Створення зон вільної торгівлі чи митних союзів – всесвітній тренд. З кожним роком їх стає все більше, із регіональних вони трансформуються в мегарегіональні та міжконтинентальні.
За даними Світової організації торгівлі (СОТ), станом на червень 2016 року кожен із 164 членів СОТ має хоча б одну угоду про вільну торгівлю.
Наразі СОТ відомо про 635 угод про преференційну торгівлю, з яких 423 набрали чинності. При цьому 90% всіх угод – саме про створення зон вільної торгівлі. Митні союзи – лише 10%.
Нещодавно арсенал угод поповнився масштабною та всеохопною угодою про вільну торгівлю між ЄС та Канадою (CETA), переговори щодо якої тривали цілих сім років. ЄС називає цю угоду найамбітнішою, оскільки вона передбачає скасування 99% ввізних мит, полегшує доступ до ринків послуг, державних закупівель та створює кращі умови для інвестування.
Важливо, що СЕТА потенційно може принести вигоду й для України.
З однієї сторони, з січня 2016 року між Україною та ЄС функціонує поглиблена та всеосяжна зона вільної торгівлі (DCFTA). Окрім того, Україна зробила безпрецедентний крок у зміцненні міжконтинентальних торгових відносин, підписавши у липні 2016 року угоду про зону вільної торгівлі з Канадою (CUFTA).
Із вступом в силу, CUFTA відкриє українським експортерам доступ до 98% канадського ринку товарів, а сама угода містить важливі положення щодо усунення нетарифних бар’єрів, сприяння торгівлі, участі у державних закупівлях тощо.
Отже, які ж саме переваги може отримати Україна від трикутника вільної торгівлі “Україна – Канада – ЄС”?
Взаємне усунення нетарифних бар’єрів у торгівлі
ЄС та Канада – розвинені країни з високими, проте неоднаковими стандартами щодо якості та безпеки товарів, їх маркування, пакування, тощо. На практиці ці вимоги нерідко стають нетарифними бар’єрами у міжнародній торгівлі.
СЕТА містить важливі положення щодо добровільного наближення стандартів та інших вимог між ЄС та Канадою. Одночасно вона містить застереження, що жодна країна не повинна знижувати свої вимоги щодо якості та безпеки товарів.
Безпрецедентною є наявність окремого розділу угоди, що стосується питань зближення технічних регламентів та стандартів, починаючи зі стадії їх розробки. Це дозволить мінімізувати різницю у регуляторних підходах ЄС та Канади.
Варто зазначити, що CUFTA так само передбачає, що технічні регламенти та процедури оцінки відповідності не мають створювати додаткових перешкод на шляху вільної торгівлі між Україною та Канадою, а розробка відповідних вимог має бути максимально прозорою.
Наближення та взаємне визнання технічних регламентів та стандартів між ЄС та Канадою має важливе значення й для українських експортерів.
Адже перед Україною зараз стоїть завдання адаптації українського законодавства до вимог ЄС. Масштабне зближення з європейськими стандартами стосується не лише тих підприємств, які експортують товари до ЄС. Воно стосується виробників в цілому, оскільки запроваджуються нові правила гри для всіх.
Наразі в Україні розроблена стратегія наближення санітарних та фітосанітарних норм до вимог ЄС, окремо ухвалена стратегія реформування сфери технічного регулювання із скасуванням радянських ГОСТів та запровадженням європейських вимог до якості та безпеки товарів.
Навіть зараз експортерам, які мають усі необхідні сертифікати для експорту в ЄС, набагато легше вести переговори з канадськими партнерами.Виробництво українських товарів за європейськими стандартами значно полегшить доступ українських товарів до ринку Канади, сприятиме взаємному визнанню результатів оцінки відповідності та зменшить вартість експорту через зменшення витрат на адміністративні процедури.
Звідки й куди? Правила походження товарів
Двосторонні угоди про вільну торгівлю встановлюють більш сприятливі умови торгівлі, але лише між країнами, які є сторонами відповідної угоди.
Наприклад, товар, ввезений в Канаду з України, не можна реекспортувати до США без мита, оскільки його походження є українським, а не канадським.
Способом відфільтрувати товари, які можна імпортувати за зниженими або нульовими ставками ввізного мита, є правила походження товарів. При цьому кожна угода про вільну торгівлю містить свої власні правила визначення походження, які враховують специфіку міжнародної торгівлі країн, що підписали угоду.
Як правило, виробник має довести, що його товар повністю вироблений/вирощений на території певної країни або вироблений із додаванням імпортованих матеріалів за умов т.зв. “достатньої переробки”. При цьому кожна угода по-своєму визначає критерії достатності переробки для товарів. Це може бути:
(1) зміна класифікаційного коду товару (наприклад, перші два чи чотири знаки в класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності);
(2) зміна вартості товару в результаті його переробки, коли вартість використаних іноземних матеріалів не перевищує фіксованої частки вартості кінцевого товару.
Візьмемо найпростіший приклад – одяг.
Відповідно до Протоколу І до Угоди про асоціацію Україна – ЄС, що містить основні положення щодо визначення походження товарів, у більшості випадків одяг вважатиметься таким, що походить з України, якщо ціна тканини та інших текстильних матеріалів, із третіх країн (наприклад, з Марокко чи Туреччини), не перевищує 8% ціни товару.
Угода про вільну торгівлю з Канадою визначає, що достатня переробка матиме місце тоді, коли, зокрема, зміниться товарна група товару (на рівні двох знаків в класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності).
Безумовно, існування правил походження товарів в угодах про вільну торгівлю виправдане, бо як інакше вирізнити товари партнера по угоді. Проте коли відбувається нашарування угод про вільну торгівлю, різниця у правилах походження товарів може створювати труднощі для експортерів, особливо враховуючи сучасні глобальні ланцюги доданої вартості.
Досвід країн Азії та Латинської Америки показує, що існування різних правил походження товарів значно знижує рівень ефективності зон вільної торгівлі для бізнесу. Так, майже 90% усієї торгівлі в Латинській Америці відбувається на преференційних мовах, але водночас на прикладі угод про вільну торгівлю Мексики, Чилі та Перу було виявлено, що лише 40% товарів мають схожі правила походження товарів.
Схожа ситуація спостерігається і в Південно-Східній Азії – в регіоні, який наскрізь пронизаний угодами про вільну торгівлю. Зокрема, у 2008 році в рамках Асоціації держав Південно-Східної Азії була запроваджена ініціатива щодо перегляду правил походження товарів з метою їх уніфікації.
Воно означає наступне: якщо, наприклад, сировина для виробництва товару в Україні завезена з ЄС, то правила щодо достатньої переробки не є обов’язковими.Виходом із такої ситуації є так звана кумуляція при визначенні правил походження товарів. Наприклад, правило двосторонньої кумуляції передбачено і в CUFTA, і в DCFTA, і в CETА.
Тобто якщо для виробництва одягу використовується тканина, імпортована вже не з Марокко, а з ЄС, і її вартість становить понад 8%, то такий одяг все одно вважатиметься українським та може експортуватись до ЄС без сплати мит.
Кумуляція при визначенні походження товарів дуже важлива у трикутнику DCFTA – CUFTA – CETA, оскільки Україна може отримати переваги від так званої перехресної кумуляції (cross-cumulation), яка ще більше зменшить бар’єри для руху сировини та товарів.
В цьому випадку, якщо для виробництва одягу в Україні використовуватиметься тканина, імпортована з ЄС, то такий одяг все одно вважатиметься українським та зможе експортуватись до Канади без дотримання вимог щодо істотної переробки. Але при цьому мають бути додатково погоджені умови та правила походження товарів між Канадою, Україною та ЄС.
Варто додати, що CETA також передбачає можливість “трикутної” кумуляції із США після підписання угоди про вільну торгівлю між США та ЄС.
Наприклад, Канада зможе вільно використовувати у виробництві американські запчастини та інші компоненти при безмитному експорті автомобілів до ЄС. Наразі СЕТА передбачає додаткове право Канади експортувати до ЄС 100 тис. авто в рік із часткою іноземних компонентів до 70% (замість загальних 50%).
Кумуляція у рамках вільної торгівлі ЄС–Україна–Канада допоможе налагодити зв’язок між трьома незалежними угодами про вільну торгівлю (DCFTA, CUFTA, CETA), поглибити рівень торгового та економічного співробітництва України з Канадою та ЄС, а також сприяти подальшій інтеграції України у глобальні ланцюжки доданої вартості.
Торгівля послугами та залучення інвестицій
Як всеохопна угода про економічне співробітництво, CETA містить положення про торгівлю послугами та захист інвестицій. При цьому лібералізація у торгівлі послугами доволі масштабна, оскільки Канада та ЄС пішли шляхом так званого “негативного” списку, тобто були зроблені винятки для певних секторів (наприклад, охорона здоров’я), а у всіх інших секторах автоматично забезпечується вільний доступ на ринок для послуг та їх постачальників.
Додатково CETA сприятиме взаємному визнанню кваліфікацій, що в перспективі дасть можливість канадським інженерам, лікарям, юристам безперешкодно працювати в ЄС, і навпаки.
На відміну від CETA та Угоди про асоціацію Україна–ЄС, угода про вільну торгівлю між Україною та Канадою поки не містить положень щодо торгівлі послугами та захисту інвестицій. Проте протягом двох років після набуття чинності угода може бути переглянута і доповнена, зокрема, положеннями щодо торгівлі послугами та захисту інвестицій.
Experto crede, або вір досвідченому
Отримання вільного доступу на ринок послуг багатомільйонної Канади відкриє багато можливостей для українських постачальників послуг, особливо враховуючи, що торгівля послугами є невід’ємною частиною глобальних ланцюгів доданої вартості.
Угода про вільну торгівлю між ЄС та Канадою – це важливий сигнал для українських експортерів.
По-перше, це додатковий аргумент “за” торгівлю з Канадою, бо ЄС не витрачав би сім років на переговори, якби не бачив реальних перспектив.
Так, нас розділяє океан, поруч конкуренція з США, але у ХХІ столітті це швидше не перепони, а виклики, які за наявності якісного товару, продуманої маркетингової стратегії та логістики зникнуть.
По-друге, не варто гаяти часу, оскільки початок вільної торгівлі між Канадою та ЄС може посилити конкуренцію на ринку Канади, тому про своє “місце під сонцем” варто задуматися вже зараз.
Угоди про вільну торгівлю відкривають багато можливостей, проте чи будуть вони реалізовані залежить більшою мірою від проактивної позиції бізнесу та його бажання інвестувати у довгостроковій перспективі.
Олександра Бровко, старший експерт з торгівлі та інвестиційної політики проекту CUTIS.
Джерело: Європейська правда Free trade agreements or custom unions are a global trend. Their number increases every year, regional agreements evolve into multiregional and even transcontinental.
According to the World Trade Organization (WTO) each of its 164 members had at least one free trade agreement as of June, 2016.
So far, the WTO has information about 635 agreements on preferential trade, 423 of them are effective. 90% of those agreements are about free trade zones and 10% are about customs unions.
Recently, after 7 years of negotiations the EU – Canada Comprehensive Economic and Trade Agreement (CETA) was signed. EU defines the agreement as the largest one because it stipulates cancelation of 99% of the entry charges thus facilitating access to service markets, governmental purchases and promote investments.
Potentially, CETA is beneficial for Ukraine as well. On one hand the Deep and Comprehensive Free Trade Area (DCFTA) came into effect in January 2016. Moreover, Ukraine dramatically enhanced its transcontinental trade by signing the Canada-Ukraine Free Trade Agreement (CUFTA).
When coming into effect the CUFTA will open up to 98% of the Canadian goods markets for Ukrainian exporters. Moreover, the agreement has provisions on elimination of the non-tariff barriers, promotion of the trade, participation in governmental purchases, etc.
The question arises: what are the benefits of Ukraine-Canada-EU free trade triangle for Ukraine?
Mutual Non-Tariff Barriers Elimination
Both EU and Canada are highly developed countries with the high quality of goods and safety, packaging, labeling, etc. standards. Those standards are often turning into non-tariff barriers in the international trade.
CETA contains important provisions on alignment of the EU and Canada standards without compromising the quality and safety requirements by either side.
The agreement has an unprecedented section on approximation of the technical regulations and standards covering even their development stage. That allows bringing the regulatory approaches in Canada and EU closer.
At the same time CUFTA clearly stipulates that technical guidelines and evaluation procedures must not impede the free trade between Ukraine and Canada. Moreover, there is a strict requirement of transparency of appropriate regulations development.
Approximation and mutual recognition of the technical regulations by the EU and Canada is of special importance for Ukrainian exporters as Ukraine is facing a challenging task of harmonization of Ukrainian legislation with the EU one. The approximation impact will not be limited by the exporters activities only but rather affect all the manufacturers because it introduces universal rules.
So far Ukraine has developed the sanitary and phytosanitary regulations approximation strategy. It also adopted strategy of the technical regulations reform, cancelation of the Soviet GOSTS (USSR technical guidelines) and implementation of the European requirements to goods quality and safety.
Goods manufacturing in Ukraine according to the European standards will facilitate the access of Ukrainian goods to the Canadian market, promote recognition of the evaluation results and reduce the export costs by saving on the administration costs.
Even nowadays those exporters which have EU certificates have advantages in negotiating with their Canadian partners.
From – To: Rules of Origin of Goods
Bilateral free trade agreements establish better trading conditions but only for the parties of the agreement. E.g. goods brought from Ukraine to Canada could not be re-exported to the US customs free because they are of Ukrainian origin rather than Canadian.
Origin of goods rules are the filters for the goods which are allowed to export with zero or considerably reduced duty rates. Each free trade agreement has its own rules of origin which take into account the peculiarities of the international trade of those agreements parties.
Usually, manufacturers have to prove that their goods are 100% domestically made/grown or imported materials of the so-called substantial transformation are added up. Each agreement contains its own substantial transformation criteria. The list may include:
(1) Classification code changes, e.g. first 4 signs in export commodities classifications;
(2) Cost of goods change when foreign goods share in final products does not exceed the set limits. Let’s discuss apparel as an example.
According to the Protocol I of the EU – Ukraine Association Agreement containing the main origin of goods requirements, apparel is considered to be of the Ukrainian origin if the fabric’s cost imported from the third countries like Morocco or Turkey does not exceed 8% of goods’ price.
Free trade agreement with Canada recognizes transformation substantial when the commodity line is changed at the level of 2 signs of the export commodity classification.
Origin of goods rules are integral part of free trade agreements because it is the ultimate instrument for identifying partners’ goods. On the other hand, when free trade agreements overlap, they may be difficult for exporters especially because of global value chains.
Asian and Latin American countries experience show that different sets of rules undermine the performance of free trade zones. Nearly 90% of trade in Latin America are preferential however the analysis of the free trade agreements between Mexico, Chili and Peru prove that only 40% of goods follow similar transit of goods rules.
Similar situation is in the South East Asia where the countries are interlinked by the free trade agreements. In 2008 the initiative of reviewing origin of goods rules for their unification was launched within the ASEAN.
Cumulation may be a good solution e.g. bilateral cumulation is stipulated by the CUFTA, the DCFTA, and the CETА. Cumulation means that if raw materials are imported to Ukraine from the EU, the substantial transformation rules do not apply. For example, if apparel is manufactured of the fabric imported from the EU rather than from Morocco, and its share in the cost of goods exceeds 8%, the apparel will be recognized as Ukrainian and exported to the EU without payment of custom duties.
Cumulation is important for the DCFTA – CUFTA – CETA triangle because Ukraine may benefit from the so called cross-cumulation which further reduces the raw materials and goods transit barriers.
In such cases if apparel is manufactured in Ukraine with the fabric imported from the EU, it will be recognized Ukrainian and the rules of substantial transformation do not apply when it is exported to Canada. However, in such cases conditions and rules of goods transit between Canada, Ukraine and EU require additional negotiating.
The free EU-Ukraine-Canada trade cumulation will facilitate the links between the three independent free trade agreements (DCFTA, CUFTA, CETA), will assist in furthering trade between Ukraine and Canada and will promote Ukraine’s integration into global value chains.
Service Trade and Raising Investments
As any comprehensive free trade agreement, the CETA has clauses on services and investments. Trading in services is substantially liberalized because Canada and the EU drew the exemption lists of several sectors like health care and provided free market access for the rest. In addition, the CETA promotes mutual recognition of qualifications which will soon make for the Canadian engineers, healthcare professionals, lawyers, etc. possible to work in the EU and visa versa.
Unlike CETA and the EU-Ukraine association agreement the Canada-Ukraine Free Trade Agreement does not stipulate trading in services and investments. However, in two years after it comes into effect the CUFTA could be revised and amended. Those amendments could well be the provisions on trading in services and on investment protection.
Ukrainian services providers could considerably benefit from the access to the multimillion Canadian market especially when trading services is an essential part of the global value chains.
Experto Crede or Trust the Experienced one
Free trade agreement between the EU and Canada is an important signal for Ukrainian exporters.
First of all, it is a one more “pro” for the trade with Canada as the EU would not waste 7 years on negotiation for nothing. There is an ocean between us and the severe competition with the US but in the XXI century it is a challenge rather than a problem. If you smartly market quality goods, you will adequately address those challenges.
Secondly, there is no time to waste because free trade between the EU and Canada will enhance the competition. Ukrainians would better start looking for their places in the sun right now.
Free trade agreements open many paths because our success will much depend on the businesses’ proactive approaches and readiness to long-term investments.
Oleksandra Brovko, CUTIS Senior Trade and Investment Policy Expert
Source: European Pravda