Львівський стартап, який перетворює звук у текст, зібрав на Kickstarter більше $300 тис.

Започаткований львів’янами стартап Senstone, який запроектував кулон для перетворення голосових заміток у текстову форму, зібрав на сайті Kickstarter $300 тисяч. Про це інформує AIN.ua.

Як зазначається, спочатку команда планувала зібрати на свій гаджет $50 тис., однак всього за 36 годин користувачі пожертвували українським розробникам більше, а в суботу, 18 березня, на рахунку проекту назбиралося вже $300 тис.

Відзначимо, що кулон Senstone, діаметр якого становить не більше 3 см, а вага – 26 г, здатен записувати голосові замітки і зразу переводити аудіо в текст, який можна сортувати за шаблонами й темами. Пристрій може розпізнавати 7 мов та 3 дні працювати без підзарядки.

Засновник стартапу – львів’янин Назар Федорчук – почав працювати над проектом відразу після звільнення з роботи, два роки тому. Він зазначив, що більшість отриманих грошей витратять на першу партію кулонів і розвиток команди. «Для цих цілей ми не будемо залучати інвестиції. Але для розширення команди розробників і поповнення продуктової лінійки і маркетингу – ми відкриті для партнерства», – наголосив Федорук.

Нагадаємо, раніше повідомлялося, що автори зібрали потрібні $50 тис. для запуску виробництва менше ніж за дві доби. Першу партію львівські винахідники запустять влітку. До цього часу пристрій вдосконалять і за півроку планують виготовити 5 тис таких кулонів. Тому зараз збільшують штат і шукають нових однодумців у команду.

Джерело

4 стереотипи про торгівлю з Канадою. Що заважає українському експорту

14 березня беззаперечно увійде в історію канадсько-українських дружніх відносин, оскільки саме в цей день український парламент ратифікував Угоду про вільну торгівлю між Україною та Канадою (Canada-Ukraine Free Trade Agreement або CUFTA).

Залишилось лише дочекатись ратифікації з канадської сторони, обміну ратифікаційними грамотами, і зона вільної торгівлі запрацює на повну.

Тому в 2017 році ми будемо святкувати не лише 150-річчя Канади, але й початок нашої вільної торгівлі.

Команді Міністерства економічного розвитку та торгівлі вдалося зафіксувати в Угоді більш вигідні позиції для вітчизняних експортерів та ширші часові рамки скасування ввізних мит. Угода відразу відкриє для українських експортерів безмитний доступ до 98% канадського ринку. Це стосується як сфери промислових товарів, так і сільськогосподарських (окрім 108 тарифних ліній, які можна буде експортувати без мит в межах глобальних квот Канади).

Як відзначила заступник міністра економіки, торговий представник України Наталія Микольська, українські експортери отримають короткострокові та довгострокові перспективи виходу на канадський ринок, а національні виробники – стимули для підвищення якості та конкурентоспроможності своєї продукції.

Проте час не чекає, тому українським експортерам вже зараз необхідно досліджувати канадський ринок й смаки та уподобання канадських споживачів стосовно свого товару, аби з набранням угодою чинності почати експортувати перші партії товарів без сплати ввізного мита. Активно працює Офіс з просування експорту при Мінекономрозвитку, який може допомогти підкорювачам заокеанських ринків з пошуком бізнес-партнерів та необхідної інформації.

На жаль, багатолітня орієнтація на ринки найближчих сусідів породжує в українських експортерів чимало острахів щодо угоди про вільну торгівлю з Канадою.

Багато українських бізнесменів переконані, що Канада далеко, транспортувати туди дорого, поруч ринок конкурентних американських товарів – тому, відповідно, на канадському ринку місця для їхнього товару немає. Тобто до тарифних та нетарифних бар’єрів додаються ще й ментальні.

У цій статті ми спробуємо проаналізувати, наскільки ці та інші стереотипи є виправданими й чи дійсно такий страшний вовк, як його малюють.

Стереотип  №1: “Канада – це далеко. Транспортні витрати зроблять мій товар неконкурентоспроможним

CUFTA – це перша трансатлантична угода про вільну торгівлю, укладена Україною. Хоча канадський ринок може здаватися далеким, а доставка товарів у Канаду може виглядати дорогою та тривалою, технологічний прогрес дозволяє не зважати на далекі відстані в міжнародній торгівлі ХХІ століття.

Подивіться на полиці в супермаркетах України. Ви побачите груші, імпортовані з Китаю, вино з Чилі, і ці товари продаються за порівняно розумними цінами.

Уявіть, що за даними порталу Sea Distances з Шанхаю до Одеси (8379 морських миль відстані) вантаж йтиме 35 днів, рухаючись зі швидкістю десять вузлів на годину. У випадку з Чилі час і відстань майже такі самі. Подолання стількох кілометрів теж має бути недешевим. Окрім того, Україна наразі не має вільної торгівлі з Китаєм і Чилі. Це означає, що товари імпортуються зі сплатою ввізних мит на українському кордоні.

Безсумнівно, транспортні витрати визначають потенціал виходу на іноземні ринки, а вартість доставки впливає на змінні витрати ведення бізнесу. Більш того, далека відстань може стати проблемою, якщо товар швидко псується (наприклад, свіжі фрукти й овочі) або залежить від споживчих переваг (наприклад, колекції високої моди).

Однак наразі логістичні та судноплавні компанії пропонують індивідуальні персоналізовані рішення з доставки вантажу будь-куди повітрям, морем, залізницею, автотранспортом.

Якщо ви плануєте експортувати свіжі фрукти й овочі до Канади, обирайте авіа або морські перевезення з температурним контролем. Якщо ваша колекція має бути показана на тижні моди в Монреалі – використовуйте швидкі авіаперевезення або навіть експрес-доставку. Якщо ви не можете заповнити весь контейнер своїми товарами, долучайтеся до збірних вантажів, які складаються з багатьох окремих поставок.

Довгі морські перевезення також мають перевагу: за деякими оцінками, додатковий кілометр сухопутного транспортування буде в сім разів дорожчий за додатковий кілометр по морю.

Насправді не існує єдиного для всіх експортерів вирішення питання відстані між Канадою та Україною. Так, дійсно, якщо маржинальність товару на канадському ринку є невисокою, транспортні витрати (які не є постійними, бо тарифи змінюються) можуть впливати на конкурентоспроможність.

Проте відстань – не проблема, оскільки розвиток транспортних технологій пропонує різноманітні варіанти зменшення витрат та оптимізації тривалості транспортування до Канади.

Стереотип №2: “Канада імпортує майже все з США, на ринку Канади немає місця для мого продукту

Спільні кордони та географічна близькість зробили Канаду й США найбільш важливими торговими партнерами один для одного. Канадські споживачі важливі для виробників США, оскільки минулого року Канада придбала у свого південного сусіда товарів та послуг на $337,8 млрд.

Економіки двох країн сильно інтегровані, і цей процес був прискорений двосторонньою угодою про вільну торгівлю 1988 року та NAFTA в 1994 році. Окрім того, великий відсоток двосторонньої торгівлі Канади з США складається з проміжних продуктів, які входять до інтегрованих ланцюгів поставок між двома країнами.

Як правило, країни-сусіди торгують більше, ніж географічно віддалені. Двостороння торгівля між близькими країнами полегшується завдяки розвиненій регіональній логістичній мережі, схожості бізнес-середовища та двосторонньому митному співробітництву.

Подумайте про Україну. Наразі найбільший торговельний партнер України – це ЄС. У 2015 році майже 40% українських товарів і послуг були експортовані до ЄС. Двосторонній товарообіг зростає внаслідок глибокої й всеосяжної угоди про вільну торгівлю між Україною та ЄС.

Проте вільна торгівля з ЄС не заважає присутності груш з Китаю, вина з Чилі та Грузії, молочних продуктів з Білорусі на українському ринку.

Крім NAFTA, Канада має 10 чинних угод про вільну торгівлю, зокрема, з Кореєю, Ізраїлем, Йорданією та Європейською асоціацією вільної торгівлі (ЄАВТ). Крім того, була підписана всеохоплююча торговельна угода з ЄС.

Очевидно, що Канада прагне до вільної торгівлі, а різноманіття міжконтинентальних угод про вільну торгівлю демонструє, що канадська зовнішня торгівля є багатовекторною.

Український експортер буде стикатися з конкуренцією з боку американських та інших іноземних виробників на канадському ринку. Однак ця конкуренція стимулюватиме його покращувати свій товар та пропонувати нові цінності для канадських споживачів.

Пам’ятайте цитату письменника Едварда де Боно: “Компанії, які зосереджуються лише на конкуренції, помруть. Ті, які спрямовані на створення цінностей, процвітатимуть”.

Стереотип №3: “Я експортуватиму свій товар до США через Канаду без сплати ввізних мит

Режим вільної торгівлі між Канадою і США може навести вас на думку, що завдяки безмитному доступу до канадського ринку можна експортувати товари через Канаду до США без сплати ввізних мит на канадсько-американському кордоні.

Враховуючи, що Україна та США не мають угоди про вільну торгівлю, товари українського походження підпадають під митні ставки за принципом режиму найбільшого сприяння (окрім товарів, які підпадають під систему генеральних преференцій США).

Крім того, угоди про вільну торгівлю містять правила походження, яким товари повинні відповідати, щоб мати преференційний доступ до ринку партнера по угоді. Згідно CUFTA, товари, вироблені в Україні, мають пільговий доступ лише на канадський ринок.

Пам’ятайте, що для перетину канадсько-американського кордону на пільгових умовах товар повинен мати канадське чи американське походження відповідно, бо все ж таки NAFTA – це угода про вільну торгівлю, а не митний союз.

Водночас можна розглядати Канаду в якості регіонального хабу для експортних продажів, планування логістики, дистрибуції, маркетингу й напрацювання стратегії виходу вашої компанії на інші ринки.

Стереотип № 4: “Канадські споживачі купують лише made in Canada

Опитування демонструють, що споживачі в Канаді дійсно схильні купувати канадську продукцію, оскільки купівля товарів “made in Canada” позитивно впливає на економіку країни, створення робочих місць тощо. Дослідження 2013 року вказує, що 45% канадців намагаються купувати товари, вироблені в Канаді.

Та поза тим, двоє з трьох споживачів вказують, що головним чинником при купівлі товарів все ж таки є низька ціна.

Таким чином, вважати, що канадці купують лише “made in Canada” – велике перебільшення. Підтримувати свою країну, коли криза ще відчутна – цілком логічна й виправдана поведінка. Те саме відбувається й в Україні протягом останніх двох років.

Ще декілька цікавих фактів. По-перше, пам’ятайте, що діаспора українців в Канаді – це понад 1,3 мільйона людей. Діаспора може допомогти поширити інформацію про товар, налаштувати перші ділові контакти, а також зменшити початкові витрати під час виходу на канадський ринок.

Присутність канадців українського походження робить Канаду дуже привітним місцем для українського малого та середнього бізнесу.

По-друге, пам’ятайте, що Канада – велика країна, і споживчі уподобання можуть бути різними в Оттаві, Монреалі та франкомовному Квебек-сіті.

Канада – дуже різноманітна країна з багатонаціональним населенням. У 1971 році вона стала першою країною у світі, де мультикультуралізм став частиною офіційної державної політики.

Одна п’ята частина канадців народилися не в Канаді. Таким чином, різноманітність – це сила Канади й гарна можливість для українських експортерів знайти новий ринок для своїх товарів.

І наостанок – українським компаніям є що запропонувати канадським споживачам.

Ми вміємо креативити, дивувати та створювати якісний продукт. Навіть до початку ери вільної торгівлі з Канадою українські компанії успішно налагоджують ділові контакти, проводять зустрічі з потенційними партнерами, беруть участь у виставках, прораховують логістику, підписують контракти та поставляють товари.

Коли у вас є якісний товар, що відповідає вимогам канадського ринку та споживчим уподобанням канадців, то жодна відстань чи конкуренція вам не перешкода.

Автор: Олександра Бровко

Cтарший експерт з торгівлі та інвестиційної політики проекту CUTIS (Canada-Ukraine Trade Investment Support). 

Діяльність проекту спрямована на зменшення рівня бідності в Україні та підвищення сталого економічного розвитку шляхом збільшення українського експорту до Канади та заохочення інвестицій з Канади до України

Джерело: eurointegration.com.ua

Wizz Air відкриває чотири нові маршрути з Києва та Львова

Лоукост авіаперевізник Wizz Air оголосив про відкриття чотирьох нових маршрутів з аеропортів Києва та Львова.

Про це йдеться в прес-релізі авіакомпанії.

З 18 червня компанія почне виконувати перельоти за другим новим напрямком з львівського аеропорту до столиці Німеччини, Берлін-Шенефельд, а з серпня – запустить три нові рейси з Києва в Познань і Люблін у Польщі і Франкфурт-Хан в Німеччині.

Як зазначається, вартість квитків становитиме від 579 гривень (19,99 євро).

“З урахуванням нових рейсів Wizz Air пропонує з українських аеропортів лоу-кост перельоти за 21 напрямком в 8 країн”, – йдеться у повідомленні.

Раніше на сайті німецької авіакомпанії Condor з’явилася можливість забронювати авіаквитки з ряду міст до Києва.

Як повідомлялося, міністр інфраструктури Володимир Омелян заявив, що 15 березня “один із найбільших європейських лоукостів” може заявити про намір зайти на український ринок авіаперевезень.

8 березня згадка українських аеропортів Жуляни і Львів з’явилася в коді нідерландської версії сайту Ryanair.

Джерело: Економічна правда

Одразу дві українські технологічні компанії номіновані на престижну нагороду в Британії

Одразу дві українські технологічні компанії – Cardiomo і Petcube – претендують на престижну нагороду The Wearables 2017. Серед інших видатних номінантів – Apple, Garmin, Epson, Amazon.

Уже вчетверте на щорічному шоу відзначатимуть інноваторів – лідерів у сфері «розумних» продуктів. Всього зареєструвалося більше 400 компаній, до фіналу дійшло 30. Українські компанії змагаються в різних категоріях: Cardiomo може здобути нагороду «Цифрова технологія здоров’я», а Petcube утримує лідерство в номінації «Розумний» дім». Обидві нещодавно представили свої продукти на технологічній виставці CES у Лас-Вегасі.

Petcube – виробник найпопулярніших у світі відеокамер для власників домашніх тварин. Стартап був заснований трьома друзями, що працювали разом в українській столиці. Компанії, що має офіси в Києві, Сан-Франциско та Шеньчжені, вдалося залучити 3,8 мільйонів доларів інвестицій, і зараз її вироби продаються в найбільших американських мережах роздрібної торгівлі, таких як Amazon, BestBuy, Petco.

Мініатюрний пристрій Cardiomo здатен рятувати життя. Він кріпиться на тілі з допомогою електродів і моніторить стан здоров’я людини: серце, дихальні шляхи та температуру тіла. Якщо виявлені якісь порушення, система відправляє оповіщення на мобільний телефон. У випадку, коли людина довго не реагує, повідомлення надходять родичам або лікареві. Наразі компанія Cardiomo не налагодила масового виробництва свого продукту, але планує запустити кампанію спільного збору коштів на Kickstarter.

Переможці будуть оголошені 8-го березня в Лондоні на технологічному шоу «розумних» аксесуарів (Wearable Technology Show).

Джерело: radiosvoboda.org

Українець створив сервіс, здатний попередити серцево-судинні хвороби

Українець Роман Бєлкін створив сервіс Cardiomo для спостереженням за станом серця, дихальних шляхів людини, для вимірювання температури її тіла.

Cardiomo кріпиться до тіла за допомогою електродів, робить кардіограму. Якщо у людини виявлені якісь порушення,
система відправляє на мобільний повідомлення.
Коли людина на нього довго не реагує, воно його родичам або лікареві.

Пристрій Cardiomo можна придбати за передзамовленням. Його вартість становитиме близько 200 доларів. Однак Бєлкін пропонує українцям постійну знижку 50%, йдеться в сюжеті “2+2“.

Свій пристрій розробник представив на виставці CES 2017 у Лас-Вегасі, повідомляє startup.ua.

Протягом 4 днів ми постійно спілкувалися з відвідувачами, розповідали про Cardiomo, показували пристрій в роботі (я ношу Cardiomo постійно) і відповідали на запитання. Практично кожен, хто підходив до нашого стенду, хотів придбати Cardiomo одразу на виставці, але оскільки тоді ми випустили лише 10 пристроїв, які постійно тестуємо, запропонували залишати передзамовлення на нашому сайті. У підсумку ми отримали з виставки вже більше 60 замовлень“, – розповіла співзасновниця стартапу Ксенія Бєлкіна.

Роман та Ксенія Бєлкіни. Фото startup.ua
Зараз творці Cardiomo займаються випуском першої партії пристроїв для розсилки бета-тестерів.У квітні команда планує запустити краудфандингову кампанію, а влітку – почати виробництво, щоб до жовтня зробити перші доставки Cardiomo першим користувачам.
Джерело: life.pravda.com.ua

Україна на мапі енергостартапів: SolarGaps увійшов в ТОП угод по галузі за межами США

Україна не може похвалитися особливими досягненнями в галузі альтернативної енергетики, проте поступово рухається в цьому напрямку. У південних регіонах країни з’являються сонячні електростанції, а в стартап-тусовці – споживчі проекти, спрямовані на економію енергії для населення. Один з них потрапив до світового рейтингу найбільших угод в даній галузі. Це «розумні» жалюзі SolarGaps, які минулого року залучили інвестиції з оцінкою $ 1 млн.

Рейтинг склали аналітики видання CBInsights. Вони проаналізували всі інвестиції в стартапи в галузі альтернативної енергетики за межами США з 2015 по 2017 роки. На основі отриманих даних склали мапу світу, на якій відзначили конкретні сегменти відновлюваної енергії для кожної країни, а також рівень залучених в ній інвестицій на галузеві стартапи.

Лідерами в сегменті альтернативної енергетики в Європі стали Великобританія (в рейтинг потрапили 10 компаній) і Німеччина (в рейтинг потрапили 9 компаній). Британська компанія Lekela Power залучила $ 250 млн у третьому кварталі 2016 року, а в Німеччині найбільшою угодою в галузі стали $ 85 млн в серії D, які підняв стартап Sonnen. Також в топі шість французьких стартапів. А беззаперечним лідером стала Індія, на яку довелося 8% світових інвестицій в сферу.

Від Украни в топ-92 потрапив всього один стартап, і залучена ним сума не можна порівняти з угодами колег з розвинених європейських країн. За оцінками CBInsights, SolarGaps привернув $ 240 000 засновника акселератора IoT Hub Романа Кравченко. Очевидно, аналітики підсумували ангельські інвестиції Романа і угоду з компанією «Ефективні інвестиції».

Нагадаємо, український стартап SolarGaps заснував Євген Ерік. Це «розумні» жалюзі, які видобувають енергію від сонця. З їх допомогою команда сподівається дати можливість власникам квартир отримувати доступну і безпечну енергію з вікон. Детальну історію створення SolarGaps можна почитати тут .

Сьогодні стартап продовжує розвивати свою технологію і розширює географію. Як повідомив AIN.UA Євген Ерік, команда їздить на закордонні конференції, пітчить свій продукт і приваблює дистриб’юторів за кордоном: “Ми вже відправили нашим дистриб’юторам зразки в Лас Вегас, Флориду, Лос-Анжелес, Ізраїль, Нігерію, Іспанію, Абу-Дабі . В цілому десять стендів жалюзі”, – розповів він, додавши, що на даний момент продукт проходить тестування в цих регіонах.

Виставка в Нігерії виглядала незвично, але принесла перші продажі. “Продали в Нігерію перші 50 кв. м, це готовий продукт – жалюзі з панелями і автоматикою, вироблені в Україні”, – розповів Ерік.

За його словами, SolagGaps робить ставку на Кремнієву Долину. Тут вже найняли представника стартапу, також в Долину приїхала частина команди, щоб просувати свій продукт в регіоні. А через місяць стартап планує запустити краудфандінговую кампанію на Kickstarter.

Ерік також зазначив, що в результаті поліпшення характеристик системи трохи піднялася ціна на жалюзі. Тепер вона стартує від $ 400 за два кв. м. Раніше ціна була заявлена ​​на рівні $ 300.

Джерело: ain.ua

Українці зможуть відкривати депозити закордоном

З 25 лютого українці зможуть розпоряджатися отриманими закордоном коштами без індивідуальних ліцензій НБУ: розміщувати їх на рахунках в закордонних банках або інвестувати. Зміни передбачені постановою НБУ №14 від 23 лютого 2017. Нововведення не тільки спрощує отримання доходів українськими фрілансерами, але і дає їм можливість відкривати депозити закордоном.

На офіційному сайті НБУ повідомляється: «Відтепер фізичні особи зможуть розміщувати на закордонних рахунках іноземну валюту з джерелом походження за межами України без індивідуальних ліцензій НБУ. Наприклад, без ліцензій НБУ українці зможуть розміщувати на закордонних рахунках кошти, отримані ними за межами України у якості заробітної плати, стипендій, пенсій, аліментів, дивідендів, тощо».

Фізичні особи зможуть проводити інвестування з зарубіжних рахунків, здійснювати торгівлю фінансовими інструментами на іноземних біржах і тому подібне. В той же час, для тих операцій, що проводяться в Україні, індивідуальні ліцензії НБУ знадобляться, як і раніше. Можливість проводити фінансові операції закордоном не звільняє фізичних осіб від відповідальності декларувати доходи і сплачувати з них податки в Україні.

Раніше відкривати рахунки та інвестувати закордоном могли тільки ті українці, які працювали або вчились закордоном. Отримувати ліцензії на такі операції було (і є) важкою і тривалою процедурою: тільки на розгляд документів законом відводиться 25 днів.

Нагадаємо, що в 2016 році Нацбанк визначив умови і порядок підключення абонентів до системи BankID.

Джерело НБУ