Happy Holidays and New Year! Joyeuses fêtes et bonne année!

Dear Members and Friends!

On behalf of the Canada-Ukraine Chamber of Commerce, I would like to wish you and your families a Merry Christmas and a healthy as well as prosperous New Year!

We are looking forward to supporting you and your colleagues in 2017 and are excited about the opportunities that will arise through new investment projects, and the ratification and implementation of the Canada-Ukraine Free Trade Agreement.

This past year has been a record year for expansion of the Canada-Ukraine trade relationship and CUCC will continue working with you to advocate for more reforms and opportunities between our two countries.

Thank you for your support and cooperation over these past 25 years! We sincerely wish you success and growth in your business in 2017 – the time to invest in Ukraine is NOW!

All the best in 2017 !

Zenon Poticzny, President
Canada-Ukraine Chamber of Commerce (CUCC)

Click to view video greeting from CUCC’s Christmas Party!

Season’s Greetings from CUCC Canada! 
Marie Nazar (CUTIS), Natalie Korpan (CUTIS), Gerry Fedchun (CUCC), Zenon Poticzny (CUCC), Consul General Amb. Andrii Veselovskyi, Lada Kozak (CUCC), Myron Pyzyk (CUTIS), Eugene Klymenko (CUTIS)

Підписано Багатосторонній Меморандум про Взаєморозуміння задля реалізації зовнішньоторговельного потенціалу України.

Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, Western NIS Enterprise Fund та EDGE, the Expert Deployment for Governance and Economic Growth, Ukraine підписали Багатосторонній Меморандум про Взаєморозуміння задля реалізації зовнішньоторговельного потенціалу України.

Метою Меморандуму є консолідація зусиль, спрямованих на збільшення можливостей для українського експорту, можлива завдяки підтримці діяльності Export Promotion Office/Офіс з Просування Експорту при Міністерстві економічного розвитку і торгівлі України.

Ми віримо, що підписання цього Меморандуму сьогодні допоможе скоординувати наші спільні зусилля задля забезпечення кращих можливостей для українських експортерів. Ми будемо продовжувати спільно працювати задля забезпечення якісної підтримки українським експортерам; щоб якомога більше українських компаній вийшли на нові ринки, і для поркращення іміджу України у світі.

Ми вдячні нашим партнерам з проекту EDGE та команді Міністерства економічного розвитку і торгівлі України за тісну співпрацю і трансформаційні зміни, яких вдалося досягнути разом, і над якими ми будемо невпинно працювати далі!

Джерело

Трикутник вільної торгівлі. Що дасть Україні ЗВТ із Канадою

Створення зон вільної торгівлі чи митних союзів – всесвітній тренд. З кожним роком їх стає все більше, із регіональних вони трансформуються в мегарегіональні та міжконтинентальні.

За даними Світової організації торгівлі (СОТ), станом на червень 2016 року кожен із 164 членів СОТ має хоча б одну угоду про вільну торгівлю.

Наразі СОТ відомо про 635 угод про преференційну торгівлю, з яких 423 набрали чинності. При цьому 90% всіх угод – саме про створення зон вільної торгівлі. Митні союзи – лише 10%.

Нещодавно арсенал угод поповнився масштабною та всеохопною угодою про вільну торгівлю між ЄС та Канадою (CETA), переговори щодо якої тривали цілих сім років. ЄС називає цю угоду найамбітнішою, оскільки вона передбачає скасування 99% ввізних мит, полегшує доступ до ринків послуг, державних закупівель та створює кращі умови для інвестування.

Важливо, що СЕТА потенційно може принести вигоду й для України.

З однієї сторони, з січня 2016 року між Україною та ЄС функціонує поглиблена та всеосяжна зона вільної торгівлі (DCFTA). Окрім того, Україна зробила безпрецедентний крок у зміцненні міжконтинентальних торгових відносин, підписавши у липні 2016 року угоду про зону вільної торгівлі з Канадою (CUFTA).

Із вступом в силу, CUFTA відкриє українським експортерам доступ до 98% канадського ринку товарів, а сама угода містить важливі положення щодо усунення нетарифних бар’єрів, сприяння торгівлі, участі у державних закупівлях тощо.

Отже, які ж саме переваги може отримати Україна від трикутника вільної торгівлі “Україна – Канада – ЄС”?

Взаємне усунення нетарифних бар’єрів у торгівлі 

ЄС та Канада – розвинені країни з високими, проте неоднаковими стандартами щодо якості та безпеки товарів, їх маркування, пакування, тощо. На практиці ці вимоги нерідко стають нетарифними бар’єрами у міжнародній торгівлі.

СЕТА містить важливі положення щодо добровільного наближення стандартів та інших вимог між ЄС та Канадою. Одночасно вона містить застереження, що жодна країна не повинна знижувати свої вимоги щодо якості та безпеки товарів.

Безпрецедентною є наявність окремого розділу угоди, що стосується питань зближення технічних регламентів та стандартів, починаючи зі стадії їх розробки. Це дозволить мінімізувати різницю у регуляторних підходах ЄС та Канади.

Варто зазначити, що CUFTA так само передбачає, що технічні регламенти та процедури оцінки відповідності не мають створювати додаткових перешкод на шляху вільної торгівлі між Україною та Канадою, а розробка відповідних вимог має бути максимально прозорою.

Наближення та взаємне визнання технічних регламентів та стандартів між ЄС та Канадою має важливе значення й для українських експортерів.

Адже перед Україною зараз стоїть завдання адаптації українського законодавства до вимог ЄС. Масштабне зближення з європейськими стандартами стосується не лише тих підприємств, які експортують товари до ЄС. Воно стосується виробників в цілому, оскільки запроваджуються нові правила гри для всіх.

Наразі в Україні розроблена стратегія наближення санітарних та фітосанітарних норм до вимог ЄС, окремо ухвалена стратегія реформування сфери технічного регулювання із скасуванням радянських ГОСТів та запровадженням європейських вимог до якості та безпеки товарів.

Виробництво українських товарів за європейськими стандартами значно полегшить доступ українських товарів до ринку Канади, сприятиме взаємному визнанню результатів оцінки відповідності та зменшить вартість експорту через зменшення витрат на адміністративні процедури.

Навіть зараз експортерам, які мають усі необхідні сертифікати для експорту в ЄС, набагато легше вести переговори з канадськими партнерами.

Звідки й куди? Правила походження товарів

Двосторонні угоди про вільну торгівлю встановлюють більш сприятливі умови торгівлі, але лише між країнами, які є сторонами відповідної угоди.

Наприклад, товар, ввезений в Канаду з України, не можна реекспортувати до США без мита, оскільки його походження є українським, а не канадським.

Способом відфільтрувати товари, які можна імпортувати за зниженими або нульовими ставками ввізного мита, є правила походження товарів. При цьому кожна угода про вільну торгівлю містить свої власні правила визначення походження, які враховують специфіку міжнародної торгівлі країн, що підписали угоду.

Як правило, виробник має довести, що його товар повністю вироблений/вирощений на території певної країни або вироблений із додаванням імпортованих матеріалів за умов т.зв. “достатньої переробки”. При цьому кожна угода по-своєму визначає критерії достатності переробки для товарів. Це може бути:

(1)   зміна класифікаційного коду товару (наприклад, перші два чи чотири знаки в класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності);

(2)   зміна вартості товару в результаті його переробки, коли вартість використаних іноземних матеріалів не перевищує фіксованої частки вартості кінцевого товару.

Візьмемо найпростіший приклад – одяг.

Відповідно до Протоколу І до Угоди про асоціацію Україна – ЄС, що містить основні положення щодо визначення походження товарів, у більшості випадків одяг вважатиметься таким, що походить з України, якщо ціна тканини та інших текстильних матеріалів, із третіх країн (наприклад, з Марокко чи Туреччини), не перевищує 8% ціни товару.

Угода про вільну торгівлю з Канадою визначає, що достатня переробка матиме місце тоді, коли, зокрема, зміниться товарна група товару (на рівні двох знаків в класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності).

Безумовно, існування правил походження товарів в угодах про вільну торгівлю виправдане, бо як інакше вирізнити товари партнера по угоді. Проте коли відбувається нашарування угод про вільну торгівлю, різниця у правилах походження товарів може створювати труднощі для експортерів, особливо враховуючи сучасні глобальні ланцюги доданої вартості.

Досвід країн Азії та Латинської Америки показує, що існування різних правил походження товарів значно знижує рівень ефективності зон вільної торгівлі для бізнесу. Так, майже 90% усієї торгівлі в Латинській Америці відбувається на преференційних мовах, але водночас на прикладі угод про вільну торгівлю Мексики, Чилі та Перу було виявлено, що лише 40% товарів мають схожі правила походження товарів.

Схожа ситуація спостерігається і в Південно-Східній Азії – в регіоні, який наскрізь пронизаний угодами про вільну торгівлю. Зокрема, у 2008 році в рамках Асоціації держав Південно-Східної Азії була запроваджена ініціатива щодо перегляду правил походження товарів з метою їх уніфікації.

Виходом із такої ситуації є так звана кумуляція при визначенні правил походження товарів. Наприклад, правило двосторонньої кумуляції передбачено і в CUFTA, і в DCFTA, і в CETА.

Воно означає наступне: якщо, наприклад, сировина для виробництва товару в Україні завезена з ЄС, то правила щодо достатньої переробки не є обов’язковими.

Тобто якщо для виробництва одягу використовується тканина, імпортована вже не з Марокко, а з ЄС, і її вартість становить понад 8%, то такий одяг все одно вважатиметься українським та може експортуватись до ЄС без сплати мит.

Кумуляція при визначенні походження товарів дуже важлива у трикутнику DCFTA – CUFTA – CETA, оскільки Україна може отримати переваги від так званої перехресної кумуляції (cross-cumulation), яка ще більше зменшить бар’єри для руху сировини та товарів.

В цьому випадку, якщо для виробництва одягу в Україні використовуватиметься тканина, імпортована з ЄС, то такий одяг все одно вважатиметься українським та зможе експортуватись до Канади без дотримання вимог щодо істотної переробки. Але при цьому мають бути додатково погоджені умови та правила походження товарів між Канадою, Україною та ЄС.

Варто додати, що CETA також передбачає можливість “трикутної” кумуляції із США після підписання угоди про вільну торгівлю між США та ЄС.

Наприклад, Канада зможе вільно використовувати у виробництві американські запчастини та інші компоненти при безмитному експорті автомобілів до ЄС. Наразі СЕТА передбачає додаткове право Канади експортувати до ЄС 100 тис. авто в рік із часткою іноземних компонентів до 70% (замість загальних 50%).

Кумуляція у рамках вільної торгівлі ЄС–Україна–Канада допоможе налагодити зв’язок між трьома незалежними угодами про вільну торгівлю (DCFTA, CUFTA, CETA), поглибити рівень торгового та економічного співробітництва України з Канадою та ЄС, а також сприяти подальшій інтеграції України у глобальні ланцюжки доданої вартості.

Торгівля послугами та залучення інвестицій 

Як всеохопна угода про економічне співробітництво, CETA містить положення про торгівлю послугами та захист інвестицій. При цьому лібералізація у торгівлі послугами доволі масштабна, оскільки Канада та ЄС пішли шляхом так званого “негативного” списку, тобто були зроблені винятки для певних секторів (наприклад, охорона здоров’я), а у всіх інших секторах автоматично забезпечується вільний доступ на ринок для послуг та їх постачальників.

Додатково CETA сприятиме взаємному визнанню кваліфікацій, що в перспективі дасть можливість канадським інженерам, лікарям, юристам безперешкодно працювати в ЄС, і навпаки.

На відміну від CETA та Угоди про асоціацію Україна–ЄС, угода про вільну торгівлю між Україною та Канадою поки не містить положень щодо торгівлі послугами та захисту інвестицій. Проте протягом двох років після набуття чинності угода може бути переглянута і доповнена, зокрема, положеннями щодо торгівлі послугами та захисту інвестицій.

Отримання вільного доступу на ринок послуг багатомільйонної Канади відкриє багато можливостей для українських постачальників послуг, особливо враховуючи, що торгівля послугами є невід’ємною частиною глобальних ланцюгів доданої вартості.

Experto crede, або вір досвідченому

Угода про вільну торгівлю між ЄС та Канадою – це важливий сигнал для українських експортерів.

По-перше, це додатковий аргумент “за” торгівлю з Канадою, бо ЄС не витрачав би сім років на переговори, якби не бачив реальних перспектив.

Так, нас розділяє океан, поруч конкуренція з США, але у ХХІ столітті це швидше не перепони, а виклики, які за наявності якісного товару, продуманої маркетингової стратегії та логістики зникнуть.

По-друге, не варто гаяти часу, оскільки початок вільної торгівлі між Канадою та ЄС може посилити конкуренцію на ринку Канади, тому про своє “місце під сонцем” варто задуматися вже зараз.

Угоди про вільну торгівлю відкривають багато можливостей, проте чи будуть вони реалізовані залежить більшою мірою від проактивної позиції бізнесу та його бажання інвестувати у довгостроковій перспективі.

Автор: Олександра Бровко

Cтарший експерт з торгівлі та інвестиційної політики проекту CUTIS (Canada-Ukraine Trade Investment Support). 

Діяльність проекту спрямована на зменшення рівня бідності в Україні та підвищення сталого економічного розвитку шляхом збільшення українського експорту до Канади та заохочення інвестицій з Канади до України

Джерело: eurointegration.com.ua

Why I’m Optimistic about Ukraine’s Reforms in 2017

Following decades of neglect, there is real progress in Ukraine’s healthcare sector. Thanks to the efforts of reformers in the Ministry of Health, pressure from civil society, and the support of international donors, the sector is seeing reduced corruption and clear prospects for reform.

The healthcare sector had been a magnet for large-scale corruption for decades. The Global Fund’s suspension of its program in Ukraine in 2011 because of procurement corruption was indicative of the situation. Virtually all state procurement of medications was stalled in 2013-2015 over corruption concerns. Following the Euromaidan, the new government made a radical decision: only the UNDP, UNICEF, and the international company Crown Agent could procure major medications for the state. It worked: A recent Ministry of Health report indicates that procurement through these international organizations since the initiative began in 2015 has saved over $4 million, which is now being used to purchase additional medications and medical supplies.

The new procurement system has also allowed Ukraine to establish a reserve for vaccines. “Buying vaccines has been a reliable source of corruption for some health professionals and pharmaceutical companies in the past resulting in expensive and unattainable vaccines for most Ukrainians,” said Michael Getto, a Kyiv-based international public affairs consultant.

Since independence, there have been numerous attempts to reform Ukraine’s healthcare system; they have usually aimed to introduce large legislative initiatives, with unclear prospects of implementation. The new Ministry of Health team lead by Ukrainian-American Ulana Suprun took a different approach by focusing on low-hanging fruit, and it has already brought important improvements.

For example, in September the Cabinet of Ministers canceled Soviet-style Decree 33, which limited the discretion of hospitals in determining personnel needs, and on November 30 it gave hospitals greater discretion in managing their spending. Skeptics argued that the hospitals were not ready to make planning decisions on their own. However, the reform’s outcome has proved them wrong. Cancellation of the decree has paved the way for hospitals’ increased independence and improved planning efficiencies.

In contrast to previous attempts at reform, the Health Ministry has demonstrated an open and inclusive approach. It has cooperated with the public, other government reform programs, and the international community to build on such important projects as the establishment of the unified healthcare information management system, e-Health. The ministry admitted that the government is not able to do this task alone, and signed a memorandum of cooperation with IT companies, the e-governance reform agency, and experts, to jointly modernize the healthcare system.

The ministry recently unveiled its three-year healthcare reform plan that would bring Ukraine’s healthcare system more closely in line with European practices by transferring most patient care from hospital treatment to primary care and prevention, increasing the efficiency of healthcare spending, stimulating better practices among doctors and hospitals, and ensuring citizens’ access to a package of primary healthcare services free of charge.

Specific plans for 2017 include establishing contracting mechanisms for primary care in line with the principle “money follows the person,” and turning away from the current inefficient funding mechanism based on the number of hospital beds. All public healthcare services will be administered by one institution, the Public Health Center, which will develop healthcare contracts with hospitals for budget-funded healthcare services.

Additionally, in line with the decentralization reform being pursued by the current government, hospitals should begin to exercise greater local control over the healthcare systems servicing their communities. In Dnipropetrovsk and Vinnytsia in 2016, reformers experimented with a new system of primary care that was successful; doctors signed contracts with patients and funding was allocated based on the services provided. The government took the flexible and reasonable approach of allowing regions to define the best model for them, and this approach will be expanded in the new year.

The picture isn’t perfect, however. The current discussion about the 2017 budget has highlighted the risks of an “unfunded mandate” in the healthcare sector, in which the responsibilities transferred to the local level from the central budget do not have a matching revenue source at the local level. Regions are at risk of facing difficulties of funding energy bills and maintenance of healthcare institutions servicing their communities.

As the ministry’s reform team embarks on a comprehensive overhaul, it will need to ensure a wider political consensus and consolidated political will across political parties. MPs on the Rada’s Health Committee, including deputy chairman Oleh Musij, have voiced concerns that the progress achieved so far is not yet irreversible. Musij, a doctor-activist who came to politics following the Euromaidan, says that in order for the healthcare system to be permanently modernized, the reforms must be fixed in legislation, and he’s right.

Oksana Bedratenko is an independent analyst based in Washington, DC; she formerly served as the Senior Local Economist at the US Embassy in Kyiv. She tweets @Bedratenko.

Source: atlanticcouncil.org