджолиних пакетів до Канади. На сьогоднішній день отримано лише відповідь по м’ясу птиці з додатковими уточненнями та питаннями, які опрацьовуються спеціалістами Держпродспоживслужби.

Випереджаючи зацікавленість українських виробників молочної продукції, варто згадати про діючу в Канаді систему управління постачанням (Supply Management System). Вона базується на моніторингу споживання молочних продуктів та системі квот на виробництво молока для канадських фермерів. Канадці намагаються максимально задовольнити попит молочними продуктами місцевого виробництва. Недостатні обсяги цих продуктів покриваються за рахунок квотованого імпорту. Таким чином, навіть не беручи до уваги санітарні обмеження, ринкові можливості для торгівлі молочними продуктами в Канаді є досить вузькими.

Комунікація із Канадським агентством з контролю харчових продуктів виявила, що на імпорт українських круп до Канади насьогодні існує заборона. Це сталося, оскільки кілька років тому в одній із партій імпортованих українських круп було виявлено шкідників, не зважаючи на наявність відповідного фітосанітарного сертифікату. Зняття заборони вимагає додаткової комунікації між відповідними органами двох країн. Необхідно зауважити, що звернень щодо необхідності вирішення цієї ситуації, від українських експортерів Держпродспоживслужба не отримувала.

Варто знати

Систематизовану інформацію про документи, необхідні для імпорту харчової продукції в Канаду, можна знайти в автоматизованій довідковій системі імпорту (Automated Import Reference System (AIRS)) на сайті Канадського агентства з контролю харчових продуктів.

Важливо пам’ятати, що в Канаді саме імпортер несе відповідальність за відповідність імпортованого товару місцевому законодавству. Для цього при канадському міністерстві сільського господарства організовано Секретаріат доступу до ринків (Market Access Secretariat), який через «відкрите вікно» у формі загальнодоступної електронної пошти приймає питання від канадського бізнесу та надає коментарі щодо доступу як до національного, так і закордонних ринків.

Варто звернути увагу, що у другій половині 2018 року в Канаді вступають в силу законодавчі зміни, що передбачають зміну підходу у контролі безпечності харчових продуктів. Зокрема, передбачається, що вони будуть засновані на принципі аналізу ризиків, а також на необхідності подальшого отримання імпортерами ліцензії на імпорт підконтрольних вантажів. Українським експортерам вже зараз потрібно звертати увагу на нові канадські заходи превентивного контролю безпечності харчових продуктів.

Реалізація Угоди про вільну торгівлю потребує системної співпраці урядових органів України та Канади, яка зараз активізувалася. За підтримки Канадсько-українського проекту з підтримки торгівлі та інвестицій, фінансованого канадським урядом, делегація Держпродспоживслужби в листопаді 2017 року відвідала Канаду та налагодила важливі контакти з місцевими регуляторними органами. Впевнені, що в 2018 році спільними зусиллями ринок Канади стане ближчим для українських експортерів харчової продукції.

Автори:

Борис Кобаль, директор департаменту безпечності харчових продуктів та ветеринарії Держпродспоживслужби

Олена Курята,  заступник начальника управління-начальник відділу зовнішніх зв’язків та євроінтеграції Управління міжнародного співробітництва Держпродспоживслужби

Джерело: Європейська правда The Canada-Ukraine Free Trade Agreement (CUFTA), which entered into force in summer of 2017, may potentially open a wide range of opportunities for Ukrainian exports. Now, there is just a little left to do – to take advantage of these opportunities.

Taking into account the fact that Canada, as well as Ukraine, is an export-oriented country, the issue of veterinary and phytosanitary control of imports is a serious challenge.

Canadians strictly control agricultural products crossing their borders, since the importation of a product contaminated by plant pests or pathogens compromises Canada’s own export potential and undermines safety of its citizens.

The Way to Canada

Safety guarantee of the imported goods in Canada has to be supported by:

1) phytosanitary certificate (for products of plant origin that are subject to quarantine);

2) veterinary certificate (for products of animal origin) issued by the competent authority of the exporting country.

The central authority that establishes veterinary and phytosanitary regulations for Canadian manufacturers and importers at the federal level is the Canadian Food Inspection Agency. This is essentially an equivalent of the Ukrainian State Service for Food Safety and Consumer Protection (SSUFSCP).

How does it work in practice? For instance, Ukrainian beef producer sees good prospects for selling its products in Canada. But for the importation to the Canadian territory the Canada Border Services Agency (CBSA) requires that the products have veterinary certificates.

The producer itself or together with the representatives of the respective association of producers approaches the SSUFSCP asking it to initiate the procedure for the approval of veterinary certificates for beef with the Canadian regulatory authority.

In line with the current Canadian official procedure, the Ukrainian party has to provide comprehensive information (questionnaire responses) regarding the legal framework, the competent authority network, the existing state control system and procedures, statistics in Ukraine, etc. Once the Canadian party has processed the information provided to it, the SSUFSCP and the concerned exporters undergo an audit by the Canadian regulatory authority.

Only upon the receipt of positive audit findings and approval of the veterinary certificate form for a specific product category, the SSUFSCP will be given permission to export the appropriate type of product.

It is worth noting that this procedure will not occur automatically, but should be initiated by the concerned Ukrainian producers.

It should also be understood that elimination of these barriers takes time, sometimes years.

Phytosanitary and Veterinary Certificates Approval Procedures

  1. Producer or association of producers sees good prospects for its products in the Canadian market and approaches the SSUFSCP.

  2. The SSUFSCP approaches the appropriate Canadian regulatory authorities and initiates the procedure of certificate approval.

  3. The Ukrainian party provides the Canadian party with all appropriate information on the product safety control in Ukraine.

  4. The Canadian regulatory authority conducts audits of the SSUFSCP and the concerned exporters.

  5. If the audit has been successfully passed, the SSUFSCP is entitled to issue appropriate certificates that are recognized in Canada.

The procedure for recognizing the control system as described above is applicable to both Ukrainian exports to Canada and Canadian imports to Ukraine. Presently, competent Ukrainian and Canadian authorities have approved 15 international veterinary certificates for importing to Ukraine.

Who is Next

However, Ukraine’s trade potential with Canada is much higher. In Ukraine, there is a strong interest in exports of poultry, packages of bees (i.e. live bees) and confectionery and other products to the Canadian market.

Efforts to open the Canadian market for Ukrainian chicken meat continue. In October 2016, the SSUFSCP submitted to the Canadian Food Inspection Agency under the Canadian Ministry of Agriculture and Food three requests for the accreditation of Ukraine to export poultry and poultry products to Canada. While in April 2017, an additional request was sent for the assessment of Ukraine’s status with regard to the export of bee packages to Canada. So far, the only response including additional questions and clarifications that has been received is the one related to the poultry meat. It is currently being processed by the SSUFSCP experts.

The Ukrainian dairy product producers’ will benefit from learning more about the Supply Management System that operates in Canada. This system is based on monitoring the dairy product consumption and a milk quota system for the Canadian farmers.

Canadians strive to satisfy the demand by the local dairy products to the extent possible. Insufficient amounts of these products are compensated through import quotas. Thus, even regardless of sanitary restrictions, market opportunities for dairy products in Canada are very limited.

Communication with the Canadian Food Inspection Agency has revealed that, currently, a ban has been put on the Ukrainian cereals imports to Canada. This is due to the fact that a few years ago, pests were found in one of the lots of imported Ukrainian cereals, although appropriate phytosanitary certificate had been provided.

The lifting of the ban requires additional communication between the relevant authorities of both countries. It is worth noting that the SSUFSCP has not received any requests to resolve this issue from Ukrainian exporters.

Things You Need to Know

Systematically organized information on the documents required to import food products to Canada can be found in the Automated Import Reference System (AIRS) at the Canadian Food Inspection Agency’s website.

It is important to remember that in Canada it is the importer who is responsible for the compliance of the imported products with the local legislation. To this end, a Market Access Secretariat has been established under the Canadian Ministry of Agriculture and Food, which through an ‘open window’ service operating as a publicly accessible e-mail server processes inquiries from Canadian businesses and provides recommendations on ways to access both the domestic and foreign markets.

It is also important that in the second half of 2018 legislative changes will come into effect in Canada that will change the approach to food safety control. These will be based on the risk analysis principle and the need for importers to obtain import licenses for the controlled shipments in the future.

Ukrainian exporters already now need to pay attention to the new Canadian preventive food safety controls.

The implementation of the Free Trade Agreement requires a systematic cooperation between Ukrainian and Canadian government authorities, which has become more active now. In November 2017, with the support of the Canada-Ukraine Trade and Investment Support Project the SSUFSCP delegation visited Canada and established important contacts with local regulatory authorities.

We are sure that in 2018 our joint efforts will make the Canadian market closer to Ukrainian food exporters.

Authors:

Boris Kobal, Director, Food Safety and Veterinary Service Department, State Service of Ukraine for Food Safety and Consumer Protection

Olena Kuryata, Chief of Unit for Foreign Relations and European Integration Deputy Chief of Directorate for International Cooperation State Service of Ukraine on Food Safety and Consumer Protection

Source: European Pravda