Ukraine tech companies in Toronto to talk business

More than 15 ICT companies from Ukraine available for b2b meetings, looking to forge potential partnerships with Canadian companies

OTTAWA, Ontario, Canada / KYIV, Ukraine – May 18, 2017–Branham Group, together with the Canada-Ukraine Trade and Investment Support (CUTIS) Project, is bringing more than 15 Ukrainian ICT companies to Toronto and setting up introductory one-on-one meetings with Canadian companies interested in doing business with them.

Ukraine’s goal is to tell the world that it is open for business and has a lot offer, according to Wayne Gudbranson, Branham Group CEO.

“I have personally seen this in the tech area. In fact, we are very excited about connecting the Branham300 ecosystem of leading companies with a very talented group of Ukrainian ICT companies visiting Canada,” Gudbranson said.

“Canada and Ukraine already have a close relationship. The final signing of the Canada-Ukraine Free Trade Agreement (CUFTA), which is imminent, will accelerate a lot of business opportunities between our respective countries.”

The event will provide a unique chance for Canadian companies interesting in off-shoring and finding partnering opportunities to have one-on-one B2B meetings and speak with many ICT executives from Ukraine who are here because they are interested and ready to work more closely with Canada, said Gail Balfour, Senior Research Analyst at Branham Group.

“Whenever I speak with Canadian ICT companies, both start-ups and ones that have been around for years, one thing that often comes up is their desire to find opportunities to do more business internationally. This event will provide a lot of potential for doing just that because we can introduce these Canadian company leaders to several like-minded executives from Ukraine, all in one room, and all with similar business goals and objectives.”

The Ukraine B2B meetings with Canadian companies will take place between May 29 and May 31, 2017 at the Ukrainian Chamber of Commerce building in Toronto. Shortly after, the Branham300 launch event takes place May 31, also in Toronto, where the Top 250 ICT companies in Canada will be announced. Key speakers at the invitation-only Branham300 event will include Nataliya Mykolska, Deputy Minister – Trade Representative of Ukraine.

Follow the hashtags #TeamUkraineICT and #2017Branham300 for social media updates. The Branham300 ranking of Canadian technology companies and multinationals operating in Canada will be posted at branham300.com on May 31, 2017.

Branham Group Inc. (www.branhamgroup.com), is a Canadian based, globally directed Industry Analyst and Strategic Advisory for the Information and Communications Technology (ICT) sector. Branham provides Planning – Marketing – Partnering service for established and new technology brands in the global market. With its Branham300 database, Branham has expansive data on the Canadian ICT industry. The Branham300 is a unique community in the Canadian ICT sector that includes privately held and publicly traded tech companies in Canada.

For more information, please contact:

Gail Balfour, Senior Research Analyst, Branham Group

613-745-2282, ext. 118

gbalfour@branhamgroup.com

About CUTIS (cutisproject.org/en/)

The Canada-Ukraine Trade and Investment Support (CUTIS) Project is a 5-year (2016-2021) Canadian development assistance initiative designed to lower poverty in Ukraine through increasing exports from Ukraine to Canada and investment from Canada to Ukraine.

About the Branham300

The Branham300, now in its 24th year, is a unique ranking of technology companies in Canada because it tracks both publicly held and privately owned companies. It is the only comprehensive list to do so. The Branham300 also delivers insight into Canada’s start-up community through the Top 25 Up and Comers and measures the contributions made by multinationals operating in Canada.

The Branham300 consists of three major listings, ranked by revenue (except where noted):

Top 250 Canadian ICT Companies

Top 25 ICT Multinational Companies operating in Canada

Top 25 Up and Coming ICT Companies (ranked on innovation and long-term promise, not revenue)

Sub-listings that are generated from the Top 250 listing include:

Top 25 Canadian Software Companies

Top 25 Canadian ICT Professional Services Companies

Top 25 Canadian ICT Hardware and Infrastructure Companies

Top 10 Canadian xService Providers (xSP) – (includes ASP, ISP, Wireless SP, MSP, etc.)

Top 10 Canadian ICT Security Companies

Top 10 Canadian Wireless Solutions Companies

Top 5 Pure-play Healthcare ICT Companies

Top 10 ICT Staffing Companies

Top 10 Software as a Service (SaaS) Companies

Top 10 Mobile Technology Companies

Top 5 Digital Media and Entertainment Companies

Top 25 Movers and Shakers

Top 15 Growth Companies

Source: branhamgroup.com

4 стереотипи про торгівлю з Канадою. Що заважає українському експорту

14 березня беззаперечно увійде в історію канадсько-українських дружніх відносин, оскільки саме в цей день український парламент ратифікував Угоду про вільну торгівлю між Україною та Канадою (Canada-Ukraine Free Trade Agreement або CUFTA).

Залишилось лише дочекатись ратифікації з канадської сторони, обміну ратифікаційними грамотами, і зона вільної торгівлі запрацює на повну.

Тому в 2017 році ми будемо святкувати не лише 150-річчя Канади, але й початок нашої вільної торгівлі.

Команді Міністерства економічного розвитку та торгівлі вдалося зафіксувати в Угоді більш вигідні позиції для вітчизняних експортерів та ширші часові рамки скасування ввізних мит. Угода відразу відкриє для українських експортерів безмитний доступ до 98% канадського ринку. Це стосується як сфери промислових товарів, так і сільськогосподарських (окрім 108 тарифних ліній, які можна буде експортувати без мит в межах глобальних квот Канади).

Як відзначила заступник міністра економіки, торговий представник України Наталія Микольська, українські експортери отримають короткострокові та довгострокові перспективи виходу на канадський ринок, а національні виробники – стимули для підвищення якості та конкурентоспроможності своєї продукції.

Проте час не чекає, тому українським експортерам вже зараз необхідно досліджувати канадський ринок й смаки та уподобання канадських споживачів стосовно свого товару, аби з набранням угодою чинності почати експортувати перші партії товарів без сплати ввізного мита. Активно працює Офіс з просування експорту при Мінекономрозвитку, який може допомогти підкорювачам заокеанських ринків з пошуком бізнес-партнерів та необхідної інформації.

На жаль, багатолітня орієнтація на ринки найближчих сусідів породжує в українських експортерів чимало острахів щодо угоди про вільну торгівлю з Канадою.

Багато українських бізнесменів переконані, що Канада далеко, транспортувати туди дорого, поруч ринок конкурентних американських товарів – тому, відповідно, на канадському ринку місця для їхнього товару немає. Тобто до тарифних та нетарифних бар’єрів додаються ще й ментальні.

У цій статті ми спробуємо проаналізувати, наскільки ці та інші стереотипи є виправданими й чи дійсно такий страшний вовк, як його малюють.

Стереотип  №1: “Канада – це далеко. Транспортні витрати зроблять мій товар неконкурентоспроможним

CUFTA – це перша трансатлантична угода про вільну торгівлю, укладена Україною. Хоча канадський ринок може здаватися далеким, а доставка товарів у Канаду може виглядати дорогою та тривалою, технологічний прогрес дозволяє не зважати на далекі відстані в міжнародній торгівлі ХХІ століття.

Подивіться на полиці в супермаркетах України. Ви побачите груші, імпортовані з Китаю, вино з Чилі, і ці товари продаються за порівняно розумними цінами.

Уявіть, що за даними порталу Sea Distances з Шанхаю до Одеси (8379 морських миль відстані) вантаж йтиме 35 днів, рухаючись зі швидкістю десять вузлів на годину. У випадку з Чилі час і відстань майже такі самі. Подолання стількох кілометрів теж має бути недешевим. Окрім того, Україна наразі не має вільної торгівлі з Китаєм і Чилі. Це означає, що товари імпортуються зі сплатою ввізних мит на українському кордоні.

Безсумнівно, транспортні витрати визначають потенціал виходу на іноземні ринки, а вартість доставки впливає на змінні витрати ведення бізнесу. Більш того, далека відстань може стати проблемою, якщо товар швидко псується (наприклад, свіжі фрукти й овочі) або залежить від споживчих переваг (наприклад, колекції високої моди).

Однак наразі логістичні та судноплавні компанії пропонують індивідуальні персоналізовані рішення з доставки вантажу будь-куди повітрям, морем, залізницею, автотранспортом.

Якщо ви плануєте експортувати свіжі фрукти й овочі до Канади, обирайте авіа або морські перевезення з температурним контролем. Якщо ваша колекція має бути показана на тижні моди в Монреалі – використовуйте швидкі авіаперевезення або навіть експрес-доставку. Якщо ви не можете заповнити весь контейнер своїми товарами, долучайтеся до збірних вантажів, які складаються з багатьох окремих поставок.

Довгі морські перевезення також мають перевагу: за деякими оцінками, додатковий кілометр сухопутного транспортування буде в сім разів дорожчий за додатковий кілометр по морю.

Насправді не існує єдиного для всіх експортерів вирішення питання відстані між Канадою та Україною. Так, дійсно, якщо маржинальність товару на канадському ринку є невисокою, транспортні витрати (які не є постійними, бо тарифи змінюються) можуть впливати на конкурентоспроможність.

Проте відстань – не проблема, оскільки розвиток транспортних технологій пропонує різноманітні варіанти зменшення витрат та оптимізації тривалості транспортування до Канади.

Стереотип №2: “Канада імпортує майже все з США, на ринку Канади немає місця для мого продукту

Спільні кордони та географічна близькість зробили Канаду й США найбільш важливими торговими партнерами один для одного. Канадські споживачі важливі для виробників США, оскільки минулого року Канада придбала у свого південного сусіда товарів та послуг на $337,8 млрд.

Економіки двох країн сильно інтегровані, і цей процес був прискорений двосторонньою угодою про вільну торгівлю 1988 року та NAFTA в 1994 році. Окрім того, великий відсоток двосторонньої торгівлі Канади з США складається з проміжних продуктів, які входять до інтегрованих ланцюгів поставок між двома країнами.

Як правило, країни-сусіди торгують більше, ніж географічно віддалені. Двостороння торгівля між близькими країнами полегшується завдяки розвиненій регіональній логістичній мережі, схожості бізнес-середовища та двосторонньому митному співробітництву.

Подумайте про Україну. Наразі найбільший торговельний партнер України – це ЄС. У 2015 році майже 40% українських товарів і послуг були експортовані до ЄС. Двосторонній товарообіг зростає внаслідок глибокої й всеосяжної угоди про вільну торгівлю між Україною та ЄС.

Проте вільна торгівля з ЄС не заважає присутності груш з Китаю, вина з Чилі та Грузії, молочних продуктів з Білорусі на українському ринку.

Крім NAFTA, Канада має 10 чинних угод про вільну торгівлю, зокрема, з Кореєю, Ізраїлем, Йорданією та Європейською асоціацією вільної торгівлі (ЄАВТ). Крім того, була підписана всеохоплююча торговельна угода з ЄС.

Очевидно, що Канада прагне до вільної торгівлі, а різноманіття міжконтинентальних угод про вільну торгівлю демонструє, що канадська зовнішня торгівля є багатовекторною.

Український експортер буде стикатися з конкуренцією з боку американських та інших іноземних виробників на канадському ринку. Однак ця конкуренція стимулюватиме його покращувати свій товар та пропонувати нові цінності для канадських споживачів.

Пам’ятайте цитату письменника Едварда де Боно: “Компанії, які зосереджуються лише на конкуренції, помруть. Ті, які спрямовані на створення цінностей, процвітатимуть”.

Стереотип №3: “Я експортуватиму свій товар до США через Канаду без сплати ввізних мит

Режим вільної торгівлі між Канадою і США може навести вас на думку, що завдяки безмитному доступу до канадського ринку можна експортувати товари через Канаду до США без сплати ввізних мит на канадсько-американському кордоні.

Враховуючи, що Україна та США не мають угоди про вільну торгівлю, товари українського походження підпадають під митні ставки за принципом режиму найбільшого сприяння (окрім товарів, які підпадають під систему генеральних преференцій США).

Крім того, угоди про вільну торгівлю містять правила походження, яким товари повинні відповідати, щоб мати преференційний доступ до ринку партнера по угоді. Згідно CUFTA, товари, вироблені в Україні, мають пільговий доступ лише на канадський ринок.

Пам’ятайте, що для перетину канадсько-американського кордону на пільгових умовах товар повинен мати канадське чи американське походження відповідно, бо все ж таки NAFTA – це угода про вільну торгівлю, а не митний союз.

Водночас можна розглядати Канаду в якості регіонального хабу для експортних продажів, планування логістики, дистрибуції, маркетингу й напрацювання стратегії виходу вашої компанії на інші ринки.

Стереотип № 4: “Канадські споживачі купують лише made in Canada

Опитування демонструють, що споживачі в Канаді дійсно схильні купувати канадську продукцію, оскільки купівля товарів “made in Canada” позитивно впливає на економіку країни, створення робочих місць тощо. Дослідження 2013 року вказує, що 45% канадців намагаються купувати товари, вироблені в Канаді.

Та поза тим, двоє з трьох споживачів вказують, що головним чинником при купівлі товарів все ж таки є низька ціна.

Таким чином, вважати, що канадці купують лише “made in Canada” – велике перебільшення. Підтримувати свою країну, коли криза ще відчутна – цілком логічна й виправдана поведінка. Те саме відбувається й в Україні протягом останніх двох років.

Ще декілька цікавих фактів. По-перше, пам’ятайте, що діаспора українців в Канаді – це понад 1,3 мільйона людей. Діаспора може допомогти поширити інформацію про товар, налаштувати перші ділові контакти, а також зменшити початкові витрати під час виходу на канадський ринок.

Присутність канадців українського походження робить Канаду дуже привітним місцем для українського малого та середнього бізнесу.

По-друге, пам’ятайте, що Канада – велика країна, і споживчі уподобання можуть бути різними в Оттаві, Монреалі та франкомовному Квебек-сіті.

Канада – дуже різноманітна країна з багатонаціональним населенням. У 1971 році вона стала першою країною у світі, де мультикультуралізм став частиною офіційної державної політики.

Одна п’ята частина канадців народилися не в Канаді. Таким чином, різноманітність – це сила Канади й гарна можливість для українських експортерів знайти новий ринок для своїх товарів.

І наостанок – українським компаніям є що запропонувати канадським споживачам.

Ми вміємо креативити, дивувати та створювати якісний продукт. Навіть до початку ери вільної торгівлі з Канадою українські компанії успішно налагоджують ділові контакти, проводять зустрічі з потенційними партнерами, беруть участь у виставках, прораховують логістику, підписують контракти та поставляють товари.

Коли у вас є якісний товар, що відповідає вимогам канадського ринку та споживчим уподобанням канадців, то жодна відстань чи конкуренція вам не перешкода.

Автор: Олександра Бровко

Cтарший експерт з торгівлі та інвестиційної політики проекту CUTIS (Canada-Ukraine Trade Investment Support). 

Діяльність проекту спрямована на зменшення рівня бідності в Україні та підвищення сталого економічного розвитку шляхом збільшення українського експорту до Канади та заохочення інвестицій з Канади до України

Джерело: eurointegration.com.ua

Happy Holidays and New Year! Joyeuses fêtes et bonne année!

Dear Members and Friends!

On behalf of the Canada-Ukraine Chamber of Commerce, I would like to wish you and your families a Merry Christmas and a healthy as well as prosperous New Year!

We are looking forward to supporting you and your colleagues in 2017 and are excited about the opportunities that will arise through new investment projects, and the ratification and implementation of the Canada-Ukraine Free Trade Agreement.

This past year has been a record year for expansion of the Canada-Ukraine trade relationship and CUCC will continue working with you to advocate for more reforms and opportunities between our two countries.

Thank you for your support and cooperation over these past 25 years! We sincerely wish you success and growth in your business in 2017 – the time to invest in Ukraine is NOW!

All the best in 2017 !

Zenon Poticzny, President
Canada-Ukraine Chamber of Commerce (CUCC)

Click to view video greeting from CUCC’s Christmas Party!

Season’s Greetings from CUCC Canada! 
Marie Nazar (CUTIS), Natalie Korpan (CUTIS), Gerry Fedchun (CUCC), Zenon Poticzny (CUCC), Consul General Amb. Andrii Veselovskyi, Lada Kozak (CUCC), Myron Pyzyk (CUTIS), Eugene Klymenko (CUTIS)

Трикутник вільної торгівлі. Що дасть Україні ЗВТ із Канадою

Створення зон вільної торгівлі чи митних союзів – всесвітній тренд. З кожним роком їх стає все більше, із регіональних вони трансформуються в мегарегіональні та міжконтинентальні.

За даними Світової організації торгівлі (СОТ), станом на червень 2016 року кожен із 164 членів СОТ має хоча б одну угоду про вільну торгівлю.

Наразі СОТ відомо про 635 угод про преференційну торгівлю, з яких 423 набрали чинності. При цьому 90% всіх угод – саме про створення зон вільної торгівлі. Митні союзи – лише 10%.

Нещодавно арсенал угод поповнився масштабною та всеохопною угодою про вільну торгівлю між ЄС та Канадою (CETA), переговори щодо якої тривали цілих сім років. ЄС називає цю угоду найамбітнішою, оскільки вона передбачає скасування 99% ввізних мит, полегшує доступ до ринків послуг, державних закупівель та створює кращі умови для інвестування.

Важливо, що СЕТА потенційно може принести вигоду й для України.

З однієї сторони, з січня 2016 року між Україною та ЄС функціонує поглиблена та всеосяжна зона вільної торгівлі (DCFTA). Окрім того, Україна зробила безпрецедентний крок у зміцненні міжконтинентальних торгових відносин, підписавши у липні 2016 року угоду про зону вільної торгівлі з Канадою (CUFTA).

Із вступом в силу, CUFTA відкриє українським експортерам доступ до 98% канадського ринку товарів, а сама угода містить важливі положення щодо усунення нетарифних бар’єрів, сприяння торгівлі, участі у державних закупівлях тощо.

Отже, які ж саме переваги може отримати Україна від трикутника вільної торгівлі “Україна – Канада – ЄС”?

Взаємне усунення нетарифних бар’єрів у торгівлі 

ЄС та Канада – розвинені країни з високими, проте неоднаковими стандартами щодо якості та безпеки товарів, їх маркування, пакування, тощо. На практиці ці вимоги нерідко стають нетарифними бар’єрами у міжнародній торгівлі.

СЕТА містить важливі положення щодо добровільного наближення стандартів та інших вимог між ЄС та Канадою. Одночасно вона містить застереження, що жодна країна не повинна знижувати свої вимоги щодо якості та безпеки товарів.

Безпрецедентною є наявність окремого розділу угоди, що стосується питань зближення технічних регламентів та стандартів, починаючи зі стадії їх розробки. Це дозволить мінімізувати різницю у регуляторних підходах ЄС та Канади.

Варто зазначити, що CUFTA так само передбачає, що технічні регламенти та процедури оцінки відповідності не мають створювати додаткових перешкод на шляху вільної торгівлі між Україною та Канадою, а розробка відповідних вимог має бути максимально прозорою.

Наближення та взаємне визнання технічних регламентів та стандартів між ЄС та Канадою має важливе значення й для українських експортерів.

Адже перед Україною зараз стоїть завдання адаптації українського законодавства до вимог ЄС. Масштабне зближення з європейськими стандартами стосується не лише тих підприємств, які експортують товари до ЄС. Воно стосується виробників в цілому, оскільки запроваджуються нові правила гри для всіх.

Наразі в Україні розроблена стратегія наближення санітарних та фітосанітарних норм до вимог ЄС, окремо ухвалена стратегія реформування сфери технічного регулювання із скасуванням радянських ГОСТів та запровадженням європейських вимог до якості та безпеки товарів.

Виробництво українських товарів за європейськими стандартами значно полегшить доступ українських товарів до ринку Канади, сприятиме взаємному визнанню результатів оцінки відповідності та зменшить вартість експорту через зменшення витрат на адміністративні процедури.

Навіть зараз експортерам, які мають усі необхідні сертифікати для експорту в ЄС, набагато легше вести переговори з канадськими партнерами.

Звідки й куди? Правила походження товарів

Двосторонні угоди про вільну торгівлю встановлюють більш сприятливі умови торгівлі, але лише між країнами, які є сторонами відповідної угоди.

Наприклад, товар, ввезений в Канаду з України, не можна реекспортувати до США без мита, оскільки його походження є українським, а не канадським.

Способом відфільтрувати товари, які можна імпортувати за зниженими або нульовими ставками ввізного мита, є правила походження товарів. При цьому кожна угода про вільну торгівлю містить свої власні правила визначення походження, які враховують специфіку міжнародної торгівлі країн, що підписали угоду.

Як правило, виробник має довести, що його товар повністю вироблений/вирощений на території певної країни або вироблений із додаванням імпортованих матеріалів за умов т.зв. “достатньої переробки”. При цьому кожна угода по-своєму визначає критерії достатності переробки для товарів. Це може бути:

(1)   зміна класифікаційного коду товару (наприклад, перші два чи чотири знаки в класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності);

(2)   зміна вартості товару в результаті його переробки, коли вартість використаних іноземних матеріалів не перевищує фіксованої частки вартості кінцевого товару.

Візьмемо найпростіший приклад – одяг.

Відповідно до Протоколу І до Угоди про асоціацію Україна – ЄС, що містить основні положення щодо визначення походження товарів, у більшості випадків одяг вважатиметься таким, що походить з України, якщо ціна тканини та інших текстильних матеріалів, із третіх країн (наприклад, з Марокко чи Туреччини), не перевищує 8% ціни товару.

Угода про вільну торгівлю з Канадою визначає, що достатня переробка матиме місце тоді, коли, зокрема, зміниться товарна група товару (на рівні двох знаків в класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності).

Безумовно, існування правил походження товарів в угодах про вільну торгівлю виправдане, бо як інакше вирізнити товари партнера по угоді. Проте коли відбувається нашарування угод про вільну торгівлю, різниця у правилах походження товарів може створювати труднощі для експортерів, особливо враховуючи сучасні глобальні ланцюги доданої вартості.

Досвід країн Азії та Латинської Америки показує, що існування різних правил походження товарів значно знижує рівень ефективності зон вільної торгівлі для бізнесу. Так, майже 90% усієї торгівлі в Латинській Америці відбувається на преференційних мовах, але водночас на прикладі угод про вільну торгівлю Мексики, Чилі та Перу було виявлено, що лише 40% товарів мають схожі правила походження товарів.

Схожа ситуація спостерігається і в Південно-Східній Азії – в регіоні, який наскрізь пронизаний угодами про вільну торгівлю. Зокрема, у 2008 році в рамках Асоціації держав Південно-Східної Азії була запроваджена ініціатива щодо перегляду правил походження товарів з метою їх уніфікації.

Виходом із такої ситуації є так звана кумуляція при визначенні правил походження товарів. Наприклад, правило двосторонньої кумуляції передбачено і в CUFTA, і в DCFTA, і в CETА.

Воно означає наступне: якщо, наприклад, сировина для виробництва товару в Україні завезена з ЄС, то правила щодо достатньої переробки не є обов’язковими.

Тобто якщо для виробництва одягу використовується тканина, імпортована вже не з Марокко, а з ЄС, і її вартість становить понад 8%, то такий одяг все одно вважатиметься українським та може експортуватись до ЄС без сплати мит.

Кумуляція при визначенні походження товарів дуже важлива у трикутнику DCFTA – CUFTA – CETA, оскільки Україна може отримати переваги від так званої перехресної кумуляції (cross-cumulation), яка ще більше зменшить бар’єри для руху сировини та товарів.

В цьому випадку, якщо для виробництва одягу в Україні використовуватиметься тканина, імпортована з ЄС, то такий одяг все одно вважатиметься українським та зможе експортуватись до Канади без дотримання вимог щодо істотної переробки. Але при цьому мають бути додатково погоджені умови та правила походження товарів між Канадою, Україною та ЄС.

Варто додати, що CETA також передбачає можливість “трикутної” кумуляції із США після підписання угоди про вільну торгівлю між США та ЄС.

Наприклад, Канада зможе вільно використовувати у виробництві американські запчастини та інші компоненти при безмитному експорті автомобілів до ЄС. Наразі СЕТА передбачає додаткове право Канади експортувати до ЄС 100 тис. авто в рік із часткою іноземних компонентів до 70% (замість загальних 50%).

Кумуляція у рамках вільної торгівлі ЄС–Україна–Канада допоможе налагодити зв’язок між трьома незалежними угодами про вільну торгівлю (DCFTA, CUFTA, CETA), поглибити рівень торгового та економічного співробітництва України з Канадою та ЄС, а також сприяти подальшій інтеграції України у глобальні ланцюжки доданої вартості.

Торгівля послугами та залучення інвестицій 

Як всеохопна угода про економічне співробітництво, CETA містить положення про торгівлю послугами та захист інвестицій. При цьому лібералізація у торгівлі послугами доволі масштабна, оскільки Канада та ЄС пішли шляхом так званого “негативного” списку, тобто були зроблені винятки для певних секторів (наприклад, охорона здоров’я), а у всіх інших секторах автоматично забезпечується вільний доступ на ринок для послуг та їх постачальників.

Додатково CETA сприятиме взаємному визнанню кваліфікацій, що в перспективі дасть можливість канадським інженерам, лікарям, юристам безперешкодно працювати в ЄС, і навпаки.

На відміну від CETA та Угоди про асоціацію Україна–ЄС, угода про вільну торгівлю між Україною та Канадою поки не містить положень щодо торгівлі послугами та захисту інвестицій. Проте протягом двох років після набуття чинності угода може бути переглянута і доповнена, зокрема, положеннями щодо торгівлі послугами та захисту інвестицій.

Отримання вільного доступу на ринок послуг багатомільйонної Канади відкриє багато можливостей для українських постачальників послуг, особливо враховуючи, що торгівля послугами є невід’ємною частиною глобальних ланцюгів доданої вартості.

Experto crede, або вір досвідченому

Угода про вільну торгівлю між ЄС та Канадою – це важливий сигнал для українських експортерів.

По-перше, це додатковий аргумент “за” торгівлю з Канадою, бо ЄС не витрачав би сім років на переговори, якби не бачив реальних перспектив.

Так, нас розділяє океан, поруч конкуренція з США, але у ХХІ столітті це швидше не перепони, а виклики, які за наявності якісного товару, продуманої маркетингової стратегії та логістики зникнуть.

По-друге, не варто гаяти часу, оскільки початок вільної торгівлі між Канадою та ЄС може посилити конкуренцію на ринку Канади, тому про своє “місце під сонцем” варто задуматися вже зараз.

Угоди про вільну торгівлю відкривають багато можливостей, проте чи будуть вони реалізовані залежить більшою мірою від проактивної позиції бізнесу та його бажання інвестувати у довгостроковій перспективі.

Автор: Олександра Бровко

Cтарший експерт з торгівлі та інвестиційної політики проекту CUTIS (Canada-Ukraine Trade Investment Support). 

Діяльність проекту спрямована на зменшення рівня бідності в Україні та підвищення сталого економічного розвитку шляхом збільшення українського експорту до Канади та заохочення інвестицій з Канади до України

Джерело: eurointegration.com.ua